ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 911/1410/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Калитянської селищної ради
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 (колегія суддів: Мальченко А. О. - головуючий, Агрикова О. В., Чорногуз М. Г.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вимпел "Спец-Сервіс"
до Калитянської селищної ради
прo визнання недійсним рішення
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст обставин справи
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Вимпел "Спец-Сервіс" (далі - ТОВ "Вимпел "Спец-Сервіс") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Калитянської селищної ради про визнання недійсним рішення Калитянської селищної ради від 28.04.2021 № 349-2пл.з.-10позач.-УІІІ "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки та проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки" (далі - оспорюване рішення).
1.2. ТОВ "Вимпел "Спец-Сервіс" мотивувало позовні вимоги тим, що до позивача перейшло право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3221288801:01:029:0039 (далі - спірна земельна ділянка) згідно зі статтею 377 Цивільного кодексу України та статтею 120 Земельного кодексу України у зв`язку з переходом права власності на об`єкт нерухомості на підставі рішення суду. На думку позивача, оспорюване рішення відповідача порушує право позивача на користування спірною земельною ділянкою, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать позивачу.
1.3. Одночасно зі зверненням з позовом ТОВ "Вимпел "Спец-Сервіс" подало заяву про забезпечення позову, в якій просило заборонити Калитянській селищній раді до набрання рішенням суду законної сили вчиняти дії щодо поділу, зміни конфігурації, межі, цільового призначення, складу угідь, скасування кадастрових номерів, продажу права оренди земельних ділянок на торгах у формі аукціону, продажу земельних ділянок, передачі в оренду, окрім як для ТОВ "Вимпел "Спец-Сервіс", передачі у власність, вчиняти інші дії чи будь-яким іншим чином розпоряджатись земельними ділянками площею 0,4120 га з кадастровим номером: 3221288801:01:029:0053 (далі - земельна ділянка 3221288801:01:029:0053) та площею 0,6344 га з кадастровим номером: 3221288801:01:029:0054 (далі - земельна ділянка 3221288801:01:029:0054), які є складовими спірної земельної ділянки площею 1,0464 га.
1.4. Заява про забезпечення позову мотивована тим, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову існує велика ймовірність того, що до закінчення розгляду справи відповідач може розпорядитися зазначеними земельними ділянками, як-то: передати у власність, здати в оренду, що призведе до необхідності пред`явлення додаткових позовів для ефективного захисту порушених прав, за захистом яких позивач звернувся до суду.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.05.2021 (суддя Карпечкін Т. П.) у справі № 911/1410/21 відмовлено ТОВ "Вимпел "Спец-Сервіс" в задоволенні заяви про забезпечення позову.
2.2. Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд виходив із того, що право позивача на спірну земельну ділянку, яке він просить захистити, опосередковано процедурою оформлення такої земельної ділянки позивачем як новим власником нерухомості. Суд зазначив, що позивач не навів та не надав належних доказів набуття відповідного права на спірну земельну ділянку відповідно до норм чинного законодавства; позивач не обґрунтував та не надав доказів існування (оформлення) відповідного чинного права на спірну земельну ділянку в особи, від якої він набув у власність нерухомість, станом на момент такого набуття. Тому суд дійшов висновку, що фактично спір у справі містить прихований спір про право на спірну земельну ділянку, а заходи забезпечення позову, про які просить позивач, фактично спрямовані на забезпечення виконання судового рішення за наслідками розгляду спору про право цивільне на спірну земельну ділянку, проте такий позов розглядається у справі № 911/1253/21, в якій вжиті пов`язані з предметом позову заходи забезпечення.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 ухвалу Господарського суду Київської області від 18.05.2021 у справі № 911/1410/21 скасовано; заяву ТОВ "Вимпел "Спец-Сервіс" про забезпечення позову у справі № 911/1410/21 задоволено; вирішено до набрання рішенням суду у справі № 911/1410/21 законної сили заборонити Калитянській селищній раді вчиняти дії щодо поділу, зміни конфігурації, межі, цільового призначення, складу угідь, скасування кадастрових номерів, продажу права оренди земельних ділянок на торгах у формі аукціону, продажу земельних ділянок, передачі в оренду, окрім як для ТОВ "Вимпел "Спец-Сервіс", передачі у власність, вчиняти інші дії, чи будь-яким іншим чином розпоряджатись земельними ділянками № 3221288801:01:029:0053 та № 3221288801:01:029:0054.
