ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 826/11741/17
адміністративне провадження № К/9901/62020/18, № К/9901/62206/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/11741/17
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" до Луганської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" та Луганської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Степанюк А. Г., Кузьменко В. В., Шурко О. І) від 21 серпня 2018 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" (далі - ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" або Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Луганської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області (далі - Луганська ОДПІ), в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Луганської ОДПІ щодо не складання висновку про повернення суми надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 180 270,09 грн на підставі заяви ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" від 03 березня 2017 року № 520, а також висновку про повернення ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" суми надміру сплачених грошових зобов`язань з орендної плати за земельну ділянку в розмірі 566 271,83 грн на підставі заяви від 01 березня 2017 року № 494;
- зобов`язати Луганську ОДПІ підготувати та подати висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 180 270,09 грн, а також надміру сплачених грошових зобов`язань з орендної плати за земельну ділянку в розмірі 566 271,83 грн на поточний рахунок ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" обліковується переплата з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в розмірі 180 270,09 грн та з орендної плати за земельну ділянку в розмірі 566 271,83 грн. У зв`язку з чим, ним подано до податкового органу заяви про повернення надмірно сплачених коштів, проте в порушення норм статті 43 Податкового кодексу України (далі - ПК України) такі заяви не вирішені відповідачем.
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва рішенням від 15 травня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Луганської ОДПІ у ненаданні до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" надмірно сплачених грошових коштів, які обліковуються на особистому рахунку з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в розмірі 180 270,09 грн та з орендної плати за земельну ділянку в розмірі 497 591,08 грн.
Зобов`язано Луганську ОДПІ подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" надмірно сплачених грошових коштів, які обліковуються на особистому рахунку з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в розмірі 180 270,09 грн та з орендної плати за земельну ділянку в розмірі 497 591,08 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року змінено рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2018 року, зазначивши в пункті 2 резолютивної частини рішення суму орендної плати за земельну ділянку у розмірі 566 271,83 грн.
Скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2018 року -в частині задоволених позовних вимог про зобов`язання Луганської ОДПІ подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" надмірно сплачених грошових коштів, що обліковуються на особистому рахунку з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 180 270,09 грн та з орендної плати за земельну ділянку в розмірі 497 591,08 грн. Прийнято у цій частині нове рішення, яким ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" у задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто з Луганської ОДПІ за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" судові витрати в сумі 9 000 грн.
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 20 вересня 2018 року ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року, і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
6. Також, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 24 вересня 2018 року Луганська ОДПІ звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року, і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
7. 20 та 24 вересня 2018 року касаційні скарги ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" та Луганської ОДПІ на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: ОСОБА_1 - головуючий суддя, Гончарова І. А., Олендер І. Я.).
8. Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2018 року, після усунення недоліків, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА", встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
9. Також після усунення недоліків касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Луганської ОДПІ, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
10. 26 листопада 2018 року до Верховного Суду від ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" надійшов відзив на касаційну скаргу Луганської ОДПІ, в якому позивач просить залишити її без задоволення.
11. 16 квітня 2019 року до Верховного Суду від ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" надійшло клопотання про вирішення питання щодо необхідності виходу за межі позовних вимог, в якому позивач з посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 12 лютого 2019 року по справі № 826/7380/15, просив суд з власної ініціативи вийти за межі позовних вимог та захистити порушене право позивача шляхом повернення переплати.
12. 16 квітня 2019 року до Верховного Суду від ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" надійшло клопотання про врахування висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 26 березня 2019 року по справі № 805/3016-17 та від 28 лютого 2018 року по справі № 812/368/17.
13. 12 червня 2019 року до Верховного Суду від ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" надійшло повідомлення про визнання неконституційними положень Закону № 1989, застосованого в оскаржуваних судових рішеннях.
14. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 2321/0/78-20 від 26 листопада 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку".
