ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 917/502/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДЕЯ СЕРВІС"
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 (у складі колегії суддів: Шевель О.В. (головуючий), Крестьянінов О.О., Фоміна В.О.)
у справі № 917/502/20
за позовом Кременчуцької міської ради Полтавської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДЕЯ СЕРВІС"
про стягнення 9 536,48 грн,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2020 року Кременчуцька міська рада Полтавської області (далі - Кременчуцька міськрада) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДЕЯ СЕРВІС" (далі - ТОВ "МІДЕЯ СЕРВІС") про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 9 536,48 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "МІДЕЯ СЕРВІС", набувши право власності на нерухоме майно - частину вбудовано-прибудованого приміщення за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Київська, 24, використовує земельну ділянку комунальної власності площею 46 кв. м, кадастровий номер 5310436100:07:001:0208, на якій це приміщення розташовано, без правовстановлюючих документів, що призвело до недоотримання позивачем орендної плати за землю, розмір якої за період з 17.03.2017 по 17.03.2020 становить 9 536,48 грн.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 27.08.2020 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "МІДЕЯ СЕРВІС" на користь Кременчуцької міськради 9 536,48 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати та витрати зі сплати судового збору в сумі 2 102,00 грн.
19.03.2021 ТОВ "МІДЕЯ СЕРВІС" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Полтавської області від 27.08.2020, у якій у тому числі просило поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції як такий, що пропущено з поважних причин.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 апеляційну скаргу ТОВ "МІДЕЯ СЕРВІС" залишено без руху; встановлено заявнику десятиденний строк з дня вручення йому копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "МІДЕЯ СЕРВІС" на рішення Господарського суду Полтавської області від 27.08.2020 у справі № 917/502/20.
Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у червні 2021 року ТОВ "МІДЕЯ СЕРВІС" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого абзацом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2021, а справу направити до суду апеляційної інстанції для апеляційного розгляду.
Касаційну скаргу ТОВ "МІДЕЯ СЕРВІС" обґрунтовує, зокрема тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження не було застосовано пункт 4 розділу Х Прикінцевих положень ГПК, не було взято до уваги, що справу у суді першої інстанції розглянуто за відсутності представника відповідача, якого не було повідомлено належним чином про розгляд справи та який про існування судового рішення дізнався після відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду у цій справі; судом не було досліджено докази щодо призупинення діяльності товариства у зв`язку із запровадженням карантину під час розгляду справи у суді першої інстанції і не враховано тих обставин, що в умовах карантину та призупинення діяльності товариства отримання рекомендованого листа із позначкою "Судова повістка" не було можливим з об`єктивних причин; суд апеляційної інстанції допустив формальний підхід до вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, а відтак - і порушення прав ТОВ "МІДЕЯ СЕРВІС" на доступ до правосуддя.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.08.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 917/502/20 за касаційною скаргою ТОВ "МІДЕЯ СЕРВІС" з підстави, передбаченої абзацом 2 частини 2 статті 287 ГПК, та постановлено здійснити перегляд ухвали Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд виходить із такого.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами частини 1 статті 256 ГПК апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У частині 3 статті 256 ГПК зазначено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Як свідчать матеріали справи, у березні 2020 року Кременчуцька міськрада звернулася до суду з позовом до ТОВ "МІДЕЯ СЕРВІС" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 9 536,48 грн; ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.03.2020, зокрема, цю позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання у справі на 23.04.2020.
Зазначену ухвалу 27.03.2020 направлено ТОВ "МІДЕЯ СЕРВІС" на його юридичну адресу рекомендованим відправленням, яке 11.04.2020 було повернуто до суду з відміткою Укрпошти "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення".
У подальшому ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.05.2020 продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів, розгляд справи призначено на 21.07.2020, а ухвалою цього ж суду від 21.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.08.2020.
Зазначені ухвали також було направлено на юридичну адресу ТОВ "МІДЕЯ СЕРВІС" рекомендованими відправленнями, однак вони були повернуті на адресу суду 20.06.2020 і 30.07.2020, відповідно, з відміткою Укрпошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
27.08.2020 Господарським судом Полтавської області справу розглянуто по суті, позов задоволено. Зі змісту протоколу судового засідання вбачається, що у судове засідання 27.08.2020 представники сторін не з`явилися.
Рішення місцевого господарського суду було направлено сторонам у справі рекомендованим відправленням, однак ТОВ "МІДЕЯ СЕРВІС" отримано не було у зв`язку з поверненням на адресу суду 12.10.2020 з відміткою Укрпошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
01.03.2021 представником ТОВ "МІДЕЯ СЕРВІС" адвокатом Чорнухою Ю.В. до суду першої інстанції подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи, а у подальшому 19.03.2021 до суду апеляційної інстанції було подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
ТОВ "МІДЕЯ СЕРВІС", звертаючись 19.03.2021 до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Полтавської області від 27.08.2020 у справі № 917/502/20, клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду обґрунтувало тими обставинами, що про існування рішення суду у цій справі дізналося на стадії примусового виконання наказу суду після відкритті виконавчого провадження, при цьому товариство було позбавлено можливості взяти участь у судовому засідання в суді першої інстанції та скористатися процесуальними правами сторони у спорі, оскільки не було належним чином повідомлено про розгляд справи, позовної заяви не отримувало та взагалі не було обізнано з обставинами пред`явлення до нього позову про стягнення коштів.
