ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 820/4155/18
адміністративне провадження № К/9901/11225/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув як суд касаційної інстанції в порядку в порядку письмового провадження адміністративну справу №820/4155/18
за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2, ОСОБА_3, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року, ухвалену у складі: головуючого судді Ральченка І.М., суддів Катунова В.В., Бершова Г.Є.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду із позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (далі - КДКА Харківської області), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, третя особа-1), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, третя особа-2) - з вимогою визнати протиправним і скасувати рішення Дисциплінарної палати КДКА Харківської області від 24 квітня 2018 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_3 .
2. На обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що оскаржуване рішення є безпідставним, адже відповідачем були проігноровані його доводи про участь адвоката ОСОБА_3 в шахрайській схемі, що направлена на незаконне заволодіння майном, що є власністю ОСОБА_1
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 звернувся до КДКА Харківської області зі скаргою на порушення адвокатом ОСОБА_3 адвокатської етики із вимогою притягнути його до дисциплінарної відповідальності.
4. У скарзі позивач доводив, що ОСОБА_3 є учасником недобросовісної "схеми", направленої на заволодіння належним йому нерухомим майном, що придбане з електронних торгів у боржника ОСОБА_4 .
5. Як зазначав позивач у скарзі, адвокат ОСОБА_3 представляв інтереси ОСОБА_4 у цивільній справі №635/3927/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання за ОСОБА_2 права власності на цей самий житловий будинок, провадження в якій було відкрито після того, як відбулися електронні торги.
6. При цьому ОСОБА_2 є керівником адвокатського об`єднання "Першостолична спілка адвокатів", учасником якого є і ОСОБА_3 . Водночас сам ОСОБА_3 приховав (не вніс до реєстрів відповідну інформацію) від громадськості та судів, що розглядали справу №635/3927/17, факт своєї участі у вказаному адвокатському об`єднанні задля приховування очевидного конфлікту інтересу.
7. Рішенням КДКА Харківської області від 24 квітня 2018 року у відкритті дисциплінарного провадження щодо адвоката ОСОБА_3 відмовлено.
8. Як на підставу для відмови відповідач посилався на те, що під час перевірки не було встановлено та зібрано доказів, які б підтверджували наявність в діях адвоката ОСОБА_3 ознак дисциплінарного проступку.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
9. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 липня 2018 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправним і скасовано рішення Дисциплінарної палати КДКА Харківської області від 24 квітня 2018 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_3 .
10. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що скарга позивача була достатньо обґрунтована для цілей відкриття дисциплінарного провадження, зокрема містила вичерпні посилання на події, факти й докази, що вказують на наявність в діях ОСОБА_3 ознак дисциплінарного проступку.
11. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції вважав, що відповідач безпідставно відмовив у відкритті дисциплінарного провадження щодо адвоката.
12. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 липня 2018 року скасовано та ухвалене нове - про відмову в задоволенні позову.
13. Приймаючи протилежне рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що повідомлені позивачем у скарзі обставини не дають підстави вважати, що в діях адвоката ОСОБА_3 були ознаки дисциплінарного проступку.
14. Як зазначив суд апеляційної інстанції, інтереси ОСОБА_4 у цивільній справі №635/3927/17 ОСОБА_3 представляв як адвокат, що здійснює свою діяльність індивідуально, що спростовує аргументи позивача про намагання ОСОБА_3 приховати наявний конфлікт інтересів з ОСОБА_2 .
15. Суд апеляційної інстанції також уважав, що чинне законодавство не містить заборони для адвокатів на здійснення діяльності одночасно в декількох формах і не зобов`язує адвоката вносити до відповідних реєстрів інформацію про всі форми адвокатської діяльності.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
16. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
17. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов неправильних та необгрунтованих висновків про відсутність підстав для відкриття дисциплінарного провадження на підставі скарги ОСОБА_1 .
18. Позивач уважає, що його скарга в достатній мірі розкривала суть дисциплінарного проступку адвоката ОСОБА_3 та була підтверджена відповідними доказами, що вимагали перевірки.
19. Позивач доводить, що ОСОБА_3 є учасником шахрайської схеми, у якій він представляв інтереси відповідача в штучно ініційованій цивільній справі, де представником позивача був ОСОБА_2 - засновник Адвокатського об`єднання "Першостолична спілка адвокатів", учасником якого є і ОСОБА_3 .
20. Відповідач правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався.
21. Від третьої особи-1 до Суду надійшли пояснення щодо касаційної скарги, в яких зазначено, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно встановив обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування його рішення немає.
22. Касаційна скарга надійшла до Суду 22 квітня 2019 року та за наслідками автоматизованого розподілу була передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Шарапи В.М., суддів Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.
23. Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
24. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 12 червня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
25. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
26. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.
27. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
28. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX.
29. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
30. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені в Законі України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" №5076-VI від 05 липня 2012 року (далі - Закон №5076-VI).
31. Відповідно до частин першої, другої статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
32. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
33. Згідно з частиною першою статті 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
34. За визначенням, наведеним у частині другій статті 34 Закону №5076-VI, дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
35. Частиною першою статті 36 Закону №5076-VI передбачено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
36. Відповідно до статті 37 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
37. Згідно з частиною другою статті 38 Закону №5076-VI член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
38. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
39. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.
40. Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.
41. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
42. Частиною першою статті 39 Закону №5076-VI передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
43. Рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 затверджено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі - Положення №120).
44. Пунктом 7 Положення №120 встановлено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
45. Відповідно до пункту 31 Положення №120 за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.
46. Пунктом 32 Положення №120 передбачено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.