ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 826/7026/15
адміністративне провадження № К/9901/5573/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
секретар судового засідання Буденко В.І.,
представники: позивача - Пасюков В.В., відповідача - Кокиза Н.В.,
розглянувши у судовому засіданні з фіксуванням судового процесу технічними засобами справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-енергетична компанія "Гермес" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві (процесуальний правонаступник - Головне управління ДПС у м. Києві) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020 (головуючий суддя Єгорова Н.М., судді: Сорочко Є.О., Федотов І.В.),
У С Т А Н О В И В:
У квітні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-енергетична компанія "Гермес" (далі - ТОВ "ТЕК"ГЕРМЕС", Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (процесуальний правонаступник - Головне управління ДФС у м. Києві; далі - ГУ ДФС, відповідач), в якому просило:
-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.04.2015 №0003012207- про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 5ʼ 858ʼ 245,00 грн (в тому числі: за основним платежем - 4ʼ 686ʼ 596,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1ʼ 171ʼ 649,00 грн), від 10.04.2015 №0003022207 - про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 7ʼ 974ʼ 886,50 грн (в тому числі: за основним платежем - 5ʼ 316ʼ 591,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2ʼ 568ʼ 295,50 грн);
визнати протиправними дії відповідача, вчинені під час перевірки та оформлення акта перевірки від 26.03.2015 №176/1-26-50-22-07-36884163;
визнати протиправними дії відповідача щодо внесення до АІС "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" коригування показників податкового кредиту з ПДВ на підставі акта перевірки;
зобов`язати відповідача вилучити з АІС "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" інформацію про результати документальної позапланової невиїзної перевірки та зобов`язати відповідача відновити дані податкової звітності позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані доводами позивача, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки про порушення Товариством податкового законодавства, є безпідставними, оскільки господарські операції з придбання Товариством природного газу у ТОВ "ГК "Газовий Альянс", фінансові показники яких Товариство відобразило у податковому обліку, зменшивши оподатковуваний прибуток та збільшивши суму податкового кредиту, мали реальний характер, підтверджуються належним чином оформленими первинними та іншими документами бухгалтерського і податкового обліку. Як наслідок, на підставі акта перевірки відповідач протиправно здійснив коригування задекларованої Товариством суми податкового кредиту в АІС "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів".
Заперечуючи проти позову, відповідач доводив правомірність спірних податкових-повідомлень рішень та дій щодо внесення до автоматизованої системи даних за результатами перевірки, посилаючись на встановлені під час перевірки обставини, які спростовують достовірність документів щодо придбання Товариством природного газу у ТОВ "ГК "Газовий Альянс".
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 03.08.2015 у задоволені позову відмовив.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 24.05.2016 скасував постанову суду першої інстанції в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, задовольнив ці позовні вимоги, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 10.04.2015 №0003012207 та №0003022207; в іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2015 залишив без змін.
Верховний Суд постановою від 10.10.2019 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2016 в частині задоволення позовних вимог скасував, справу у відповідній частині позовних вимог направив на новий розгляд до апеляційного адміністративного суду.
За результатами нового розгляду справи Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 22.01.2020 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2015 скасував у частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, позов задовольнив частково: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 10.04.2015 №0003012207 та №0003022207.
Задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що господарські операції позивача із ТОВ "ГК "Газовий Альянс", за результатами яких позивач сформував дані податкового обліку, були реальними, здійснені у межах його господарської діяльності, призвели до фактичної зміни його майнового стану, підтверджені належними обліковими та іншими документами та правильно відображені позивачем у податковому обліку.
Застосувавши норми, зокрема статей 138, 139, 185, 198 Податкового кодексу України (далі - ПК) до встановлених у справі обставин, суд апеляційної інстанції визнав податкові повідомлення-рішення, правомірності яких стосується спір, протиправними.
ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, в якій просить скасувати зазначену та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2015.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач доводить, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував (не застосував) норми матеріального права ( статтю 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності") та порушив норми процесуального права (частину п`яту статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України; далі - КАС) без врахування висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 20.11.2018 у справі №826/20929/14.
Верховний Суд ухвалою від 14.05.2020 відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі пунктів 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС.
Позивач не реалізував процесуальне право надати відзив на касаційну скаргу.
У суді касаційної інстанції представник відповідача підтримав касаційну скаргу, а представник позивача заперечував проти задоволення касаційної скарги, вважаючи наведені в скарзі доводи необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам у справі .
Верховний Суд, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, доводи представника позивача, а також правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Суди попередніх інстанцій встановили, що податкові повідомлення-рішення, з приводу правомірності яких виник спір, були прийняті на підставі акта від 26.03.2015 №176/1-26-50-22-07-36884163 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань правильності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та податку на прибуток за рахунок ТОВ "ГК "Газовий Альянс" за період з 01.01.2012 по 31.12.2014" (далі - акт перевірки).
Правовою підставою проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства визначено підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК.
У акті перевірки зафіксовано порушення Товариством правил податкового обліку, а саме: пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.4 статті 201 ПК, що призвело до заниження податку на додану вартість за липень 2012 року, березень, квітень 2013 року на загальну суму 5 316 591,00 грн, та підпункту 139.1.9 статті 139 ПК, внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2013 рік на 4ʼ 686ʼ 596,00 грн.
Підставою для таких висновків стали обставини щодо придбання Товариством природного газу у ТОВ "ГК "Газовий Альянс".
Виключаючи з податкового обліку фінансові показники господарських операцій позивача із ТОВ "ГК "Газовий Альянс" (зменшуючи витрати за 2013 рік на 24 666294,00 грн та податковий кредит за липень 2012 року, березень, квітень 2013 року на 4686596,00 грн), контролюючий орган послався на отриману за результатами податкового контролю податкову інформацію щодо діяльності ТОВ "ГК "Газовий Альянс", на підставі якої було зроблено висновок, що останнє не могло здійснити постачання природного газу на адресу позивача, оскільки не мало для цього необхідних умов, формувало податковий кредит за податковими накладними, виписаними на безтоварні поставки ТОВ "Сетмаркет" та ТОВ "Лідергаз", стосовно яких встановлені обставини, які свідчать, що з їх використанням здійснювалося протиправне формування податкового кредиту та витрат іншими суб`єктами господарювання. Як на джерело такої інформації в акті перевірки зроблено посилання на акт Миронівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 02.10.2014 № 590/22-010/37147753 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ГК "Газовий Альянс".
Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК ( в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - так само) витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК).
Пунктом 198.2 статті 198 ПК передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК).
Відповідно до положень частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-XIV) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Згідно із частиною першою статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначений в частині другій зазначеної статті.
Відтак, суми витрат та податкового кредиту, які включені до податкового обліку на зменшення сум податкових зобов`язань з податку на прибуток та з ПДВ відповідно, повинні бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають факт господарської операції.
Встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує