Постанова
Іменем України
05 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 716/2350/20
провадження № 51-1888км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Антонюк Н.О., Бущенка А.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Михальчука В.В.,
прокурора Шевченко О.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Поповича С.С. на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 13 січня 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За ухвалою слідчого судді Заставнівського районного суду Чернівецької області від 30 грудня 2020 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Кіцманської місцевої прокуратури в порядку статей 303-307 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Не погодившись із цією ухвалою, представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Чернівецький апеляційний суд ухвалою від 13 січня 2021 року відмовив
у відкритті провадження, пославшись на те, що ухвала слідчого судді про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора відповідно до положень ч. 3 ст. 307, ч. 2 і 3 ст. 309 КПК апеляційному оскарженню не підлягає.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 13 січня 2021 року у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Посилається на те, що Рішенням Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року № 4-р(II), справа № 3-180/2018(1644/18), визнано такими, що не відповідають Конституції України
(є неконституційними) положення частини третьої статті 307 КПК щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення. Заявник посилається на правову позицію, зазначену в постанові Верховного Суду від 23 лютого
2021 року, справа № 454/910/13-к, про можливість оскарження
в апеляційному порядку аналогічних ухвал слідчих суддів.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор Шевченко О.О. підтримала касаційну скаргу представника ОСОБА_1
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим
є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Проте ухвала апеляційного суду цим вимогам не відповідає.
Доводи представника ОСОБА_1 про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження заслуговують на увагу.
Положеннями ч. 1 ст. 303 КПК встановлено, що на досудовому провадженні, серед іншого, може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Статтею ст. 399 КПК регламентовано дії судді-доповідача в процесі вирішення питання про прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції. Зокрема, у ч. 4 ст. 399 КПК зазначено, що суддя-доповідач відмовляє
у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Як убачається з матеріалів провадження, 30 грудня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Попович С.С. звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність прокурора Кіцманської місцевої прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою про вчинення щодо ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК та ч. 1
ст. 129 КК.
У задоволенні цієї скарги ухвалою слідчого судді Заставнівського районного суду Чернівецької області від 30 грудня 2020 року було відмовлено.
12 січня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Попович С.С. на вказану ухвалу слідчого судді подав апеляційну скаргу.
Суддя-доповідач апеляційного суду відмовив у відкритті апеляційного провадження, пославшись на те, що кримінальним процесуальним законом не передбачено можливості оскарження в апеляційному порядку ухвал слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
З таким висновком судді апеляційного суду колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.
17 червня 2020 року Конституційний Суд України ухвалив Рішення
№ 4-р(ІІ)/2020 у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень частини третьої статті 307, частини третьої статті 309 КПК, відповідно до якого визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення частини третьої статті 307 КПК щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до висновку щодо застосування норм права, який міститься
у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 лютого 2021 року у справі № 133/3337/19, оскарженню
в апеляційному порядку підлягають ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, які постановлені після визнання неконституційними положень ч. 3 ст. 307 КПК, тобто з 17 червня 2020 року.
Згідно з матеріалами провадження ухвала слідчого судді Заставнівського районного суду Чернівецької області була постановлена 30 грудня 2020 року, тобто після ухвалення названого рішення Конституційного Суду України.
Тому слід зазначити, що, ухвалюючи оскаржене рішення, суддя-доповідач не врахував зазначених змін у законодавстві.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалитизаконне та обґрунтоване судове рішення.
Саме такі порушення КПК були допущені судом апеляційної інстанції у цьому провадженні.
За таких обставин касаційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого слід врахувати викладене й ухвалити рішення, яке би відповідало вимогам ст. 370 КПК.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд