ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 2540/2458/18
провадження № К/9901/14064/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.01.2019 (головуючий суддя Соломко І.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Аліменка В.О., суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.)
у справі №2540/2458/18
за позовом ОСОБА_1
до Прилуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України
про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Прилуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просив:
- визнати протиправними дії щодо відмови в перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання
- зобов`язати здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з підвищенням його на 150% мінімальної пенсії за віком відповідно до положень Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з урахуванням постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.02.2009 у справі № 2а-2008\09\2570 з часу призначення щомісячного довічного грошового утримання - 14.09.2017.
2. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.09.2018 позов залишено без розгляду.
3. 13.11.2018 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.09.2018 в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Прилуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови в перерахунку, виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання та зобов`язання Прилуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з підвищенням його на 150 % мінімальної пенсії за віком відповідно до положень Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з урахуванням постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.02.2009 у справі № 2а-2008/09/2570, починаючи з 27.12.2017 скасовано та в цій частині направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В іншій частині ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.09.2018 залишено без змін.
4. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.01.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2019, у задоволені позову відмовлено.
5. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.02.2009 у справі №2а-2008/09/2570 (залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2009) задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області та зобов`язано, зокрема, провести нарахування і виплату довічного грошового утримання з підвищенням його на 150% мінімальної пенсії за віком відповідно до положень Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та виплатити позивачу недоплачені відповідачем кошти.
7. Позивач вважає, що з набранням чинності Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010, йому, як учаснику бойових дій, має виплачуватись призначене за вказаним рішенням суду щомісячне довічне утримання.
8. Однак відповідач листом від 05.06.2018 № 141/10/5-3 відмовив позивачу у проведенні такої виплати, посилаючись на те, що Прилуцьке ОУПФУ не є стороною у справі №2а-2008/09/2570 і не може відповідати за вимоги покладені судовим рішенням на іншу особу, зокрема на Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області. Крім того, згідно рішення суду від 04.02.2009 у справі №2а-2008/09/2570 останнє містить посилання на Закон України "Про статус суддів", згідно якого позивачу виплачувалось довічне грошове утримання на пільгових умовах із надбавкою, однак на даний час зазначений закон втратив чинність на підставі Закону України "Про судоустрій та статус суддів", яким не передбачено виплату зазначеної надбавки. Також відповідач вказує, що 150% мінімальної пенсії за віком не входять до складу суддівської винагороди.
9. Не погоджуючись із зазначеними діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що законні підстави для здійснення перерахунку та виплати грошового утримання позивачу, з урахуванням підвищення в розмірі 150 процентів мінімальної пенсії за віком як учаснику бойових дій відповідно до Закону України від 22.10.1993 №3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", починаючи з моменту набрання чинності Законом України від 07.07.2010 "Про судоустрій і статус судді" - відсутні. Суди звернули увагу, що Законом України від 07.07.2010 "Про судоустрій і статус суддів" виплата зазначеної надбавки взагалі не передбачена.