ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 753/2808/20
провадження № 51-4105км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Макаровець А.М.,
суддів Маринича В.К., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Демчука П.О.,
прокурора Руденької І.О.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
законного представника обвинуваченого ОСОБА_2,
захисника Камінської М.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження, на ухвалу Київського апеляційного суду від 1 квітня 2021 року про відмову в задоволенні клопотання прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 11 червня 2020 року та повернення апеляційної скарги прокурора.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11 червня 2020 року кримінальне провадження № 12019100020007825 від 24 жовтня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України(далі - КК), закрито у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), після повідомлення особі про підозру на підставі ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.
Київський апеляційний суд ухвалою від 1 квітня 2021 року відмовив прокурору в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної ухвали суду та повернув апеляційну скаргу на підставах п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК як таку, що подана після закінчення строку на апеляційне оскарження, і суд за клопотанням прокурора не знайшов підстав для поновлення такого строку.
Короткий зміст вимог, наведених у касаційній скарзі,
та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх доводів посилається на те, що:
- відсутність повного тексту судового рішення тягне за собою необізнаність про обставини, які суд визнав установленими із посиланням на докази, а також мотиви, з яких виходив суд при постановлені такого рішення, не дозволяє якісно обґрунтувати свою думку з приводу незгоди з висновками суду та викласти в апеляційній скарзі свої заперечення на мотивування судового рішення, що унеможливлює своєчасно (у встановлений п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК строк) виконати вимоги ст. 396 КПК та, відповідно, реалізувати конституційне право на апеляційне оскарження;
- посилання суду апеляційної інстанції на практику ЄСПЛ про обов`язок осіб цікавитися станом судового провадження не відповідає обставинам цього провадження, оскільки повний текст ухвали суду першої інстанції після його проголошення не надсилався на адресу прокуратури. На усні звернення копія повного тексту ухвали прокурору не була вручена, у зв`язку із чим на адресу суду було скеровано заяву № 52-7825-19 від 15 червня 2020 року про видачу копії повного тексту ухвали. Таку заяву отримано судом 17 червня 2020 року, а копію повного тексту судового рішення вручено прокурору 18 червня 2020 року. Після чого 22 червня 2020 року (через 4 дні, 2 з яких вихідні) прокурором внесено апеляційну скаргу;
- покладення на особу, яка подає апеляційну скаргу, обов`язку подавати так звану "скорочену", "попередню" скаргу без обґрунтування незаконності чи необґрунтованості судового рішення або доводити поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, який обумовлений процесуальними діями суду, є проявом надмірного формалізму, про що зазначено у позиції Верховного Суду, викладеній у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду № 461/1434/18 від 27 травня 2019 року, який апеляційним судом до уваги не взято без наведення мотивів;
- незважаючи на наявність об`єктивних обставин, що перешкодили своєчасно оскаржити ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд безпідставно відмовив у поновленні строку на апеляційне оскарження, чим істотно порушив вимоги КПК.
Позиції інших учасників судового провадження
Від захисника Камінської М.П. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 надійшло заперечення на касаційну скаргу прокурора.
У судовому засіданні прокурор підтримала касаційну скаргу, просила ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обвинувачений, його законний представник та захисник вважали ухвалу суду апеляційної інстанції законною та обґрунтованою й просили залишити її без зміни.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами частин 2 та 3 ст. 395 КПК апеляційна скарга на інші ухвали суду першої інстанції подається протягом 7 днів із дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, - в цей же строк із моменту вручення копії судового рішення.
Пунктом 4 ч. 3 ст. 399 КПК визначено, що апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження, й особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Відповідно до ст. 117 КПК пропущений з поважних причин строк має бути поновлено за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду.
За змістом процесуального закону, під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Як убачається з матеріалів провадження, суддя Дарницького районного суду м. Києва ухвалою від 11 червня 2020 року задовольнила клопотання захисника Камінської М.П. в інтересах ОСОБА_1 та закрила кримінальне провадження № 12019100020007825 від 24 жовтня 2019 року за обвинуваченням останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК, після повідомлення особі про підозру на підставі ч. 1 ст. 284 КПК.
22 червня 2020 року прокурор Стрільчук Н.О. звернулася з апеляційною скаргою на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 11 червня 2020 року щодо ОСОБА_1, у якій, окрім іншого, просила про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що копії вступної та резолютивної частин вказаного судового рішення їй не було вручено, а повний текст ухвали вона отримала за своєю заявою лише 18 червня 2020 року, що, на її переконання, свідчило про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 липня 2020 року було відмовлено прокурору в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду від 11 червня 2020 року.
Постановою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 9 лютого 2021 року задоволено касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження, а ухвалу Київського апеляційного суду від 24 липня 2020 року скасовано з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції. У своєму рішенні суд касаційної інстанції вказав, що суд апеляційної інстанції формально зазначив, що прокурор не навела достатніх підстав, які перешкоджали їй вчасно подати апеляційну скаргу, та дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для поновлення процесуального строку.
Під час нового розгляду суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, оскільки прокурор Стрільчук Н.О. була присутня у судовому засіданні 11 червня 2020 року в день прийняття та проголошення оскаржуваної ухвали суду, відповідно була обізнана про зміст прийнятого судом першої інстанції рішення, порядок та строки його оскарження, то зазначена обставина не перешкоджала прокурору у встановлений законом строк як подати апеляційну скаргу, так і скористатися правом відповідно до ст. 403 КПК у подальшому подати зміни і доповнення до неї.
Суд не погоджується із наведеним твердженням та вважає, що апеляційний суд формально зазначив, що прокурор не навела достатніх підстав, які перешкоджали їй вчасно подати апеляційну скаргу, та дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для поновлення процесуального строку.
Як убачається з матеріалів провадження, строк подання апеляційної скарги прокурором після оголошення повного тексту не є значним (4 дні, 2 з яких вихідні дні), та з моменту отримання повного тексту не перевищив загальний строк, визначений законом для оскарження рішень цієї категорії.
Проте судом апеляційної інстанції зазначеним обставинам не надано належної оцінки.
Також судом апеляційної інстанції не враховано у повному обсязі висновок про застосування норми права, який міститься в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18, згідно з яким у випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого рішення вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК.
Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 439 КПК вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.
Вказаним правилом законодавець створює додаткові процесуальні засоби усунення порушень матеріального чи процесуального закону, допущених судами першої та апеляційної інстанцій у випадках, коли за наслідками касаційного розгляду судом касаційної інстанції не ухвалюється кінцеве рішення у кримінальному провадженні.
А тому дотримання цього правила має важливе значення не лише як гарантія дієвості судового контролю, що здійснюється вищою судовою інстанцією, за законністю та обґрунтованістю рішень судів першої та апеляційної інстанцій, але й щодо забезпечення єдності судової практики в цілому.
Водночас під час нового розгляду суд апеляційної інстанції не дотримався приписів ч. 2 ст. 439 КПК та не виконав вказівки суду касаційної інстанції.
Таким чином, під час розгляду провадження суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону (ч. 1 ст. 117, ч. 2 ст. 439 КПК), яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення (ст. 412 КПК), що відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для його скасування.
За таких обставин ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно врахувати викладене та ухвалити обґрунтоване судове рішення.
Керуючись статтями 412, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд