1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 923/1062/14 (923/960/20)

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;

за участю представників сторін:

ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" : Горобця Р., Михайлової В.,

ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" - Марчука В.,

ПрАТ "Укргазвидобуток" - Просенюка С.,

ТОВ "ОЛК-Альфа" - Сядро О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2021

та рішення Господарського суду Херсонської області від 17.03.2021

у справі № 923/1062/14 (923/960/20)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"

до Публічне акціонерне товариство "Херсонський суднобудівний завод",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Укргазвидобуток",

про визнання правочину недійсним.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", позивач), в межах справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" (далі - ПАТ "Херсонський суднобудівний завод", боржник), звернулося до Господарського суду Херсонської області із позовом до боржника, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Укргазвидобуток", про визнання правочину недійсним.

ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", з посиланням на приписи статей 203, 215 ЦК України, просило задовольнити позов та визнати недійсним з моменту укладення правочин, що укладений ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" 11.03.2014 (Договір банківського рахунку від 07.12.2012 № 1-53800/243803) з ПАТ "Банк Форум" щодо припинення зобов`язань за Кредитним договором №l-0041/12/38-KL від 17.12.2013 в частині суми заборгованості в розмірі 954890,55 Євро та 10929763,20 грн зарахуванням зустрічних однорідних вимог; визнати недійсним з моменту укладення правочин, що укладений ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" від 11.03.2014 (Генеральний договір банківського вкладного (депозитного) рахунку від 30.12.2013 № 25) з ПАТ "Банк Форум" щодо припинення зобов`язань за Кредитним договором № l-0041/12/38-KL від 17.12.2013 щодо суми заборгованості в розмірі 1248600,29 Євро зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що відповідно до умов Договору №0002/19/7 про відступлення прав вимоги від 26.03.2019, укладеного між позивачем та ПАТ "Банк Форум", ТОВ "Фінансова компанія "Веста" є Новим кредитором ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" за Кредитним договором № l-0041/12/38-KL від 17.12.2012, та за всіма договорами забезпечення.

В обґрунтування доводів позивач вказував, що під час розгляду господарськими судами справи щодо стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором та поданої ПАТ "Банк Форум" (далі - Банк) у справі про банкрутство ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" заяви про визнання грошових вимог до боржника, судами не досліджувались обставини дійсності одностороннього правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог. При цьому, ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" не погоджується з тим, що правочин щодо припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних грошових вимог є дійсним, оскільки є підстави вважати, що такий правочин не відповідає вимогам законодавства.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач, ліквідатор ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" та третя особа зазначали, що судовими рішеннями у справах № 923/1116/14, № 923/1062/14 та № 910/3712/16, які набрали законної сили, суди всіх інстанцій дійшли висновків, що всі зобов`язання ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" перед ПАТ "Банк Форум" за Кредитним договором повністю виконані, в тому числі, шляхом зарахування 11.03.2014 зустрічних однорідних вимог за Кредитним договором, Генеральним договором депозитного рахунку та Договором банківського рахунку згідно статті 601 ЦК України.

У відзиві на позовну заяву відповідач заявив про сплив строку позовної давності по вимогам щодо визнання недійсним правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.03.2014 року між ПАТ "Банк Форум" та ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" за Генеральним договором вкладного депозитного рахунку за Генеральним договором вкладного депозитного рахунку № 25 від 30.12.2013.

Обставини встановлені судами першої та апеляційної інстанції

17.12.2012 між ПАТ "Банк Форум" (Кредитор) та ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" укладено Кредитний договір № 1-0041/12/38-KL, за умовами якого Кредитор зобов`язався надати Позичальнику кредит у вигляді відкритої невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 6880206,00 Євро для поповнення оборотних коштів, із строком повернення до 01.10.2013 та сплатою процентів за користування кредитом за ставкою 11,5% річних.

У пункті 1.5 кредитного договору сторони передбачили, що надання Кредиту/Вибірок буде здійснюватися виключно протягом Періоду доступності та в межах суми вільного (невикористаного) залишку Кредитного ліміту відповідно до умов цього Договору з наступним графіком зменшення Кредитного ліміту: 15.06.2016р. - 2293402,00 Євро; 31.08.2013р. - 2293402,00 Євро; 01.10.2013р. - 2293402,00 Євро, але в будь-якому випадку, заборгованість за Кредитом має бути повністю погашена не пізніше кінцевого терміну, встановленого згідно з п.1.4 цього Договору.

Згідно з п.2.3 договору, кредит надається шляхом перерахування банком коштів з відповідного внутрішньобанківського позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника, в сумі та валюті, що буде зазначена в заявці на отримання вибірки.

Відповідно до п.2.4, днем (моментом) надання вибірки вважається день перерахування Кредитором коштів з відповідного внутрішньобанківського позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника, в сумі та валюті відповідної вибірки.

В Статті 4 Договору сторони дійшли згоди щодо умов розрахунків.

Відповідно до п.п.4.1, 4.2, 4.2.2, 4.2.3, платежі, що здійснюються (забезпечуються) Позичальником в рахунок виконання своїх грошових зобов`язань за цим Договором, вважаються належно виконаними в момент зарахування коштів на відповідні рахунки Кредитора.

Сторони домовились, що з метою погашення вимог Кредитора за цим Договором Позичальник доручає Кредитору здійснювати договірне списання коштів з поточного рахунку в гривні в ПАТ "Банк Форум", в доларах США в ПАТ "Банк Форум", в євро в ПАТ "Банк Форум", а також з будь-яких інших рахунків (поточних, вкладних) Позичальника, що будуть відкриті у Кредитора.

У випадку, якщо валюта на відповідному рахунку, з якого Кредитором здійснюється договірне списання коштів, є відмінною від валюти виконання зобов`язань Позичальника за цим Договором, Позичальник цим доручає Кредитору на вибір останнього списати кошти у відповідній валюті та від імені Позичальника здійснити купівлю/продаж/конвертацію відповідної іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку за курсом, який склався на дату здійснення такої купівлі/продажу/конвертації, та зарахувати кошти у відповідній іноземній валюті або гривні, отримані в результаті купівлі/продажу/конвертації іноземної валюти, на відповідний поточний рахунок Позичальника з наступним перерахуванням на відповідні рахунки для виконання зобов`язань Позичальника за цим Договором; або від імені Кредитора та за рахунок списаних в порядку договірного списання коштів здійснити залік списаної суми коштів у відповідній іноземній валюті або гривні на свій вибір або за офіційним курсом Національного банку України (крос-курсом, тобто співвідношенням однієї іноземної валюти до іншої іноземної валюти, що визначається через офіційний курс гривні до цих іноземних валют, що встановлюється Національним банком України), встановленим на дату проведення такої операції, або за ринковим курсом (кром-курсом), що склався на міжбанківському валютному ринку України чи міжнародному валютному ринку на дату здійснення такого заліку, в рахунок виконання зобов`язань Позичальника за цим Договором.

При цьому Сторони встановлюють, що порядок визначення курсу купівлі/продажу іноземної валюти з метою виконання вищезазначеного доручення Позичальника вважається таким, що узгоджений, та інформація, викладена в даному пункті Договору, є достатньою для купівлі/продажу іноземної валюти без необхідності додаткового отримання від Позичальника заяви про купівлю/продаж іноземної валюти.

Згідно з п.10.8, цей договір набирає чинності з моменту його укладення Сторонами та діє до повного остаточного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Договір підписано уповноваженими представниками обох сторін без жодних зауважень, підписи скріплено печатками юридичних осіб.

В подальшому сторонами укладались договори про внесення змін до Кредитного договору від 17.12.2012, а саме № 1 від 06.03.2013, №2 від 04.04.2013, № 3 від 15.05.2013, № 4 від 17.05.2013, №5 від 09.08.2013, №6 від 29.08.2013, №7 від 30.09.2013, №8 від 23.10.2015, № 9 від 17.12.2013.

Кредитор свої зобов`язання в частині надання кредиту виконав у відповідності з умовами укладеного між сторонами договору, що підтверджено копіями заявок Позичальника на видачу вибірок, меморіальними ордерами, банківською випискою.

Позичальник ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" свої зобов`язання за договором виконував з порушенням його умов, у зв`язку з чим листом від 15.04.2014 №1186/32 Банк звернувся до боржника із вимогою погашення простроченої заборгованості за нарахованими процентами, що станом на 11.04.2014 склала 19709,48 Євро.

07.12.2012 між ПАТ "Банк Форум" та ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" (Клієнт) було укладено договір банківського рахунку №1-53800/243803, за умовами якого банк, відповідно до чинного законодавства України, зобов`язався відкрити Клієнту поточний рахунок/-ки (далі - Рахунок) для здійснення розрахунково-касових операцій та зберігання коштів на ньому.

Дія цього договору поширюється на поточні рахунки, що відкриті банком клієнтові в національній/іноземній валютах/банківських металах та, у тому числі, на поточні рахунки за спеціальним режимом їх використання.

30.12.2013 між ПАТ "Банк Форум" та ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" (Вкладник) було укладено Генеральний договір банківського вкладного (депозитного) рахунку № 25, предметом якого є відкриття Банком Вкладнику вкладного (депозитного) рахунку розміщення на платній основі тимчасово вільних коштів/банківських металів.

За умовами п.3.1, на підставі цього Генерального договору та за умови надання Вкладником документів, передбачених чинним законодавством України, Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок.

11.03.2014 ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" направило АТ "Банк Форум" заяву (вих.№ 758/01-293) про припинення зобов`язання зарахуванням, яка отримана банком 11.03.2014 за вхідним № 1454, про що свідчить відмітка банку на самій заяві. З означеної заяви, згідно з кредитним договором №1-0041/12/38- KL від 17.12.2012 ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" станом на 11.03.2014 має заборгованість перед АТ "Банк Форум" в загальному розмірі 28414101,73 грн (2212695,40 Євро, що є еквівалентом 28394101,73 грн згідно курсу НБУ та 20000,00 грн).

Одночасно, ПАТ "Банк Форум" станом на 11.03.2014 має перед ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" заборгованість в розмірі 39205748,71 грн, за наступними договорами:

- згідно з Генеральним договором банківського вкладного (депозитного) рахунку №25 від 30.12.2013, укладеного між ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" та АТ "Банк Форум", заборгованість становить 1248600,29 Євро, що є еквівалентом 16022487,17 грн згідно курсу НБУ;

- згідно з договором банківського рахунку №1-53800/243803 від 07.12.2012, укладеного між ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" та АТ "Банк Форум", заборгованість становить 954890,55 Євро, що є еквівалентом 12253498,34 грн згідно з курсом НБУ та 10929763,20 грн (з урахуванням відступленого права вимоги в розмірі 33186422,71 грн згідно з договором про відступлення права вимоги (цесії) від 11.03.2014, укладеного між ПАТ "Укргазвидобуток" та ПАТ "Херсонський суднобудівний завод").

На підставі наведеного ПАТ "Херсонський суднобудівний завод", з посиланням на приписи статті 601 ЦК України та статті 203 ГК України, заявив про припинення зобов`язання щодо сплати боргу в сумі 28414101,73 грн по Кредитному договору №1-0041/12/38- KL від 17.12.2012 внаслідок зарахування боргу в сумі 28414101,73 грн, а саме: по Генеральному договору банківського вкладного (депозитного) рахунку № 25 від 30.12.2013 в сумі 1248600,29 Євро, що є еквівалентом 16022487,17 грн згідно з курсом НБУ; по договору банківського рахунку № 1-53800/243803 від 07.12.2012 в сумі 950000,00 Євро, що є еквівалентом 12190741,05 грн згідно з курсом НБУ та 200873,51 грн.

Також в означеній заяві відповідач зауважив, що внаслідок вказаного зарахування та враховуючи договір про відступлення права вимоги (цесії) від 11.03.2014, у АТ "Банк Форум" перед ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" згідно з договором банківського рахунку №1-53800/243803 від 07.12.2012 залишається заборгованість в розмірі 4890,55 Євро та 10728889,69 грн.

