Постанова
Іменем України
04 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 308/9184/15-ц
провадження № 61-4185св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Єгер Наталія Дмитрівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Мацунича М. В., Джуги С. Д., Кондора Р. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, договору купівлі-продажу земельної ділянки, договору про надання утримання та відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст прийняти у справі судових рішень
Справа судом розглядалась неодноразово.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області
від 26 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 25 травня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 25 травня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 липня 2020 року позов залишено без розгляду
на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України у зв`язку з повторною без поважних причин неявкою в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, який не повідомив про причини неявки та не надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції щодо належного повідомлення ОСОБА_4 про час та місце розгляду справи, оскільки, відповідно до статті 130 ЦПК України, належним повідомленням сторони про судовий розгляд є розписка про одержання судової повістки, якої матеріали справи не містять, та вказав на помилковість висновків суду першої інстанції щодо повторної неявки позивача в судове засідання і залишення позову без розгляду.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У березні 2021 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,
в якій просить скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду
від 10 лютого 2021 року і залишити в силі ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 липня 2020 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, вказує на безпідставність висновків апеляційного суду про те, що ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції.
Зазначає, що інтереси позивача представляв адвокат, який був належним чином проінформований про стан розгляду справи.
На думку заявника, суд першої інстанції не був зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача та дійшов правильного висновку, що така неявка є повторною, отже є підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 та її представник - адвокат
Джуган Н. Б., зазначають про правомірність рішення суду апеляційної інстанції.
Наполягають на тому, що ОСОБА_1 не отримувала повідомлення про виклик
до суду на 21 липня 2020 року, оскільки у період з 25 червня 2020 року
до 25 серпня 2020 року проходила курс психосоціальної реабілітації закритого типу, тому не мала об`єктивної можливості ні отримати судову повістку,
ні з`явитись до суду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу з Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Апеляційний суд встановив, що у матеріалах справи немає доказів належного повідомлення позивача про судові засідання, призначені на 30 квітня 2020 року, 19 травня 2020 року та 03 червня 2020 року.
Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, 13 червня 2020 року ОСОБА_1 особисто, про що свідчить її власноручний підпис, отримала повістку про призначення справи до розгляду на 01 липня 2020 року
(т. 2, а. с. 118). Отже, була належним чином повідомлена про судове засідання, призначене на 01 липня 2020 року (т. 2, а. с.118).
Повістка про повідомлення ОСОБА_1 щодо призначення розгляду справи
на 21 липня 2020 року повернулась на адресу суду 27 липня 2020 року
з позначкою "за закінченням терміну зберігання".
Відомостей про належне повідомлення представника ОСОБА_1 про призначення розгляду справи на 21 липня 2020 року матеріали справи
не містять.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частинами першою, другою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі -
ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод
чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання,
не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час
і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або
не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Отже, правове значення для встановлення правомірності залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України має те, чи мало місце належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність його неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 07 серпня
2020 року у справі № 405/8125/15-ц (провадження 61-4801св20), від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18-ц (провадження № 61-3617св19),
від 22 березня 2021 року у справі № 757/43966/16-ц (провадження
№ 61-19254св19), від 01 квітня 2021 року у справі № 2-1676/11 (провадження
№ 61-2734св20), від 05 квітня 2021 року у справі № 524/3347/18-ц (провадження № 61-641св21), від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19-ц (провадження
№ 61-2547св21).
Тобто обов`язковою умовою для залишення позовної заяви без розгляду
з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України
є повторність неявки позивача, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи. Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог статей 128 - 132 ЦПК України.
Згідно з частинами першою, третьою, п`ятою статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані
у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі
№ 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18) зроблено висновок, що "приписи ЦПК України як на момент ухвалення заочного рішення, так і на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду не дозволяють дійти висновку,
що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення
"за закінченням терміну зберігання" є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Окрім того, за змістом висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про
її незнаходження за адресою, повідомленою суду".
Встановлено, що повістка про призначення справи до розгляду на 21 липня
2020 року, направлена на адресу ОСОБА_1, повернулась до суду першої інстанції 27 липня 2020 року з позначкою "за закінченням терміну зберігання", що свідчить про відсутність доказів належного повідомлення позивача про розгляд справи на 21 липня 2020 року. Крім того, саме у цей період ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні та проходила курс психосоціальної реабілітації закритого типу. З огляду на наведене колегія суддів касаційного суду вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції не був зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача відхиляються, оскільки встановлено, що позивач належним чином про розгляд справи повідомлена не була.