ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 818/828/16
адміністративне провадження № К/9901/40795/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Олендера І.Я.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Приватного підприємства Агрофірми "Журавка" до Шосткинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Шосткинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2016 (суддя - Павлічек В.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017 (головуючий суддя - Григоров А.М., судді: Подобайло З.Г., Тацій Л.В.) у справі № 818/828/16.
встановив:
Приватне підприємство Агрофірма "Журавка" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом в якому, з урахуванням уточнень, просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Шосткинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області (далі - Шосткинська ОДПІ) від 26.05.2016 № 0000771814.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017, позов задоволено.
Приймаючи рішення про задоволення позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач вийшов за межі камеральної перевірки, тобто діяв протиправно. За наслідками проведеної камеральної перевірки фактично податковим органом зроблені висновки щодо правильності формування сум бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2016 року без дотримання передбаченої податковим законодавством процедури. Порушення, які вважає встановленими відповідач, не стосуються безпосередньо арифметичного та методологічного заповнення декларації. Встановлення порушень пунктів 209.2, 209.19 статті 209 не можливо без проведення документальної перевірки, дослідження первинних документів.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Шосткинська ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2016, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
У доводах касаційної скарги Шосткинська ОДПІ не погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що податкове повідомлення рішення про донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість може прийматися податковим органом лише за результатами документальної перевірки та за наявності належних доказів, з обґрунтуванням заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість.
У письмових запереченнях на касаційну скаргу Приватне підприємство Агрофірма "Журавка" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Шосткинською ОДПІ проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Приватним підприємством Агрофірма "Журавка" (код ЄДРПОУ 30903248) за лютий 2016 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 15.04.2016 № 94/18-14-151/30903248, в якому відображено висновки про порушення позивачем норм статті 209 Податкового кодексу України при заповненні податкової звітності за лютий 2016 року, що призвело до донарахування позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (сума рядків 13 таблиць 1-3 Додатка ДС10 до декларації 0121-0123,0130) - рядок 18 Декларації - на 4 974 619,00 грн., а також значення рядків 19 та 21 Декларації за лютий 2016 року.
На підставі наведеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішенням від 26.05.2016 № 0000771814, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 6218273,75 грн., т.ч. за основним платежем 4974619,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1243654,75 грн.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено право контролюючих органів проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно із вимогами пункту 75.1 статті Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
За змістом пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.
Таким чином, камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).
Також під час камеральної перевірки може бути перевірена своєчасність:
подання податкових декларацій (розрахунків);
реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних;
виправлення помилок у податкових накладних;
сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.
Інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, є предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.
Наведені вище норми права свідчать про те, що при збільшенні позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням суми грошового зобов`язання відповідачем порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій. Достовірність, повнота нарахування та сплата, зокрема податку на додану вартість є предметом документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.
Аналогічне правозастосування викладене у постановах Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №804/6286/17), від 01.10.2018 у справі №821/1648/17, від 29.09.2019 у справі №808/818/15, від 24.06.2020 у справі №640/18801/18.
Отже, оскільки дії податкового органу при проведенні камеральної перевірки позивача є протиправними, то відповідно і спірне податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами такої перевірки, є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому воно підлягає скасуванню.
Доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд