Постанова
Іменем України
12 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 591/6521/19
провадження № 61-5439св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Комунальний заклад Сумської обласної ради "Сумський фаховий коледж мистецтв і культури ім. Д. С. Бортнянського",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального закладу Сумської обласної ради "Сумський фаховий коледж мистецтв і культури ім. Д. С. Бортнянського" на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 17 грудня 2020 року у складі судді Шелєхової Г. В.та постанову Сумського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Левченко Т. А., Кононенко О. Ю., Собини О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального вищого навчального закладу Сумської обласної ради "Сумське вище училище мистецтв і культури ім. Д. С. Бортнянського", яке в подальшому змінило назву на Комунальний заклад Сумської обласної ради "Сумський фаховий коледж мистецтв і культури ім. Д. С. Бортнянського", про визнання незаконним та скасування наказу про припинення трудового договору (контракту), стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани, поновлення на посаді.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 2003 року він працював вчителем музики, потім викладачем народних інструментів у "Сумському вищому училищі мистецтв і культури ім. Д. С. Бортнянського" Комунального вищого навчального закладу Сумської обласної ради.
08 жовтня 2018 року він отримав на робочому місці для ознайомлення наказ від 07 жовтня 2019 року № 253-к про припинення трудового договору (контракту) на підставі пункту 3 статті 41 КЗпП України, в якому причиною припинення трудового договору (контракту) вказано вчинення аморального проступку, не сумісного з виконанням виховних функцій, а саме: перебування його біля Сумського обласного академічного театру драми та музичної комедії ім. М. С. Щепкіна 09 квітня 2019 року в стані алкогольного сп`яніння.
Крім того, 11 жовтня 2019 року кур`єрською поштою він отримав наказ № 101 від 02 жовтня 2019 року про оголошення догани, супровідний лист та копію наказу про звільнення.
Позивач вважає вказані накази протиправними. На думку позивача, його звільнили з роботи без законної підстави.
З урахуванням викладених обставин, просив суд визнати незаконним та скасувати наказ від 07 жовтня 2019 року № 253-к про припинення трудового договору (контракту), яким ОСОБА_1 звільнено 07 жовтня 2019 року з посади викладача народних інструментів на підставі пункту 3 статті 41 КЗпП України; поновити його на посаді викладача народних інструментів Комунального вищого навчального закладу "Сумське вище училище мистецтв і культури ім. Д. С. Бортнянського" та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу по день постановлення рішення; визнати незаконним та скасувати наказ від 02 жовтня 2019 року № 101 про оголошення догани викладачу народних інструментів ОСОБА_1 за систематичні порушення трудової дисципліни.
Також просив визнати незаконним та скасувати наказ від 02 жовтня 2019 року № 101 про оголошення догани викладачу народних інструментів ОСОБА_1 за систематичні порушення трудової дисципліни, посилаючись на його безпідставність та недоведеність обставин, викладених у ньому.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 17 грудня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ від 07 жовтня 2019 року № 253-к "Про припинення трудового договору (контракту)", яким ОСОБА_1 звільнено з посади викладача народних інструментів на підставі пункту 3 статті 41 КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді викладача народних інструментів Комунального закладу Сумської обласної ради "Сумський фаховий коледж мистецтв і культури ім. Д. С. Бортнянського".
Стягнуто з Комунального закладу Сумської обласної ради "Сумський фаховий коледж мистецтв і культури ім. Д. С. Бортнянського" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу по день винесення рішення в розмірі 19 673,84 грн з утриманням з цієї суми прибуткового податку та інших обов`язкових платежів.
Визнано незаконним та скасовано наказ від 02 жовтня 2019 року № 101 про оголошення догани викладачу народних інструментів ОСОБА_1 за систематичні порушення трудової дисципліни.
Задовольняючи вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу від 07 жовтня 2019 року № 253-к, місцевий суд дійшов висновку, що обставина, на підставі якої позивача звільнено із займаної посади не знайшла свого підтвердження в процесі розгляду справи, звільнення позивача є незаконним, а тому вказаний наказ підлягає скасуванню. Відтак наявні підстави для поновлення його на посаді та стягнення на його користь з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Щодо визнання незаконним та скасування наказу від 02 жовтня 2019 року № 101 про оголошення позивачу догани, то суд першої інстанції виходив з того, що вказаний наказ не містить вказівки на конкретне правопорушення, адміністрація не здійснила належних дій щодо з`ясування усіх обставин його вчинення, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження правомірності вказаного наказу, тому вимоги про його скасування є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Не погодившись з таким рішенням, Комунальний заклад Сумської обласної ради "Сумський фаховий коледж мистецтв і культури ім. Д. С. Бортнянського" подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Сумського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року апеляційну скаргу Комунального закладу Сумської обласної ради "Сумський фаховий коледж мистецтв і культури ім. Д. С. Бортнянського" залишено без задоволення, рішення Зарічного районного суду м. Суми від 17 грудня 2020 року залишено без змін.
Стягнуто з Комунального закладу Сумської обласної ради "Сумський фаховий коледж мистецтв і культури ім. Д. С. Бортнянського" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн, понесені в суді апеляційної інстанції.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У березні 2021 року Комунальний заклад Сумської обласної ради "Сумський фаховий коледж мистецтв і культури ім. Д. С. Бортнянського" звернувся до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду через засоби поштового зв`язку з касаційною скаргою на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 17 грудня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року.
В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове про відмову у позові.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
23 квітня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 01 вересня 2004 року прийнятий на посаду викладача народних інструментів до Сумського вищого училища мистецтв і культури ім. Д. С. Бортнянського.
Наказом від 02 жовтня 2019 року № 101 за систематичні порушення трудової дисципліни, а саме: неналежне виконання обов`язків педагогічних працівників, передбачених підпунктом 2 пункту 2 статті 54 Закону України "Про освіту" (виконувати освітню програму для досягнення здобувачами освіти передбачених нею результатів навчання), підпункту 1 пункту 1 статті 58 Закону України "Про вищу освіту" (забезпечувати викладання на високому науково-теоретичному і методичному рівні навчальних дисциплін відповідної освітньої програми за спеціальністю), підпункту 1 пункту 3.9 Розділу ІІІ Статуту училища "Концепція освітньої діяльності училища" (забезпечувати високу ефективність педагогічної, концертної діяльності, створювати умови для засвоєння студентами навчальних програм на рівні державних вимог, сприяти розвитку у студентів самостійності, ініціативності, творчих здібностей), що проявляється в формальному проведенні уроків, наданні знань студентам неналежного рівня оголошено догану ОСОБА_1 . Підставами зазначені: заява ОСОБА_2 - матері студентки 1 курсу ОСОБА_3, заява ОСОБА_4 - батька студентки 1 курсу ОСОБА_5, протокол № 2 засідання циклової комісії народних інструментів від 18 вересня 2019 року, акт від 01 жовтня 2019 року про відмову ОСОБА_1 від надання письмових пояснень.
Наказом від 07 жовтня 2019 року № 253-к позивач звільнений з посади за вчинення аморального проступку не сумісного з виконанням виховних функцій, а саме: перебування ОСОБА_1 біля Сумського обласного академічного театру драми та музичної комедії ім. М. С. Щепкіна 09 квітня 2019 року в стані алкогольного сп`яніння за пунктом 3 статті 41 КЗпП України.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.
Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.
Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
Виходячи з встановлених судами обставин справи підставами винесення наказу від 02 жовтня 2019 року № 101 про оголошення відповідачу догани за систематичні порушення трудової дисципліни зазначені: заява ОСОБА_2 - матері студентки 1 курсу ОСОБА_3, заява ОСОБА_4 - батька студентки 1 курсу ОСОБА_5, протокол № 2 засідання циклової комісії народних інструментів від 18 вересня 2019 року, акт від 01 жовтня 2019 року про відмову ОСОБА_1 від надання письмових пояснень.
Дослідивши наявні докази, суди встановили, що обставини, викладені у заявах ОСОБА_2 та ОСОБА_4, не були предметом перевірки відповідача, що унеможливило посилання на вказані заяви як на підставу притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Разом із тим, предметом обговорення на засіданні циклової комісії народних інструментів від 18 вересня 2019 року була заява студента ОСОБА_6 щодо ОСОБА_1, проте вказана заява не зазначена як підстава притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності наказом від 02 жовтня 2019 року № 101.
При таких обставинах, встановивши недоведеність наявності систематичних порушень ОСОБА_1 трудової дисципліни, зокрема невиконання позивачем обов`язків педагогічного працівника, суди дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування наказу від 02 жовтня 2019 року № 101 про оголошення догани викладачу народних інструментів ОСОБА_1 за систематичні порушення трудової дисципліни.