ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 280/4820/19
адміністративне провадження № К/9901/3970/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Данилевич Н. А., Мацедонської В. Е.
розглянув у попередньому провадженні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 280/4820/19
за позовом ОСОБА_1
до Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради, Обласної медико-соціальної експертної комісії №3 Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради, Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України"
про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року, ухвалене в складі головуючого судді Сіпаки А. В.,
рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року, ухвалене в складі головуючої судді головуючого судді Калашник Ю.В.,
та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2021 року, прийняті колегією суддів в складі: головуючого судді Юрко І. В., суддів Білак С. В., Чабаненко С. В.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. 30 вересня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, з урахуванням уточнень, до Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради (далі - відповідач - 1, КУ "ОЦМСЕ" ЗОР), Обласної медико-соціальної експертної комісії №3 Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради (далі - відповідач - 2, ОМСЕК КУ "ОЦМСЕ" ЗОР), Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України" (відповідач - 3), в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати рішення Обласної медико-соціальної експертної комісії №3 Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради щодо встановлення ОСОБА_1 III групи інвалідності, викладене у формі "Акту №190 огляду медико-соціальною комісією" (форма № 157/о) від 23 квітня 2019 року;
1.2. визнати протиправним та скасувати рішення Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України" (ДЗ "ЦМСЕК МОЗ України") щодо підтвердження рішення Обласної медико-соціальної експертної комісії №3 Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради щодо встановлення ОСОБА_1 III групи інвалідності, зазначене у листі ДЗ "ЦМСЕК МОЗ України" №56-13/81-575 від 03 вересня 2019 року;
1.3. зобов`язати Обласну медико-соціальну експертну комісію №3 Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради встановити ОСОБА_1 інвалідність, на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності (II групу інвалідності безстроково) відповідно до положень частини тринадцятої статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" (в редакції Закону України №2318-УІІІ від 13 березня 2018 року);
1.4. зобов`язати Обласну медико-соціальну експертну комісію №3 Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради встановити ОСОБА_1 II групу інвалідності безстроково з дня його огляду та встановлення йому інвалідності Обласною медико-соціальною експертною комісією №3 Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради, тобто з 23 квітня 2019 року відповідно до положень частини тринадцятої статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" (в редакції Закону України №2318-УІІІ від 13 березня 2018 року).
2. На обґрунтування позову позивач вказував, що при виконанні бойового завдання в зоні проведення АТО 20.09.2014 отримав важке поранення та тривалий час знаходився на лікуванні та реабілітації у декількох військових шпиталях та цивільних лікарнях. Штатна військово-лікарська комісія військово-медичного клінічного центру Південного регіону 08.12.2014 провела медичне обстеження стану здоров`я та постановила: "на підставі статті 42-6 графи III Розкладу хвороб непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час". Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення: "поранення, ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби".
2.1. За наслідком неодноразових оглядів МСЕК позивачу було встановлено третю групу інвалідності безстроково. На думку позивача, МСЕК, визначаючи йому групу інвалідності на врахувала приписів частини тринадцятої статті 7 Закону України "Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" щодо встановлення групи інвалідності", що набув чинності 06 квітня 2018 року, згідно з яким для учасників АТО передбачений особливий порядок встановлення групи інвалідності, а саме "група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково) та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності, але не вище І групи".
3. 04 листопада 2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради, Обласної медико-соціальної експертної комісії №3 Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради, в якому представник цих відповідачів зазначав, що на час огляду МСЕК позивач не надав належних доказів (медичної документації), які б спростовували висновки обласної МСЕК №3 КУ "ОЦМСЕ" ЗОР про відсутність підстав для встановлення йому саме II групи інвалідності. Окрім того, рішення обласної МСЕК №3 КУ "ОЦМСЕ" ЗОР вже було переглянуто в ДЗ "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України", за результатами чого була підтверджена правомірність рішення обласної МСЕК №3 (лист Центральної МСЕК МОЗ України від 03 вересня 2019 року №56-13/81-575).
