ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 804/8964/16
адміністративне провадження № К/9901/41644/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Олендера І.Я.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпро Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказів, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2017 (суддя - Сліпець Н.Є.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 (головуючий суддя - Іванов С.М., судді: Панченко О.М., Чередниченко В.Є.) у справі № 804/8964/16.
встановив:
Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат") звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд:
визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпро Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі - СДПІ з ОВП у м. Дніпро) щодо прийняття наказу від 04.11.2016 №68 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат";
визнати протиправними дії СДПІ з ОВП у м. Дніпро щодо прийняття наказу від 24.11.2016 №82 "Про внесення змін до наказу від 04.11.2016 №68";
визнати протиправними дії СДПІ з ОВП у м. Дніпро щодо прийняття наказу від 24.11.2016 №83 "Про продовження терміну проведення документальної виїзної позапланової перевірки ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат";
визнати протиправним та скасувати наказ СДПІ з ОВП у м. Дніпро від 04.11.2016 №68 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат";
визнати протиправним та скасувати наказ СДПІ з ОВП у м. Дніпро від 24.11.2016 №82 "Про внесення змін до наказу від 04.11.2016 №68";
визнати протиправним та скасувати наказ СДПІ з ОВП у м. Дніпро від 24.11.2016 №83 "Про продовження терміну проведення документальної виїзної позапланової перевірки ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017, в позові відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з того, що на підставі оскаржуваних наказів відповідачем проведено документальну виїзну позапланову перевірку, складено відповідний акт, на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення, у зв`язку з чим скасування вказаних наказів не є належним способом відновлення порушених прав позивача.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
В обґрунтування своїх доводів ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, судами не в повному обсязі з`ясовано обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, неправильно та неповно досліджено докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи.
Відповідач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 пункту 78, статті 82 Податкового кодексу України відповідачем видано наказ від 04.11.2016 №68 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".
Наказом СДПІ з ОВП у м. Дніпро від 24.11.2016 №82 "Про внесення змін до наказу від 04.11.2016 №68" у зв`язку з виявленням технічної помилки та з метою виправлення описки внесено зміни до наказу від 04.11.2016 №68 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", а саме пункт 1 наказу викладено у новій редакції.
Наказом СДПІ з ОВП у м. Дніпро від 24.11.2016 №83 "Про продовження терміну проведення документальної виїзної позапланової перевірки ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" у зв`язку із значним документообігом ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на підставі абзацу 2 пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України та доповідної записки заступника начальника управління начальника відділу податкового супроводження Криворізького управління Тесленко І.В. від 23.11.2016, продовжено термін проведення документальної виїзної позапланової перевірки тривалістю 10 робочих днів, з 28.11.2016.
На виконання вищезазначених наказів СДПІ з ОВП у м. Дніпро було видано направлення на перевірку від 04.11.2016 №78/28-01-51-03, від 04.11.2016 №79/28-01-51-03, від 04.11.2016 №81/28-01-51-03, від 09.11.2016 №82/28-01-51-03, від 09.11.2016 №83/28-01-51-03, які отримані позивачем.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків, зокрема, документальні позапланові виїзні перевірки, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Порядок проведення документальних позапланових виїзних перевірок регламентовано статтею 78 Податкового кодексу України.
Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності такої підстави, як, зокрема, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
З наведеної норми вбачається, що обов`язковою передумовою здійснення документальної перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.
Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.
Судами встановлено, що отримані позивачем запити підписані уповноваженою посадовою особою податкового органу та скріплені відповідною печаткою, містять перелік інформації, що запитується та документів, що її підтверджують, а також містять посилання на підстави для надіслання запиту, зокрема, у них зазначено, що запит надсилається на підставі отриманої податкової інформації та відповідно до підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункту 73.3 статті 73 та підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України,
Згідно пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Абзац 2 пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України передбачає, що право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Так, за змістом пункту 79.2 статті 79 розділу II Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки відповідним керівником органу державної податкової служби приймається рішення (із зазначенням підстав для проведення перевірки, дати її початку та тривалості), яке з урахуванням вимог Кодексу оформлюється наказом.
Судами встановлено та не спростовано позивачем, СДПІ з ОВП у м. Дніпро на підставі наказів від 04.11.2016 № 68 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", від 24.11.2016 № 82 Про внесення змін до наказу від 04.11.2016 № 68, від 24.11.2016 № 83 ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та направлень на перевірку від 04.11.2016 № 78/28-01-51-03, від 04.11.2016 № 79/28-01-51-03, від 04.11.2016 № 80/28-01-51-03, від 04.11.2016 № 81/28-01-51-03, від 09.11.2016 № 82/28-01-51-03, від 09.11.2016 № 83/28-01-51-03 та підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, статті 82 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат`з питання дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість по задекларованим фінансово-господарським операціям, результати якої було оформлено актом від 16.12.2016 № 18/28-01-51-02/00191000.
На підставі зазначеного акту позивачу було винесено податкові повідомлення-рішення від 05.01.2017 №0000015102 та №0000025102.
Верховним Судом у постанові від 21.02.2020 по справі №826/17123/18 викладено правову позицію, відповідно до якої у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.
Отже, враховуючи, що в даному випадку податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, оспорюваний наказ є таким, що не порушує права позивача, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позову.
Крім того, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22.12.2005 № 3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2017 у справі №804/969/17, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018, позов ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" задоволено, податкові повідомлення-рішення СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську №0000015102 року та №0000025102 визнано протиправними та скасовано. Ухвалою Верховного Суду від 08.08.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 у справі №804/969/17.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -