ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 824/468/16-а
адміністративне провадження № К/9901/58316/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів: Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.12.2017 у складі судді Дембіцького П.Д. та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.06.2018 у складі колегії суддів: Драчук Т.О. (суддя-доповідач), Полотнянка Ю.П. Загороднюка А.Г. у справі №824/468/16-а за позовом Оселівської сільської ради Кельменецького району Чернівецької області до Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області, треті особи Чернівецька міська рада, Чернівецька філія державного підприємства "Інформаційний центр", ОСОБА_1, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Оселівська сільська рада Кельменецького району Чернівецької області (надалі - позивач, Оселівська сільрада) звернулась до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (надалі - відповідач, ГТУЮ у Чернівецькій області), треті особи Чернівецька міська рада, Чернівецька філія державного підприємства "Інформаційний центр", ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ), в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просила визнати протиправними та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 26813408 від 07.12.2015 та 26814120 від 07.12.2015.
2. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.12.2017, яке залишене без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.06.2018, позовні вимоги задоволено повністю.
2.1. Визнано протиправними та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 26813408 від 07.12.2015 о 12:46:57, державного реєстратора прав на нерухоме майно Ткача Олександра Васильовича та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу), індексний номер : 26814120 від 07.12.2015 о 12:58:25 державного реєстратора прав на нерухоме майно Ткач Олександра Васильовича.
3. Судами попередніх інстанцій в межах судового розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини справи:
3.1. Постановою Господарського суду Чернівецької області від 29.08.2011 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Т.Г. Шевченка" (надалі - ТОВ "Т.Г. Шевченка") та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру.
3.2. На підставі заяви ліквідатора ТОВ "Т.Г. Шевченка" від 30.11.2015 державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Напора Іванна Василівна внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наступні записи:
- 12396537, дата та час державної реєстрації 30.11.2015 18:26:44, згідно з яким зареєстровано право власності ТОВ "Т.Г. Шевченка" на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 адміністративна будівля літ. А-2 загальною площею 188,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 797046373220;
- 12397225, дата та час державної реєстрації 30.11.2015 о 18:50:16, згідно з яким зареєстровано право власності ТОВ "Т.Г. Шевченка" на нежитлове приміщення за адресою: вул. Центральна 1Б с. Оселівка Кельменецького району Чернівецької області, котельня літ. А загальною площею 110,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 797084873220.
3.3. 07.12.2015 державний реєстратор прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації ГТУЮ в Чернівецькій області Ткач Олександр Васильович прийняв наступні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:
- №26813408, яким проведено державну реєстрацію права власності ТОВ "Т.Г. Шевченка" на нежитлове приміщення що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;
- №26814120, яким проведено державну реєстрацію права власності ТОВ "Т.Г. Шевченка" на нежитлове приміщення що розташоване за адресою: вул. Центральна, 1 Б, с. Оселівка Кельменецького району Чернівецької області .
3.4. Поряд з цим, рішенням Оселівської сільради від 27.01.2016 включено до переліку об`єктів комунальної власності адміністративне приміщення та прилеглі до нього нежитлові будівлі та споруди (приміщення старого архіву, водонапірна башня, яка обслуговувала ДНЗ та адмінприміщення, металева труба та фундамент під нею) по АДРЕСА_1, а також котельню по вул. Центральна, 1-Б .
3.5. 18.02.2016 проведено аукціон з продажу нерухомого майна, а саме, другого поверху площею 188,9 м.кв. у двоповерховій адміністративній будівлі літ. А-2 площею 239,5 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якого переможцем торгів визнано ОСОБА_1 . Водночас, ухвалою Господарського суду Чернівецької області у справі №12/5027/877/-б/2011 від 07.09.2016, яка набрала законної сили, результати даного аукціону визнано недійсними.
4. Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що державний реєстратор під час прийняття оспорюваних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вийшов за межі наданих йому повноважень, оскільки заявником не надано всіх необхідних документів для проведення державної реєстрації права власності на спірні нежитлові приміщення.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Третя особа - ОСОБА_1, подав касаційну скаргу на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.12.2017 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.06.2018, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 26813408 від 07.12.2015 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині позовних вимог відмовити.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та допущення ними порушень норм процесуального права. Зокрема, скаржник наполягає, що суди попередніх інстанцій помилково визначили, що даний спір належить до юрисдикції адміністративного суду, оскільки він насправді є приватно-правовим та стосується захисту цивільного права. Крім того, скаржник посилається на безпідставне віднесення спірного нерухомого майна до комунальної власності та зазначає, що державним реєстратором дотримано норми законодавства під час проведення оспорюваної реєстрації права власності ТОВ "Т.Г. Шевченка" на спірне нерухоме майно.
6. Відповідач - ГТУЮ у Чернівецькій області, подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
6.1. На обґрунтування відзиву зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені на основі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є безпідставними.
7. Інші учасники справи відзивів на касаційну скаргу не подали.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
8. Відповідно до вимог частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
9. Згідно з частиною 2 статті 4, пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом), юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
10. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 3 КАС України у вказаній редакції).
11. Такі ж правила визначення предметної юрисдикції адміністративних судів закріплені у статтях 4 і 19 КАС України у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних судових рішень.
12. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих (вчинених) ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
13. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Натомість, необхідною ознакою публічно-правового спору за участю суб`єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, щодо яких виник спір.
14. До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами щодо їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги цього суб`єкта владних повноважень.
15. Водночас, спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до його порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень.
16. Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів даної справи, позивачем - Оселівською сільрадою, оскаржено до суду рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, якими зареєстровано право власності третьої особи ТОВ "Т.Г. Шевченка" на спірні нежитлові приміщення.
17. Колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне наголосити, що Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 вирішила відступити від власного висновку, викладеного у ряді постанов і сформувала правову позицію, згідно з якою спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження цього права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано. Крім того, Велика Палата Верховного Суду визначила, що в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження і такий критерій визначення предметної юрисдикції спору як наявність порушень вимог чинного законодавства у діях державного реєстратора під час здійснення державної реєстрації прав не завжди є достатнім та ефективним, адже наявність цих порушень можна встановити лише під час розгляду справи по суті, а не на момент звернення позивача з позовною заявою.
18. Крім того, у постанові від 28.11.2018 у справі №490/5986/17-ц Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок, за яким при визначенні юрисдикційності спору з державним реєстратором чи щодо оскарження його дій критерієм розмежування юрисдикційності спору є предмет оскарження. Зокрема, якщо позивач оскаржує дії державного реєстратора з приводу розгляду його заяви з підстав протиправності відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, і цей спір не стосується речових прав чи обмежень на нерухоме майно третіх осіб, то такий спір є публічно-правовим і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Водночас, якщо позивачем оскаржуються дії державного реєстратора щодо вчинення їх за заявами третьої особи, тобто стосуються правовідносин, які виникли чи виникають між державним реєстратором і іншою, відмінною від позивача, особою, вбачається спір про право між позивачем та іншою особою щодо нерухомого майна, який повинен розглядатися у порядку цивільного чи господарського судочинства, залежно від суб`єктного складу сторін, та є за своєю природою приватноправовим спором.
19. Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки державний реєстратор, приймаючи оскаржувані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірні об`єкти нерухомого майна, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем, а ці рішення стосувалися реєстрації права третьої особи, а не позивача.
20. Належним відповідачем у такому спорі має бути особа, реєстрацію речового права якої оскаржує позивач. Участь державного реєстратора, який вніс відомості щодо наявності речового права на спірне майно в іншої особи, як співвідповідача в разі, якщо позивач вважає його винним у порушенні своїх прав, не змінює приватноправового характеру цього спору.
21. За змістом статей 15-16, 21 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
22. Пунктом 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме і нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
23. Таким чином, заявлений у даній справі спір не є публічно-правовим і не належить до юрисдикції адміністративних судів та враховуючи суб`єктний склад сторін спору має вирішуватися за правилами господарського судочинства.
24. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
25. За практикою Європейського Суду з прав людини "<…> фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії", що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів" (пункт 24 рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006, заяви №29458/04, №29465/04).
26. Пункт 1 частини 1 статті 238 КАС України передбачає, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
27. Отже, наявні підстави для закриття провадження у справі.
28. Частиною 1 статті 354 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
29. Враховуючи норми частини 1 статті 239 та частини 3 статті 354 КАС України, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду цивільної юрисдикції і що позивач має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
30. З огляду на це, касаційна скарга підлягає до задоволення частково, а судові рішення судів попередніх інстанцій - скасуванню із закриттям провадження у справі.
31. Враховуючи те, що провадження у даній адміністративній справі підлягає закриттю, колегія суддів не надає оцінки решті доводів касаційної скарги, які стосуються правильності вирішення заявлених позовних вимог по суті.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 349, 355, 356, 359 КАС України, суд,