27.03.2019 між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "Фінансова компанія "Веста" (правонаступником якого є ТОВ "Інвестохіллс Веста"), укладено договір про відступлення прав вимоги № 0002/19/7, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, заставодавців, іпотекодавців, поручителів, зазначених у Додатку № 1, Додатку № 2, Додатку № 3, Додатку № 4 та Акті № 1 прийняття-передачі документації до цього Договору.

Відповідно до наведеного ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" вважає себе новим кредитором щодо ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" за Кредитним договором № l-0041/12/38-KL від 17.12.2012 та за всіма договорами забезпечення.

В позовній заяві ТОВ "Інвестохіллс Веста", вважаючи себе новим кредитором ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" зазначило, що звертається за захистом прав, та своїх законних інтересів, пов`язаних із кредитними зобов`язаннями, право вимоги за якими придбав за встановленим законом порядком (тобто за Договором про відступлення права вимоги № 0002/19/7). Цей інтерес товариство вбачає у незаконному припиненні зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги, в результаті якого було відмовлено в задоволенні позову щодо стягнення заборгованості, визнанні кредиторських вимог в межах справи про банкрутство відповідача по справі, та припинення іпотеки, як способу забезпечення виконання зобов`язань.

В обґрунтування невідповідності спірного правочину законодавчим приписам позивач зазначив, зокрема, що зобов`язання сторін за договорами підлягають виконанню у різних валютах, а тому такі вимоги не можна вважати однорідними. При цьому, позивач посилався на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 30.10.2018 у справі №914/3217/16.

Отже, незгода позивача ТОВ "Інвестохіллс Веста" з проведеним зарахуванням, з посиланням на невідповідність правочинів щодо припинення зобов`язань за Кредитним договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог приписам чинного законодавства, стала підставою для звернення до суду з даним позовом.

Короткий зміст рішення та постанови судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 17.03.2021 у задоволенні позову відмовлено.

В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено, а судом не встановлено обставин, які б свідчили про невідповідність оспорюваного правочину приписам чинного законодавства, та наявність підстав для визнання його недійсним.

Суд першої інстанції з посиланням на обставини, встановлені в судових рішеннях у справах № 923/1116/14, № 923/1062/14 та № 910/3712/16, які набрали законної сили, вказав, що у вказаних справах суди встановили факт повного виконання Боржником своїх зобов`язань за Кредитним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Відтак, позивачем не доведено порушення його права, за захистом якого було пред`явлено позов, оскільки ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" не набуло право вимоги за кредитним договором від 17.12.2012, укладеним між АТ "Банк Форум" та ПАТ "Херсонський суднобудівний завод".

Аргументи позивача про неврахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 30.10.2018 у справі № 914/3217/16, судом першої інстанції відхилено зважаючи на те, що обставини вказаної справи не є тотожними обставинам справи, що розглядається, та встановив, що згідно із заявою про припинення зобов`язання, зарахування відбулось за заборгованістю, вираженою у валюті - євро та частково в гривні, що допускалось самим АТ "Банк Форум".

З підстав відсутності належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження факту порушення прав позивача, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача про застосування позовної даності.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 рішення Господарського суду Херсонської області від 17.03.2021 у справі №923/1062/14(923/960/20) залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

За висновком апеляційного суду, ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" не було доведено порушення його права, за захистом якого було пред`явлено позов, зважаючи на те, що товариство не набуло та могло набути право вимоги за кредитним договором №1-00141/12/38-KL від 17.12.2012, укладеним між АТ "Банк Форум" та ПАТ "Херсонський суднобудівний завод".

Враховуючи обставини, встановлені у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 у справі № 923/1062/14, апеляційний суд зазначив, що на момент укладення договору № 0002/19/7 про відступлення права вимоги від 27.03.2019, не існувало права вимоги ПАТ "Банк Форум" до ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" за Кредитним договором №1-00141/12/38-KL від 17.12.2012, оскільки заборгованість за означеним договором була погашена боржником шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Апеляційний суд вказав, що ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" не зазначило, із посиланням на відповідні докази, та з урахуванням встановлення судами обставин щодо відсутності права вимоги за кредитним договором №1-00141/12/38-KL від 17.12.2012, яким чином оспорюваний правочин щодо припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних грошових вимог порушує його права та інтереси.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про застосування позовної давності, апеляційний суд, з урахуванням того, що заявлені позовні вимоги визнані судом необґрунтованими, погодився з висновком суду першої інстанції про відмову у їх задоволенню саме з цієї підстави, а не з підстави пропуску позивачем строку позовної давності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Херсонської області від 17.03.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 у справі № 923/1062/14 (923/960/20), просить їх скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовну заяву ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про визнання недійсним правочину, вчиненого ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" щодо зарахування зустрічних однорідних вимог з ПАТ "Банк Форум" задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 601 ЦК України, яка регламентує, що зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також статей 75, 236 ГПК України під час надання оцінки доказам, які містяться в матеріалах справи.

На думку скаржника, судами попередніх інстанції помилково не було застосовано до спірних правовідносин Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України №516 від 03.12,2003 та порушено норми статті 629 ЦК України, зважаючи на те, що існувала пряма заборона на проведення розрахункових операцій з депозитного рахунку ПАТ "Херсонський суднобудівний завод", тобто було заборонено перераховувати кошти з депозитного рахунку на кредитний рахунок,

Заперечуючи однорідність зарахованих вимог, вказує про незастосування до спірних правовідносин висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 914/3217/16.

Крім того вважає, що висновки судів про звернення до суду з позовом поза межами позовної давності сформовано без урахування всіх фактичних обставин справи в їх сукупності, оскільки саме тяжкий фінансовий стан первісного кредитора, обрання ним інших способів захисту, неналежність документів свідчать, що причини пропуску строків позовної давності ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" на звернення з позовною заявою є поважними.

Доводи інших учасників справи

ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" подало відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її вимог з підстав, викладених у відзиві, просить залишити її без задоволення, оскаржувані постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 та рішення Господарського суду Херсонської області від 17.03.2021 - залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій

Відповідно до частин першої - третьої статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Згідно з частиною третьою статті 203 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Аналогічні положення закріплені також у статті 601 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За висновками судів, спірна заява ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" від 11.03.2014 № 758/01-293 про припинення зобов`язання зарахуванням, надіслана АТ "Банк Форум", за своєю правовою природою є одностороннім правочином, направленим на припинення взаємних грошових зобов`язань сторін.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №914/3217/16 зазначено, що вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо).

Як зазначає позивач, за правовою природою припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однієї сторони. Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду і спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням усіх матеріалів і обставин справи.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання оспорюваного правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16, у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, що сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав, тобто особа має обґрунтувати юридичну зацікавленість щодо наявності/відсутності цивільних прав.

Водночас, у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020р. у справі № 761/26815/17 викладений висновок про те, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Виходячи з наведених норм, при розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину (стаття 204 ЦК України) та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.

Як вже було зазначено вище, між ПАТ "Банк Форум" (Банк) та ТОВ "ФК "Веста" (правонаступником якого є позивач, Новий кредитор) укладено Договір №0002/19/7 про відступлення прав вимоги від 27.03.2019, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, заставодавців, іпотекодавців, поручителів, зазначених у Додатку № 1, Додатку № 2, Додатку № 3, Додатку № 4 та Акті № 1 прийняття-передачі документації до цього Договору.

Відповідно до вищенаведеного ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" вважає себе новим кредитором щодо ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" за Кредитним договором № l-0041/12/38-KL від 17.12.2012 та за всіма договорами забезпечення.

Позивач зауважує, що подання позову у справі, що розглядається, полягає у зверненні за захистом прав, та своїх законних інтересів, пов`язаних із кредитними зобов`язаннями, право вимоги за якими позивач придбав за встановленим законом порядком (тобто за Договором про відступлення права вимоги № 0002/19/7). Цей інтерес товариство вбачає у незаконному припиненні зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги, в результаті якого було відмовлено в задоволенні позову щодо стягнення заборгованості, визнанні кредиторських вимог в межах справи про банкрутство відповідача по справі, та припинення іпотеки, як способу забезпечення виконання зобов`язань.

Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі №752/8842/14-ц та у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №914/2567/17, від 04.12.2018 у справі №31/160(29/170(6/77-5/100), від 04.06.2020 у справі №910/1755/19.

В постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 31/160(29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що "ніхто не може передати більше прав, ніж має сам".

Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Банк Форум" вже звертався до суду з позовом про стягнення заборгованості з ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" за Кредитним договором №l-0041/12/38-KL від 17.12.2012, у вимогах за яким Банку було відмовлено в повному обсязі. Такі обставини підтверджуються судовими рішеннями, які набрали законної сили та є чинними.

Так, згідно постанови Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 у справі № 923/1116/14 позовні вимоги ПАТ "Банк Форум" про стягнення заборгованості за Кредитним договором № l-0041/12/38-KL від 17.12.2012 залишені без задоволення. У вказаній постанові апеляційним господарським судом встановлено, що ПАТ "Банк Форум" має зобов`язання по Договорам, а саме згідно з Генеральним договором банківського вкладного (депозитного рахунку) № 25 від 30.12.2013, згідно Договору банківського рахунку № 1-53800/243803 від 07.12.2012 станом на 11.03.2014. Факт повідомлення про дострокове розірвання договорів банківських вкладів від 26.02.2014 та заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог вказує на повне дострокове погашення ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" перед ПАТ "Банк Форум" 11.03.2014 заборгованості по поверненню кредитних коштів та заборгованості за нарахованими процентами, по кредитному договору. Відтак, у даному випадку відбулось дострокове погашення заборгованості, можливість якого передбачена умовами укладеного між сторонами кредитного договору. Ця постанова суду апеляційної інстанції від 04.12.2014 у справі № 923/1116/14 залишена без змін згідно постанови Вищого господарського суду України від 03.03.2015.

Крім того, рішенням Господарським судом міста Києва від 11.04.2016 у справі №910/3712/16 визнано припиненими зобов`язання ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" перед ПАТ "Банк Форум" за Кредитним договором № 1-0041/12/38-KL від 17.12.2012 зі змінами та іпотеку за Іпотечним договором №1-0330/12/38-ІР від 28.12.2012. При прийнятті ухвали, судом були враховані факти, встановлені судом під час вирішення справи № 923/1116/14, зокрема факт повного погашення ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" перед ПАТ "Банк Форум" 11.03.2014 заборгованості по поверненню кредитних коштів та заборгованості за нарахованими процентами по Кредитному договору у розмірі 2 203 544,57 Євро та безпідставність нарахування подальших платежів за Кредитним договором після 11.03.2014, які визнані такими, що не потребують доведення.

Вказане рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 10.08.2016 у справі № 910/3712/16

Також, як встановили суди попередніх інстанцій, 22.12.2014 Господарським судом Херсонської області у справі № 923/1062/14 про банкрутство ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" була прийнята ухвала про затвердження реєстру вимог кредиторів ПАТ "Херсонський суднобудівний завод", в якій, зокрема, відмовлено в задоволенні вимог ПАТ "Банк Форум" за вказаним вище Кредитним договором № 1-0041/12/38-KL від 17.12.2012. У відповідності до постанови Одеського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 у справі № 923/1062/14 вказану ухвалу суду першої інстанції в частині вимог ПАТ "Банк Форум" було частково змінено, включено грошові вимоги ПАТ "Банк Форум" в сумі 150 грн до четвертої черги реєстру вимог кредиторів, включено грошові вимоги ПАТ "Банк Форум" в сумі 15590,06 грн до шостої черги реєстру вимог кредиторів (штрафи, пені), внесено до реєстру окремо як вимоги, забезпечені заставою, грошові вимоги ПАТ "Банк Форум" в сумі 440361,64грн.

У вказаній справі місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, відхилив грошові вимоги ПАТ "Банк Форум", які ґрунтувались на договорі від 17.12.2012 № 1-0041/12/38-KL: 2 203 544,57 Євро - заборгованість за кредитними коштами; 112 717,42 Євро - заборгованість за процентами; 20 649,18 Євро - пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів та процентів; 20 000 грн - заборгованість зі сплати комісії за управління кредитом, оскільки, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 по справі №923/1116/14, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2015, встановлено факт відсутності у ПАТ "Херсонський судноремонтний завод" заборгованості за кредитним договором від 17.12.2012 №1-0041/12/38KL на підставі листа боржника від 11.03.2014 № 758/01-293 про припинення зобов`язання щодо сплати заборгованості за кредитним договором в сумі 28 414 101,73 грн, внаслідок зарахування боргу в сумі 28 414 101,73 грн, який виник на підставі Генерального договору від 30.12.2013 № 25 та договору банківського рахунку від 07.12.2012 №1-53800/243803. Нарахування подальших платежів за кредитним договором після 11.03.2014 визнано безпідставним.

Нарахована за кредитним договором від 26.02.2014 № 2-0006/14-KL пеня в сумі 15590,06 грн відповідно до статті 25 Закону підлягає включенню до шостої черги.

Щодо грошових коштів у сумі 150 грн апеляційний суд зазначив, що ця сума представляє собою заборгованість по сплаті комісії за виконання банком операції по рахунку клієнта, обов`язок боржника сплачувати комісію передбачений відповідним договором, а проведення заліку зустрічних однорідних вимог на цю суму жодним чином не поширювалось.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, зі змісту ухвали Господарського суду Херсонської області від 12.08.2019 у справі №923/1062/14 вбачається, що ТОВ "Фінансова компанія "Веста" звернулося до суду першої інстанції з заявою про заміну кредитора ПАТ "Банк "Форум" на правонаступника - ТОВ "Фінансова компанія "Веста", посилаючись на те, що ПАТ "Банк "Форум" відступив йому право вимоги відповідно до договору про відступлення прав вимоги від 27.03.2019 № 0002/19/7 за кредитним договором №1-00141/12/38-KL від 17.12.2012.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 12.08.2019 у справі №923/1062/14 в задоволенні заяви ТОВ "Фінансова компанія "Веста" про заміну кредитора у справі - ПАТ "Банк "Форум" на правонаступника - ТОВ "Фінансова компанія "Веста" - відмовлено.

Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 у справі №923/1062/14, ухвалу Господарського суду Херсонської області від 12.08.2019 у справі № 923/1062/14 залишено без змін. У вказаній постанові апеляційний суд встановив, що на момент укладення договору № 0002/19/7 про відступлення права вимоги - 27.03.2019, не існувало права вимоги ПАТ "Банк "Форум" до ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" за кредитним договором № 1-00141/12/38-KL від 17.12.2012, оскільки, вимоги ПАТ "Банк "Форум" до ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" за кредитним договором №1-00141/12/38-KL від 17.12.2012 були відхилені судом.

За висновком судів у справі № 923/1062/14, ТОВ "Фінансова компанія "Веста" при зверненні до Господарського суду Херсонської області з заявою про заміну кредитора ПАТ "Банк "Форум" на правонаступника - ТОВ "Фінансова компанія "Веста" не надано доказів, що останній є правонаступником кредитора у даній справі - ПАТ "Банк "Форум".

Таким чином, у вказаних судових рішеннях у справах № 923/1116/14, №923/1062/14 та № 910/3712/16, які набрали законної сили, суди дійшли висновків, що всі зобов`язання ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" перед ПАТ "Банк Форум" за Кредитним договором №l-0041/12/38-KL від 17.12.2012 повністю виконані, в тому числі, шляхом зарахування 11.03.2014 зустрічних однорідних вимог на підставі статті 601 ЦК України. Згідно вказаних судових рішень, судами неодноразово повністю досліджувались обставини проведених 11.03.2014 зарахувань зустрічних однорідних вимог, встановлювалась правова природа таких зарахувань та в сукупності зі всіма доказами їх відповідність чинному законодавству.

При цьому, суди встановили, що доказів оскарження АТ "Банк Форум" спірного правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог матеріали справи не містять.

Згідно з частиною четвертою статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частина п`ята статті 75 ГПК України передбачає, що обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

З урахуванням встановлених судами обставин щодо відсутності права вимоги за кредитним договором №1-00141/12/38-KL від 17.12.2012 у вищевказаних справах, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що звертаючись із позовом у цій справі ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" не було доведено, яким чином оспорюваний правочин щодо припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних грошових вимог, вчиненого між ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" та ПАТ "Банк Форум", порушує його права та інтереси, за захистом яких було пред`явлено позов.

Касаційний господарський суд вважає за необхідне відзначити, що у справах господарської юрисдикції Верховний Суд неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що розгляд заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням загальних принципів господарського судочинства (зокрема, змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог) та спеціальних принципів, притаманних справам про банкрутство, як-то принципу "підвищеного стандарту доказування наявності кредиторських вимог". При цьому, у разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості вимог, саме на заявника таких вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність (постанови Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №922/1163/18, від 29.08.2018 у справі № 909/105/15, від 29.08.2018 у справі №910/23428/17, від 31.01.2018 у справі № 910/8763/17).

Водночас, в касаційній скарзі не наведено наявності передбачених чинним законодавством обставин, які б зумовлювали визнання оцінених судами попередніх інстанцій доказів недопустимими, а також аргументів, які б могли поставити під сумнів обставини, встановлені судовими рішеннями у наведених вище справах, що спростовує доводи скаржника про порушення судами положень статей 75, 236 ПІК України під час оцінки доказів, які містяться в матеріалах справи.

Посилання скаржника про незастосування до спірних правовідносин Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій, затвердженого Постановою правління НБУ №516 від 03.12.2003, судом оцінюється критично, оскільки Положення, яке регламентує внутрішньобанківські правила обліку та руху коштів по рахунках, не може впливати на способи виникнення і припинення цивільних прав і обов`язків.

Посилання позивача на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 30.10.2018 у справі № 914/3217/16 щодо наявності умов за яких можливе припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог, зокрема їх однорідності, колегією суддів відхиляються, оскільки зазначені судові рішення прийняті за іншої, ніж у даній справі фактично-доказової бази, тобто хоча й за подібного правового регулювання, але за інших обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями і за іншими поданими сторонами та оцінених судами доказами, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийнято судове рішення.

Так, у вказаній позивачем справі зустрічні вимоги були виражені в євро та доларах США і умовами договорів було передбачено, що погашення кредиту має відбуватись саме в наданій валюті (євро) або в національній валюті за курсом НБУ станом на момент погашення. Тобто умовами виконання зобов`язань з повернення кредиту за цими договорами не передбачено отримання банком відповідних платежів у доларах США.

Водночас, у справі, що розглядається, умовами Кредитного договору передбачено надання коштів в євро, депозитні кошти були розміщені також в євро, та умовами Кредитного договору (стаття 4) допускалось виконання зобов`язань в будь-яких валютах (гривня, євро, долари США тощо). До то ж, судами встановлено, що ПАТ "Банк Форум" згідно з листа №1186/32 від 15.04.2014 повідомляв ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" про можливість погашення кредиту та процентів в євро та гривнях.

У вказаних вище судових рішеннях у справах № 923/1116/14, №9 23/1062/14 та №910/3712/16, які набрали законної сили, судами досліджувались обставини проведених 11.03.2014 зарахувань зустрічних однорідних вимог, встановлена правова природа і правомірність таких зарахувань.

Що стосується аргументів скаржника про неврахування судами всіх обставин справи щодо поважних причин пропуску строку позовної давності колегія суддів зазначає, що судами не були застосовані наслідки спливу строків позовної давності, оскільки у задоволенні позову відмовлено з підстав його необґрунтованості - позивачем не доведено порушеного права або охоронюваного законом інтересу, за захистом якого він звернувся до суду.

Верховний Суд у прийнятті даної постанови також керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

В силу статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного Суду.

Відтак, доводи ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" наведені в касаційній не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваних рішення та постанови судів першої та апеляційної інстанції.


................
Перейти до повного тексту