Постанова
Іменем України
05 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 728/2049/19
провадження № 61-18854св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_2,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ланагропрод",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 листопада 2020 рокуу складі колегії суддів: Висоцької Н. В., Мамонової О. Є., Онищенко О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заявлених позовних вимог
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області), ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ланагропрод" (далі - ТОВ "Ланагропрод"), про визнання недійсним наказу та скасування записів про державну реєстрацію прав на земельну ділянку.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 02 лютого 2016 року він звертався до ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області із заявою про надання йому дозволу на розробку документації із землеустрою для відведення йому в оренду для ведення фермерського господарства земельної ділянки площею орієнтовно 29,00 га, терміном на 7 років на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області.
22 лютого 2016 року ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області виданий наказ
№ 25-2511/14-16-сг, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, та передано в оренду земельну ділянку загальною площею 25,4960 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0506) для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності строком на 7 років.
На виконання цього наказу, 04 березня 2016 року між ним та ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області укладений договір оренди землі, та передано йому в оренду земельну ділянку загальною площею 25,4960 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0506). Право оренди за вказаним договором зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14 квітня 2016 року.
У червні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області та до нього про визнання недійсним договору оренди землі, скасування записів про державну реєстрацію земельної ділянки та визнання незаконними (недійсними) наказів.
Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 21 вересня
2016 року у справі № 728/1554/16-ц у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 07 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов ОСОБА_3 частково задоволено.
Визнано недійсним договір оренди землі від 04 березня 2016 року, укладений між ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області та ним щодо земельної ділянки загальною площею 25,4960 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0506) на території Рубанської сільської ради Бахмацького району, скасований запис №14233275 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку.
У грудні 2016 року рішення Апеляційного суду Чернігівської області
від 07 листопада 2016 року виконано, а отже він був позбавлений права на оренду вказаної земельної ділянки.
Постановою Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 728/1554/16 рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 07 листопада 2016 року скасовано, а рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області
від 21 вересня 2016 року про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 залишено в силі.
Ухвалою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 05 серпня
2019 року у задоволенні його заяви про поворот виконання рішення та поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно його ( ОСОБА_1 ) права оренди на земельну ділянку загальною площею 25,4960 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0506) відмовлено.
З метою відновлення свого права на оренду земельної ділянки площею
25,4960 га, він 21 серпня 2019 року звернувся до Центру надання адміністративних послуг Бахмацької районної державної адміністрації із заявою про відновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно скасованого запису № 14233275.
Згідно з відповіддю Бахмацької районної державної адміністрації від 09 вересня 2019 року № 227-Д-03-08 скасований за рішенням суду запис № 14233275 не може бути поновлений в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки відомості про земельну ділянку, кадастровий номер 7420387500:08:000:0506, у реєстрі відсутні.
За повідомленням ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області від 12 серпня
2019 року, земельна ділянка, кадастровий номер 7420387500:08:000:0506, розділена на 13 земельних ділянок за результатами розроблених проектів землеустрою про відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянам, зокрема і ОСОБА_2 .
Наказом ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області від 27 листопада 2017 року № 25-17626/14-17-сг затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0563) для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Рубанської сільської ради Бахмацького району.
На підставі зазначеного вище наказу ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області 27 листопада 2017 року проведена державна реєстрація права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0563), про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зроблено запис № 23898984.
18 червня 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі договору оренди землі від 02 квітня 2018 року № 22/2018-Р, укладеного між ОСОБА_2 та Фермерським господарством "Ланагропрод" (далі - ФГ "Ланагропрод"), зроблено запис за № 26719844 про реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 2,0000 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0563) за ФГ "Ланагропрод", перетвореним у ТОВ "Ланагропрод", терміном на 7 років.
Передана ОСОБА_2 у власність земельна ділянка площею 2,0000 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0563) є частиною земельної ділянки площею 25,4960 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0506), розташованої на території Рубанської сільської ради Бахмацького району, яка була попередньо надана йому ( ОСОБА_1 ) в оренду.
Посилаючись на те, що його право на оренду земельної ділянки площею
25,4960 га не припинилось, а тому наказ ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 27 листопада 2017 року порушує його пріоритетне право як орендаря на володіння та користування вказаною земельною ділянкою кадастровий номер 7420387500:08:000:0506, ОСОБА_1 просив:
- визнати недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області
від 27 листопада 2017 року № 25-17626/14-17-сг "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність";
- скасувати у Державному земельному кадастрі України державну реєстрацію та кадастровий номер 7420387500:08:000:0563 земельної ділянки площею
2,0000 га, яка розташована на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис державного реєстратора Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області № 2389884, зроблений 08 грудня 2017 року о 14:06:53, про реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0563), розташовану на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис державного реєстратора Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області № 26719844, зроблений 18 червня 2018 року о 10:04:00 про реєстрацію права оренди терміном на 7 років земельної ділянки площею
2,0000 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0563) за ФГ "Ланагропрод".
- вирішити питання розподілу судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 22 липня
2020 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27 листопада 2017 року № 25-17626/14-17-сг "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність".
Скасовано у Державному земельному кадастрі України державну реєстрацію
та кадастровий номер 7420387500:08:000:0563 земельної ділянки площею
2,0000 га, яка розташована на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області.
Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис державного реєстратора Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області від 08 грудня 2017 року № 2389884 про реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,0000 га кадастровий номер 7420387500:08:000:0563, розташовану на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області.
У задоволенні вимог про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису державного реєстратора Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області від 18 червня 2018 року
№ 26719844 про реєстрацію права оренди терміном на 7 років земельної ділянки площею 2,0000 га кадастровий номер 7420387500:08:000:0563 за ФГ "Ланагропрод" відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах унаслідок виконання рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 07 листопада 2016 року у справі
№ 728/1554/16-ц, у подальшому скасованого постановою Верховного Суду
від 15 травня 2019 року, позивач у результаті "існування непослідовних дій держави", був позбавлений прав на передану йому в оренду земельну ділянку загальною площею 25,4960 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0506). При цьому фактичний поділ земельної ділянки у розмірі 25,4960 га, наданої позивачу в оренду, на різні земельні ділянки не може бути перешкодою для захисту прав позивача, оскільки формування земельних ділянок у спосіб їх поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик, не впливає на можливість захисту права користування у визначений цивільним законодавством спосіб. Саме такий висновок щодо підходу до захисту права власності на земельну ділянку, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі 367/2022/15-ц (провадження
№ 14-376цс18).
Суд також зауважив, що з метою дотримання вимог статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо
ОСОБА_2, у якої виникло право власності на частину спірної земельної ділянки унаслідок непослідовних дій держави, після того як право на таке майно виникло у позивача, втрати ОСОБА_2 мають бути їй компенсовані. Зокрема, вона не позбавлена можливості заявити до власника земельної ділянки позов про відшкодування необхідних витрат на утримання та збереження останньої, здійснених з часу, з якого власникові належить право на її повернення, а у разі здійснення поліпшень земельної ділянки, які не можуть бути відокремлені від неї без завдання їй шкоди, пред`явити позов про відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася вартість земельної ділянки тощо. Крім того, ОСОБА_2 не позбавлена можливості отримати право власності на іншу земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, що також не порушуватиме принцип пропорційності втручання у її право власності.
Зважаючи на те, що оспорюване позивачем рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди терміном на 7 років земельної ділянки впливає на права та інтереси ТОВ "Ланагропрод" як орендатора, проте ОСОБА_1 не заявляв клопотання про залучення такого як співвідповідача, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову в цій частині.
Додатковим рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області
від 18 серпня 2020 зобов`язано Управління державної казначейської служби України в Бахмацькому районі Чернігівської області повернути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 073,60 грн. Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн з кожного.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 22 липня
2020 року та додаткове рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 18 серпня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Компенсовано ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 4 610,40 грн за рахунок держави, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що судом першої інстанції не було враховано, що після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 25,4960 га, наданої позивачу для ведення фермерського господарства, останнім було засновано фермерське господарство "Давидок" (далі - ФГ "Давидок"), а тому з дня державної реєстрації фермерського господарства воно набуло прав та обов`язків землекористувача. Тобто, у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря й обов`язки землекористувача земельної ділянки перейшли до ФГ "Давидок" з дня його державної адміністрації. Подібні за змістом правові висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц (провадження
№ 14-5цс18), від 13 червня 2018 року у справі № 474/100/16-ц (провадження
№ 14-161цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 704/26/17-ц (провадження
№ 14-495цс18), від 13 лютого 2019 року у справі № 666/1188/16-ц (провадження № 14-629цс18).
Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач посилався на порушення його прав як фізичної особи, не вказуючи про існування фермерського господарства та не зазначаючи останнє позивачем у справі. Крім того,
ОСОБА_1 у позовній заяві не зазначав, що він фактично діє в інтересах юридичної особи - ФГ "Давидок", засновником якого він є. Натомість у відносинах та спорах з іншими суб`єктами голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, у даному випадку орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства, тобто суб`єктом правовідносин є не фізична особа, голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа.
Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи
У грудні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, у якій він просив скасувати постанову Чернігівського апеляційного суду
від 18 листопада 2020 року та залишити в силі рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 22 липня 2020 року та додаткове рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 18 серпня 2020 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано заявнику строк до 18 січня 2021року для подання касаційної скарги у новій редакції відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України та пункту 5 частини другої статі 392 ЦПК України.
У січні 2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року у новій редакції.
Як на підставу касаційного оскарження, у поданій на усунення недоліків касаційної скарги, заявник посилався на пункти 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України:
1) суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду: щодо юрисдикції спору, викладених у постановах від 20 березня 2019 року у справі
№ 619/1680/17-ц, від 03 квітня 2019 року у справі № 621/2501/18,
від 15 січня 2020 року у справі № 698//119/18 та від 12 травня 2020 року у справі № 357/1180/17; щодо фактичної заміни у правовідносинах користування земельними ділянками орендаря й переходу обов`язків землекористувача земельних ділянок до фермерського господарства з дня його державної реєстрації, викладених у постановах від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі
№ 317/2520/15-ц, від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц,
від 31 жовтня 2018 року у справі № 677/1865/16-ц, від 21 листопада
2018 року у справі № 272/1652/14-ц, від 12 грудня 2018 року у справі
№ 704/26/17-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
2) відсутній висновок Верховного Суду щодо можливості зміни орендаря у договорі оренди земельної ділянки у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України);
3) порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2021 року відкрито касаційне провадження на підставі пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та витребувано матеріали справи.
Касаційна скарга ОСОБА_1, у межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо фактичної заміни у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою орендаря з ОСОБА_1 на ФГ "Давидок" з дати державної реєстрації фермерського господарства. У контексті зазначеного, поза оцінкою апеляційного суду залишилися доводи позивача про те, що на час створення ФГ "Давидок"
(09 серпня 2018 року), за рішенням Апеляційного суду Чернігівської області
від 07 листопада 2016 року він вже був позбавлений права оренди на спірну земельну ділянку, а тому перехід права користування вказаною земельною ділянкою від фізичної особи до створеного ним фермерського господарства не міг відбутися. ФГ "Давидок" було створено вочевидь не для ведення фермерського господарства на вже неіснуючій земельній ділянці, а на інших, переданих йому ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області 04 березня
2016 року в оренду семи земельних ділянках.
Суд апеляційної інстанції не урахував, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження належності ФГ "Давидок" прав на земельну ділянку кадастровий номер 7420387500:08:000:0506, за захистом яких зазначене фермерське господарство могло б звернутися до суду. Наведене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах: від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц, від 22 серпня 2018 року у справі
№ 606/2032/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 677/1865/16-ц,
від 21 листопада 2018 року у справі № 272/1652/14-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 704/29/17-ц, яка у зазначених постановах, з посиланням на статті 1, 5, 7, 8, 12, 14, 19 Закону України "Про фермерське господарство" дійшла висновку, що фактична заміна орендаря у договорі оренди землі може відбутися тільки у діючому договорі оренди.
Не відповідають фактичним обставина справи і висновки апеляційного суду про те, що оскільки фермерські господарства є юридичним особами, їхні спори щодо права власності чи іншого речового права на землю з іншими юридичними особами, органами, уповноваженими здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, мають розглядатися за правилами господарського судочинства. Вважає, що даний спір є приватноправовим та за своїм субʼєктним складом складом сторін таким, що підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки один із співвідповідачів є фізичною особою. Зауважив, що у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 357/1180/17, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, раніше викладеного нею у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц, на який послався апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні, та який стосується юрисдикції спорів за участю фермерського господарства, визначивши, що спори, пов`язані з наданням в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства його засновнику і подальшого передання цієї ділянки у користування фермерського господарства, з огляду на субʼєктний склад сторін та характер спірних правовідносин, підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки саме на фізичну особу - орендаря земельної ділянки поширюються усі правові наслідки постановленого у справі рішення. Аналогічні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду виклала у постановах від 20 березня 2019 року у справі
№ 619/1680/17-ц, від 03 квітня 2019 року у справі № 621/2501/18, від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18.
Крім того, апеляційний суд, не урахував, що у аналогічній справі № 728/2150/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_4 про визнання недійсним наказу та скасування записів про державну реєстрацію прав на земельну ділянку, апеляційний суд
19 травня 2020 року ухвалив судове рішення, яким задовольнив його позов.
У лютому 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу
від ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, у якому відповідач просив залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанцій повно встановив фактичні обставини справи та правильно застосував норми матеріального права.
Також у лютому 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_2, у якому вона просила залишити касаційну скаргу
ОСОБА_1 без задоволення, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їх мотивовану оцінку з урахуванням принципу диспозитивності цивільного процесу та засад змагальності сторін, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування постанови Чернігівського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.