15. Згідно протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
16. 05 квітня 2021 року, 07 жовтня 2021 року до Верховного Суду від ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" надійшли додаткові письмові пояснення до касаційної скарги.
17. 16 серпня 2021 року до Верховного Суду від Головного управління ДПС у Луганській області надійшла заява про заміну відповідача у справі № 826/11741/17 з Луганської ОДПІ на Головне управління ДПС у Луганській області.
Розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Луганській області та враховуючи реформування податкової системи і реорганізацію податкових органів, Верховний Суд в порядку, встановленому статтею 52 КАС України, допускає заміну відповідача - Луганську ОДПІ - Головним управлінням ДПС у Луганській області.
18. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, касаційні скарги ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" та Луганської ОДПІ об`єднано в одне провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
19. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно договору оренди землі від 05 січня 2006 року, укладено з Луганською міською радо, ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" є орендарем земельної ділянки у місті Луганську по вулиці Андрія Ліньова. Крім того, згідно свідоцтва про право власності на об`єкт нерухомого майна від 12 травня 2006 року Товариство є власником об`єкту нерухомого майна по вулиці Андрія Ліньова, 120 у місті Луганську, площею 11 926,2 кв. м.
20. Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", а тому з 14 квітня 2014 року на території міста Луганська Луганської області розпочалася антитерористична операція.
21. Згідно наявних у матеріалах справи податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також платіжних доручень, ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" за 2015 рік нараховано та сплачено податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 180 270,09 грн.
22. Крім того, зі змісту зі змісту податкових декларацій з плати за землю та платіжних доручень вбачається, що у період з квітня 2014 року по березень 2016 року Товариством сплачено 576 083,36 грн.
23. У 2016 році ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" подало до Луганської ОДПІ уточнюючі податкові декларації:
- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік, в якій зменшено розмір податкового зобов`язання до " 0";
- з плати за землю за 2014 - 2016 роки, в яких зменшено розмір зобов`язання до " 0".
24. 01 березня 2017 року ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" звернулося до Головного управління ДФС у Луганській області із заявою № 494 про повернення надміру сплаченої орендної плати за землю у розмірі 566 271,83 грн.
25. Крім того, 03 березня 2017 року Товариство звернулося до Головного управління ДФС у Луганській області із заявою № 520 про повернення переплати з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 180 270,09 грн.
26. Однак, за наслідками розгляду даних заяв відповідачем жодних дій вчинено не було.
27. Вважаючи зазначену бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
28. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем було сплачено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік, а також орендну плату за землю за період з серпня 2014 року по березень 2016 року, останній має право на повернення даних коштів в силу того, що зазначені земельна ділянка та майно знаходяться на тимчасово окупованих територіях. Відсутність вчинення відповідачем жодних дій щодо повернення коштів свідчить про обов`язок останнього їх вчинити.
29. При цьому суд першої інстанції зауважив, що кошти, сплачені як орендна плата за землю за період з 14 квітня 2014 року по серпень 2014 року, поверненню не підлягають, оскільки позивачем не подано уточнюючої декларації щодо сплаченої суми за даний період, а тому остання не обліковується як переплата.
30. Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що чинним податковим законодавством на податковий орган покладено обов`язок після надходження заяви платника податків про повернення сум надміру сплаченого податку підготувати відповідний висновок не пізніше п`яти днів до закінчення двадцяти денного строку з дня подання відповідної заяви за наявності відповідних підстав.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, податковим органом у зазначений строк не вчинено ніяких дій щодо підготовки висновку, як і не надано відповідь про відмову в його складанні.
31. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що бездіяльність Луганської ОДПІ щодо не складення висновку про повернення ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" суми надмірно сплачених грошових коштів з земельного податку є протиправною.
32. Також апеляційний суд зауважив, що сума земельного податку, яка підлягала повернення, повинна була складати 566 271,83 грн, а не 497 591,08 грн, як помилково зазначив суд першої інстанції, оскільки сума коштів у розмірі 68 680,74 грн складається із земельного податку, сплаченого ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" за 15 днів квітня на суму 9 811,53 грн, травень, червень та липень 2014 рок по 19 623,07 грн. Невідображення відповідної інформації в інтегрованій картці платника податків не може мати своїм наслідком зменшення належної до повернення переплати.
33. Водночас апеляційний суд зазначив про відсутність правових підстав для зобов`язання Луганської ОДПІ подати висновок щодо повернення надмірно сплачених коштів, оскільки з набранням чинності Закону України від 23 березня 2017 року № 1989-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті "Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні"", правові підстави для повернення платникам податків, якими було у добровільному порядку сплачені у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня 2016 року грошові зобов`язання з земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - відсутні.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ
1) Касаційна скарга ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА".
34. В касаційній скарзі на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" зазначає, що судом апеляційної інстанції при ухваленні зазначеного рішення неправильно застосовано статтю 43 та пункт 38.7 Перехідних положень ПК України.
35. Зокрема, на переконання позивача, апеляційний суд дійшовши правильного висновку, що право на повернення переплати не залежить від обліку такої переплати за внутрішніми даними податкового органу та визнавши, що позивач має право на повернення повного розміру переплати, помилково відмовив у її поверненні, пославшись на зміни податкового законодавства, що мали місце після виникнення спірних правовідносин.
36. ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" наголошує, що позбавлення позивача на повернення переплати порушує міжнародні гарантії Європейського суду з прав людини, зокрема принцип законності втручання у право власності (стаття 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року), а також право на ефективний захист та принцип недискримінації платників.
37. Окремо позивач звертає увагу на неврахування апеляційним судом при ухваленні оскаржуваного рішення, правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах від 26 березня 2019 року по справі № 805/3016-17 та від 28 лютого 2018 року по справі № 812/368/17.
2) Касаційна скарга Луганської ОДПІ.
38. Луганська ОДПІ у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, вважає їх в цій частині необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
39. Зокрема в доводах касаційної скарги контролюючий орган зазначає, що судом апеляційної інстанції залишено поза увагою той факт, що ДФС України листом від 28 квітня 2017 року № 9382/6/99-99-12-02-03-15 відмовила позивачу, в тому числі, на його лист від 03 березня 2017 року № 520 щодо повернення переплати. Наведене, на думку відповідача, свідчить про відсутність в його діях ознак протиправності.
40. Також скаржник зауважує про помилковість позиції суду апеляційної інстанції щодо того, що заявлена до повернення сума орендної плати за період з 14 квітня 2014 року по серпень 2014 року у розмірі 68 680,74 грн, яка не була відкоригована, має статус переплати.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
41. Враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення у цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
42. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
43. Згідно пункту 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
44. Така податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання, та подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 48.1 статті 48, пункт 49.1 статті 49 ПК України).
45. Згідно пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
46. Пунктом 50.1 статті 50 ПК України передбачено, що у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
47. Приписами статті 102 ПК України визначено строк давності в межах 1095 календарних днів.
48. Надміру сплачені грошові зобов`язання, згідно приписів підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України, суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
49. Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
50. Згідно приписів пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є, зокрема, суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена, зокрема, за рахунок помилково надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
51. Статтею 43 ПК України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
52. Наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182, яким встановлені аналогічні вимоги, що і в ПК України.
53. Оскільки за позивачем обліковується надмірна сплата з орендної плати, наявність якої підтверджена матеріалами справи, для повернення якої позивач подав письмові заяви, вказавши напрям перерахування цих коштів, а податковий орган не підготував висновок про їх повернення та не подав такий висновок для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що у спірних правовідносинах саме податковий орган, не виконавши покладені на нього статтею 43 ПК України обов`язки, діяв не на підставі та не у спосіб, визначений чинним законодавством України, відповідно вчинив протиправну бездіяльність.
54. З 01 січня 2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" № 1797-VIII, яким доповнено підрозділ 10 розділу ХХ пунктом 38.
55. Пунктом 38.7 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України (в редакції що діяла у період звернення позивача із заявами) визначено, що не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та перебувають у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію.
Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269 - 289 цього Кодексу вважаються надміру сплаченими грошовими зобов`язаннями та підлягають поверненню.
56. Верховний Суд звертає увагу відповідача, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, що з підпункту 38.7 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (що діяв у період звернення позивача із заявами), не вбачається можливості його двоякого трактування та ним прямо передбачено, що нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269 - 289 цього Кодексу вважаються надміру сплаченими грошовими зобов`язаннями та підлягають поверненню.
57. Аналогічний висновок щодо висновок щодо застосування вказаних правових норм викладено у поставі Верховного Суду від 28 лютого 2018 року по справі № 812/368/17.
58. З огляду на зазначене суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач має право на повернення спірних коштів в силу того, що зазначені земельна ділянка та майно знаходяться на тимчасово окупованих територіях. Відсутність вчинення відповідачем жодних дій щодо повернення коштів свідчить про обов`язок останнього їх вчинити.
59. Посилання відповідача в касаційній скарзі на лист ДФС України від 28 квітня 2017 року № 9382/6/99-99-12-02-03-15 зазначених висновків не спростовує, оскільки він був поданий після спливу граничного строку заяв позивача та ґрунтувався на правовому регулюванні, яке було чинним вже після виникнення спірних правовідносин.
60. Верховний Суд звертає увагу, застосування відповідачем та судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин Закону України від 23 березня 2017 року № 1989-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті "Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні"" є безпідставним, оскільки вказаний Закон набрав чинності після звернення позивача до Головного управління ДФС у Луганській області з відповідними заявами про повернення надміру сплаченої орендної плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і спливу двадцятиденного строку для їх розгляду.
61. Враховуючи викладене, колегія суддів Касаційного адміністративного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення адміністративного позову. Висновки суду апеляційної інстанції в цій частині є помилковими.
62. Водночас визначаючи суму грошових зобов`язань з податку на нерухоме майно та орендної плати за земельну ділянку, які підлягають поверненню позивачу як надміру сплачені, суд першої інстанції помилково вважав, що сума земельного податку, яка підлягала поверненню, повинна була складати 497 591,08 грн, а не 566 271,83 грн, оскільки ПК України не містить жодних обмежень щодо застосування цих вимог в частині повернення сплати грошових зобов`язань, як підтвердження їх сплати, та не ставить в залежність від прийняття, або не прийняття уточнюючих декларацій.
63. Аналогічний висновок щодо застосування вказаних правових норм викладено у поставі Верховного Суду від 26 березня 2019 року по справі № 805/3016-17.
64. При цьому Верховний Суд відхиляє доводи позивача, викладені ним в доповненнях до касаційної скарги, щодо необхідності врахування правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 лютого 2019 року по справі № 826/7380/15 та виходу за межі позовних вимог для ефективного захисту порушеного права позивача, оскільки в зазначеній справі необхідність виходу за межі позовних вимог була обумовлена відсутністю, у зв`язку з законодавчими змінами, механізму стягнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, в той час як у справі, яка розглядається, такий механізм існує.
65. При цьому, Рішенням Конституційного Суду України від 05 червня 2019 року № 3-р(І)/2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення першого речення абзацу двадцять шостого розділу I Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 23 березня 2017 року № 1989-VIII, згідно з якими "нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269-289 цього Кодексу за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення антитерористичної операції, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку", якими керувався відповідач при вчиненні оскаржуваних дій.
66. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
67. Згідно зі статтею 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
68. З урахуванням наведеного вище, суд касаційної інстанції дійшов висновків про наявність правових підстав для скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року та зміни резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва рішенням від 15 травня 2018 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд