Постанова
Іменем України
06 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 715/2402/18
провадження № 61-4357св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючої - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця",
відповідач - Глибоцька селищна рада Глибоцького району Чернівецької області, ОСОБА_1,
третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 16 липня 2019 року у складі судді Григорчака Ю. П.та постанову Чернівецького апеляційного суду від 17 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Одинака О. О., Владичана А. І., Лисака І. Н.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця") звернулося до суду із позовом до Глибоцької селищної ради Глибоцького району Чернівецької області (далі - Глибоцька селищна рада), ОСОБА_1, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання незаконним рішення Глибоцької селищної ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування реєстрації права власності на земельну ділянку.
На обґрунтування позовних вимог зазначало, що під час проведення приватним підприємством "Ріга" (далі - ПП "Ріга") інвентаризації земель, які знаходяться у постійному користуванні державного територіально-галузевого об`єднанням (далі - ДТГО) "Львівська залізниця" в адміністративних межах Глибоцької селищної ради, було виявлено, що частина земельної ділянки площею 0,0603 га смуги відведення залізниці від 300 км + 010 м до 300 км + 030 м перебуває у власності ОСОБА_1 та накладається на смугу відведення залізниці.
Зазначену земельну ділянку по АДРЕСА_1 було передано у власність ОСОБА_1 для обслуговування будівель торгівлі на підставі рішення Глибоцької селищної ради від 29 квітня 2014 року № 321-36/14. 22 травня 2014 року щодо вказаної земельної ділянки укладено договір купівлі-продажу та зареєстровано в Державному земельному кадастрі за
№ 7321055100:01:004:0290 і внесено до реєстру речових прав.
Посилаючись на те, що передача у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки суперечить чинному законодавству, оскільки прийняте з перевищенням органом місцевого самоврядування належних йому повноважень та порушує право АТ "Укрзалізниця" на користування земельною ділянкою для обслуговування залізничного полотна та забезпечення безпеки руху, а договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки суперечить нормам цивільного законодавства, оскільки орган місцевого самоврядування не вправі був відчужувати у приватну власність земельну ділянку із земель залізничного транспорту, позивач просив:
- визнати незаконним та скасувати рішення Глибоцької селищної ради
від 29 квітня 2014 року № 321-36/14 про продаж ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0603 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки та скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 7321055100:01:004:0290 у державному реєстрі;
- скасувати запис у Поземельній книзі щодо земельної ділянки кадастровий номер 7321055100:01:004:0290 шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанції
Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 16 липня
2019 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду
від 27 травня 2020 року у задоволенні позову АТ "Укрзалізниця" відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що Глибоцька селищна рада приймаючи рішення про продаж ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, та в подальшому сторони, укладаючи оспорюваний договір купівлі-продажу, допустили порушення прав АТ "Укрзалізниця", про що позивачу стало відомо
27 серпня 2013 року з акту обстеження земельних ділянок юридичних або фізичних осіб, які частково розташовані в межах смуги відведення ДТГО "Львівська залізниця" на території Глибоцької селищної ради, підписаного двома уповноваженими працівниками ВП "Чернівецька дистанція колії", що є структурним підрозділом позивача, однак АТ "Укралізниця" звернулося до суду за захистом порушених прав лише у листопаді 2018 року, тобто зі спливом позовної давності.
Постановою Верховного Суду від 13 січня 2021 року касаційну скаргу
АТ "Укрзалізниця" задоволено частково, постанову Чернівецького апеляційного суду від 27 травня 2020 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції та передаючи справу на новий апеляційний розгляд, Верховний Суд зазначив, що касаційна скарга
АТ "Укрзалізниця" не містить доводів щодо неправильності висновків судів попередніх інстанцій про те, що спірна земельна ділянка повністю накладається на смугу відведення залізниці, а відповідачі у касаційному порядку рішення судів першої та апеляційної інстанцій не оскаржували.
Разом з тим, суди попередніх інстанцій дійшли передчасних та недостатньо вмотивованих висновків про застосування наслідків спливу позовної давності. Зважаючи на той факт, що АТ "Укрзалізниця", звертаючись до суду з позовом
02 листопада 2018 року, стверджувало, що про порушення своїх прав воно довідалося лише отримавши від ПП "Ріга" технічну документацію за актом здачі-приймання робіт № 42 від 25 листопада 2015 року, судам належало ретельно перевірити та встановити коли саме позивач довідався або міг довідатися про порушення своїх прав за захистом яких звернувся до суду. Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей про те, що суди, перевіряючи доводи АТ "Укрзалізниця", оглядали технічну документацію складену ПП "Ріга", в частині, яка стосується земельної ділянки ОСОБА_1 та з якої, зокрема, можливо було встановити, коли і звідки ПП "Ріга" отримало відомості про земельну ділянку кадастровий номер 7321055100:01:004:0290 (самостійно чи від АТ "Укрзалізниця", її підрозділів чи посадових осіб). Натомість предметом огляду судів були надані позивачем лише окремі розрізнені копії технічної документації, які не містять відповіді на вказані питання. Суди також не дали оцінки листу-запиту АТ "Укрзалізниця" від 31 серпня 2018 року № Д 11-11-2/2048, адресованому Глибоцькій селищній раді, згідно з яким Регіональна філія "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця", запитуючи копії оскаржуваного рішення селищної ради та договору купівлі-продажу, вказує, що звертається із таким запитом неодноразово, при цьому додає до свого запиту самостійно отриману інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Суди не встановили, коли саме до 31 серпня 2018 року АТ "Укрзалізниця", її підрозділи чи посадові особизверталися до Глибоцької селищної ради з аналогічних питань та чи надавалася селищною радою відповідь на такі звернення, та не перевірили посилання ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву на те, що на спірній земельній ділянці розташоване придбане нею у листопаді 2013 року нерухоме майно (магазин будівельних матеріалів). Зважаючи на те, що зазначені вище недоліки повноти з`ясування судом першої інстанції обставин справи можуть бути усунуті апеляційним судом, суд касаційної інстанції вважав необхідним передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 17 лютого 2021 року апеляційну скаргу АТ "Укрзалізниця" задоволено частково. Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 16 липня 2019 року змінено, викладено мотивувальну частину судового рішення у редакції цієї постанови. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Змінюючи мотиви відмови у задоволенні позовних вимог АТ "Укрзалізниця", апеляційний суд зазначив, що суду першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що спірна земельна ділянка площею 0,0603 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 відноситься до земель транспорту, а тому Глибоцька селищна рада не мала повноважень на розпорядження нею. Установивши, що на момент укладення між Глибоцькою селищною радою та ОСОБА_1 оспорюваного договору купівлі-продажу, спірна земельна ділянка належала на праві власності Глибоцькій селищній раді і таке право власності за нею було зареєстровано у встановленому законом порядку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, апеляційний суд вказав на те, що Глибоцька селищна рада як юридична особа - власник спірної земельної ділянки мала усі законні підстави для вчинення будь-якого правочину щодо цієї земельної ділянки, у тому числі і щодо укладення з ОСОБА_1 договору купівлі-продажу від 22 травня
2014 року. Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження оскарження ним правомірності набуття Глибоцькою селищною радою права власності на спірну земельну ділянку та реєстрацію її прав на таке нерухоме майно.
Крім того, апеляційний суд зазначив, що АТ "Укрзалізниця" не довело факту накладення земельної ділянки, належної ОСОБА_1, на землі позивача. Згідно з висновком експерта від 28 лютого 2020 року № 19095 за результатами земельно-технічної експертизи, за наявною в матеріалах справи технічною документацією, зокрема з плану кондонів лінії відводу ділянок Вадул-Сирет-Чернівці (а. с. 24-26) та виготовленою ПП "Ріга" технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки, загальною площею
30,4126 га, ДТГО "Львівська залізниця" під існуючими об`єктами залізничного транспорту за напрямками Чернівці - Вадул-Сирет від 298 км + 044 м до 300 +
646 м та Глибока - Берегомет від 0 км + 885 м до 2 км + 105 м в адміністративних межах смт. Глибока Глибоцької селищної ради Глибоцького району Чернівецької області, не надається можливим встановити накладання на землі залізниці земельної ділянки загальною площею 0,0603 га, кадастровий номер 7321055100:01:004:0290, яка знаходиться по
АДРЕСА_1 та належить
ОСОБА_1 .
Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи
У березні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
АТ "Укрзалізниця", у якій заявник просив рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 16 липня 2019 року і постанову Волинського апеляційного суду від 09 грудня 2020 рокускасувати, та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначав неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 квітня
2019 року у справі № 466/413/15-ц, від 19 лютого 2020 року у справі
№ 466/1058/15-ц, від 15 липня 2020 року у справі № 720/1657/16-ц,
від 04 листопада 2020 року у справі № 372/412/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України) та порушення норм процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України та витребувано матеріали справи.
Касаційна скарга АТ "Укрзалізниця", у межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо належності спірної земельної ділянки Глибоцькій селищній раді як власнику та наявності у неї передбачених законом підстав для розпорядження такою без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі
№ 466/413/15-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 466/1058/15-ц про те, що до земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, належать землі під державними залізницями, обʼєктами державної власності повітряного і трубопровідного транспорту. Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про залізничний транспорт" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) землі, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до ЗК України. До земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв`язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту (частина друга статті 6 Закону України "Про залізничний транспорт"). Наявність чи відсутність у землекористувача документів на користування земельною ділянкою не змінює її правового статусу, оскільки його вже визначено законом.
Також у постанові Верховного Суду від 04 листопада 2020 року у справі
№ 372/412/18 викладено висновок про те, що критерій "законності" означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм (пункт 62). У справі, яка переглядається, наведеними вище нормами законодавства чітко визначено статус земель залізничного транспорту, а відповідно і право на такий захист.
Вирішуючи питання чи є ефективним обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, апеляційний суд не урахував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15 липня 2020 року у справі № 720/1657/16-ц у подібних правовідносинах у справі, у якій розглядався аналогічний спір щодо придбання земельної ділянки у межах смуги відведення залізниці під об`єктом нерухомості про те, що відповідно до частин першої та четвертої статті 136 ГК України право господарського відання є речовим правом cуб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.
Звертав увагу на те, що під час нового апеляційного розгляду, апеляційний суд не урахував також вказівки, що містилися у постанові Верховного Суду
від 13 січня 2021 року у справі № 715/2402/18.
У травні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив представника
ОСОБА_1 - ОСОБА_2, у якому вона просила відмовити у задоволенні касаційної скарги АТ "Укрзалізниця" та залишити без змінпостанову Чернівецького апеляційного суду від 17 лютого 2021 року, якою змінено мотивувальну частину рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 16 липня 2019 року, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права у спірних правовідносинах.
Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій установлено, що 29 квітня 2014 року Глибоцькою селищною радою прийнято рішення № 321-36/14 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення по АДРЕСА_1", яким вирішено продати шляхом викупу ОСОБА_1 земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,0603 га, кадастровий номер 7321055100:01:004:0290, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по АДРЕСА_1 .
На підставі вказаного рішення 22 травня 2014 року між відповідачами укладено договір купівлі продажу спірної земельної ділянки. 22 травня 2014 року право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
З метою оформлення правовстановлюючих документів на право постійного користування землями смуги відведення залізниці в межах Глибоцької селищної ради Глибоцького району Чернівецької області на замовлення ДТГО "Львівська залізниця", правонаступником якого є АТ "Українська залізниця", землевпорядною організацією ПП "Ріга" у 2015 році виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки ДТГО "Львівська залізниця" під існуючими об`єктами залізничного транспорту за напрямком Чернівці - Вадул - Сирет, в адміністративних межах смт. Глибока Глибоцької селищної ради Глибоцького району Чернівецької області.
У результаті проведеної інвентаризації смуги відведення встановлено, що земельна ділянка від 300 км + 010 м до 300 км + 030 м, яка перебуває у власності ОСОБА_1 повністю накладається на смугу відведення залізниці.
Відповідно до "Плана границ полосы ж.д. отвода линии Адынката-Берхомет", розробленого "Дорпроект Юго-Западной ж.д." у 1959 році ширина смуги відведення на ділянці з 300 км + 010 м до 300 км + 030 м становить 120 м від осі колії, і земельна ділянка ОСОБА_1 повністю входить у ширину смуги відведення залізниці.
Згідно з актом обстеження земельних ділянок юридичних або фізичних осіб, які частково розташовані в межах смуги відведення ДТГО "Львівська залізниця" на території Глибоцької селищної ради від 27 серпня 2013 року на ділянці від 299 км + 420 м до 300 км +140 м, права сторона за ходом кілометрів, показана смуга відведення, що відображає фактичну територію господарства залізничної станції. Фактична відстань до межі автомобільної дороги (вул. Залізнична) та ділянок складає від 12 м до 92 м при ширині смуги відведення згідно матеріалів "План полосы отвода" 1949 року від 27 м до 120 м від осі головної колії. Автомобільна дорога (вул. Залізнична) є дорогою обласного значення. З протилежної сторони дороги - громадська забудова: ТСОУ (ДОСААФ) магазин, автозаправка, частково стадіон. Наявні державні акти.
ОСОБА_1 та Глибоцька селищна рада подали до суду першої інстанції заяви про застосування позовної давності.