1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року

м. Київ

справа №607/12643/17

адміністративне провадження № К/9901/56162/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шарапи В.М.,

суддів - Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 травня 2018 року у складі колегії суддів: Ільчишин Н.В. (головуючий), суддів: Макарика В.Я., Шинкар Т.І. у справі за його позовом до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, Тернопільської міської комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", третя особа: Приватне підприємство "Дружба-Нафтопродукт", про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У липні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:

1.1 - визнати неправомірними дії Тернопільської міської комісії, щодо відмови йому у встановленні статусу учасника війни;

1.2 - зобов`язати відповідача встановити йому статус учасника війни.

2. Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області рішенням від 17 січня 2018 року позов задовольнив.

Визнав протиправними дії Тернопільської міської комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-XII) щодо відмови ОСОБА_1 у наданні статусу учасника війни.

Зобов`язав Тернопільську міську комісію для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону №3551-XII встановити ОСОБА_1 статус учасника війни.

3. Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 7 травня 2018 року, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив.

3.1 Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що враховуючи відсутність документів про безпосереднє залучення позивача до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, що підтверджено листом Антитерористичного центру при СБУ, а також не подання документів про направлення (прибуття) позивача у відрядження для безпосередньої участі в антитерористичній операції в районах її проведення, відмова відповідача у наданні ОСОБА_1 статусу учасника війни є обґрунтованою.

4. Судами попередніх інстанцій встановлено що:

4.1 Наказом директора ПП "Дружба-Нафтопродукт" №14 від 5 червня 2015 року водія ОСОБА_1 відряджено на будівництво фортифікаційних споруд з метою зміцнення обороноздатності держави в м. Попасне Луганської області з 5 червня по 2 липня 2015 року.

4.2 5 червня 2015 року ОСОБА_1 вибув з м. Тернополя і 5 червня 2015 року прибув у м. Попасне. У подальшому він, 3 липня 2015 року вибув з м. Попасне і цього ж дня повернувся в м. Тернопіль, що підтверджується відміткою на посвідченні про відрядження позивача.

4.3 Окрім цього, із довідки ПП "Дружба-Нафтопродукт" №588 від 3 березня 2017 року вбачається, що ОСОБА_1, як працівник ПП "Дружба-Нафтопродукт" перебував в зоні на будівництві фортифікаційних споруд в м. Попасне Луганської області з 5 червня по 2 липня 2015 року.

4.4 Згідно довідки №40 виданої 1 серпня 2017 року ТзОВ БМУ "ПРОМБУД", ОСОБА_1 працював водієм автотранспортного засобу 1 класу по сумісництву з 8 червня по 1 липня 2015 року та на виконання Постанови Кабінету Міністрів України №107 від 18 березня 2015 року "Деякі питання забезпечення у 2015 році будівництва інженерних споруд з метою зміцнення обороноздатності держави", листа Тернопільської державної адміністрації №01-1510/1918 від 10 квітня 2015 року перебував у відрядженні в м. Попасне Луганської області на будівництві фортифікаційних споруд.

4.5 У жовтні 2015 року ОСОБА_1 нагороджений Подякою голови обласної державної адміністрації за активну громадянську позицію, сумлінну працю, високий професіоналізм та вагомий особистий внесок у будівництво інженерних споруд з метою зміцнення обороноздатності держави в Луганській області.

4.6 Факт безпосередньої участі позивача у будівництві фортифікаційних споруд у м. Попасне Луганської області з 5 червня по 2 липня 2015 року підтверджується наказом про відрядження позивача, витягом з наказу про прибуття в зону АТО, а також показами свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, які безпосередньо були присутні разом із позивачем при виконанні вищезазначених робіт.

4.7 12 вересня 2017 року позивач звернувся до Тернопільської міської комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" про встановлення статусу учасника війни.

4.8 Рішенням №3 від 26 вересня 2017 року Тернопільської міської комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" відмовлено позивачу у встановленні статусу учасника війни у зв`язку з відсутністю документа про безпосереднє залучення ОСОБА_1 до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (витягу з наказу керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України або витягу з наказу керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією).

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

5.1 На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що він має право на встановлення статусу учасника війни, оскільки був безпосередньо залучений до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, перебував безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, а саме, у Луганській області.

6. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу. Уважає, що суд апеляційної інстанції взяв до уваги та дослідив всі обставини справи, тому обґрунтовано відмовив у задоволенні позову. Зазначив, що постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 травня 2018 року ухвалена відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, тому немає підстав для її скасування.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

7. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

8. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

9. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

10. Відповідно до пункту 13 статті 9 Закону №3551-XII учасниками війни вважаються: працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у порядку, встановленому законодавством, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством.

Порядок надання статусу учасника війни особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб, терміни їх участі у забезпеченні проведення антитерористичної операції, а також райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України.

11. На виконання вимог пункту 13 статті 9 Закону №3551-XII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 23 вересня 2015 року №739 "Питання надання статусу учасника війни деяким особам", пунктом 2 якої встановлено, що підставою для надання статусу учасника війни працівникам підприємств, установ та організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, є документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки про залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією, його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення), а також інші документи, видані державними органами, підприємствами, установами, організаціями, що містять відомості про безпосередню участь працівника в забезпеченні виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (витяги з наказів і розпоряджень, посвідчень про відрядження, книг нарядів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень).

12. Відповідно до частини шостої статті 4 Закону України від 20 березня 2003 року №638-IV "Про боротьбу з тероризмом" (далі - Закон №638-IV) до участі в антитерористичних операціях за рішенням керівництва антитерористичної операції можуть бути залучені з дотриманням вимог цього Закону й інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від підпорядкованості і форми власності, їх посадові особи, а також громадяни за їх згодою.

Координацію діяльності суб`єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.

12. Суд апеляційної інстанції зазначив, що ним направлявся запит до керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України з проханням скерувати інформацію про відрядження ОСОБА_1 в м. Попасне Луганської області з 5 червня по 2 липня 2015 року в зону АТО, а саме наявність документів про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України про залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією, його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення).

13. Антитерористичний центр при листом Службі безпеки України від 3 травня 2018 року №33/7-4018 повідомив, що запитувані матеріали відсутні, наказами керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України ОСОБА_1 до проведення АТО персонально не залучався. Вказує, що відповідно до частини другої статті 13 Закону №638-IV рішення про залучення до широкомасштабних, складних антитерористичних операцій у районі їх проведення та використання сил та засобів суб`єктів боротьби з тероризмом приймає керівник Антитерористичного центру або особа, яка його заміщує, перший заступник чи заступник керівника Антитерористичного центру. При цьому, залучення до АТО передбачає підпорядкування відповідних сил та засобів (інших осіб, що залучаються до АТО, частини шостої статті 4 Закону) керівнику оперативного штабу з управління АТО, а також виконання ними не тільки своїх службових обов`язків, а й завдань, безпосередньо пов`язаних з проведенням заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Таким чином, виконання своїх службових обов`язків хоча і в районі проведення АТО, але не пов`язаних із заходами з протидії терористичної діяльності, які координуються ОШУ АТО, не може бути підставою для залучення до АТО.

14. Аналізуючи пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 року №739 "Питання надання статусу учасника війни деяким особам", Колегія суддів зазначає таке.

15. Сполучник "також" уживається для приєднання однорідних членів речення або цілих речень у значенні: крім того, разом із тим. (Академічний тлумачний словник. (1970-1980) Словник української мови: в 11 томах. - Том 10, 1979. - Стор. 23.)

16. Отже, використання сполучникової конструкції "а також" у пункті 2 постанови КМУ №739, можна тлумачити так: що для надання статусу учасника війни працівникам підприємств, установ та організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, обов`язковими є документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки про залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією, його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення), а крім того можуть бути додані і інші документи.

17. За таких обставин, Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що у зв`язку із відсутністю документів про безпосереднє залучення позивача до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, що підтверджено листом Антитерористичного центру при Службі безпеки України, а також не подання документів про направлення (прибуття) позивача у відрядження для безпосередньої участі в антитерористичній операції в районах її проведення, відповідач обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у наданні статусу учасника війни.

18. Службове відрядження ОСОБА_1 в м. Попасне Луганської області з метою виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2015 №107 "Деякі питання забезпечення у 2015 році будівництва інженерних споруд з метою зміцнення обороноздатності держави", не можна вважати залученням до виконання завдань чи безпосередньою участю в АТО в районах її проведення.

19. Наведені доводи касаційної скарги висновки суду апеляційної інстанції не спростовують.

20. Ураховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскаржуваного рішення і погоджується з його висновком у справі, якими доводи скаржника відхилено.

21. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -


................
Перейти до повного тексту