У додатковому обґрунтуванні наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, наведеному у клопотанні на виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2021, ТОВ "МІДЕЯ СЕРВІС" послалося на обставини того, що у зв`язку із запровадженням з 12.03.2020 карантину товариство на підставі рішення учасника ТОВ "МІДЕЯ СЕРВІС" призупинило господарську діяльність, яка станом на час ухвалення судом першої інстанції оскарженого рішення не була поновлена, оскільки строк дії карантину неодноразово продовжувався та здійснення господарської діяльності не було можливим. На підтвердження цих обставин ТОВ "МІДЕЯ СЕРВІС" до клопотання було надано відповідні докази.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", поставною Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 760 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України", для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 по 31.10.2020 на всій території України встановлено карантин.
02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким розділ Х "Прикінцеві положення" ГПК доповнено пунктом 4, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)". Зазначені законодавчі зміни набули чинності з моменту опублікування Закону № 540-ІХ, а саме з 02.04.2020.
Тобто відповідні процесуальні строки, у тому числі апеляційного оскарження, було продовжено на строк дії карантину.
Відповідно до частин 1-4 статті 13 ГПК судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості у статті 129 Конституції України визначено як одну із основних засад судочинства.
Разом із тим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
З огляду на приписи статті 9 Конституції України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі "Bellet v. France" (заява N 23805/94, рішення від 04.12.1995) ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
ТОВ "МІДЕЯ СЕРВІС", звертаючись з апеляційною скаргою, а також із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, навело конкретні обставини на обґрунтування поважності причин пропуску такого строку, у тому числі щодо неможливості отримання поштової кореспонденції суду, направленої на його належну адресу, зокрема у зв`язку із призупиненням господарської діяльності товариства на строк дії карантину, з огляду на карантинні заходи відсутністю працівників товариства за його юридичною адресою, не здійснення товариством будь-яких розрахункових операцій.
Судом апеляційної інстанції також установлено обставини щодо зупинення з березня 2020 року діяльності цього товариства до закінчення строку дії карантину, при цьому судом зауважено, що матеріали справи не містять доказів її поновлення на момент подання апеляційної скарги, про що, між іншим, свідчать податкові декларації ТОВ "МІДЕЯ СЕРВІС" за 2020 - 2021 роки.
Натомість, установивши відповідні обставини, суд апеляційної інстанції визнав їх недостатнім обґрунтуванням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, обмежившись посиланням на те, що такі обставини не є об`єктивно непереборними для вчинення певних процесуальних дій, а також те, що відповідачем не доведено причинного зв`язку між не можливістю організувати отримання поштової кореспонденції у період карантину та зупинення його діяльності з принципами підприємницької діяльності, яка здійснюється на власний ризик суб`єкта господарювання.
Такі висновки суду апеляційної інстанції не можна визнати цілком обґрунтованими з огляду на те, що встановлення карантину та запровадження протиепідемічних заходів на території України, у тому числі відповідних обмежень у діяльності суб`єктів господарювання у певний період часу, було визначено в законодавчому порядку.
Разом із тим ЄСПЛ у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зробив висновок про те, що учасники справи в розумні інтервали часу мають вживати заходів щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, а у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" Суд зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Проте у справі, яка розглядається, поза увагою суду апеляційної інстанції залишилося те, що матеріали справи взагалі не містять будь-яких відомостей, які б давали підстави для висновку про обізнаність відповідача про розгляд зазначеної справи у суді першої інстанції та ухвалення відповідного рішення суду, що відбулося під час дії карантину, встановленого відповідною постановою Кабінету Міністрів України.
З огляду на матеріали справи, наведене відповідачем обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також ураховуючи завдання та основні засади господарського судочинства, визначені статтею 2 ГПК, щодо, зокрема, справедливого та неупередженого вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу від 19.05.2021, дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для поновлення пропущеного відповідачем строку на апеляційне оскарження та передчасно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "МІДЕЯ СЕРВІС" на рішення Господарського суду Полтавської області від 27.08.2020 у справі № 917/502/20. При цьому відмова у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача в такому випадку може розцінюватися як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Конвенції, та призведе до порушення права особи, визначеного Конституцією України, на апеляційний перегляд справи.
Отже, доводи, які наведено у касаційній скарзі ТОВ "МІДЕЯ СЕРВІС", знайшли своє підтвердження під час касаційного розгляду справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Згідно з частиною 6 статті 310 ГПК підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Ураховуючи наведене, Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "МІДЕЯ СЕРВІС" задовольнити, оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції у справі № 917/502/20 скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції на стадію вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд