ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
12 жовтня 2021 року
справа № 300/3386/20
адміністративне провадження № К/9901/33581/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,
суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу адвоката Шевченка Кирила Тарасовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестпроект 2012"
на додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у складі судді Панікара І. В.
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у складі суддів Глушка І. В., Бруновської Н. В., Матковської З. М.,
у справі № 300/3386/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестпроект 2012"
до Галицької митниці Держмитслужби
про визнання незаконною та скасування картки відмови в прийняті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів, -
УСТАНОВИВ:
20 листопада 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестпроект 2012" звернулось до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Галицької митниці Держмитслужби про визнання незаконним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації та рішення про корегування митної вартості.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 8 лютого 2021 року адміністративний позов задовольнив, визнав протиправними та скасував рішення про коригування митної вартості товарів № UA209300/2020/000028/2 від 17 серпня 2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA209300/2020/00064 від 17 серпня 2020 року.
Також, Івано-Франківський окружний адміністративний суд, додатковим рішенням від 16 лютого 2021 року частково задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестпроект 2012", стягнув з Галицької митниці Держмитслужби судові витрати на професійну правову допомогу і оплату послуг перекладача, а також відмовив у стягнені витрат на проведення експертизи.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 16 червня 2021 року апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби задовольнив, а в задоволені апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальності "Інвестпроект 2012" відмовив, скасував рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2021 року, а також додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року та ухвалив нове рішення про відмову в задоволені адміністративного позову.
8 вересня 2021 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга адвоката Шевченка Кирила Тарасовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестпроект 2012" на додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року.
Ухвалою від 10 вересня 2021 року Верховний Суд відкрив провадження за його касаційною скаргою на підставі пунктів 1 та 3 частини четвертої статті 328, пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та витребував справу № 300/3386/20 з Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
21 вересня 2021 року справа № 300/3386/20 надійшла до Верховного Суду.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 300/3386/20 є приписи пунктів 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України, посилаючись на які скаржник вважає, що судом апеляційної інстанцій винесено рішення без врахування висновку щодо подібних правовідносин, викладеного в постанові Верховного Суду №809/946/17, а також про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах з приводу стягнення судових витрат за отримання висновку спеціалізованої експертної установи.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, скаржник просив скасувати додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року в частині відмови у стягнення витрат на проведення експертизи та ухвалити в цій частині нове рішення, яким вимоги задовольнити.
Скаржник наполягає, що згідно з правовою позицію, викладеною в постанові Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі № 809/946/17, митний орган, під час винесення рішення про коригування митної вартості повинен зазначати інформацію, яка призвела до прийняття такого рішення, а також обґрунтовувати числове значення митної вартості скорегованої ним та фактів, які вплинули на таке корегування.
Необхідність застосування зазначеного висновку Верховного Суду скаржник обґрунтував тим, що предметом розгляду є винесення відповідачем рішення про корегування митної вартості без зазначення необхідної інформації, яка викликала сумніви у митного органу щодо дійсної вартості імпортованих товарів та обґрунтування фактів, які призвели саме до такого корегування митної вартості.
Скаржник вважає, що до митного органу були надані усі документи, які підтверджують заявлену ними митну вартість товару - банани свіжі, зелені, та вірно обраний метод її визначення, а саме основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Однак за результатами розгляду поданих документів митним органом протиправно прийнято рішення про коригування митної вартості за № UA209300/2020/000028/2 від 17 серпня 2020 року, яким скориговано вартість товару у більшу сторону та картку відмови № UA209300/2020/00064 від 17 серпня 2020 року.
Також, щодо відмови у стягненні витрат на проведення експертизи, скаржник зазначає про те, що оскільки митний орган під час консультації з брокером запропонував надати висновок експертної організації, який в подальшому був наданий та не врахований відповідачем під час корегування митної вартості та винесення оскаржуваного рішення, а тому, вказані витрати відносяться до судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що митному органу були надані усі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями частини першої статті 58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованого товару за ціною рахунку-фактури № 2020081201 від 13 серпня 2020 року. А тому відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару - банани свіжі, зелені за ціною рахунку-фактури № 2020081201 від 13 серпня 2020 року, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.
Окрім цього, суд першої інстанції зазначив, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволені позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у зв`язку з наявністю умов, визначених частинами другою та третьою статті 53 Митного кодексу України, у митного органу були наявні правові підстави для витребування у декларанта додаткових документів, однак на вимогу митного органу належних документів декларантом не надано.
За результатом проведеної процедури консультації із декларантом та у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МК України) інформації щодо вартості операцій стосовно ідентичних товарів (стаття 59 Кодексу), митну вартість імпортованого товару визначено на основі вартості подібних товарів (статті 60 та 61 МК України), митне оформлення яких здійснено за митною декларацією від 01 липня 2020 року № UA209300/2020/005366; рішення про коригування митної вартості UA209300/2020/000018/2 від 23 липня 2020 року.
Визначаючи спірну митну вартість за митною декларацією від 01 липня 2020 року № UA209300/2020/005366 та рішення про коригування митної вартості UA209300/2020/000018/2 від 23 липня 2020, митний орган діяв у відповідності до приписів статей 60, 61 МК України, оскільки час експорту за вказаною декларацією та декларацією від 17 серпня 2020 року №UA209300/2020/007192 є максимально наближеним. Крім того, у вказаних деклараціях містяться найменування одного і того ж одержувача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестпроект 2012".
Таким чином, оскільки митний орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, тому висновок про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною контракту з підстав ненадання декларантом документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену митну вартість товару, та про застосування при визначенні митної вартості імпортованого позивачем товару на основі вартості подібних товарів (за третім методом), є правомірним.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Предметом цього касаційного перегляду є винесення рішення про корегування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації.
Суди попередніх інстанції установили, що 17 серпня 2020 року митний брокер в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестпроект 2012" подав до Галицької митниці Держмитслужби електронну митну декларацію №209300/2020/007192, якою було задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме: банани свіжі, зелені, врожаю 2020 року, сорт "кавендіш", мінімальна довжина 19 сантиметрів, вагою нетто 19765 кілограм, не в первинній упаковці, в кількості 1080 картонних ящиків, торгівельна марка "LI VERDI", фірма виробник - "NATURAL COLOMBIAN FOODS S.A.S", країна виробництва - Колумбія.
В зазначеній митній декларації декларант самостійно визначив митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме контракту (договору) № 0405/20 від 04 травня 2020 року, укладеного між "LHM Holland" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестпроект 2012" (покупець), доповнення до контракту (специфікація) № 8 та рахунку-фактури №2020081201 від 13 серпня 2020 року, а саме зазначено вартість товару 6480,00 EUR.
Також судами встановлено та не заперечується сторонами, що декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу документи для підтвердження митної вартості товару і обраного методу її визначення. Зокрема, рахунок-фактура (інвойс) № 2020081201 від 13 серпня 2020 року, автотранспортна накладна (CMR) № NL QV/2020/38042467 від 13 серпня 2020 року, фітосанітарний сертифікат ЕС NL/PCNU 198242307 від 13 серпня 2020 року, сертифікат походження товару S104756496 від 13 серпня 2020 року, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №16 від 14 серпня 2020 року, зовнішньоекономічний контракт № 0405/20 від 4 травня 2020 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору № 8 від 12 серпня 2020 року, інформацію про позитивні результати проведення державних видів контролю №5828404, копію митної декларації країни відправника № 20NL00051012DE9423 від 13 серпня 2020 року.
17 серпня 2020 року Галицькою митницею Держмитслужби направлено декларанту запит про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно статті 53 Митного кодексу України, а саме: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару, виписки з бухгалтерської документації, каталоги, прейскуранти, прайс-листи виробника товару, висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ДП "Держзовнішінформ".
17 серпня 2020 року, на вказаний запит, декларант надав до Галицької митниці Держмитслужби відповідь, згідно якої повідомлено відповідача, що подати запитувані документи немає можливості, а тому просить прийняти рішення щодо подальшого митного оформлення товару.
У подальшому, Галицькою митницею Держмитслужби прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №209300/2020/000028/1 від 17 серпня 2020 року згідно якого митна вартість товару визначена за другорядним методом - щодо подібних (аналогічних) товарів в порядку, визначеному статтею 60 Митного кодексу України. Перший метод визначення митної вартості не застосований у зв`язку з ненаданням документів, зазначених в частинах другій та третій статті 53 Митного кодексу України що стосуються оцінюваного товару, а саме банківських платіжних та бухгалтерських документів, які містять реквізити необхідні для ідентифікації товару, каталоги, прейскуранти, прайс-листи виробника товару, висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ДП "Держзовнішінформ". Другий метод не застосований у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні товари. Джерело інформації: МД UA209300/2020/005366 від 01 липня 2020 року та рішення про корегування митної вартості UA209300/2020/000018/2 від 23 липня 2020 року.
Рішенням Галицької митниці Держмитслужби №209300/2020/000028/1 від 17 серпня 2020 року скориговано вартість товару у більшу сторону - до 7749,03 EUR. Зі змісту вказаного рішен