Постанова
Іменем України
06 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 757/16331/2020
провадження № 51-1211 км 21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Фоміна С.Б.,
суддів Іваненка І.В., Ковтуновича М.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Письменної Н. Д.,
прокурора Чабанюк Т.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 січня 2021 року.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 серпня 2020 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за
№ 62019100000001429 від 10 жовтня 2019 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді повернуто на підставі пункту 4 частини 3 статті 399 КПК особі, яка її подала без відповідного клопотання про поновлення строку на оскарження зазначеного судового рішення, в порушення вимог частини 1 статті 117 КПК.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з ухвалою Київського апеляційного суду від 18 січня 2021 року, вимагає її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, посилаючись на порушення права на справедливий суд та доступ до правосуддя, передбачені Конституцією України, пунктом 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, допущені судом при ухваленні оскарженого судового рішення.
Так, незаконність ухвали апеляційного суду, на думку скаржника, полягає у тому, що за відсутності належного повідомлення про дату та час розгляду апеляційної скарги колегією суддів було ухвалене рішення про її повернення.
ОСОБА_1 стверджує, що інформація, зазначена в ухвалі, про те, що всі учасники належним чином були повідомлені про дату та час розгляду справи, однак у судове засідання не з`явились, не відповідає дійсності, адже вона не була повідомлена належним чином про дату та час розгляду її апеляційної скарги, а тому не мала фактичної можливості висловити позицію щодо оскарженого нею судового рішення Печерського районного суду.
Заперечень на касаційну скаргу від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні підтримала вимоги касаційної скарги, вважає їх обґрунтованими, а ухвалу апеляційного суду такою, що підлягає скасуванню на підставі неналежного повідомлення учасників судового розгляду.
Розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 просила провести без її особистої участі.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді та думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах вимог касаційної скарги.
Зі змісту статті 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості й вмотивованості судового рішення, убачається, що: законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Частина 1 статті 412 КПК України передбачає, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
При касаційній перевірці матеріалів кримінального провадження Судом встановлено, що ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 серпня 2020 року з пропуском строку на оскарження з посиланням на неналежне повідомлення та відсутність можливості висловити свою позицію в провадженні у слідчого судді. Проте, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не подавала.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що апеляційний суд з метою перевірки отриманої скарги на відповідність приписам статті 396 КПК за доводами, викладеними у ній, не маючи фактичної можливості вирішити питання щодо відкриття апеляційного провадження без додаткового вивчення матеріалів справи, відповідно до статті 398 КПК, призначив судовий розгляд, який неодноразово було відкладено у зв`язку із ненадходженням необхідних матеріалів із місцевого суду та неявкою учасників провадження.
Згідно зі змістом оскарженої ухвали Київського апеляційного суду від 18 січня 2021 року, у судове засідання заявник ОСОБА_2 не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про день та час розгляду справи.
Проте, факт належного повідомлення ОСОБА_2 щодо дати та часу судового розгляду апеляційною інстанцією її скарги під час касаційної перевірки не знайшов відповідного підтвердження.
Відповідно до частини 1 статті 135 КПК особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. При цьому суд повинен переконатися, що таке повідомлення мало місце.
Згідно з частиною 1 статті 136 КПК належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
За змістом статей 342, 345, 405 КПК суд апеляційної інстанції перед початком судового розгляду повинен з`ясувати, чи вручені судові виклики та повідомлення тим особам, які не прибули у судове засідання. Зазначених вимог кримінального процесуального закону апеляційний суд не дотримався.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що поштові повідомлення щодо призначеного судового засідання ОСОБА_2 не отримала, а, інші дані, які б підтверджували факт ознайомлення зазначеної особи із датою та часом судового розгляду її апеляційної скарги у матеріалах провадження відсутні.
Суд неодноразово зазначав, що положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Лазаренко та інші проти України" від 27 вересня 2017 року зазначив, що національне законодавство України містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін процесу про ключові процесуальні дії і дотримання таким чином принципу рівності сторін та зберігання відповідної інформації, оскільки загальна концепція справедливого судового розгляду охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу. Зокрема, у пункті 36 зазначеного рішення ЄСПЛ окремо зосереджено увагу на тому, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять одну зі сторін у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.
Згідно з пунктом 37 цього рішення статтю 6 Конвенції не можна тлумачити як таку, що встановлює певну форму обслуговування судової кореспонденції. Від національних органів влади також не вимагається забезпечення бездоганного функціонування поштової системи. Разом з тим загальна концепція справедливого судового розгляду охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт. Невручення стороні судових документів може позбавити його або її можливості захищати себе у провадженні.
За встановлених обставин колегія суддів дійшла висновку про наявність істотних порушень кримінального процесуального закону при постановленні оскарженого рішення, на підставі чого ухвала Київського апеляційного суду від 18 січня 2021 року підлягає скасуванню і призначенню нового розгляду у суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно ухвалити законне та обґрунтоване рішення з урахуванням наведеного.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд