1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 815/81/16

адміністративне провадження № К/9901/41633/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Олендера І.Я.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Приватного підприємства "Агент" до Іллічівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, третя особа - Державна інспекція з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Приватного підприємства "Агент" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 (суддя - Романішин В.Л., судді: Запорожан Д.В., Шляхтицький О.І.) у справі №815/81/16.

встановив:

Приватне підприємство "Агент" (далі - ПП "Агент") звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати рішення Іллічівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - Іллічівська ОДПІ) про застосування фінансових санкцій від 05.11.2015 № 0000015/15-05-21/26542767, № 0000016/15-05-21/26542767, № 0000017/15-05-21/26542767.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.04.2016 позов задоволено.

Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що у Білгород-Дністровської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області відсутні повноваження на прийняття рішень про застосування фінансових санкцій на підставі матеріалів, які надійшли від Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області без проведення фактичної перевірки, яка здійснюється відповідно до статті 80 Податкового кодексу України.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено.

При прийнятті цієї постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що визначення сум грошових зобов`язань у вигляді штрафних санкцій за порушення норм іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладено на контролюючі органи, є обов`язком Білгород-Дністровської ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області в розумінні Податкового кодексу України. В даному випадку податковий орган отримав не інформацію, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, що згідно підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України є підставою для проведення фактичної перевірки, а матеріали про вже виявлені та доведені порушення законодавства.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ПП "Агент" оскаржило його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.04.2016.

В обґрунтування своїх доводів ПП "Агент" зазначає, що здійснення перевірки відповідно до норм Податкового кодексу України є необхідною передумовою для прийняття податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами. Тому за відсутності перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на прийняття податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, на підставі звернення споживача ОСОБА_1 від 07.08.2015 та за згодою Держспоживінспекції України від 26.08.2015 № 01/76892015, наказу від 03.09.2015 № 54-од, направлення від 03.09.2015 № 762 Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області проведено позапланову перевірку магазину ПП "Агент" за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 23.

За результатами цієї перевірки Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області 04.09.2015 складено акт контрольної перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 002535/12, в якому відображено висновки про порушення позивачем:

Постанови Кабінету міністрів України № 957 від 30.10.2008 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" в редакції Постанови Кабінету міністрів України № 426 від 17.06.2015 "Про внесення змін до Постанови Кабінету міністрів України № 957 від 30.10.2015;

пункту 11 статті 3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Інспекція з питань захисту прав споживачів в Одеській області листом від 04.09.2015 № 2106/5 повідомила Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області про проведення перевірки та встановлені порушення вимог законодавства, та просила застосувати до ПП "Агент" фінансові санкції.

Також, додатково 09.09.2015 Інспекція з питань захисту прав споживачів в Одеській області листом № 2148/5 направила до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області матеріали проведеної перевірки.

Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області направило належним чином засвідчену копію акту перевірки Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області № 002535/12 від 04.09.2015 та інші документи до Білгород-Дністровської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області для розгляду та вжиття заходів відповідно до законодавства.

Білгород-Дністровська об`єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС в Одеській області 05.11.2015 прийняла рішення про застосування до ПП "Агент" фінансових санкцій, а саме:

№ 0000015/15-05-21/26542767, згідно з яким до позивача за порушення вимог Постанови КМУ № 957 від 30.10.2008 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" в редакції Постанови КМУ № 426 від 17.06.2015 "Про внесення змін до Постанови КМУ № 957 від 30.10.2015" згідно з абзацом 13 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 10000,00 грн.;

№ 0000016/15-05-21/26542767, згідно з яким до позивача за порушення вимог абзацу 15 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.;

№ 0000017/15-05-21/26542767, згідно з яким до позивача за порушення пункту 11 статті 3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" згідно з пунктом 6 розділу 5 статті 17 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 85,00 грн.

За змістом пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Підпунктом 20.1.11 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки; камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника; така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки передбачений статтею 80 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, крім іншого: у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності); у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт; якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з пунктом 86.5 статті 86 Податкового кодексу України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки; акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Наведена норма в імперативному порядку зобов`язує контролюючий орган визначити суму грошових зобов`язань за штрафними санкціями платникові податку в тому разі, якщо таким платником порушено норми законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідний орган.

Визначений аналізованою законодавчою нормою обов`язок контролюючого органу є безумовним і виникає в тому разі, коли контролюючим органом виявлено відповідні порушення, що тягнуть за собою застосування до платника податків штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 10 Підрозділу 10 "Інші перехідні положення" Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.

Крім того, механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" також визначений Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790.

Отже, виявлення органами Держспоживінспекції порушень у сфері виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів є підставою для повідомлення органу державної податкової служби про вказані порушення, що в свою чергу є підставою для проведення органом державної податкової служби податкової перевірки відповідно до норм Податкового кодексу України.

Однак, Білгород-Дністровська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області прийняла рішення про застосування до ПП "Агент" фінансових санкцій від 05.11.2015 № 0000015/15-05-21/26542767, № 0000016/15-05-21/26542767, № 0000017/15-05-21/26542767 на підставі отриманого від Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області акту контрольної перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 002535/12 від 04.09.2015.

Таким чином, суд першої інстанції, на відміну від суду апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про відсутність у Білгород-Дністровської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області повноважень на прийняття оскаржуваних у даній справі рішень без проведення фактичної перевірки відповідно до норм Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -


................
Перейти до повного тексту