Постанова
Іменем України
04 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 638/1341/20
провадження № 61-4777св21
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - військова частина А1451,
третя особа - квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу військової частини А1451 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 липня 2020 року у складі судді Рибальченко Л. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Кругової С. С., Пилипчук Н. П., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1451, третя особа - квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова, про скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до військової частини А1451, третя особа - квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова (далі - КЕВ м. Харкова), про скасування рішення.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що він під час навчання у Київському військовому інституті управління з 18 липня 1997 року по 20 серпня 1999 року, у Військовому інституті Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" з 20 серпня 1999 року по 06 вересня 2001 року та у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" з 06 вересня 2001 року по 21 червня 2002 року, житловою площею не забезпечувався, що підтверджено довідкою від 30 травня 2002 року № 1715/376-437 та витягом з послужного списку від 25 січня 2018 року. В подальшому, він перебував на військовій службі в військовій частині А1451 (вул. Дерев`янка, 3, м. Харків) на посаді начальника служби захисту інформації - помічника начальника штабу військової частини А1451 з 20 січня 2010 року. На підставі його рапорту від 19 січня 2010 року, рішенням житлової комісії військової частини А1451 від 16 вересня 2010 року (витяг з протоколу № 7) він був зарахований на квартирний облік. На підставі рішення КЕВ м. Харкова про забезпечення військовослужбовців Харківського гарнізону житловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1, та відповідно до засідання житлової комісії військової частини А1451 від 24 травня 2011 року (витяг з протоколу № 12), витяг з протоколу № 8 засідання житлової комісії гарнізону від 15 липня 2011 року, яким погоджено надання службової кімнати (12,4 кв. м) майору ОСОБА_1 (військова частина А1451) (склад сім`ї 1 особа). Він отримав службовий ордер від 21 листопада 2011 року за № 065414 на службове житлове приміщення, а саме: на кімнату № 5 житловою площею 12,4 кв. м, розташовану в комунальній квартирі АДРЕСА_1 . В період з 15 липня 2016 року по 26 жовтня 2016 року він безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в Оперативно-тактичному угрупованні "Маріуполь" м. Маріуполь Донецької області, військова частина А2109 м. Маріуполь Донецької області. Як наслідок, на підставі його рапорту наданого в січні 2017 року командиру військової частини А1451, рішенням житлової комісії військової частини А1451 від 08 лютого 2017 року (витяг з протоколу № 60) було внесені зміни до його квартирної справи, а саме: його було зараховано на першочергове отримання житлової площі згідно статті 45 ЖК Української РСР. Наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 05 грудня 2017 року № 507 він був звільнений з військової служби в запас за пунктом "а" (у зв`язку з закінченням строку контракту) статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у званні майор з правом носіння військової форми одягу. Згідно з наказом командира військової частини А1451 (по стройовій частині) від 25 січня 2018 року № 18 він був виключений зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та направлений на військовий облік до Шевченківського районного військового комісаріату м. Харкова. Рішення житлової комісії військової частини А1451 оформлене протоколом засідання від 02 лютого 2018 року № 75, його знято з квартирного обліку військової частини А1451, оскільки останнього було звільнено у зв`язку з закінченням строку контракту.
Зазначає, що станом на 25 січня 2018 року він мав вислугу років в Збройних Силах України 20 повних календарних років військової служби. Оскільки він має право на отримання житла для постійного проживання, його незаконно знято з квартирного обліку, тому рішення житлової комісії підлягає скасуванню та його належить поновити на квартирному обліку.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 просив суд скасувати рішення житлової комісії військової частини А1451 від 02 лютого 2018 року № 75 в частині зняття його з квартирного обліку, зобов`язати військову частину А1451 поновити його на квартирному обліку з 21 серпня 2002 року в загальному списку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебувають на черзі поліпшення житлових умов (одержання житла для постійного проживання) та у списку осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень з 07 лютого 2017 року.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 липня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано рішення житлової комісії військової частини А1451 про зняття з квартирного обліку майора ОСОБА_1, оформлене протоколом засідання від 02 лютого 2018 року № 75.
Зобов`язано військову частину А1451 поновити на квартирному обліку військової частини А1451 майора Збройних Сил України ОСОБА_1 з 21 серпня 2002 року в загальному списку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебувають на черзі поліпшення житлових умов (одержання житла для постійного проживання) та у списку осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень з 07 лютого 2017 року.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до підпункту 3 пункту 26 Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, громадяни знімаються з квартирного обліку у випадку припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством. Такий випадок передбачений в абзаці 4 частини першої статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а також пунктом 3 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями. Згідно з вимогами зазначених нормативно-правових актів військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Відповідно до копії витягу з наказу від 25 січня 2018 року № 18, виданого командиром військової частини А1451 полковником ОСОБА_2, станом на 25 січня 2018 року позивач мав вислугу років в Збройних Силах України 20 повних календарних років військової служби. Таким чином, позивач перебував на військовій службі 20 повних років, на час звільнення постійним житлом забезпечений не був, тому підстави для зняття його з квартирного обліку були відсутні.
Постановою Харківського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року апеляційну скаргу військової частини А1451 залишено без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 липня 2020 року залишено без змін.
Судове рішення мотивовано тим, що при зарахуванні ОСОБА_1 в чергу на отримання житла у серпні 2002 року та перебування його на квартирному обліку порушень житловою комісією та позивачем допущено не було, під час проходження військової служби та на момент звільнення позивач постійним житлом не забезпечувався, вислуга років у Збройних Силах України на момент звільнення становила 20 років, на момент звільнення та після звільнення ОСОБА_1 перебував на квартирному обліку для поліпшення житлових умов, підстави, визначені законом для зняття з квартирного обліку не настали, тому є підстави для задоволення позову. Зазначений висновок відповідає правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 639/302/18-ц. Крім того, легітимні сподівання ОСОБА_1 на отримання постійного житла під час проходження військової служби та після звільнення в запас були чітко визначеними нормативно-правовими актами України на час постановлення позивача на квартирний облік, перебування на ньому та звільнення в запас, тобто були конкретними. Таким чином, на них поширюється режим "існуючого майна".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2021 року військова частина А1451 подала до суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволення позовних вимог.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу з Дзержинського районного суду м. Харкова.
07 липня 2021 року до Верховного Суду надійшла витребувана цивільна справа.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 752/5881/15-ц, які застосовані саме до правовідносин про зняття з обліку особи, звільненої з військової служби в запас у зв`язку з закінченням строку контракту, підстави для звільнення якої не пов`язані з віком, станом здоров`я чи у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів та неможливістю проходити військову службу, що є наслідком втрати такою особою права на отримання житла при військовій частині незалежно від черги, до якої був зарахований військовослужбовець.
Крім того, касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, що позивач з 2010 року постійно зареєстрований за місцем дислокації військової частини А1451, оскільки з 21 грудня 2011 року по теперішній час ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: квартира АДРЕСА_1 .
Слід враховувати, що спірні правовідносини щодо перебування позивача на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, після його звільнення з лав Збройних Сил України, у зв`язку з закінченням строку контракту, а не щодо надання ОСОБА_1 жилого приміщення для постійного проживання.
Суди попередніх інстанцій застосували норми права, а саме абзац 4 частини першої статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", які не регулюють ці правовідносини, та не застосували положення частини дев`ятої статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Разом з тим, звільнення позивача з лав Збройних Сил України пов`язано з тим, що закінчився строк дії його контракту і позивач не виявив бажання продовжити проходити військову службу за контрактом в Збройних Силах України, проте не пов`язано з неможливістю використання його на службі, тобто з підстав, які не передбачені частиною дев`ятою статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та не надають позивачу права залишитися на обліку осіб, які забезпечуються житлом за рахунок Міністерства оборони України. Зазначене не заперечувалось ні позивачем, ні його представником. Доказів щодо неможливості використання позивача на службі до суду не надано.
Доводи інших учасників справи
У червні 2021 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
ОСОБА_1 посилається на те, що оскаржувані судові рішення відповідають висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 639/302/18-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 638/5769/18 (в даній справі відповідачем була також військова частина А1451), від 19 травня 2020 року у справі № 683/2198/18, від 16 грудня 2020 року у справі № 748/122/20.
Крім того обставини, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 752/5881/15-ц, на яку посилається заявник, є різними з фактичними обставинами справи, яка переглядається, тому ОСОБА_1 просив закрити касаційне провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_1 під час навчання у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут", з вересня 1997 року по червень 1997 року житловою площею не забезпечувався, що підтверджено довідкою від 30 травня 2002 року № 1715/376-437.
Рішенням житлової комісії військової частини А1451 від 16 вересня 2010 року (протокол № 7) позивач був зарахований на квартирний облік з 21 серпня 2002 року.
Згідно з даними довідки від 30 листопада 2017 року № 1385/390 в період з 15 липня 2016 року по 26 жовтня 2016 року ОСОБА_1 безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції в Оперативно-тактичному угрупованні "Маріуполь", військова частина А2109 м. Маріуполь Донецької області. У зв`язку із чим ОСОБА_1 набув статусу ветерана війни - учасника бойових дій, що підтверджується даними посвідченням серії НОМЕР_1 від 29 грудня 2016 року.
Рішенням житлової комісії військової частини А1451 від 08 лютого 2017 року (протокол № 60) позивач був зарахований на першочергове отримання житлової площі.
Наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 05 грудня 2017 року № 507 він був звільнений з військової служби в запас за пунктом "а" (у зв`язку з закінченням строку контракту) статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у званні майор з правом носіння військової форми одягу.
Згідно з наказом командира військової частини А1451 від 25 січня 2018 року № 18 майор ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу частини та відповідно до витягу з протоколу № 75 засідання житлової комісії військової частини А1451 від 02 лютого 2018 року ОСОБА_1 був знятий з квартирного обліку військової частини А1451 у зв`язку зі звільненням з військової служби в запас за пунктом "а" (у зв`язку із закінченням строку контракту).
Відповідно до довідки від 12 лютого 2018 року № 782 майор ОСОБА_1 перебував на квартирному обліку у військовій частині А1451 з 21 серпня 2002 року по 02 лютого 2018 року, а також у списках осіб, які мають право на першочергове отримання житлових приміщень з 07 лютого 2017 року по 02 лютого 2018 року. Житлом за рахунок Міністерства оборони України з 21 жовтня 2009 року по 02 лютого 2018 року не забезпечувався.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.