ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 820/6724/17
адміністративне провадження № К/9901/66498/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської митниці ДФС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 (суддя - Зінченко А.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2018 (колегія суддів: Лях О.П., Макаренко Я.М., Старосуд М.І.) у справі №820/6724/17 за позовом Компанії "МАТРАПАК ГмбХ" в особі представництва "МАТРАПАК ГмбХ" до Харківської митниці ДФС про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Компанія "Матрапак Гмбх" в особі представництва "Матрапак Гмбх", звернулося до суду з адміністративним позовом до Харківської митниці ДФС в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці ДФС про відмову представництву "Матрапак Гмбх" у митному оформленні товарів за митною декларацією №UА807170/2017/320482, оформлене Карткою відмови №UA8071170/2017/30283, та зобов`язати Харківську митницю ДФС здійснити митне оформлення товару за митною декларацією №UА807170/2017/320482 у митному режимі імпорту.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправними діями відповідача, що ним вчинялись під час митного оформлення товару "Апарати дистиляційні та ректифікаційні - завод з виробництва метанолу з біогазу потужністю 25 тон на добу, 2004 року випуску, такий що був у використанні, в розібраному стані, який складається з таких складових: ...", який надійшов від "Matrapac GmbH", Німеччина за митною декларацією типу ІМ40АА №UА807170/2017/320482, оскільки декларантом було надано всі необхідні документи та виконані всі вимоги статті 109 Митного кодексу України (далі - МК України).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2018, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2018 позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення Харківської митниці ДФС про відмову представництву "МАТРАПАК ГмбХ" у митному оформленні товарів за митною декларацією №UА807170.2017.320482, яке оформлено Карткою відмови №UА8071170/2017/30283. Зобов`язано Харківську митницю ДФС здійснити митне оформлення товару за митною декларацією №UА807170.2017.320482, у митному режимі імпорту.
Рішення судів обґрунтовано тим, що власник товару, "Matrapac GmbH" та його представництво на території України, не позбавлений права помістити належні йому товари тимчасово ввезенні на митну територію України за його вказівкою у митний режим імпорту із сплатою митних платежів в обсязі, передбаченому МК України для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами у митному режимі тимчасового ввезення.
Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в яких просить їх скасувати, у задоволені позову відмовити. Вказується, що суди попередніх інстанцій в порушення принципу офіційного з`ясування матеріалів справи не надали правового значення тому факту, що позивач не отримав дозволу від митних органів на можливість оформлення товару в режимі імпорту, який раніше був поставлений іншим суб`єктом господарювання в режимі "тимчасове ввезення", а тому правових підстав для оформлення такого товару у Митниці не було.
В письмовому відзиві на вказану касаційну скаргу, які надійшли до Верховного Суду позивач просив залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без задоволення.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.01.2016 між ТОВ "Нафтохімічна компанія "Матрапак-Україна", ТОВ "Краснокутський Агрошляхбуд" та Компанія "Матрапак Гмбх" (Matrapac GmbH) укладено договір №19-01С про спільну діяльність та додаток до нього, відповідно до якого Компанія "Матрапак Гмбх" (Matrapac GmbH) передала в якості внеску право користування складним технічним обладнанням - заводом з виробництва метанолу з біогазу потужністю 25 тон на добу, який складається із відповідних складових.
Крім того, 19.01.2016 між Компанія "Матрапак Гмбх" (Matrapac GmbH) (Комітент) та ТОВ "Нафтохімічна компанія "Матрапак-Україна" (Комісіонер) було укладено договір комісії №190116К, відповідно до умов п.1.1 якого Комісіонер приймає на себе зобов`язання за винагороду укладати від свого імені відповідні договори і здійснити за рахунок і в інтересах Комітента наступні операції: укладення договору доручення з підприємствами-декларантами, договору зберігання комісійного обладнання із власниками ліцензійних митних складів, договору перевезення, здійснювати всі дії, необхідні для проведення нетарифних видів контролю, провести митне оформлення обладнання, здійснити отримання дозвільних документів, здійснити перевезення обладнання після його митного очищення та укладення інших договорів з третіми особами, необхідних для виконання Комісіонером своїх обов`язків.
Товар "Апарати дистиляційні та ректифікаційні - завод з виробництва метанолу з біогазу потужністю 25 тон на добу, 2004 року випуску, такий що був у використанні, в розібраному стані, який складається з таких складових:..." був ввезений на митну територію України в зоні діяльності Одеської митниці ДФС в митному режимі тимчасового ввезення на підставі митної декларації від 31.03.2016 №500040008/2016/001510.
Відповідно до листа від 29.03.2016 №29/16, підписаного директором ТОВ "Нафтохімічна компанія "Матрапак-Україна" Архангельським М.Ю., підприємство зобов`язувалось здійснити реекспорт відповідних товарів до закінчення строку тимчасового ввезення - до 29.09.2016.
Судами першої та апеляційної інстанції по справі №820/951/17 вказано, що рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, яке оформлено карткою відмови № 807100000/2016/00974, прийняте Харківською митницею ДФС обґрунтовано.
Постановою заступника начальника Харківської митниці ДФС Левада В.П. керівника ТОВ "НАФТОХІМІЧНА КОМПАНІЯ "МАТРАПАК-Україна" Архангельського М.Ю. притягнуто до відповідальності за порушення митних правил за ч. 3 ст. 481 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави.
Після прийняття відповідних судових рішень по справі №820/951/17, 14.06.2017 року між Компанія "Матрапак Гмбх" (Matrapac GmbH) (Комітент) та ТОВ "Нафтохімічна компанія "Матрапак-Україна" (Комісіонер) було укладено угоду про припинення договору комісії №190116К від 19.01.2016.
14.06.2017 Компанією "Матрапак Гмбх" (Matrapac GmbH) було надано Представництву "Матрапак Гмбх" доручення отримати відповідне майно, що належить Компанії "Матрапак Гмбх" (Matrapac GmbH), здійснити митне оформлення такого майна у режимі імпорту, сплатити відповідні митні платежі та передати майно після митного оформлення в режимі імпорту ТОВ "Краснокутський Агрошляхбуд" за актом приймання-передачі майна, що передається, до статутного капіталу ТОВ "Краснокутський Агрошляхбуд".
Згідно до акту приймання-передачі обладнання на виконання умов угоди про припинення договору комісії №190116К від 19.01.2016 від 14.06.2017 ТОВ "Нафтохімічна компанія "Матрапак-Україна" було передано, а Представництвом "Матрапак Гмбх" прийнято майно, що належить Компанії "Матрапак-Україна".
В свою чергу, 14.06.2017 загальними зборами учасників ТОВ "Краснокутський Агрошляхбуд" було прийняте рішення про збільшення статутного капіталу товариства шляхом внесення учасниками додаткових вкладів до статутного капіталу товариства, в тому числі, додатковий вклад "Матрапак Гмбх" до статутного капіталу товариства складає 14297366,60 грн., що формується за рахунок вище переліченого майна [складне технічне обладнання - завод з виробництва метанолу з біогазу потужністю 25 тон на добу, який складається із відповідних складових].
16.06.2017 ТОВ "Нафтохімічна компанія "Матрапак-Україна" звернулась до Одеської митниці ДФС із заявою щодо передачі права використання митного режиму тимчасового ввезення іншій особі.
Однак, Одеською митницею ДФС було відмовлено підприємству у наданні дозволу на передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення іншій особі щодо вищевказаого товару, ввезеного на митну територію України за митною декларацією від 31.03.16 №500040008/2016/001510. Підставою для такої відмови слугувало те, що ТОВ "Нафтохімічна компанія "Матрапак-Україна" не виконані вимоги та умови, встановлені Конвенцією, Митним кодексом України та Податковим кодексом України, для застосування митного режиму, що передбачає умовне часткове звільнення від сплати митних платежів, а також не було вжито вичерпних заходів щодо виконання вимог кодексу у частині сплати належних сум митних платежів у встановлений законодавством термін з метою продовження терміну тимчасового ввезення.
06.07.2017 позивач до Харківської митниці ДФС подав електронну митну декларацію типу ІМ40АА №UА807170/2017/320482 на товар "Апарати дистиляційні та ректифікаційні - завод з виробництва метанолу з біогазу потужністю 25 тон на добу, 2004 року випуску, такий що був у використанні, в розібраному стані, який складається з таких складових: ...", який надійшов від "Matrapac GmbH", Німеччина, на адресу представництва "Матрапак Гмбх" за зовнішньоекономічною угодою №1 від 30.09.2016, додатком А від 04.04.2016, інвойсом №30-09 від 30.09.2016.
19.08.2017 Харківською митницею ДФС було прийнято рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною декларацією №UА807170/2017/320482, яке оформлено карткою відмови №UA8071170/2017/30283. Підставою відмови, як вбачається із картки, є неможливість здійснення митного оформлення товарів через невиконання декларантом або уповноваженою особою вимог статті 109 Митного кодексу України.
Загальні положення щодо митних режимів передбачені Розділом V МК України, тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Зокрема згідно із статтею 70 МК України з метою застосування законодавства України з питань державної митної справи запроваджуються такі митні режими:
1) імпорт (випуск для вільного обігу);
2) реімпорт;
3) експорт (остаточне вивезення);
4) реекспорт;
5) транзит;
6) тимчасове ввезення;
7) тимчасове вивезення;
8) митний склад;
9) вільна митна зона;
10) безмитна торгівля;
11) переробка на митній території;
12) переробка за межами митної території;
13) знищення або руйнування;
14) відмова на користь держави.
При цьому у відповідності до частини другої статті 71 МК України поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 74 МК України визначено, що імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.
При цьому у відповідності до приписів частини першої статті 75 МК України митний режим імпорту може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим, а також до продуктів переробки товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території.
В свою чергу тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання (стаття 103 МК України).
Згідно із приписами статті 109 МК України за заявою особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення, орган доходів і зборів надає дозвіл на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо товарів будь-якій іншій особі за умови, що така інша особа:
1) відповідає вимогам, встановленим цим Кодексом; та
2) приймає на себе зобов`язання особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення.
Як вбачається із матеріалів справи, що не заперечено відповідачем в касаційній скарзі, причинами за якими ним було прийнято спірне у даній справі рішення про відмову в прийнятті митної декларації від позивача оформлене карткою стало те, що в ТОВ "Нафтохімічна компанія "Матрапак-Україна" не було дозволу від митного органу на передачу права використання режиму "тимчасового ввезення" щодо товарів позивачу, що передбачено приписами статті 109 МК України.
Поряд з тим, згідно із приписами статті 112 МК України митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті.
Назване в попередньому абзаці правило кореспондується із правилом визначеним в наведеній статті 75 МК України, а саме можливістю застосування режиму імпорт до такого товару.
ТОВ "Нафтохімічна компанія "Матрапак-Україна", розміщуючи товар в 2016 році в режим "тимчасове ввезення", діяло за дорученням та від імені позивача, про що свідчить договір комісії №190116К від 19.01.2016. Право власності на даний товар в останнього не оспорюється відповідачем.
Враховуючи наведене та керуючись приписами цивільного законодавства, у відповідності до яких за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (стаття 1011 ЦК України), у Верховного Суду не має сумнівів у правомірності рішень судів попередніх інстанцій про задоволення позову позивача, який, наділений належним рівнем правосуб`єктності вільно розпоряджатись своїм правом власності.
Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд касаційної інстанції їх відхиляє, оскільки позивачем вчинялись законні дії по розміщенню власного товару на території України, які спершу намагались бути реалізовані за допомогою комісіонера, - ТОВ "Нафтохімічна компанія "Матрапак-Україна", який не зміг виконати покладені на нього обовязки, у зв`язку із чим правовідносини були припинені, шляхом укладення угоди від 14.06.2017. Подальші дії щодо даного товару позивач вчиняв самостійно, сплативши необхідні попередні митні платежі.
Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції погоджується з позицією суду першої та апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.
Суд касаційної інстанції визнає, що суди не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,