ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/1210/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
здійснивши розгляд у порядку письмового провадження касаційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 26.07.2021 (судді: Верхогляд Т. А. - головуючий, Білецька Л. М., Парусніков Ю. Б.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськагаз збут"
про стягнення 124 155 033,81 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. 26.03.2018 Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України", Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі - ТОВ "Дніпропетровськгаз збут", Відповідач) про стягнення 60 493 442,45 грн - пені, 13 939 822,28 грн - 3% річних та 49 721 769,08 грн - інфляційних втрат, нарахованих за загальний період прострочення з 26.05.2017 по 27.02.2018.
1.2. Позов мотивовано порушенням Відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу від 12.04.2017 №17-204-Н в частині своєчасності оплати отриманого газу.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2019 у справі № 904/1210/18, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2019, в задоволенні позову відмовлено.
2.2. Постановою Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 904/1210/18 скасовано постанову суду апеляційної інстанції, а справу направлено до цієї ж інстанції на новий розгляд.
2.3. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2020 провадження у справі №904/1210/18 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/9617/20, яка знаходилася в провадженні господарського суду міста Києва.
2.4. Постановою Верховного Суду від 02.03.2021 залишено без змін ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2020 у справі №904/1210/18.
2.5. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2021 поновлено провадження у даній справі.
2.6. 21.07.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі.
2.7. Клопотання обґрунтовано тим, що АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття абз. 4 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 143 від 27.02.2019 (далі - Постанова №143). Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2021 відкрито провадження у справі №640/3438/21.
Відповідач вважає, що існує об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 640/3438/21, оскільки у справі № 904/1210/18 ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" посилається на абз. 4 п. 2 Постанови № 143 як на одну з підстав для відмови в задоволенні позовних вимог АТ "НАК "Нафтогаз України" та стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат. У свою чергу, у справі № 640/3438/21 АТ "НАК "Нафтогаз України" оскаржує вказану постанову саме в частині, на яку посилається ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" в обґрунтування своєї правової позиції.
Таким чином, на думку Відповідача, результат розгляду судом справи №640/3438/21 безпосередньо впливатиме на обґрунтованість позовних вимог АТ "НАК "Нафтогаз України" у справі № 904/1210/18.
2.8. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.07.2021 зупинено провадження у справі № 904/1210/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/3438/21, що перебуває на розгляді Окружного адміністративного суду міста Києва.
2.9. Зазначена ухвала обґрунтована тим, що результати розгляду адміністративним судом справи № 640/3438/21 про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття абз. 4 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 143 від 27.02.2019 матимуть істотне значення для розгляду цієї справи, оскільки безпосередньо впливатимуть на обґрунтованість позовних вимог АТ "НАК "Нафтогаз України" у справі № 904/1210/18, зокрема щодо підставності проведених Позивачем нарахувань пені, 3% річних та інфляційних втрат. Таким чином, за висновком апеляційного суду, у справі № 640/3438/21 будуть встановлені обставини, які не можуть бути встановлені у даній справі з огляду на обмеженість юрисдикції господарського суду щодо розгляду питання законності зазначеної постанови.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг
3.1. У касаційній скарзі Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" просить скасувати оскаржуване судове рішення.
3.2. Зазначена скарга мотивована відсутністю в даному випадку такої обов`язкової складової зупинення провадження як неможливість встановити певні обставини в межах цієї справи, оскільки питання чинності абз. 4 п. 2 Постанова № 143 стосується виключно застосування норми права до спірних правовідносин. Сама по собі формальна пов`язаність справ не може слугувати підставою для зупинення провадження. Суд повинен самостійно оцінити правомірність заперечень Відповідача щодо розповсюдження дії Постанова № 143 на спірні правовідносини в межах даної справи.
3.3. Водночас, скаржник зазначає, що наявні в матеріалах справи докази дозволяють суду оцінити обставини, які є предметом судового розгляду.
3.4. До того ж, будь-який результат розгляду справи № 640/3438/21 не буде мати правових наслідків для даного спору, оскільки спірні правовідносини виникли у 2017 році, а Постанова № 143, положення якої не містять припису про зворотну дії в часі, набрала чинності з 07.03.2019.
3.5. Заявник вважає оскаржувану ухвалу у справі постановленою із порушенням норм процесуального права та без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 09.07.2020 у справі №910/1667/19, від 17.04.2019 у справі № 924/645/18, від 20.12.2019 у справі №910/13234/18, від 13.09.2019 у справі № 912/872/18, від 21.02.2019 у справі № 910/974/18, від 27.03.2020 у справі №925/1247/19, від 25.03.2020 у справі №908/2287/17, від 29.04.2020 у справі №903/611/19, від 10.02.2020 у справі №922/2462/18, від 24.01.2020 у справі №927/548/19.
3.6. При цьому, на думку заявника, Верховний Суд при перегляді судових рішень у справі № 904/3173/19 вже встановив, що Постанова № 143 не розповсюджує свою дію на правовідносини, що склалися між сторонами, які виникли до набрання чинності вказаної Постанови.
3.7. Крім того, скаржник зазначає, що зупинення провадження у справ призведе порушення законних прав Позивача, затягування строків розгляду, перебування в стані невизначеності учасників процесу.
3.8. У відзиві на касаційну скаргу Відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без змін.
4. Позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним судом норм процесуального права, Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
4.2. Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульованого нормами статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.
4.3. За змістом пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
4.4. У разі застосування наведеної правової норми за вимогами статті 234 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.
4.5. Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
4.6. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
4.7. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
4.8. Зупиняючи провадження, суд апеляційної інстанції зазначив, що у цій справі предметом спору є вимоги АТ "НАК "Нафтогаз України" про стягнення з ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" пені, 3% річних та інфляційних втрат в сумі 124155033,81 грн за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором купівлі-продажу природного газу від 12.04.2017 № 17-204-Н за період квітень 2017 року - вересень 2017 року.
4.9. За умовами вказаного договору продавець (АТ "НАК "Нафтогаз України") зобов`язувався передати у власність покупця (ТОВ "Дніпропетровська збут"), а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити газ на умовах договору (п. 1.1.). Газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації побутовим споживачам (п. 1.2.).
4.10. У той же час, апеляційним судом було встановлено, що обсяги газу, реалізованого побутовим споживачам, визначались Операторами ГРМ (АТ "Дніпропетровськгаз", АТ "Дніпрогаз", АТ "Криворіжгаз") і включали об`єми газу як за показниками лічильників, так і за нормами споживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 № 619. Відповідно, обсяги газу, закупленого Відповідачем за договором купівлі-продажу газу від 12.04.2017 №17-204-Н, також включали об`єми, визначені за показниками лічильників та за нормами споживання, затвердженими зазначеною постановою Кабінету Міністрів України.
4.11. За таких обставин, як обґрунтовано зазначив суд апеляційної інстанції, сума пені, 3% річних та інфляційних втрат, які було нараховано Позивачем та заявлено до стягнення у цій справі, включає також розрахунки за нормами споживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 № 619.
4.12. Водночас, АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття абз. 4 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 143 від 27.02.2019, і ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2021 відкрито провадження у справі № 640/3438/21.
4.13. При цьому господарським судом апеляційної інстанції враховано, що положення Постанови № 143 поширюють свою дію не лише на питання нарахування самої заборгованості за природний газ, а і на питання нарахування штрафних санкцій, 3 відсотків річних та інфляційних втрат.
Так, абзацом 4 п. 2 зазначеної Постанови установлено, що не нараховуються постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів заборгованість за природний газ в межах норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 № 619 (ЗП України, 1996 рік, № 13, ст. 360), в редакції, що діяла до 01 жовтня 2014 року, а також штрафні санкції, 3 відсотки річних та інфляційні втрати, нараховані на таку заборгованість.
4.14. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про те, що у справі № 640/3438/21 будуть встановлені обставини, які не можуть бути встановлені у даній справі з огляду на обмеженість юрисдикції господарського суду, а відтак результати розгляду адміністративним судом вказаної справи (предметом розгляду в якій є вимоги щодо визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття абз. 4 п. 2 Постанови № 143) матимуть істотне значення для розгляду справи № 904/1210/18, оскільки безпосередньо впливатимуть на обґрунтованість позовних вимог АТ "НАК "Нафтогаз України", зокрема щодо підставності проведених Позивачем нарахувань пені, 3% річних та інфляційних втрат.
4.15. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у цій справі відповідно до норм пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України.
Побідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №904/6636/17 та від 03.11.2020 у справі №908/2356/19 за схожих обставин.
4.16. Доводи скаржника про порушення розумних строків розгляду справи внаслідок прийняття оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду розцінюються Верховним Судом критично з огляду на викладене вище.
4.17. Що стосується доводів скаржника про наявність у матеріалах справи №904/1210/18 доказів, які дозволяють встановити та оцінити обставини, що є предметом судового розгляду у цій справі, то, за змістом імперативних приписів частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції не вправі розглядати й вирішувати питання, пов`язані з доказами і доказуванням у справі, а також з встановленням та оцінкою обставин.
4.18. Крім того, з висновків Верховного Суду у справах № 910/1667/19, №924/645/18, № 910/13234/18, № 912/872/18, № 910/974/18, № 925/1247/19, №908/2287/17, № 903/611/19, № 922/2462/18, № 927/548/19, на які посилається скаржник щодо застосування положень статті 227 Господарського процесуального кодексу України, не можна виокремити умови її застосування окремо від специфічних обставин у зазначених справах. При цьому Верховний Суд у цих справах не надавав висновків, які б певним чином додатково обмежували умови здійснення розсуду суду у питаннях зупинення провадження так, щоб тільки один варіант реалізації розсуду суду можна було б вважати правильним.
4.19. Посилання скаржника на те, що Верховний Суд при перегляді судових рішень у справі № 904/3173/19 вже досліджував питання поширення дії Постанови № 143 на правовідносини, які виникли до набрання нею чинності, також є необґрунтованим, оскільки вказане питання досліджувалося Верховним Судом з огляду на конкретні обставини зазначеної справи, предметом первісного позову в якій була вимога про визнання недійсним правочину, оформленого заявою відповідача про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а зустрічного - вимога про визнання протиправними дій з повернення коригуючих актів за відповідними договорами.
При цьому судовими рішеннями у справі № 904/3173/19 не встановлювалося обставин, які мають преюдиційне значення для цієї справи, у вказаних рішеннях лише міститься правова оцінка судів щодо застосування відповідних правових норм.