2.4. Суд апеляційної інстанції зазначив, що забезпечення позову в обраний позивачем спосіб пов`язано із забезпеченням можливості поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів в разі задоволення позову, а обрані заходи є адекватними змісту права позивача, про яке заявлено захист, і не виходять за його межі, а також ґрунтуються на обґрунтованих припущеннях. При цьому суд виходив із того, що заявник належним чином довів, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Зокрема, суд зазначив, що відмова суду першої інстанції у забезпеченні позову має відповідні наслідки, а саме, на спеціалізованому сайті Державного агентства земельних ресурсів України, за адресою www.torgy.dazru.gov.ua/auction/lots/ з`явилося оголошення про проведення 23.06.2021 о 9 год. 00 хв. спеціалізованою організацією ТОВ "Лендсервіс" земельних торгів права оренди щодо земельної ділянки № 3221288801:01:029:0054, яка була виділена зі спірної земельної ділянки, і на якій, за твердженням позивача, розташовуються об`єкти нерухомого майна позивача, лот № 68393. А 19.05.2021 на сайті Калитянської селищної ради за адресою https:// kalyta-rada.gov.ua/news/1621433934/ з`явилася інформація про продаж права оренди земельної ділянки на аукціоні, який відбудеться 23.06.2021 о 9 год. 00 хв., щодо земельної ділянки № 3221288801:01:029:0054, яка була виділена зі спірної земельної ділянки, і на якій, за твердженням позивача, розташовуються об`єкти нерухомого майна ТОВ "Вимпел "Спец-Сервіс".
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021, Калитянська селищна рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021, залишити в силі ухвалу Господарського суду Київської області від 18.05.2021.
3.2. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України. Калитянська селищна рада стверджує про необхідність відступлення від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 про те, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову немайнового характеру не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. За твердженням скаржника, суд апеляційної інстанції не обґрунтував, яким чином поділ власником земельної ділянки, права на яку позивач не оформив, можуть порушувати права позивача.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Переглянувши оскаржувану у справі постанову, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга повинна бути задоволена з наступних підстав.
4.2. Предметом касаційного перегляду є судове рішення, ухвалене за результатами розгляду заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Калитянській селищній раді до набрання рішенням суду законної сили вчиняти дії щодо поділу, зміни конфігурації, межі, цільового призначення, складу угідь, скасування кадастрових номерів, продажу права оренди земельних ділянок на торгах у формі аукціону, продажу земельних ділянок, передачі в оренду, власність, окрім як для ТОВ "Вимпел "Спец-Сервіс", вчиняти інші дії, чи будь-яким іншим чином розпоряджатись земельними ділянками № 3221288801:01:029:0053 та № 3221288801:01:029:0054, які є складовими спірної земельної ділянки.
4.3. Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач посилався на незаконність оскаржуваного рішення Калитянської селищної ради про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки та проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки. ТОВ "Вимпел "Спец-Сервіс" зазначало, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову існує велика ймовірність того, що до закінчення розгляду справи відповідач може розпорядитися зазначеними земельними ділянками, що призведе до необхідності пред`явлення додаткових позовів для ефективного захисту порушених прав, за захистом яких звернувся позивач до суду.
4.4. Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 року у справі "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.
Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду зазначеним вище.
Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.
4.5. Відповідно до частини 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
4.6. Статтею 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачу, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.
Разом із тим, за змістом частин 11, 12 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті; не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
4.8. Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, для забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.
Обрані заходи забезпечення позову не повинні зумовлювати повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачу майна чи зниження його вартості.
4.9. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
4.10. Предметом позову у цій справі є вимога позивача про визнання недійсним рішення селищної ради про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки та проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки. Підстави позову обґрунтовані неможливістю оформити право користування земельною ділянкою, на якій розташовано нерухоме майно, належне на праві власності позивачу.
Оскільки предметом позову є вимоги немайнового характеру, судове рішення у разі їх задоволення не вимагатиме примусового виконання, тому в цьому випадку підлягає дослідженню така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
4.11. Суд першої інстанції зазначив, що в обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач стверджував про те, що відповідач може розпорядитися земельними ділянками, оскільки прийняв рішення про проведення торгів з продажу права оренди земельних ділянок.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки відповідач як орган місцевого самоврядування та власник спірної земельної ділянки може розпоряджатися ними, адже будь-яких речових прав на земельні ділянки за позивачем не оформлено.
