Постанова
Іменем України
22 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 756/16647/18
провадження № 61-4520св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Віннер Автомотів",
третя особа -Служба безпеки України,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_2, на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 вересня 2019 року у складі судді Диби О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2020 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Кравець В. А., Махлай Л. Д.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
Угрудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Віннер Автомотів" (далі - ТОВ "Віннер Автомотів", Товариство) про відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що наприкінці травня - початку червня 2018 року вона стала помічати, що її син ОСОБА_3 перебуває у моральному пригніченні та психічному напруженні. Під час розмови щодо його незрозумілої поведінки їй стало відомо про те, що у травні відповідачем на запит Служби безпеки України було передано всі документи, які стосувалися придбання нею автомобіля у відповідача, про що ОСОБА_3 стало відомо зі слів працівників автосалону. Зазначила, що про даний випадок син їй не хотів повідомляти до того часу як стане відомо, що стало такою підставою та розуміння ситуації, яка слугувала витребуванню такої інформації та документів, так як стан здоров`я ОСОБА_1 і так складний та нестабільний, а тому зайві переживання могли б значно ускладнити його.
В подальшому їй стало відомо, що документи, які містять інформацію щодо ОСОБА_1 як клієнта, а саме прізвище, ім`я та по батькові, ідентифікаційний код, адреси реєстрації, паспортні дані, платежі тощо, були надані відповідачем на запит Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України (далі - СБУ) від 06 квітня 2018 року вих. № 14/14-2503. Вона не надавала згоди відповідачу на розповсюдження щодо неї інформації. Вважала, що інформація відповідачем надана без будь-якої правової оцінки та аналізу отриманого запиту.
Такими діями відповідач порушив умови договору купівлі-продажу автомобіля, а саме пункту 9.16. Розділу 9 Договору №ФСФ-2017-4785 від 21 червня 2017 року, тоді як на підставі статті 627 ЦК України, статті 31 Закону України "Про інформацію" та іншого чинного законодавства України сторони договору домовилися, що вся конфіденційна інформація, яка стосується цього Договору, умов купівлі-продажу товару, додатки, додаткові угоди до Договору є конфіденційною інформацією (інформацією з обмеженим доступом) та може бути поширена виключно у випадках, визначених цим Договором або чинним законодавством України. На думку позивача такі дії ТОВ "Віннер Автомотів" є неправомірними.
Неправомірні дії відповідача потягли за собою негативні наслідки для стану її здоров`я, як фізичного, який в свою чергу і так швидко погіршується у зв`язку з хворобою, так і психічного, які полягають у переживаннях та нерозумінні ситуації щодо збору інформації про неї, її фактичного майнового стану та неможливості отримати відомості щодо підстав такого збору та розголошенню інформації, що є підставою для відшкодування моральної шкоди.
Позивач, враховуючи ступінь, тривалість, тяжкість, моральних страждань, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, а також з урахуванням принципів розумності та співмірності, просила стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 1 476 458,42 грн, яка є сумою, що була витрачена на придбання автомобіля та його дооблаштування.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 02 вересня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Віннер Автомотів" судові витрати в розмірі 56 890,44 грн.
Рішення суду мотивоване тим, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Заявляючи вимоги про відшкодування моральної шкоди позивач не підтвердила доказами спричинення їй моральних страждань саме відповідачем у справі, а також за яких обставин спричинена моральна шкода, якими діями чи бездіяльністю завдана, чим підтверджується вина відповідача у спричиненні позивачу моральної шкоди. Не підтвердилось наявними в матеріалах справи доказами і те, що саме діями відповідача позивачу було завдано моральну шкоду, не надано доказів наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та завданою позивачу моральною шкодою, оскільки сам позивач посилається на те, що телефонні дзвінки почали її турбувати ще з початку весни 2018 року, тобто ще до виконання відповідачем запиту третьої особи. Позивачем також не вказано, з яких міркувань вона виходила, визначаючи суму моральної шкоди в розмірі 1 476 458,42 грн, будь-яких розрахунків до матеріалів справи позивачем не надано, на підставі чого позивач прив`язала розмір моральної шкоди до вартості автомобіля також не зрозуміло.
Стягуючи судові витрати, суд першої інстанції виходив з того, що з договору № Service-21643 про надання правової допомоги від 11 грудня 2017 року, додаткових угод № 1 та № 2 до вказаного договору, рахунків на оплату та виписок по рахунку, на оплату послуг адвоката відповідачем було витрачено 56 890,44 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 28 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва ід 02 вересня 2019 року в частині розподілу судових витрат змінено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Віннер Автомотів" витрати на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції в розмірі 14 400,00 грн.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції, вірно зазначив, що відсутній причинно-наслідковий зв`язок між моральними стражданнями позивача, про які вона зазначає у позові, та діями відповідача. Дії відповідача в наданні відповіді на запит СБУ щодо інформації про придбаний ОСОБА_1 транспортний засіб марки "Форд Ренжер" є правомірними.
Суд першої інстанції, покладаючи судові витрати на позивача, не врахував принципу співмірності, зокрема складності справи та виконаних (наданих) адвокатом послуг. Оцінка дій, що полягали у вивченні матеріалів цивільної справи та їх аналізу для підготовки відзиву на позов, підготовка тез до судових дебатів, клопотання про відкладення розгляду справи та підготовка до судових засідань, з огляду на витрачений час для вчинення таких дій, не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів частини 3 статті 141 ЦПК України. Стягнення з позивача витрат у заявленій сумі (56 890,44 грн) буде суперечити принципу розподілу таких витрат. Змінюючи розмір витрат на правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції розмірі у 14 400,00 грн, суд апеляційної інстанції виходив з того, що такий розмір витрат відповідає принципу пропорційності, з огляду на складність справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Чернявським О. М., з урахуванням уточненої касаційної скарги, просить скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 лютого 2020 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні судів не відповідають обставинам справи.
Судом не взято до уваги факти та обставини, прийнято рішення, яке не відповідає вимогам закону. Крім того, суд не звернув уваги за запит Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ, який не містить формулювання як "для виконання функцій" або "з метою виконання покладених завдань" тощо. Запит не містить посилання на наявність оперативно-розшукової справи та її номеру.
Стосовно відшкодування шкоди у разі неправомірного розголошення персональних даних, то компенсація збитку (моральної шкоди) може здійснюватися у разі наявності всіх умов відповідальності за заподіяння шкоди, а саме: протиправної поведінки, причинного зв`язку між протиправною поведінкою, заподіяною шкодою і провиною (вини відповідача). Окрім того, потрібно визначити розмір збитку. Особливості доведення цих обов`язкових умов вбачаються у постанові Верховного Суду України від 27 вересня 2017 року у справі № 6-1435цс17, в якій зазначено, що відмовляючи у задоволенні заявлених вимог з підстав недоведеності спричинення шкоди, суди фактично поклали на позивача обов`язок довести наявність у нього душевних страждань з приводу порушення його права на таємницю телефонного спілкування, що є неприпустимим з огляду на правову природу такого права, гарантії від порушень якого закріплені Конституцією України.
Аргументи учасників справи
У серпні 2020 року ТОВ "Віннер Автомотів" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Оболонського районного суду міста Києва від 02 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2020 року без змін.
Відзив мотивований тим, що касаційна скарга не містить будь-якого обґрунтування наявності в оскаржених судових рішеннях підстав, а фактично її зміст зводиться до викладення незгоди з судовими рішеннями. Конституцією та чинним законодавством України передбачені випадки, у яких поширення конфіденційної інформації про особу допускається без згоди такої особи. Саме таким випадком є надання інформації на запит СБУ від 06 квітня 2018 року, як правоохоронного органу, до завдань якого входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєвої важливим інтересам України.
У серпні 2020 року Служба безпеки України подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2020 року та рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 вересня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог без змін.
Відзив мотивований тим, що законодавством України передбачається, що поширення конфіденційної інформації про особу допускається без згоди такої особи у передбачених законом випадках. Враховуючи наявність у ГУ "К" СБУ повноважень на витребування документів та інформації для перевірки фактичних даних про організовану злочинну діяльність, направлення запиту до ТОВ "Віннер Автомотів" від 06 квітня 2018 року № 14/1/4-2503 вважають правомірним.
Окрім оскарження дій ТОВ "Віннер Автомотів" щодо надання відповіді на запит СБУ, позивач заявляє вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, нібито завданій їй у зв`язку з поширенням інформації про неї. Проте, позивачем у позовній заяві чи касаційній скарзі не викладено обґрунтування факту заподіяння їй моральної шкоди діями відповідача та розмір компенсації за завдану моральну шкоду. Позивач залишає поза увагою обов`язок доведення наявності такої шкоди, страждань, заподіяних йому внаслідок фізичного чи психологічного впливу, що призвели до погіршення або позбавлення можливостей реалізації своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру, а також розміру грошового еквіваленту.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2020 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
У серпні 2020 року матеріали цивільної справи № 756/16647/18 надійшли до Верховного Суду та 04 серпня 2020 року передані судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 03 липня 2020 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 27 вересня 2017 року у справі № 6-1435цс17 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України).