УХВАЛА
05 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 1-1/2004
провадження № 13-178зво21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачаБританчука В. В.,
суддів: Анцупової Т.О., Власова Ю.Л., Григорʼєвої І.В., Гриціва М.І., Данішевської В.І., Єленіної Ж.М., Золотнікова О.С., Катеринчук Л.Й., Крет Г.Р., Лобойка Л.М., Пількова К.М., Прокопенка О.Б., Ситнік О.М., Ткача І.В., Штелик С.П.
перевірила заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами вироку Апеляційного суду Полтавської області від 07 грудня 2004 року та ухвали Верховного Суду України від 14 липня 2005 року і
встановила:
Як убачається з заяви, вироком Апеляційного суду Полтавської області від 07 грудня 2004 року ОСОБА_1 засуджено за пунктами "а", "и", "і" ст. 93, ч. 2 ст. 123 Кримінального кодексу України 1960 року (далі - КК 1960 року) та ч. 4 ст. 189 Кримінального кодексу України (далі - КК) з застосуванням положень ст. 42 КК 1960 року до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
Ухвалою Верховного Суду України від 14 липня 2005 року вирок апеляційного суду залишено без змін.
04 жовтня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) надійшла заява засудженого ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами вироку Апеляційного суду Полтавської області від 07 грудня 2004 року та ухвали Верховного Суду України від 14 липня 2005 року. Посилаючись на визнання Конституційним Судом України у рішенні № 6-р (ІІ)2021 від 16 вересня 2021 року неконституційними деяких положень ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 82 КК, засуджений просить скасувати рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій і постановити новий вирок з урахуванням рішення Конституційного Суду України. Заявник зазначає, що призначене йому покарання у виді довічного позбавлення волі без подальшої можливості звільнення не відповідає Конституції України.
Перевіривши наведені у заяві доводи, Велика Палата дійшла таких висновків.
За змістом п. 1 ч. 3 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) установлення неконституційності окремих положень закону, іншого правового акта чи їх окремого положення є виключною обставиною за умови застосування судом відповідних приписів при вирішенні конкретної справи.
Рішенням Конституційного Суду України від 16 вересня 2021 року № 6-р(ІІ)/2021 визнано неконституційними положення ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 82 КК, в тім, що вони унеможливлюють їх застосування до осіб, яких засуджено до відбування покарання у виді довічного позбавлення волі. Цим же Рішенням зобов`язано Верховну Раду України невідкладно привести нормативне регулювання, установлене статтями 81, 82 КК, у відповідність до Конституції України та цього Рішення.
Таке Рішення Конституційний Суд України постановив з метою реалізації статей 3, 23, 28 Конституції України та приведення Кодексу у відповідність до Конституції України та зазначив, що обов`язком Верховної Ради України є законодавчо забезпечити реалістичну перспективу звільнення осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, від подальшого відбування такого покарання шляхом унормування порядку заміни довічного позбавлення волі більш м`яким покаранням або умовно-дострокового звільнення.
Тому виконання вищевказаних приписів Конституційного Суду України має бути здійснено шляхом внесення Верховною Радою України змін до норм права, котрі регулюють питання умовно-дострокового звільнення від відбування покарання та заміну його невідбутої частини більш м`яким, з метою поширення їх дії на такий вид покарання, як довічне позбавлення волі.
Крім того, згідно з положеннями розділу VIII КПК зазначені питання вирішуються під час виконання вироку в порядку ст. 539 КПК місцевим судом, у межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.
З огляду на викладене Велика Палата не має правових підстав для перегляду за виключними обставинами оспорюваних судових рішень.
Таким чином, Велика Палата дійшла висновку, що у відкритті провадження за заявою засудженого ОСОБА_1 необхідно відмовити, а заяву - повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтями 459, 463, 464 КПК, Велика Палата Верховного Суду