Постанова
Іменем України
04 жовтня 2021 року
місто Київ
справа № 712/10515/17
провадження № 61-17978св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, Благодійний фонд "Розвиток Черкащини", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінстрим",
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальності "Ліга-2020",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну ОСОБА_3 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2020 року у складі судді Марцішевської О. М. та постанову Черкаського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Вініченка Б. Б., Карпенко О. В., Сіренка Ю. В.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вересні 2017 року звернулися до суду з позовом про визнання недійним договору про відступлення права вимоги за кредитним договором до боржника ОСОБА_1, укладеного 28 грудня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінстрим"
(далі - ТОВ "Фінстрим") та Благодійним фондом "Розвиток Черкащини"
(далі - БФ "Розвиток Черкащини"); визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки до іпотекодавців ОСОБА_1, ОСОБА_2, укладеного 28 грудня 2016 року між ТОВ "Фінстрим" та БФ "Розвиток Черкащини" щодо предмету іпотеки - квартири АДРЕСА_1 ; скасування рішення приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Романій Н. В. від 21 лютого 2017 року про державну реєстрацію права власності БФ "Розвиток Черкащини" на квартиру АДРЕСА_1 ; визнання недійним договору купівлі-продажу зазначеної квартири, укладеного 11 травня 2017 року між БФ "Розвиток Черкащини" та ОСОБА_3 .
Позов обґрунтовували тим, що 31 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ВАТ "Райффайзен Банк Аваль") та ОСОБА_1 укладено генеральну кредитну угоду № 010/02-18/1026-07, згідно з пунктами 1.1 та 1.2. якої банк зобов`язався надавати ОСОБА_1 кредитні кошти у порядку та на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї угоди.
На забезпечення виконання зобов`язань за основною угодою 31 липня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 укладено договір поруки.
Також 31 липня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки. Предметом іпотеки визначено квартиру АДРЕСА_1, право власності на яку належало ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 06 лютого 2006 року.
26 січня 2012 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 в рамках генеральної кредитної угоди укладено кредитний договір (додаток № 4 до генеральної кредитної угоди), яким позичальнику надано кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 290 851, 47 грн та з кінцевим терміном погашення кредиту до січня 2022 року.
У зв`язку з невиконанням зобов`язання за кредитним договором у ОСОБА_1 утворилася заборгованість, яка станом на 04 грудня 2015 року склала 287 042, 51 грн за тілом кредиту та 205 640, 54 грн за процентами.
28 грудня 2016 року позивачі отримали повідомлення про те, що всі права вимоги за генеральною кредитною угодою були відступлені 28 грудня 2016 року на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансовий партнер" (далі - ПАТ "Комерційний банк "Фінансовий партнер").
Право вимоги за зазначеною угодою та за договором іпотеки того ж дня було відступлені на користь ТОВ "Фінстрим", а також за договором відступлення права вимоги надалі передано ТОВ "Фінстрим" на користь БФ "Розвиток Черкащини".
Позивачі зазначають, що по суті договір відступлення права вимоги є договором факторингу, а згідно з Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" факторинг є фінансовою послугою. За організаційно-правовою формою фактор БФ "Розвиток Черкащини" є благодійною організацією, а не банком чи фінансовою установою, тому не може бути фактором при укладанні договору відступлення права вимоги.
Крім того, 21 лютого 2017 року нотаріусом ухвалене рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно з яким право власності на предмет іпотеки зареєстровано за БФ "Розвиток Черкащини".
11 травня 2017 року нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, за яким право власності на цю квартиру набула ОСОБА_3 .
Визнання недійсним договору про відступлення права вимоги між ТОВ "Фінстрим" та БФ "Розвиток Черкащини" є підставою для скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності на квартиру за БФ "Розвиток Черкащини" та визнання недійсним договору купівлі-продажу між БФ "Розвиток Черкащини" та ОСОБА_3 .
Стислий виклад заперечень відповідачів
Відповідачі позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні з мотивів необґрунтованості таких вимог.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 січня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскаржуваними договорами не передбачено плату за передачу новим кредитором грошових коштів первинному кредитору у рахунок оплати вартості права вимоги, така оплата первинним кредитором на користь нового кредитора не здійснювалася, доказів надання за оспорюваними правочинами фінансових послуг позивачем не надано. Суд дійшов висновку, що оскаржувані договори укладені у зв`язку із відступленням права вимоги за основним зобов`язанням шляхом укладення договору цесії, а не факторингу.
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 24 травня 2018 року рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 24 січня 2018 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновком місцевого суду та зазначив, що з аналізу договорів про відступлення права вимоги випливає, що за їх змістом відсутня така умова, як обов`язок первісного кредитора сплачувати новому кредитору винагороду за надання послуг фінансування; така умова є однією з істотних, яка дозволяє кваліфікувати правочин саме як договір факторингу. Також у пункті 3 оспорюваного договору сторонами узгоджено, що загальна вартість прав вимоги за договором становить 275 399, 00 грн, які новий кредитор зобов`язується сплатити первісному кредитору в рахунок оплати за відступлення права вимоги. Апеляційний суд дійшов висновку, що такий порядок сплати вартості прав вимоги не можна кваліфікувати як плату за надану фактором фінансову послугу клієнту.
Постановою Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 24 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 24 травня 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Суд касаційної інстанції зазначив, що під час вирішення спору, не дослідивши умови спірного договору (пункти 1.1, 2.1, 3.1, 8.2. з урахуванням додатку № 1 до нього), суд першої інстанції, а також суд апеляційної інстанції не перевірили, чи розмір грошової вимоги, яка була відступлена за цим договором, дорівнював ціні її відступлення, не встановили номінальну вартість права вимоги, що відступається за цим договором на користь БФ "Розвиток Черкащини", оскільки додаток № 1 до договору в матеріалах справи відсутній. У зв`язку з наведеним висновок судів попередніх інстанцій про те, що укладений між відповідачами договір про відступлення права вимоги за своєю правовою природою є договором цесії, є передчасним.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року, позов задоволено. Визнано недійним договір про відступлення права вимоги за кредитним договором до боржника ОСОБА_1, укладений 28 грудня 2016 року між ТОВ "Фінстрим" та БФ "Розвиток Черкащини". Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки до іпотекодавців ОСОБА_1, ОСОБА_2, укладений 28 грудня 2016 року між ТОВ Фінстрим" та БФ "Розвиток Черкащини", щодо предмету іпотеки - квартири АДРЕСА_1 . Скасовано рішення приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Романій Н. В. від 21 лютого 2017 року про державну реєстрацію права власності БФ "Розвиток Черкащини" на квартиру АДРЕСА_1 . Визнано недійним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 11 травня 2017 року між БФ "Розвиток Черкащини" та ОСОБА_3 .
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що з укладенням договору про відступлення права вимоги відбулася заміна первісного кредитора на БФ "Розвиток Черкащини", який не включений до фінансових установ у розумінні Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та не може надавати фінансові послуги, у тому числі й у формі факторингу.
Оспорюваний договір відступлення прав вимоги від 28 грудня 2016 року має ознаки договору факторингу, оскільки за цим договором БФ "Розвиток Черкащини" передало грошові кошти ТОВ "Фінстрим" як клієнту, за що отримало право вимоги за грошовим зобов`язанням боржника та плату за надані грошові кошти, а ТОВ "Фінстрим" як клієнт, отримавши грошові кошти, передало право вимоги до боржника і сплатило за отримані кошти. Цією платою є різниця між розміром заборгованості 790 726, 93 грн і сплаченою фактором сумою 275 399 грн, тобто розмір грошової вимоги значно перевищує ціну її відступлення.
Позовні вимоги про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки підлягають задоволенню, оскільки спірний правочин відступлення права вимоги за договором іпотеки є похідним від договору про відступлення права вимоги за кредитним договором, тому також підлягає визнанню недійсним на підставі статті 548 ЦК України, порушення прав позивачів договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки полягає у відступленні права вимоги до позивачів як іпотекодавців до нового іпотекодержателя без законних підстав.
Позовні вимоги про скасування рішення приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Романій Н. В. від 21 лютого 2017 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям нового розділу) на квартиру АДРЕСА_1 підлягають задоволенню, оскільки це рішення прийняте на підставі договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, яке визнано недійсним та порушує право власності позивачів на спірну квартиру шляхом припинення цього права власності не на підставі й не у спосіб, що встановлені законом.
Оскільки право розпорядження майном належить виключно власнику та судом першої інстанції встановлено незаконність набуття права власності відповідача БФ "Розвиток Черкащини" на квартиру АДРЕСА_1, що тягне за собою відсутність законних підстав для реалізації відповідачем права розпорядження зазначеною квартирою, у зв`язку з цим суд дійшов висновку, що вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири між БФ "Розвиток Черкащини" та ОСОБА_3, посвідченого 11 травня 2017 року приватним нотаріусом Романій Н. В., підлягає задоволенню.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_3 30 листопада 2020 року звернулася засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2020 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2020 року, справу направити на новий розгляд.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Заявником як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень визначено, що:
- оскаржувані судові рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права;
- суди першої та апеляційної інстанцій не виконали вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 09 жовтня 2019 року, ухваленій під час попереднього перегляду цієї справи, а саме: не дослідили зміст договору купівлі-продажу прав вимоги від 28 грудня 2016 року, не врахували, що на день укладення оспорюваного договору ТОВ "Фінстрим" не набув статусу фінансової установи, а БФ "Розвиток Черкащини" не є господарюючим суб`єктом;
- суд апеляційної інстанції ухвалив рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 757/46020/17-ц (провадження № 61-5192св19);
- суд апеляційної інстанції протокольною ухвалою безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до набрання чинності рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 липня 2020 року у справі № 712/16740/19. Зазначені справи, на переконання заявника, пов`язані необхідністю встановлення судами обставин щодо відсутності у продавця статусу фінансової установи.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У наданому відзиві позивачі просили касаційну скаргу залишити без задоволення.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені
пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи в межах доводів касаційної скарги, за результатами чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 31 липня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 укладено Генеральну кредитну угоду № 010/02-18/1026-07, згідно з якою ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" зобов`язалося надавати ОСОБА_1 кредитні кошти у порядку та на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї угоди, при цьому загальний розмір позичкової заборгованості не повинен перевищувати 40 000, 00 дол. США або еквівалента у гривнях чи євро.
31 липня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 укладено договір поруки, за умовами якого поручитель взяла на себе зобов`язання відповідати перед банком за зобов`язаннями, що виникають з умов генеральної кредитної угоди.
31 липня 2007 року також між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки. Предметом іпотеки визначено квартиру АДРЕСА_1, право власності на яку належало ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно з договором купівлі-продажу від 06 лютого 2006 року.
26 січня 2012 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 в рамках генеральної кредитної угоди укладено кредитний
договір № 010/02-18/1026/04-12, згідно з пунктом 1.1. якого позичальнику надано кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 290 851, 47 грн; кінцевий термін погашення кредиту - 20 січня 2022 року.
У зв`язку з невиконанням свого зобов`язання за кредитним договором за ОСОБА_1 утворилася заборгованість, яка станом на 04 грудня 2015 року склала 287 042, 51 грн за тілом кредиту та 205 640, 54 грн за процентами.
28 грудня 2016 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Комерційний банк "Фінансовий партнер" та ТОВ "Фінстрим" укладено договір відступлення права вимоги. Також ПАТ "Комерційний банк "Фінансовий партнер" та ТОВ "Фінстрим" уклали договір від 28 грудня 2016 року про відступлення права вимоги за договором іпотеки, згідно з яким право вимоги за генеральною кредитною угодою від 31 липня 2007 року № 010/02-18/1026-07, додатком до генеральної кредитної угоди від 31 липня 2007 року № 010/02-18/1026-07, кредитним договір від 26 січня 2012 року № 010/02-18/1026/04-12, перейшло від ПАТ "Комерційний "Фінансовий партнер" до ТОВ "Фінстрим".
Того ж дня, 28 грудня 2016 року, ТОВ "Фінстрим" уклало з БФ "Розвиток Черкащини" договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, відповідно до якого БФ "Розвиток Черкащини" набув право вимоги за генеральною кредитною угодою від 31 липня 2007 року, додатком № 4 до генеральної кредитної угоди від 31 липня 2007 року та набув статусу іпотекодержателя за договором іпотеки.
28 грудня 2016 року також ТОВ "Фінстрим" та БФ "Розвиток Черкащини" уклали договір відступлення права вимоги, згідно з пунктом 2.1. якого в порядку та на умовах, визначених договором, первісний кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому вимоги за кредитним договором та договором забезпечення.
Отримавши право вимоги за наведеними договорами, БФ "Розвиток Черкащини" 21 лютого 2017 року реалізував своє право на позасудове задоволення вимог іпотекодержателя на підставі застереження, що містилося у розділі 5 договору іпотеки, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
11 травня 2017 року БФ "Розвиток Черкащини" продав належну йому квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.