3.1. У свою чергу, як зазначає представник відповідачів, рішення КУ "ОЦМСЕ" ЗОР не може суперечити рішенню ДЗ "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України", як найвищого органу в системі медико-соціальної експертизи.
4. 27 грудня 2019 року на адресу суду першої інстанції надійшов відзив на позовну заяву від відповідача-3, в якому зазначено, що 03 вересня 2019 року на засіданні ДЗ Центральною МСЕК розглянуто медико-експертну справу ОСОБА_1 з питання підвищення групи інвалідності. До Журналу обліку консультацій медико-соціальної експертної комісії, який ведеться відповідно до Форми облікової документації № 166/о занесене прийняте комісією рішення. За результатами вивчення наданих медичних документів стан хворого за останні роки не зазнав суттєвих змін, рішення МСЕК від 23 квітня 2019 року залишено без змін, як таке, що прийняте відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317, наказу МОЗ України від 05 вересня 2011 року № 561.
5. 29 січня 2020 року на адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив відповідача - 3, де ОСОБА_1 указує на те, що під час останнього переогляду, що відбувся 23 квітня 2019 року ОМСЕК № 3 КУ "ОЦМСЕ" ЗОР зобов`язано було перевірити можливість застосування внесених змін до Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" при встановленні групи інвалідності на підставі наявних у медико-експертній справі медичних документів.
6. 14 лютого 2020 року на адресу суду надійшли заперечення представника відповідача -3, в яких він спростовує позицію позивача, оскільки під час розгляду питання про встановлення групи інвалідності позивачу 03 вересня 2019 року не було порушено порядку розгляду цього питання, рішення відповідають вимогам Положення про медико-соціальну експертизу та Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положенню про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні".
7. Позивач у своїх додаткових поясненнях до заперечення, які надійшли до суду 19 лютого 2020 року, повідомляє, що відповідачами не було застосовано положення статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні", а тому є всі підстави для задоволення позову.
8. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Обласної медико-соціальної експертної комісії №3 Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради щодо встановлення ОСОБА_1 III групи інвалідності, викладене у формі "Акту №190 огляду медико-соціальною комісією" (форма № 157/о) від 23 квітня 2019 року було закрито, оскільки за висновками суду форма № 157/о не є рішенням у розумінні КАС України.
9. 14 травня 2020 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року про закриття провадження у справі в частині позовних вимог скасовано з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Рішення набрало законної сили.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
10. Позивач - ОСОБА_1 у період з 01 червня 2014 року по 25 вересня 2014 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції в складі військової частини - польова пошта В0131, що підтверджується Довідкою № 678 від 04 грудня 2014 року.
11. 08 грудня 2014 року Військово-лікарська комісія військово-медичного клінічного центру Південного регіону провела медичне обстеження стану здоров`я позивача та постановила: "на підставі статті 42-6 графи III Розкладу хвороб непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час". Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: Наслідки вогнепального осколкового сліпого поранення лівого стегна з пошкодженням поверхневої стегнової артерії (20.09.2014) з помірним порушенням кровообігу та функції лівої нижньої кінцівки. Стан після операцій: аутовенозного протезування поверхневої стегнової артерії ліворуч (20.09.2014), повторної хірургічної обробки ран лівого стегна (02.10.2014). Поранення, ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби" (а.с.18 т.1).
12. Згідно з актом огляду МСЕК №29 від 17 березня 2015 року ОСОБА_1 встановлена III група інвалідності з причини: поранення пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. Група інвалідності встановлена на строк до 01 квітня 2016 року (а.с.19 т.1).
13. Згідно з актом огляду МСЕК №15 від 04 квітня 2016 року за результатами повторного огляду, ОСОБА_1 встановлена III група інвалідності з причини: поранення пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. Група інвалідності встановлена на строк до 01 травня 2017 року (а.с.20 т.1).
14. На підставі акту огляду МСЕК №18 від 04 квітня 2017 року за результатами повторного огляду, ОСОБА_1 встановлена III група інвалідності з причини: поранення пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. Група інвалідності встановлена на строк до 01 травня 2018 року (а.с.21 т.1).
15. На підставі акту огляду МСЕК №162 від 12 квітня 2018 року за результатами повторного огляду, ОСОБА_1 встановлена III група інвалідності з причини: поранення пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. Група інвалідності встановлена на строк до 01.05.2019 року (а.с.22 т.1).
16. Згідно з актом огляду МСЕК №190 від 23 квітня 2019 року за результатами повторного огляду ОСОБА_1 встановлена III група інвалідності з причини: поранення пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. Група інвалідності встановлена безстроково (а.с.23 т.1).
17. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач 02 травня 2019 року звернувся до Міністерства охорони здоров`я України із заявою про перегляд встановленої йому ІІІ групи інвалідності безстроково та встановлення ІІ групи інвалідності, як це передбачено Законом України "Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" щодо встановлення групи інвалідності" (а.с.13 т.1).
18. Листом від 05 червня 2019 року за №03.4-07-К-5975/6560-зв звернення позивача було направлено для розгляду до Департаменту охорони здоров`я Запорізької ОДА (а.с.14 т.1).
19. Департамент охорони здоров`я Запорізької ОДА листом №03К/0671 від 17 липня 2019 року повідомив позивача, що ІІІ групу інвалідності йому було встановлено КУ "Обласний центр медико-соціальної експертизи" ЗОР 17.03.2015 року, поранення, так, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. У черговий термін перегляду 23 квітня 2019 року, враховуючи "наявну патологію та ступінь функціональних порушень зі сторони опорно-рухового апарату" та відповідно до статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні", Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 року №1317, Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 року №561, ОМСЕК №3 було встановлено позивачу ІІІ групу інвалідності, поранення, пов`язане з виконанням обов`язків військовоїх служби, безстроково (а.с.15 т.1).
20. Цим же листом роз`яснено, що згідно з Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317, термін оскарження прийнятого рішення минув. Але у разі погіршення стану здоров`я, позивач може звернутись до закладу охорони здоров`я за місцем проживання для оформлення, у разі наявності медичних показань, документів на МСЕК. У разі надходження оформлених медичних документів, МСЕК розгляне поставлене питання (а.с.15 т.1).
21. 02 серпня 2019 року позивач повторно звернувся до МОЗ із заявою, в якій просив вказати Департаменту охорони здоров`я Запорізької ОДА на порушення ним порядку розгляду заяв (скарг) на рішення МСЕК, повторно зобов`язати Департамент охорони здоров`я Запорізької ОДА направити до ДЗ "Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України" його заяву від 02 травня 2019 року на рішення медико-соціальної експертної комісії разом з його медико-експертною справою для розгляду по суті порушених питань та доручити ДЗ "Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України" розглянути його заяву від 02 травня 2019 року про перегляд встановленої ІІІ групи інвалідності безстроково та встановлення ІІ групи інвалідності безстроково як це передбачено Законом України "Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" щодо встановлення групи інвалідності" (а.с.16 т.1).
22. У вказаній заяві позивач зазначив в тому числі, що оскаржував встановлену ОМСЕК №3 III групу інвалідності безстроково не з медичних підстав та критеріїв, визначених відповідними нормативно-правовими актами, а лише з тих підстав, що при прийнятті рішення не були враховані вимоги "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" щодо встановлення групи інвалідності", що набув чинності 06 квітня 2018 року, згідно з яким для учасників АТО передбачений особливий порядок встановлення групи інвалідності, а саме "група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково) та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності, але не вище І групи".
23. Крім того, у матеріалах справи наявний лист від 03 вересня 2019 року № 56-13/81-575, надісланий ДЗ "Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України" до КУ "Обласний центр МСЕ", в якому повідомляється, що по результатах вивчення стану хворого за останні роки не зазнав суттєвих змін, рішення МСЕК від 23 квітня 2019 року залишено без змін, як таке, що прийняте у відповідності до вимог постанови КМУ від 03 грудня 2009 року №1317, наказу МОЗ України від 05 вересня 2011 року № 561 (а.с.59 т.1).
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
24. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року позовні вимоги задоволено частково.
24.1. Зобов`язано Обласну медико-соціальну експертну комісію №3 Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради повторно розглянути питання щодо встановлення ОСОБА_1 статусу інваліда ІІ групи з урахуванням висновків суду та Закону України "Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" щодо встановлення групи інвалідності" від 13 березня 2018 року за №2318-VІІІ.
24.2. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
25. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в вищевказаному законі, ІІ група інвалідності встановлюється безстроково, якщо "отримані ушкодження, які призвели до необоротних втрат (у тому числі ампутації) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), необоротної втрати іншого органу або повної стійкої втрати органом його функції".
26. Суд першої інстанції зазначив, що оскільки висновок (акт тощо) про отримання позивачем ушкодження, які призвели саме до необоротної втрати (у тому числі ампутації) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), необоротної втрати іншого органу або саме повної стійкої втрати органом його функцій, що призвело до інвалідності відсутній, а визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є повноваженнями відповідних комісій та вимагає наявності медичної освіти та спеціальних знань, то належних способом захисту прав позивача є зобов`язання Обласної медико-соціальної експертної комісії №3 Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради повторно розглянути питання щодо встановлення ОСОБА_1 статусу інваліда ІІ групи з урахуванням висновків суду та Закону України "Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" щодо встановлення групи інвалідності" від 13 березня 2018 року за №2318-VІІІ.
27. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги щодо зобов`язання Обласної медико-соціальної експертної комісії №3 Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради встановити ОСОБА_1 інвалідності, на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності (II групу інвалідності безстроково) відповідно до положень частини тринадцятої статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" (в редакції Закону України №2318-УІІІ від 13 березня 2018 року) та вимоги щодо зобов`язання Обласної медико-соціальної експертної комісії №3 Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради встановити ОСОБА_1 II групу інвалідності безстроково з дня його огляду та встановлення йому інвалідності Обласною медико-соціальною експертною комісією №3 Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради, тобто з 23 квітня 2019 року відповідно до положень частини тринадцятої статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" (в редакції Закону України №2318-УІІІ від 13 березня 2018 року) є по своїй суті тотожними, а відтак додаткового обґрунтування не потребують.
28. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України" (ДЗ "ЦМСЕК МОЗ України") щодо підтвердження рішення Обласної медико-соціальної експертної комісії №3 Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради щодо встановлення ОСОБА_1 III групи інвалідності, зазначене у листі ДЗ "ЦМСЕК МОЗ України" №56-13/81-575 від 03 вересня 2019 року, суд першої інстанції виходив з того, що лист ДЗ "ЦМСЕК МОЗ України" №56-13/81-575 від 03 вересня 2019 року не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а містить лише інформативний характер про результати повторного перегляду медичних документів позивача. При цьому з обґрунтування цих позовних вимог позивача неможливо встановити яке саме рішення необхідно скасувати, в чому суть даного рішення та коли воно приймалось.
29. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Обласної медико - соціальної експертної комісії №3 Комунальної установи "Обласний центр медико - соціальної експертизи" Запорізької обласної ради щодо встановлення ОСОБА_1 III групи інвалідності, викладене у формі "Акту №190 огляду медико-соціальною комісією" (форма № 157/о) від 23 квітня 2019 року.
30. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що частиною тринадцятою статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні", на яку позивається позивач, не йде мова про встановлення групи інвалідності на групу вище, а зазначається про встановлення інвалідності на ступінь вище відповідних критеріїв для встановлення такої групи інвалідності. Ураховуючи викладене суд першої інстанції дійшов висновку, що під час вирішення питання про встановлення групи інвалідності мають враховуватися ступені всіх критеріїв у сукупності, а отже, підстави для скасування оскаржуваного позивачем рішення відсутні.
31. 13 січня 2021 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду залишено без змін рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року, з підстав відповідності акту огляду МСЕК №190 від 23 квітня 2019 року вимогам чинного законодавства.
32. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки внаслідок поранення позивач отримав ушкодження, яке не призвело до необоротної втрати (у тому числі ампутації) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), необоротної втрати іншого органу або повної стійкої втрати органом його функцій, що призвело до інвалідності, то положення частини тринадцятої статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" на позивача не розповсюджується.
33. 13 січня 2021 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року скасовано в частині задоволення позовних вимог та постановлено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
34. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки акт огляду МСЕК №190 від 23 квітня 2019 року відповідає вимогам чинного законодавства, а положення частини тринадцятої статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" на позивача не розповсюджується, то й інші вимоги позивача задоволенню не підлягають.
35. З урахуванням висновків про відсутність підстав в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним рішення ОМСЕК, викладеним в акті огляду №190 від 23 квітня 2019 року в частині встановлення позивачу III групи інвалідності, а також зобов`язання ОМСЕК №3 Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради встановити йому інвалідність, на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності (II групу інвалідності безстроково) відповідно до положень частини тринадцятої статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" (в редакції Закону України №2318-УІІІ від 13 березня 2018 року), суд апеляційної інстанції дійшов висновку про помилковість висновків суду першої інстанції про зобов`язання Обласної медико-соціальної експертної комісії №3 Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради повторно розглянути питання щодо встановлення ОСОБА_1 статусу інваліда ІІ групи з урахуванням висновків суду та Закону України "Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" щодо встановлення групи інвалідності" від 13 квітня 2018 року за №2318-VІІІ.
IV. Касаційне оскарження
36. Не погодившись з рішеннями суду першої інстанції та постановами суду апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 04 лютого 2021 року.
37. 11 лютого 2021 року ухвалою Верховного Суду вказана касаційна скарга залишена без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції надання уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України), з належним її обґрунтуванням.
38. 26 лютого 2021 року на виконання вимог зазначеної ухвали Верховного Суду надійшла уточнена касаційна скарга, у якій позивач посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
39. На обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження заявник касаційної скарги зазначає, що позивач, який є учасником антитерористичної операції (далі - АТО), в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на Закон України "Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" щодо встановлення групи інвалідності" №2318-УІІІ від 13 березня 2018 року (далі-Закон №2318 - VIII), який набув чинності 06 квітня 2018 та є спеціальним нормативно-правовим актом, який вперше виокремив із загальних правил та спростив порядок встановлення вищої на ступінь групи інвалідності набутої військовослужбовцями внаслідок поранень, контузій, каліцтва або захворювань отриманих під час безпосередньої участі у антитерористичній операції (АТО).
40. Таким чином, позивач вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме частини тринадцятої статті 7 Закону "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" №2961-IV (із змінами, внесеними Законом №2318-VIII), згідно з якою не вимагається від учасника АТО надавати жодні додаткові документи, рішення приймається МСЕК на підставі наявних у медико-експертній справі документів. Таким чином, можна впевнено стверджувати, що не існує ніяких "висновків про втрату верхньої та/або нижньої кінцівки/кінцівок", "актів про втрату органу" "довідок про стійку втрату органом його функцій" тощо, на які посилається суд як на можливу підставу задоволення позову, оскільки такі документи не передбачені законом.
41. У зв`язку із наведеним позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
42. Касаційна скарга не містить клопотання про розгляд справи за участі позивача та/або його представника.
43. 10 березня 2021 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у зв`язку з доведенням позивачем наявності наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, та витребувано із Запорізького окружного адміністративного суду матеріали справи №280/4820/19.
44. 29 березня 2021 року у Верховному Суді зареєстровано відзив представника КУ "ОЦМСЕ" ЗОР та ОМСЕК КУ "ОЦМСЕ" ЗОР, в якому представник відповідачів спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
45. У відзиві на касаційну скаргу представник відповідачів не просить розглядати справу за його участі.