4.12. Натомість суд апеляційної інстанції встановив, що обраний позивачем вид забезпечення позову пов`язаний із можливістю позивача у разі задоволення позову поновити його порушені чи оспорювані права або інтереси, тому, за висновком суду, заходи забезпечення є адекватними змісту права позивача, про яке заявлено захист і не виходять за його межі, а також ґрунтуються на обґрунтованих припущеннях. Суд зазначив, що відмова суду першої інстанції у забезпеченні позову вже має відповідні наслідки, зокрема на спеціалізованому сайті Державного агентства земельних ресурсів України з`явилися оголошення про проведення земельних торгів права оренди щодо земельних ділянок № 3221288801:01:029:0054 та № 3221288801:01:029:0054, тому заява позивача про вжиття заходів забезпечення підлягає задоволенню.
4.13. Колегія суддів не погоджується з таким висновком апеляційного господарського суду. Як убачається з установлених судами обставин, власником спірної земельної ділянки та земельних ділянок № 3221288801:01:029:0054 та № 3221288801:01:029:0054, щодо яких прийнято оскаржуване рішення, є територіальна громада в особі Калитянської селищної ради. Оскаржуваним рішенням Калитянської селищної ради вирішено питання про поділ спірної земельної ділянки, тому під час розгляду справи буде досліджуватися питання щодо законності оскаржуваного рішення щодо поділу земельної ділянки. За таких обставин, обраний позивачем вид забезпечення у вигляді заборони відповідачу - власнику зазначених земельних ділянок вчиняти дії щодо поділу, зміни конфігурації, межі, цільового призначення, складу угідь, скасування кадастрових номерів відповідно до положень частини 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається, оскільки зазначені заходи забезпечення мають ознаки вирішення спору по суті.
4.14. Стосовно заходів забезпечення позову у вигляді заборони Калитянській селищній раді до набрання рішенням суду законної сили вчиняти дії щодо продажу права оренди земельних ділянок на торгах у формі аукціону, продажу земельних ділянок, передачі в оренду, власність, окрім як для ТОВ "Вимпел "Спец-Сервіс", вчиняти інші дії, чи будь-яким іншим чином розпоряджатись земельними ділянками № 3221288801:01:029:0053 та № 3221288801:01:029:0054, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини 12 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
У цій справі предметом позову є вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, зокрема, про проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки, і суд апеляційної інстанції зазначив, що на спеціалізованому сайті Державного агентства земельних ресурсів України з`явилися оголошення про проведення земельних торгів права оренди щодо земельних ділянок № 3221288801:01:029:0054 та № 3221288801:01:029:0054. Тому вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії щодо продажу права оренди земельних ділянок на торгах у формі аукціону суперечить імперативним вимогам частини 12 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, оскільки можуть зумовити припинення, відкладення або зупинення процедури проведення торгів.
4.15. Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що суд, обираючи вид забезпечення позову, у кожному випадку повинен обирати такий спосіб, який у найбільший мірі спрямований на забезпечення предмета спору. Наявність позову про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування щодо поділу земельної ділянки і продажу права оренди не може слугувати підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони розпоряджатися земельними ділянками її власнику, з огляду на те, що право власності на ці земельні ділянки позивачем не оспорюється. Тому обраний позивачем спосіб забезпечення позову не є співмірним із предметом спору.
4.15. За таких обставин Верховний Суд вважає, що вжиті судом апеляційної інстанції заходи забезпечення позову не відповідають вимогам процесуального законодавства (статті 136, частинам 11, 12 статті 137 Господарського процесуального кодексу України), та передбачають невиправдане обмеження у реалізації відповідачем правомочностей власника щодо розпорядження земельними ділянками.
4.16. Враховуючи наведене, Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки матеріали заяви не містять належних доказів того, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
4.17. Водночас колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо необхідності відступу від правової позиції щодо застосування заходів забезпечення позову, викладеної у постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, оскільки вирішення питання про застосування заходів забезпечення позову у справі № 910/1040/18 здійснювалося з урахуванням установлених фактичних обставин справи на підставі загальних вимог процесуального законодавства. При цьому скаржником належним чином не обґрунтовано підстав для відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а колегія суддів таких підстав не вбачає.
4.17. На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час прийняття оскаржуваної постанови підтвердилися за результатами перегляду справи в касаційному порядку, у зв`язку із чим касаційна скарга Калитянської селищної ради підлягає задоволенню, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, а ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову - залишенню в силі.