Постанова
Іменем України
04 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 626/1294/20
провадження № 61-9311св21
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Ткачука О. С.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи: ОСОБА_2, Красноградська міська рада Харківської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 а на рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 10 грудня 2020 року у складі судді Яценка Є. І. та постанову Харківського апеляційного суду від 27 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю., у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 а, заінтересовані особи:ОСОБА_2, Красноградська міська рада Харківської області про скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просив скасувати рішення Красноградського районного суду Харківської області від 13 липня 2011 року у справі № 2021/2-о-27/2011 про визнання його недієздатним; скасувати рішення Красноградського районного суду Харківської області від 05 жовтня 2011 року у справі № 2021/2-о-49/11 про встановлення над ним опіки та призначення його опікуном матір ОСОБА_2 ; поновити його цивільну дієздатність.
В обґрунтування своїх вимог вказував, що він має незначні психічні розлади викликані нанесенням тяжких тілесних ушкоджень, які належать до третьої групи інвалідності. В психіатричній лікарні його незаконно позбавляли свободи та застосовувала тортури з використанням медичних препаратів.
Наполягав на тому, що він є психічно здоровою людиною, може розуміти значення своїх дій і керувати ними, здатний своїми діями набувати для себе цивільних прав та створювати цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 10 грудня 2020 року, яке постановою Харківського апеляційного суду від 27 квітня 2021 року залишено без змін, у задоволені заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що у висновку судово-психіатричної експертизи Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3" № 529 від 03 листопада 2020 року зазначено, що ОСОБА_1 з 2006 року багаторазово знаходився на стаціонарному лікуванні в психіатричних лікарнях і спостерігався у психіатра амбулаторно (в тому числі і після проведення судово-психіатричної експертизи в 2011р.) з діагнозом: Шизофренія параноїдна форма безперервний тип перебігу, де за час спостереження і лікування в його психічному стані описувалася галюцинаторно-параноїдна симптоматика, виражені структурно-логічні порушення в сфері мислення та в емоційно-вольовій сфері з неадекватністю поведінкових і емоційних реакцій, наростанням дефіцитарної симптоматики (емоційно-вольове зниження), соціальної дезадаптації, відсутність критики до свого стану. За час спостереження та лікування ремісії (значного покращення) в перебігу діагностованого у ОСОБА_1 захворювання не спостерігалося.
Таким чином апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги висновок судово-психіатричної експертизи № 529 від 03 листопада 2020 року згідно якого експертною комісією встановлено, що на теперішній час ОСОБА_1 виявляє хронічний стійкий психічний розлад у формі шизофренії параноїдної, та, відповідно до свого психічного стану, не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому не відбулось ані видужання, ані значного поліпшення психічного стану та здоров`я заявника.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, з урахуванням уточнень вказує, що не повне з`ясування обставин справи призвело до ухвалення судами неправильних рішень, у зв`язку з чим просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове про задоволення заяви.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу з Зачепилівського районного суду Харківської області.
21 вересня 2021 року до Верховного Суду надійшла витребовувана справа.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказував на те, що він є психічно здоровою людиною, може розуміти значення своїх дій і керувати ними, здатний своїми діями набувати для себе цивільних прав та створювати цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Його недієздатність визначена неправосудним рішенням суду з порушенням права на захист по завідомо неправдивому висновку лікарів з метою геноциду по відношенню до нього.
Зазначав, що під час розгляду справи просив провести судово-психіатричну експертизу незалежними експертами, але суд всупереч заявленому клопотанню доручив проведення експертизи медичній установі, якій він не довіряє.
Аргументи інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 13 липня 2011 року у справі № 2021/2-о-27/2011 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано недієздатним (а. с. 45).
Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 05 жовтня 2011 року у справі № 2021/2-о-49/11 над недієздатним ОСОБА_1 встановлено опіку та призначено опікуном його матір ОСОБА_2 (а. с. 46).
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта КНП ХОР "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3" № 529 від 03 листопада 2020 року встановлено, що на теперішній час ОСОБА_1 виявляє хронічний стійкий психічний розлад у формі шизофренії параноїдної. На теперішній час відповідно до свого психічного стану ОСОБА_1 не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а. с. 93-98).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.