ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 520/11315/18
адміністративне провадження № К/9901/23332/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 березня 2019 року (головуюча суддя Чудних С.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2019 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Калитка О.М., судді - Донець Л.О., Калиновський В.А.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення,
установив:
У грудні 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (правонаступником якого є Головне управління Державної податкової служби у Харківській області), в якому просила визнати протиправними та скасувати: податкові повідомлення-рішення від 12 травня 2016 року №0001941701, №0001951701, №0001971403; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21 березня 2016 року №Ф11; рішення про застосування штрафних санкцій від 12 травня 2016 року №1961701; вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5995-17 від 17 серпня 2017 року та №Ф-5995-17 від 20 листопада 2018 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2019 року, позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи, що вони прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення й постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначає, що процедурні порушення, допущені контролюючим органом при призначення чи проведення податкової перевірки, не можуть слугувати обставиною, яка звільняє платника податків від відповідальності за невиконання його податкового обов`язку. Наголошує на тому, що позивачем не надано належних і допустимих доказів того, що внаслідок допущених процедурних порушень контролюючим органом було неправильно встановлено фактичні обставини господарської діяльності ФОП ОСОБА_1, або ж надано неправильну кваліфікацію обставинам, що стосувались нарахування та утримання податкових зобов`язань з єдиного податку, податку з доходів фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску.
Касаційна скарга розглядається відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 8 лютого 2020 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Харківської міської ради 26 червня 1997 року. Основним видом діяльності позивача за КВЕД є 47.91 "Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет".
Посадовими особами Центральної об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області) на підставі наказу №216 від 23 лютого 2016 року проведено позапланову документальну виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2013 року по 31 грудня 2015 року, за наслідками якої складено акт від 21 березня 2016 року.
Перевіркою зафіксовано порушення позивачем вимог законодавства України, а саме: порушення умов перебування на спрощеній системі єдиного податку II групи; пункту 167.1 статті 167, пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України (далі - ПК України); пункту 6 розділу 7 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 20 квітня 2015 року №449; статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-IV (далі- Закон №2464-IV); підпункту 1.4, пункту 16-1 підрозділу 10 Інші перехідні положення ПК України; підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49, пункту 2, пункту 5 статті 177 ПК України.
За наслідками встановлених перевіркою порушень 12 травня 2016 року контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення: №0001941701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 127389,00 грн, з яких за податковим зобов`язанням 101775,20 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 25613,80 грн; №0001951701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб на загальну суму 30937,50 грн, з яких за податковим зобов`язанням 24750,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 6187,50 грн; №0001971403, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на загальну суму 8039,38 грн, з яких за податковим зобов`язанням 6431,50 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 6187,50 грн.
Окрім того, контролюючим органом прийнято рішення про застосування штрафних санкцій №1961701 від 12 травня 2016 року в сумі 14358,23 грн, та винесено вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5995-17 від 17 серпня 2017 року та №Ф-5995-17 від 20 листопада 2018 року.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями суб`єкта владних повноважень та вважаючи їх протиправними позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що визнання незаконною документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної відповідачем, є підставою для визнання незаконними і прийнятими за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень, вимог та рішення про застосування штрафних санкцій.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
За приписами пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків над