ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 640/13049/20
адміністративне провадження № К/9901/17440/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В. Яковенка М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Івченка М.В.
представника позивача Болотної Т.Ю.
представника відповідача Труфанової В.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекітт Бенкізер Хаусхолд Енд Хелс Кер Україна" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Лічевецького І.О., суддів: Мельничука В.П., Оксененка О.М.),
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Реккітт Бенкізер Хаусхолд Енд Хелс Кер Україна" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків ДПС, у якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 18 березня 2020 року №0003714403.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2020 року, позов задоволено повністю.
Указане рішення оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року апелянту відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом звернення до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення.
05 квітня 2021 року податковим органом до суду було подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги до якої було надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Офісу великих платників податків Державної податкової служби про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2020 року, а також відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекітт Бенкізер Хаусхолд Енд Хелс Кер Україна" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року, у якій із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Верховний Суд ухвалою від 30 червня 2021 року відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача, справу № 640/13049/20 витребував з суду першої інстанції.
08 липня 2021 року справа № 640/13049/20 надійшла на адресу Верховного Суду.
21 липня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу відповідача, у якому посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
У судовому засіданні представник відпоавідача підтримала касаційну скаргу, просила їі задовольнити; представник позивача заперечила проти задоволення останньої, посилаючись на її необґрунтованість.
Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги.
Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.
Частиною першою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
З огляду на приписи, зокрема, статті 44 КАС України, позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на те, що повний текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції складено 11.12.2020 року та отримано відповідачем 17.12.2020 року. При цьому, апеляційну скаргу подано засобами поштового зв`язку 03.01.2021 року, тобто в межах строку встановленого КАС України.
Суд, звертає увагу податкового органу на те, що повний текст рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2020 року складено 03 грудня 2020 року.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію вказаного рішення Офісом великих платників податків ДПС отримано 14 грудня 2020 року.
Крім того, матеріали справи містять розписку про отримання копії оскаржуваного рішення представником відповідача 17 грудня 2020 року.
У свою чергу, апеляційна скарга подана 25 лютого 2021 року, тобто з порушенням встановленого процесуальним законом строку для її подачі.
Крім того, під час судового засідання представник податкового органу надав Суду копію накладної №202358 (кур`єрська експрес-доставка), відповідно до якої Офіс ВПП ДПС 03 січня 2021 року направив ( з накладної не можливо встановити, що саме надсилалось) до Окружного адміністративного суду міста Києва, який отриманий 23 лютого 2021 року о 13 год. 00 хв.
Також під час судового засідання представник позивача надав докази наявності запитів, з метою отримання відомостей достовірності такої накладної, відповіді на які отримані не були.
За змістом статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
При цьому, доказами в адміністративному судочинстві, відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (частина друга цієї статті).
Відповідно до частини третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди повинні належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом частини 2 статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд зауважує, що суд апеляційної інстанції повинен надати належну правову оцінку доводам позивача та відповідача, якими вони мотивують свою правову позицію у справі, оцінити представлені учасниками провадження докази у сукупності та взаємозв`язку за правилами статті 90 КАС України та надати належне обґрунтування щодо причин відхилення певних доказів, надання переваги тим чи іншим доводам або доказам.
Відповідно до частини 2 статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
З огляду на наведене, касаційна скарга Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадію вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 12 жовтня 2021 року.
Керуючись статтями 241-246, 341, 344, 349, 353, 356, 359 КАС України, суд, -