ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 917/777/20
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Пєскова В.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;
за участю представників сторін:
ДП "Полтавський облавтодор" - Глазкової С.О.,
ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" - Марущенко Н.О.,
ТОВ "Променергобуд Україна" - Шершня Ю.С.,
розпорядника майна ДП "Полтавський облавтодор" арбітражного керуючого Стадника Т.Р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.07.2021
та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.05.2021
у справі № 917/777/20
за заявою:
1. Приватного підприємства "Торговий дім "Мегаполіс-ХХІ"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Радомир"
3. Товариства з обмеженою відповідальінстю "Променергобуд Україна"
до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
про відкриття провадження у справі про банкрутство.
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Торговий дім "Мегаполіс-XXI" звернулося до Господарського суду Полтавської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Полтавський облавтодор", боржник).
В обґрунтування посилалось на наявність у боржника перед ним грошових зобов`язань, підтверджених рішенням суду, строк виконання яких настав.
Ухвалою Господарського суду від 21.05.2020 заяву ПП "Торговий дім "Мегаполіс-XXI" про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "Полтавський облавтодор" прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання суду.
Крім цього, ухвалою Господарського суду Полтавської області у справі №917/1148/20 від 20.08.2020 для одночасного розгляду із заявою ПП "Торговий дім "Мегаполіс-XXI" у справі № 917/777/20 передано заяву ТОВ "Радомир" про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" .
Ухвалою Господарського суду від 09.09.2020 приєднано заяву ТОВ "Радомир" про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "Полтавський облавтодор" (справа № 917/1148/20) для одночасного розгляду із заявою ПП "Торговий дім "Мегаполіс-XXI" у справі № 917/777/20. Передано до Господарського суду міста Києва за виключною підсудністю матеріали про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 ухвалу Господарського суду Полтавської області від 09.09.2020 року у справі №917/777/20 скасовано в частині передачі до Шосподарського суду міста Києва за виключною підсудністю матеріалів про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "Полтавський облавтодор", матеріали справи № 917/777/20 повернуто до Господарського суду Полтавської області для подальшого розгляду.
До Господарського суду Полтавської області надійшла заява ТОВ "Променергобуд Україна" про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "Полтавський облавтодор".
Заява мотивована посиланням на те, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 01.11.2016 у справі № 917/1439/16 стягнуто з ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" на користь ТОВ "Променергобуд Україна" 417 046,22 грн основного боргу, 35 820,00 грн 3% річних, 374 090,46 грн інфляційних втрат та 12 421,81 грн витрат з оплати судового збору.
На виконання рішення суду 01.11.2016 Господарським судом Полтавської області видано Наказ № 917/1439/16.
Постановою органу ДВС від 25.04.2017 відкрито виконавче провадження №53828395 з примусового виконання наказу ГСПО від 01.11.2016 № 917/1439/16, яке 09.08.2017 приєднано за зведеного ВП № 34007292, відкритого щодо ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".
На підставі платіжної вимоги № 01 від 04.01.2021 державного виконавця відділу примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, АТ Банк Січ 05.01.2021 здійснено списання в примусовому порядку з рахунку ДП "Полтавський облавтодор" та зараховано грошові кошти в сумі 42 016 298,58 грн на рахунок Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), відкритий в Державній казначейській службі у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" з метою задоволення вимог стягувачів по зведеному виконавчому провадженню ЗВП №34007292, що підтверджується випискою по рахунку за 05.01.2021.
Крім того, рішенням Господарського суду Полтавської області від 11.02.2021 у справі № 917/1911/20 стягнуто з ДП "Полтавський облавтодор" на користь ТОВ "Променергобуд Україна" 77186,99 грн інфляційних втрат, 37537,06 грн 3% річних, судовий збір в розмірі 2102, 00 грн.
Звертаючись із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Променергобуд Україна" зазначає про безспірність грошових вимог до боржника, оскільки сума є стягнутою за рішенням суду, яке набрало законної сили, списані кошти виконавчою службою не були перераховані стягувачу, докази погашення суми боргу відсутні.
У відзивах на заяву ПП "Торговий дім "Мегаполіс-XXI" про відкриття провадження у справі про банкрутство, боржник повідомив про задоволення вимог кредитора у повному обсязі до підготовчого засідання суду, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, у зв`язку з чим просив відмовити ПП "Торговий дім "Мегаполіс-XXI" у відкритті провадження у справі про банкрутство ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".
У відзиві боржника на заяву ТОВ "Радомир" боржник просив відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у зв`язку з задоволенням вимог кредитора в повному обсязі до підготовчого засідання суду.
Крім того, боржник подав до суду відзив на заяву ТОВ "Променергобуд Україна", просив відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство, посилаючись на факт списання виконавчою службою з рахунку ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" коштів в сумі 42016298,58 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.05.2021: відмовлено ПП "Торговий дім "Мегаполіс-XXI" та ТОВ "Радомир" у відкритті провадження в справі про банкрутство ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"; відкрито провадження у справі про банкрутство ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України"; визнано кредиторські вимоги ТОВ "Променергобуд Україна" в розмірі 839378,49 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна ДП "Полтавський облавтодор" призначено арбітражного керуючого Стадника Т. Р.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.05.2021 у справі № 917/777/20 залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що:
- заборгованість боржника перед ПП "Торговий дім "Мегаполіс-XXI" та ТОВ "Радомир", яка заявлена ними до стягнення, є погашеною до підготовчого засідання суду;
- зазначений боржником у відзиві факт списання в примусовому порядку з рахунку ДП "Полтавський облавтодор" та зарахування грошових коштів в сумі 42 016 298,58 грн на рахунок Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), відкритий в Державній казначейській службі у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" з метою задоволення вимог стягувачів по зведеному виконавчому провадженню ЗВП № 34007292 не є належним доказом того, що заборгованість перед кредитором погашена;
- через наявність спору щодо заборгованості в межах справи № 917/1911/20 на підставі частини 6 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) відмовлено у визнанні кредиторських вимог ТОВ "Променергобуд Україна" на суму 116 826,05 грн.
Судами не було встановлено підстав для відмови ТОВ "Променергобуд Україна" у відкритті провадження у справі про банкрутство ДП "Полтавський облавтодор", перелічених у частині 6 статті 39 КУПБ.
За наслідками розгляду кандидатури арбітражного керуючого Стадника Т.Р., поданої ним заяву, суди встановили, що арбітражний керуючий не відноситься до категорії осіб, які не можуть бути призначені розпорядником майна в даній справі, дійшли висновку про призначення розпорядником майна ДП "Полтавський облавтодор" арбітражного керуючого, кандидатура якого була визначена шляхом автоматизованого відбору, а саме Стадника Тараса Романовича з покладенням на нього прав та обов`язків, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (скаржник) звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.05.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 скасувати, відмовити ТОВ "Променергобуд Україна" у відкритті провадження у справі про банкрутство ДП "Полтавський облавтодор".
В обґрунтування доводів посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме статті 39 КУзПБ, статті 176 ГПК України, оскільки судами не враховано ту обставину, що боржник виконав свої зобов`язання перед кредитором у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження"; судами застосовано формальний підхід до порушення цієї справи про банкрутство через недоведення факту неможливості боржником виконати грошові зобов`язання перед кредитором, строк яких настав, не інакше, як через застосування процедури банкрутства; через відсутність підстав вважати боржника неплатоспроможним, оскільки не надані докази відсутності грошових коштів на рахунках боржника; через існування доказів зарахування коштів на рахунок виконавчої служби, що знаходяться на стадії розподілу між стягувачами (в т.ч. заявником ТОВ "Променергобуд Україна") в розмірі, достатньому для погашення заборгованості.
Скаржник вказує, що судами не були враховані правові позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 04.02.2021 у справі № 910/18493/19, від 28.01.2020 у справі № 910/3802/19, від 25.02.2020 у справі №910/5241/16, від 18.08.2020 у справі № 910/10657/19.
Крім того зазначає, що призначення арбітражного керуючого Стадника Т.Р. розпорядником майна боржника не відповідає положенням Кодексу України з процедур банкрутства за відсутності у нього допуску до державної таємниці, зважаючи на наявний у боржника спеціальний дозвіл Управління СБУ в Полтавській області на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею.
Доводи інших учасників справи
ТОВ "Променергобуд Україна" подало відзив на касаційну скаргу, просить відмовити у її задоволенні, ухвалу Господарського суду Пол тавської області від 11.05.2021 та постано ву Східного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 залишити без змін. Вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій зважаючи на встановлену судами наявність невиконаного грошового зобов`язання перед кредитором та ознаки неплатоспроможності боржника.
Вказує на відсутність порушення процедури призначення розпорядником майна боржника особи арбітражного керуючого, визначеного шляхом автоматизованого відбору, оскільки приписами частини 11 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства передбачена можливість заміни арбітражного керуючого у разі відмови у наданні останньому допуску до державної таємниці..
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції
У справі, що розглядається, предметом розгляду є перевірка обґрунтованості вимог заявника (ініціюючого кредитора), наявності або відсутність правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "Полтавський облавтодор".
Відповідно до частини першої статті 39 КУзПБ, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною першою статті 34 КУзПБ, заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити:
- найменування господарського суду, до якого подається заява;
- найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;
- ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
- виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;
- перелік документів, що додаються до заяви.
Водночас, можливість боржнику подати відзив на заяву про відкриття провадження у справі та викласти свої заперечення щодо вимог заявника (заявників) надана положеннями статті 36 КУзПБ.
Отже, системний аналіз зазначених положень КУзПБ дає підстави для висновку про те, що на кредитора, з урахуванням положень статей 74, 76 - 77 ГПК України, покладено обов`язок надати докази на підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, а на боржника покладено обов`язок надати суду докази, які спростовують або підтверджують вимоги заявника.
Частинами 2, 3 статті 39 КУзПБ передбачено, що у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.
Верховний Суд звертає увагу на те, що завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності/відсутності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
Положення статті 1 КУзПБ визначають, що:
- неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом;
- грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загально-обов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Згідно з положеннями частини п`ятої статті 39 КУзПБ, за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про: відкриття провадження у справі про банкрутство; відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Підставою для відмови у відкритті провадження у справі положення частини шостої статті 39 КУзПБ визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.
Враховуючи наведене, зважаючи на обмеження строку проведення підготовчого засідання та стандартів доказування, які суд може використати на цій стадії процесу, подані кредитором до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство докази на підтвердження обґрунтованості вимог до боржника мають переконливо свідчити про відсутність спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора та про наявність порушеного (невиконаного) господарсько-правового зобов`язання.
У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини, на які посилається кредитор - ТОВ "Променергобуд Україна" на підтвердження непогашеного грошового зобов`язання боржника.
23.05.2013 між сторонами був укладений Договір субпідряду №01-12-12/с6-1 до договору підряду №01-12-12 від 08.10.2012, згідно умов якого підрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується виконати роботи з експлуатаційного утримання на автомобільних дорогах області (Т-17-07 ОСОБА_3, Т-17-02/Суми-Полтава/ Краснокутськ-Богодухів (п. 1.1 Договору).
Згідно п. 3.1 Договору загальна вартість робіт за Договором визначається договірною ціною і складає 421258,80 грн, в тому числі ПДВ (20%) - 70209,8 грн.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 01.11.2016 у справі №917/1439/16 стягнуто з ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" на користь ТОВ "Променергобуд Україна" 417 046,22 грн основного боргу за договором субпідряду № 01-12-12/с6-1 від 23.05.2013 до договору підряду № 01-12-12 від 08.10.2012, а також 3 % річних в сумі 35 820,00 грн., інфляційні втрати в сумі 374 090,46 грн. та судовий збір в сумі 12 421,81 грн.
21.11.2016 на виконання даного рішення суду Господарським судом Полтавської області виданий відповідний наказ.
Постановою органу ДВС від 25.04.2017 відкрито виконавче провадження №53828395 з примусового виконання наказу ГСПО від 01.11.2016 № 917/1439/16.
09.08.2017 ВП № 53828395 приєднано за зведеного ВП № 34007292, відкритого щодо ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України".
Статтею 326 ГПК України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.
Суди встановили, що на підставі платіжної вимоги №01 від 04.01.2021 державного виконавця відділу примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, АТ "Банк Січ" 05.01.2021 здійснено списання в примусовому порядку з рахунку ДП "Полтавський облавтодор" та зараховано грошові кошти в сумі 42 016 298,58 грн на рахунок Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), відкритий в Державній казначейській службі у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" з метою задоволення вимог стягувачів по зведеному виконавчому провадженню ЗВП № 34007292, що підтверджується випискою по рахунку за 05.01.2021.Факт списання коштів з рахунків боржника в межах зведеного виконавчого провадження № 34007292 сторонами не оспорюється.
Водночас, за час здійснення виконавчого провадження № 53828395 та зведеного виконавчого провадження № 34007292 сума боргу перед ТОВ "Променергобуд Україна" погашена не була.
Боржник, посилаючись в касаційній скарзі на висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 910/3692/18 та від 11.02.2020 у справі № 927/206/19, зазначає, що остаточне виконання рішення суду здійснювалось шляхом перерахування коштів в рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні, яке перебувало на виконанні у відділу примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. При цьому, боржник жодним чином не відповідає за подальші дії державного виконавця, зокрема, за затримку перерахування відповідних коштів стягувачу, оскільки виконавець, хоча й від імені держави, однак діє "саме в інтересах стягувача" задля виконання судового рішення, яке постановлено на користь останнього, тобто, стягувач фактично наділяє виконавця своїм правом на одержання належних йому грошових коштів, а виконавець на цей період стає "отримувачем" таких коштів.
Вказані посилання скаржника колегією суддів відхиляються, оскільки висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у наведених скаржником справах стосуються саме моменту фактичного виконання судового рішення, що не відповідає поняттю ви конання зобов`язання по договору. При цьому, у справі, що розглядається, судами визначався момент виконання грошового заповзання, а не момент виконання судового рішення.
Колегія суддів звертається до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, в якій суд зазначив, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника. До моменту здійснення такого виконання або до припинення зобов`язання після ухвалення судового рішення з інших підстав (наприклад, унаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог) відповідне зобов`язання продовжує існувати.
За змістом загальних положень щодо виконання зобов`язань, встановлених статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зокрема, стаття 599 цього Кодексу передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В даному конкретному випадку для вирішення справи важливими є положення пункту 8.1 Договору субпідряду №01-12-12/с6-1 до договору підряду №01-12-12 від 08.10.2012, яким визначено, що розрахунки за виконані роботи по цьому договору здійснюються шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок Субпідрядника.
Суд звертає увагу на те, що норма частини 1 статті 545 ЦК України закріплює право боржника на отримання доказів, що підтверджують виконання зобов`язання. Право боржника вимагати від кредитора підтвердження прийняття виконання покликане забезпечити виконання боржником покладеного на нього тягаря доведення належного виконання зобов`язання. Суд у зв`язку з цим звертається до власної правової позиції, викладеної в пункті 15 постанови Верховного Суду від 02.07.2018 у справі № 910/20193/17. Виходячи з приписів статті 545 ЦК України тягар доведення належного виконання боржником свого обов`язку за Договором, а так само обставин, які перешкоджали виконанню цього обов`язку, несе боржник у цьому зобов`язанні.
У справі, що розглядається, судами встановлено, що грошове зобов`язання боржником не виконане, належні за рішенням суду, яке набрало законної сили ще наприкінці 2016 року, грошові кошти заявником до теперішнього часу не отримані.
Боржником під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій доказів, які б підтверджували перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Променергобуд Україна", як і доказів на спростовання наявності заборгованості перед кредитором, в порядку, передбаченому положеннями статей 74, 76 - 77 ГПК України, не було надано, погашення заборгованості, визначеної відповідно до прийнятих судових рішень у справах № 904/6463/17 та № 904/858/18 судами не встановлено.
Твердження скаржника про виконання боржником своїх зобов`язань перед кредитором у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" з посиланням на фактичне виконання судового рішення шляхом списання грошових коштів з рахунку боржника, колегія суддів оцінює критично, оскільки резолютивна частина рішення Господарського суду Полтавської області від 01.11.2016 у справі № 917/1439/16, наданого ініціюючим кредитором на підтвердження безспірності вимог до боржника, зобов`язує стягнути грошові кошти з боржника "ДП "Полтавський облавтодор" на користь кредитора (ТОВ "Променергобуд Україна"), чого, у даному конкретному випадку, судами попередніх інстанцій не встановлено.
Відтак, за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав
Отже, на час звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство та постановлення оскаржуваних ухвали та постанови, наданими заявником достатніми та допустимими доказами було підтверджено наявність безспірної заборгованості боржника, що згідно положень статей 1, 28, 39, 41, 44 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про наявність ознак неплатоспроможності боржника та є підставою для відкриття відносно боржника судової процедури банкрутства - розпорядження майном боржника.
З огляду на зазначене, Касаційний господарський суд зауважує, що скаржником не спростовано висновки судів попередніх інстанцій, а висновки попередніх судів у цій справі є такими, що відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19, від 20.05.2021 у справі №924/1277/20.
Доводи скаржника неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 04.02.2021 у справі № 910/18493/19, від 28.01.2020 у справі № 910/3802/19, від 25.02.2020 у справі №910/5241/16, від 18.08.2020 у справі № 910/10657/19, суть правових позицій яких, як визначив скаржник, зводиться до того, що "необґрунтоване залишення без будь-якого належного процесуального реагування конкретного і доречного клопотання учасника справи про витребування доказу, який він з об`єктивних причин не міг одержати самостійно (по суті, ігнорування такого клопотання судом), свідчить про порушення останнім наведених положень статті 236 ГПК України щодо законності і обґрунтованості судового рішення" спростовуються матеріалами справи. Судом першої інстанції було надано оцінку клопотанню боржника про витребування доказів та відмовлено у його задоволенні, оскільки факт списання органом ДВС зазначених коштів з рахунку боржника є доведеним в межах кримінальної справи № 554/27/21, про що зазначено в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.
Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника про недотримання судами вимог частини 11 статті 39 КУзПБ при призначенні розпорядником майна боржника визначеної автоматизованою системою кандидатури арбітражного керуючого, зважаючи на неповідомлення судам самим боржником, як це передбачено статтею 36 КУзПБ, про наявний у нього спеціальний дозвіл Управління СБУ в Полтавській області на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею.
При цьому, частиною 11 статті 39 КУзПБ передбачена можливість відкладення проведення підготовчого засідання на час, необхідний для оформлення допуску до оформлення державної таємниці арбітражному керуючому, а також можливість заміни арбітражного керуючого, що не отримав допуску до державної таємниці.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Проніна проти України", згідно якого пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У контексті вказаної практики Верховний Суд вважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені господарськими судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що оскаржувані судові рішення прийнято відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх зміни або скасування не вбачається.