Постанова
Іменем України
07 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 234/6715/18
провадження № 61-15096св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 15 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Канурної О. Д., Кішкіної І. В., Корчистої О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, поділ спільного сумісного майна, визнання права власності.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 07 березня 1981 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2, який рішенням Краматорського міського суду від 13 грудня 1991 року було розірвано.
З 02 листопада 2005 року вона та відповідач знову почали проживати однією сім`єю як чоловік і жінка але без реєстрації шлюбу.
В період з 02 листопада 2005 року по 25 квітня 2017 року вона та відповідач були пов`язані спільним побутом, приймали участь у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім`ї, мали взаємні права та обов`язки, між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
Крім того, позивачка та відповідач мають спільну доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Шлюб повторно вони не реєстрували, оскільки у цьому не було потреби.
У будь якому іншому шлюбі вона та відповідач в зазначений період часу не перебували.
Під час перебування у фактичних шлюбних відносинах в період з 02 листопада 2005 року по квітень 2017 року позивачка та відповідач фактично проживали разом в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, яка належить позивачці на підставі договору купівлі-продажу від 11 липня 2005 року. Протягом зазначеного часу відповідач був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . За вказаною адресою фактично проживала лише матір відповідача - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Факт спільного проживання між нею та відповідачем в період з листопада 2005 року по квітень 2017 року підтверджується актом, складеним комітетом мікрорайону № 4 Краматорської міської ради від 24 квітня 2018 року. Крім іншого, факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу між нею та відповідачем підтверджується поясненнями свідків, фото- та відеоматеріалами.
В період проживання з відповідачем у цивільному шлюбі вони за спільні сумісні кошти придбали трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_3 відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 14 січня 2006 року. Право власності на квартиру зареєстровано в БТІ м. Краматорська 14 лютого 2006 року, вартість квартири на той час складала 25 709,00 грн.
Згідно звіту № 2985249_28042018_288 про оцінку майна від 28 липня 2018 року, оціночна вартість квартири АДРЕСА_3 складає 87 200,00 грн.
Крім того, за час перебування у цивільному шлюбі позивачка та відповідач скопили грошові заощадження у розмірі 7 000,00 доларів США, що еквівалентно 183 365,00 грн. Зазначену суму відповідач отримав від неї 25 квітня 2017 року в присутності свідків, що підтверджено розпискою.
Згідно тексту зазначеної розписки, вона та відповідач фактично поділили спільне сумісне майно, яке було ними придбано в період з листопада 2005 року по 25 квітня 2017 року. Відповідач отримав від неї грошові кошти у розмірі еквівалентному 7 000,00 дол. США в рахунок поділу спільного сумісного майна, та зобов`язався переоформити на неї квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 . Проте, відповідач не бажає з`явитися до нотаріуса для укладення договору поділу сумісного майна подружжя.
З 25 квітня 2017 року шлюбні відносини між позивачкою та відповідачем припинилися, але до теперішнього часу вони не можуть домовитись про порядок поділу майна, набутого ними в період перебування у фактичних шлюбних відносинах, що змушує її звернутися до суду.
Встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 необхідно позивачці для поділу спільного сумісного майна подружжя, яке було ними придбано в період сумісного проживання з 02 листопада 2005 року по 25 квітня 2017 року.
З урахуванням викладених обставин ОСОБА_1 просила суд:
- встановити факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу в період з 02 листопада 2005 року по 25 квітня 2017 року;
- визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наступне майно: трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_3 ; грошові заощадження у розмірі 7 000,00 дол. США, що еквівалентно 183 365,00 грн;
- поділити майно, що є їх спільною сумісною власністю, визнавши за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_3, а за ОСОБА_2 визнати право особистої власності на грошові заощадження у розмірі 7 000,00 дол. США, що еквівалентно 183 365,00 грн.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 28 серпня 2018 року залучено ОСОБА_3 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 18 травня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, поділ спільного сумісного майна, визнання права власності задоволено.
Встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з 02 листопада 2005 року по 25 квітня 2017 року .
Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступне майно: трикімнатну квартиру АДРЕСА_3 ; грошові заощадження в розмірі 7 000,00 дол. США, що станом на 25 квітня 2017 року еквівалентно 186 716,00 грн.
Поділено майно: визнано за ОСОБА_1 право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_3 ; визнано за ОСОБА_2 право власності на грошові заощадження в розмірі 7 000,00 дол. США, що станом на 25 квітня 2017 року еквівалентно 186 716,00 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із його доведеності, оскільки у матеріалах справи наявні докази, які підтверджують факт спільного проживання та наявності підстав для визнання спільною сумісною власністю спірного майна.
Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 15 вересня 2020 року рішення Краматорського міського суду Донецької області від 18 травня 2020 року скасовано, ухвалено нове рішення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, поділ спільного сумісного майна, визнання права власності відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із недоведеності належними та допустими доказами факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю без шлюбу в період з 02 листопада 2005 року по 25 квітня 2017 року.
При цьому суд зазначив про неможливість поділу спірного майна, оскільки такий порушує майнові інтереси ОСОБА_3 як кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду через засоби поштового зв`язку з касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного суду від 15 вересня 2020 року.
З урахуванням уточненої касаційної скарги від 23 лютого 2021 року заявниця просила суд оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції оскаржувана постанова ухвалена без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
05 квітня 2021 року на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому заявник просить суд вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2021 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
29 березня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 07 березня 1981 року був зареєстрований шлюб, від якого вони мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Краматорського міського суду від 13 грудня 1991 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 07 липня 1992 року.
14 січня 2006 року ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу придбав квартиру, яка розташована в АДРЕСА_3 за 25 709,00 грн.
Згідно звіту № 2985249_28042018_288 про оцінку майна "Центру Економічного Аналізу та Експертизи" оціночна вартість квартири АДРЕСА_3 станом на 28 квітня 2018 року складає 87 200,00грн.
Як вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15 березня 2018 року, на квартиру загальною площею 64,6 кв.м, житловою площею 38,8 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 накладено арешт відповідно ухвали Краматорського міського суду Донецької області від 03 березня 2018 року.
Заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 15 січня 2020 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму неповернутої позики за договором позики від 07 червня 2017 року у розмірі 167 135,61 грн, проценти за час користування позикою на рівні облікової ставки НБУ за час користування позикою у період з 08 червня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно у розмірі 15 695,83 грн, три проценти річних від простроченої суми за час прострочення у період з 26 грудня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно у розмірі 892,92 грн, судовий збір у розмірі 2 184,90 грн.
Матеріали справи також містять постанову державного виконавця від 01 квітня 2020 року про відкриття виконавчого провадження № 61680068 про примусове виконання виконавчого листа № 2/234/29/20, виданого 24 лютого 2020 року Краматорським міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 вказаних вище сум.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає.