ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 520/12628/19
адміністративне провадження № К/9901/36427/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року (головуючий суддя: Зоркін Ю.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року (колегія суддів: Рєзнікова С.С., Мельнікова Л.В., Бегунц А.О.) у справі №520/12628/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопак-Інжинірінг" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. У листопаді 2019 року позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд:
- визнати дії ГУ ДПС у Харківській області по проведенню планової перевірки ТОВ "Термопак - інжинірінг" протиправними;
- визнати дії ДФС України, ГУ ДПС у Харківській області по включенню ТОВ "Термопак - інжинірігн" до плану - графіка документальних планових перевірок на 2019 рік протиправними.
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року, адміністративний позов задоволено частково.
2.1. Визнано протиправними дії ДПС України та ГУ ДПС України у Харківській області по включенню ТОВ "Термопак-інжинірінг" до плану - графіка документальних планових перевірок на 2019 рік.
2.2 В іншій частині вимог позов залишено без задоволення.
2.3. Стягнуто на користь ТОВ "Термопак-інжинірінг" за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області судовий збір у розмірі 960 грн 50 коп.
2.4. Стягнуто на користь ТОВ "Термопак-інжинірінг" за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України судовий збір у розмірі 960 грн 50 коп.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:
3.1. Державною фіскальною службою України згідно з планом-графіком проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік, включено позивача до планової перевірки на листопад 2019 року (а.с.87)
3.2. ГУ ДПС у Харківській області 22.10.2019 на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 41.1 статті 41, підпунктів 61.1, 61.2 статті 61, підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 75.1 статті 75, статті 77, статті 82 Податкового кодексу України та затвердженого ДФС України плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік видано наказ №1376 "Про проведення документальної планової перевірки ТОВ "Термопак-Інжинірінг" за період з 01.01.2016 по 30.09.2019 з метою контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати усіх, передбачених ПК України податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
3.3. Указаний наказ та повідомлення про проведення перевірки від 22.10.2019 №117 направлені на адресу позивача та 18.11.2019 фахівцями відповідача здійснено вихід на місце проведення ревізійного заходу.
3.4. Проте до проведення перевірки фахівці відповідача не допущені, про що складено акт про відмову в допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки від 18.11.2019 № 1289/20-40-05-01-08/31938114 (а.с.12-13).
3.5. Підставою відмови у допуску до проведення перевірки визначено -недотримання вимог ст.81 ПК України - відсутність посвідчень у перевіряючих осіб та протиправність наказу на підставі якого здійснено вихід на перевірку.
4. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, при прийнятті рішення у справі виходив з того, що до 25.12.2018 ДФС України була зобов`язана оприлюднити сформований та затверджений план-графік проведення планових документальних перевірок на поточний 2019 рік, до якого включаються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів.
4.1. Аналізуючи довідку щодо діяльності підприємства, яке включається до плану-графіку перевірок (по підприємству ТОВ "Термопак-Інжинірінг" для включення в план-графік на 2019 рік), суд указав на те, що відповідачі не пояснили, за який саме період проаналізовано діяльність підприємства та яким чином вираховувався ступінь ризику, документів в обґрунтування ризиків, що вказані в аналітичній довідці, суду не надано.
4.2. Крім того долученими до матеріалів справи ВМД підтверджено, що експортні операції, здійснені позивачем пройшли митне оформлення, доповідна записка від 05.10.2018 № 1230/20-40-07-05-06 не містить посилань на підприємство-позивача.
4.3. Ураховуючи викладені обставин, суд дійшов висновку про недотримання умов та порядку прийняття контролюючим органом рішення про включення позивача до плану-графіку на 2019 рік.
4.4. Також суд зазначив, що долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що податкові декларації з податку на додану вартість за січень- вересень 2016 та податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб за дев`ять місяців 2016 подані до контролюючого органу у строки визначені ПК України та прийняті відповідачем, що підтверджується квитанцією №2 (а.с.20-48), що виключає можливість проведення перевірки за період з 01.01.2016 по 30.09.2016 у зв`язку з минуванням 1095 днів, встановлених ст. 102 ПК України, доказів протилежного відповідачами суду не надано.
4.5. Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача ГУ ДПС у Харківській області в частині проведення планової перевірки позивача, без пред`явлення посвідчень, суд зазначив, що як встановлено судом зі змісту акту про відмову від допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки від 18.11.2019 № 1289/20-40-05-01-08/31938114, скарги на протиправні дії посадових осіб ГУ ДПС у харківській області від 21.11.2019 (а.с.95-96) під час надання наказу для ознайомлення ревізори-інспектори надали для посвідчення своєї особи паспорти громадянина України, а також довідки (замість службових посвідчень), які були складені у зв`язку з реорганізацією ДФС у Харківській області у ДПС у Харківській області, оскільки нові службові посвідчення ще не виготовлені. Отже, суд визнав дії контролюючого органу по наданню під час проведення перевірки відповідних довідок з місця роботи правомірними.
4.6. Крім того, суд урахував, що оскільки у спірній ситуації позивач реалізував своє право на недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, що оформлено актом про недопуск, а проведення перевірки не відбулося, такі правовідносини не потребують додаткового захисту, зокрема в судовому порядку, шляхом визнання протиправними дій відповідача по проведенню перевірки.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Головне управління ДПС у Харківській області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
5.1. Скаржник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктом 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №813/1946/17, від 28.01.2020 у справі №520/3161/19.
5.2. Указує, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано приписи ст. 77 Податкового кодексу України та Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 №524.
5.3. Зазначає, що чинним законодавством не визначено форми інформаційно-аналітичної довідки щодо діяльності платників податків, формування останньої є внутрішньою діяльністю контролюючого органу.
6. Позивачем до Суду надано відзив на касаційну скаргу, у якому вказано на безпідставність викладених в ній доводів. Уважає, що скаржником не конкретизовано, яку саме норму Порядку №524 неправильно застосовано судами попередніх інстанцій, а також не вказано, у чому саме полягає невірне застосування ст. 77 Податкового кодексу України. Просив відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржувані судові рішення без змін. Крім цього, позивач указує про наявність правових підстав для закриття касаційного провадження у справі відповідно до приписів п.п. 2 ч.1 ст. 339 КАС України.
7. Верховний Суд ухвалою від 18.01.2021 відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктом 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Водночас, колегією суддів при відкритті касаційного провадження установлено, що за формою та змістом касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, інших обставин після відкриття касаційного провадження судом не установлено.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
8. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (надалі, ПК України), контролюючі орган мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
10. За правилами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
11. Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення документальних перевірок.
12. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки (пункт 77.1. статті 77 ПК України).
13. Відповідно до пункту 77.2. статті 77 ПК України, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
14. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.
15. Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом; виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
16. Відповідно до пункту 77.4. статті 77 ПК України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
17. Наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 №524 затверджено Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 червня 2015 р. за №751/27196) (далі іменується - Порядок №524).
18. Пунктом 1 Розділу I "Загальні положення" Порядку №524 встановлено, що цей Порядок розроблений з метою забезпечення єдиного підходу до формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі - план-графік).
19. Річний план-графік для документальних планових перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, складається відповідно до вимог статті 77 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
20. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування.
21. Відповідно до пункту 3 Розділу І "Загальні положення" Порядку № 524 Проекти річних планів-графіків складаються територіальними органами ДФС не пізніше 01 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки, квартальних планів-графіків - не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.
22. Проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДФС не пізніше 03 числа кожного місяця поточного року, починаючи з другого місяця поточного року, засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.
23. Правилами абзацу 4 пункту 3 Розділу I "Загальні положення" Порядку №524, після остаточного узгодження проектів планів-графіків (коригування планів-графіків) територіальні органи ДФС надають департаментам аудиту та податків і зборів з фізичних осіб засобами автоматизованої інформаційної системи "Управління документами" плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).
24. Розділом ІІІ Порядку №524 передбачено, що до розділів І, ІІ плану-графіка включаються платники податків реального сектору економіки, які провадять фінансово-господарську діяльність, сплачують податки та взяті на облік в контролюючих органах як платники податків за основним місцем обліку, або щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, або які знаходяться у стані зміни свого місцезнаходження.. Формування переліку платників податків до розділів І, ІІ плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами пункту 5 цього розділу, у тому числі за даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС. При коригуванні плану-графіка враховуються показники за останній податковий (звітний) період.
25. При формуванні плану-графіка на наступний рік враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік. До плану-графіка включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, платежів.
26. Пунктом 5 розділу 3 даного Порядку визначено наступні критерії відбору платників податків-юридичних осіб:
1) високого ступеня ризику: рівень зростання податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень зростання доходів платника податків, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування; рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю; рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю; наявність відносин з контрагентами, які знаходяться в розшуку, або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума таких операцій перевищує 5 млн. грн. або перевищує 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн; наявність інформації про не підтвердження реального здійснення операції з придбання із сумою податку на додану вартість понад 1 млн. грн. або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн; наявність розбіжностей у платника податків згідно із системою автоматизованого співставлення податкового зобов`язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів (завищення податкового кредиту) у сумі понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загальних обсягів податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн; здійснення зовнішньоекономічних операцій через нерезидентів - засновників та нерезидентів, зареєстрованих в офшорних зонах, за непрямими поставками у сумі операцій понад 5 млн. грн. або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн; наявність інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДФС про ухилення від оподаткування та/або щодо взаємовідносин із платниками податків: які мають ознаки фіктивності або стосовно яких розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов`язані з фіктивним підприємництвом; реєстрацію яких скасовано у судовому порядку; стосовно яких встановлено факт неподання податкової звітності протягом двох податкових (звітних) періодів; які знаходяться в розшуку; які визнані банкрутами; стосовно яких розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов`язані з ухиленням від сплати податків, зборів (платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; щодо яких порушено кримінальні справи, які пов`язані з ухиленням від сплати податків, зборів (платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; здійснення виплати доходів (відсотки, роялті, лізингові платежі тощо) нерезидентам, зареєстрованим в офшорних зонах; інші витрати перевищують 30 відсотків загальних витрат операційної діяльності; декларування обсягу нарахованих/виплачених доходів нерезидента, з яких не утримано суми податку, за винятком дивідендів, понад 10 млн. грн.; декларування від`ємного значення фінансового результату від операційної діяльності; наявність у органів ДФС оригіналів розрахункових документів, що не передані до органів ДФС дротовими або бездротовими каналами зв`язку у вигляді електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані; наявність інформації про ухилення від оподаткування, отриманої із зовнішніх джерел; здійснення платниками податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці понад 30 відсотків; здійснення операцій з реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) нижче собівартості; різниця між собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) та чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 10 відсотків собівартості реалізованої продукції; декларування експортних та/або імпортних операцій без фактичного здійснення таких операцій; зростання удвічі та більше кредиторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги) протягом двох попередніх (звітних) років при зростанні запасів; сума інших операційних витрат, витрат на збут та адміністративних витрат перевищує собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні витрати перевищують суму матеріальних затрат та витрат на оплату праці;
2) середнього ступеня ризику: декларування від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток протягом двох податкових (звітних) періодів за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний квартал, або протягом одного податкового (звітного) періоду за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний рік; здійснення експортних операцій щодо товарів, нетипових для основного виду діяльності підприємства (нетиповий експорт), у сумі понад 5 млн. грн. або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн; декларування залишку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі понад 1 млн. грн. або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн. за останній звітний (податковий) період; відхилення між значеннями фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, задекларованого у податковій звітності, та фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), задекларованого у фінансовій звітності, понад 10 відсотків; нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 111/26556 (далі - Довідник ознак доходів), 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена)) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору), без утримання, перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та/або єдиного внеску; зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди більше ніж на 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному; порушення встановлених строків сплати єдиного внеску більше ніж на 365 днів; наявність інформації щодо здійснення платником податків операцій з купівлі-продажу та інших способів відчуження цінних паперів, емітенти яких за рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку включені до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності; наявність відносин із платниками податків, які обрали спрощену систему оподаткування та є керівниками, засновниками або співробітниками цього підприємства, у сумі операцій понад 5 млн. грн. або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн; наявність інформації про встановлення порушень порядку погашення векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового та біоетанолу, легких та важких дистилятів; різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), та різниці, які зменшують фінансовий результат, у сумі становлять понад 30 відсотків різниць, на які збільшується фінансовий результат; невідповідність суми сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів розрахунковій сумі цього податку із суми загального продажу таких товарів, проведеної через реєстратори розрахункових операцій; здійснення платником податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці від 20 до 30 відсотків; нарахування та виплата доходів за ознакою 157 (дохід, виплачений самозайнятій особі), визначеною Довідником ознак доходів, у сумі понад 5 відсотків загального обсягу доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку; наявність інформації про об`єкти оподаткування у платника податків, який не сплачує плату за землю або сплачує її в неповному обсязі, а також задекларував податкові зобов`язання без документів, які надають право використовувати земельні ділянки; наявність розбіжностей між обсягами задекларованих у податкових деклараціях з податку на додану вартість податкових зобов`язань або податкового кредиту з податку на додану вартість та обсягами податкових зобов`язань або податкового кредиту з податку на додану вартість за даними Єдиного реєстру податкових накладних на 5 та більше відсотків; наявність негативних рішень комісії ДФС в системі автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризику, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних протягом трьох звітних періодів; інші операційні витрати більше інших операційних доходів; наявність в Системі електронного адміністрування реалізації пального від`ємного ліміту пального; невідповідність даних звітності реєстратора розрахункових операцій та обсягів постачання, зазначених у деклараціях з податку на додану вартість.
3) незначного ступеня ризику: проведення протягом місяця більше трьох ремонтів одного реєстратора розрахункових операцій, не пов`язаних із плановим технічним обслуговуванням; наявність у органів ДФС інформації про відсутність торгових патентів і ліцензій у платників податків, які провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню; зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди від 10 до 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному; здійснення платником податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці від 10 до 20 відсотків; декларування платником податків видів діяльності, пов`язаних з торгівлею, громадським харчуванням, наданням послуг, за відсутності зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій; наявність зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій за відсутності обсягів реалізації товарів (послуг) через такий реєстратор розрахункових операцій; суми за повернення товарів становлять понад 5 відсотків суми загального продажу, проведеної через реєстратори розрахункових операцій.
27. Верховний Суд зазначає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).
28. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частини 2, 3 статті 341 КАС України).
29. Як вже зазначалось судом, підставою для відкриття провадження у цій справі слугували посилання скаржника на приписи пункту 2 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках - якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
30. Розглядаючи зазначену адміністративну справу, суди попередніх інстанцій вказали, що 25.12.2018 ДФС України була зобов`язана оприлюднити сформований та затверджений план-графік проведення планових документальних перевірок на поточний 2019 рік, до якого включаються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів. Територіальні органи фіскальної служби формують проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування не пізніше 03 числа кожного місяця поточного року; засобами інформаційно-телекомунікаційних систем Державної фіскальної служби України територіальні органи подають такі проекти на узгодження; після остаточного узгодження проектів планів-графіків (коригування планів-графіків) територіальні органи ДФС надають департаментам аудиту та податків і зборів з фізичних осіб засобами автоматизованої інформаційної системи Управління документами плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).
31. Суди зробили висновок, що план-графік проведення перевірок має формуватися у визначені терміни та включати платників податків, які мають найбільші критерії ризику визначені у відповідності до Порядку 524, у тому числі за даними інформаційних систем ДФС.
32. Проаналізувавши наявну в матеріалах справи Інформаційно-аналітичну довідку щодо діяльності підприємства, яке включається до плану-графіку перевірок (по підприємству ТОВ "Термопак-інжинірінг" для включення в план-графік на 2019 рік) (а. с. 125-129), яка формується відповідно до п. 3 Розділу І Порядку № 524, суди вказали, що розділ ІІІ цієї довідки містить таблицю - Ризики несплати податків, в якому зазначені показники, визначені п. 5 Розділу ІІІ Порядку №524, зокрема, рівень сплати ПДВ нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю, декларування експортних та/або імпортних операцій без фактичного здійснення таких операцій, зростання у двічі та більше кредиторської заборгованості, наявність інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДФС про ухилення від оподаткування та/або взаємовідносин з платниками податків; тощо.
33. При вирішення спору суди попередніх інстанцій врахували факт ненадання контролюючим органом інформації з приводу процедури і підстав включення позивача до плану-графіку (не вказано яким чином вираховувався ступінь ризику) в сукупності з іншими порушеннями, та дійшли до висновку, що відповідачем в силу положень частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено правомірність своїх дій по включенню Товариства до плану-графіку перевірок на 2019 рік.
34. Приймаючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій посилались на практику Верховного Суду, наведену у постановах від 23.01.2018 у справі №813/1946/17, від 28.01.2020 у справі №520/3161/19.
35. Обґрунтовуючи довід про наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, ГУ ДПС посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №813/1946/17, від 28.01.2020 у справі №520/3161/19.
36. Водночас, Суд звертає увагу на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України скаржник повинен обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, та чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
37. Надаючи правову оцінку доводам відповідача, наведеним у касаційній скарзі, суд звертає увагу на те, що головною метою передачі справ на розгляд судової палати є забезпечення механізму формування єдиної правозастосовчої судової практики у подібних правовідносинах в межах однієї категорії спорів (зокрема податкових). Разом з тим, незгода з позицією Верховного Суду не може бути підставою для відступлення від усталеної судової практики. Зміст касаційної скарги не дає підстав для висновку, що скаржник навів належне обґрунтування необхідності відступлення від висновків Верховного Суду
38. Відповідач не навів жодних обґрунтувань того, в чому полягає помилковість висновків Верховного Суду, на які послався суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення у цій справі, а також не зазначив, яким нормам права суперечить цей висновок.
39. За таких обставин, у Суду відсутні підстави для відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23.01.2018 у справі №813/1946/17, від 28.01.2020 у справі №520/3161/19.
40. Відтак, Суд дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо наявності підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався суд апеляційної інстанції, ґрунтуються на переоцінці обставин справи, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.
41. Решта доводів заявника касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовує, натомість зводиться виключно до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.
42. Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
43. З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -