Постанова
Іменем України
29 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 211/5987/16-ц
провадження № 61-11918св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, правонаступником якого є ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Довгинцівського районного суду
м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 серпня 2019 року у складі судді Ніколенко Д. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 16 червня 2021 року у складі колегії суддів: Барильської А. П.,
Бондар Я. М., Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_3 про оспорювання батьківства.
Позовні вимоги мотивовано тим, що з 2011 року спільно проживав з ОСОБА_3, з кінця 2014 року вони почали проживати окремо, а в липні 2015 року відповідач знову переїхала до нього.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 народила дочку ОСОБА_4, батьком дитини записаний він. Однак згодом ОСОБА_4 заявила, що він не є батьком дитини, а провівши в одній із клінік експертизу на предмет встановлення батьківства отримав висновок експерта про виключення його біологічного батьківства відносно дитини.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 було додано експертний висновок про біологічне батьківство від 07 листопада 2016 року № MGT 242, "medical genomics", відповідно до якого вірогідність батьківства ОСОБА_1 відносно дитини ОСОБА_4 складає 0 %.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд виключити відомості про його батьківство з актового запису від ІНФОРМАЦІЯ_4 № 71 про народження ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 лютого 2017 року вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалою суду Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 березня 2017 року заочне рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 лютого 2017 року скасовано.
Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 березня 2017 року провадження у справі зупинено на строк до оформлення правонаступництва після смерті ОСОБА_1, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 жовтня 2017 року провадження у справі відновлено, залучено до участі правонаступника ОСОБА_1 -
ОСОБА_2 .
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 липня 2020 року, позовні вимоги задоволено. Виключено відомості про ОСОБА_1, як батька дитини з актового запису № 71, складеного 11 лютого 2016 року виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області про народження ІНФОРМАЦІЯ_4 дитини ОСОБА_4 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у зв`язку з ухиленням ОСОБА_3 від присутності з дитиною для відбору порівняльних зразків крові для проведення експертизи наявні підстави для задоволення позову.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 30 вересня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 квітня 2020 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 серпня 2019 року залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що судом першої інстанції не було прийнято в якості належного та допустимого доказу експертний висновок про біологічне батьківство № MGT 242
від 07 листопада 2016 року, "medical genomics", відповідно до якого вірогідність батьківства ОСОБА_1 відносно дитини ОСОБА_4 складає 0 %, однак суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для виключення відомостей про ОСОБА_1, як батька дитини, з актового запису № 71, складеного 11 лютого 2016 року виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області про народження ІНФОРМАЦІЯ_4 дитини ОСОБА_4, оскільки відповідач ОСОБА_3 ухилялась від присутності з дитиною для відбору порівняльних зразків крові для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, призначеної ухвалою суду для встановлення наявності кровного споріднення між ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У призначену дату явки відповідача з дитиною до експертної установи, а саме 21 травня 2018 року, відповідач з дитиною могли з`явитися до експертної установи, оскільки відповідач ОСОБА_3 за медичною допомогою в період з 18 травня 2018 року по 23 травня 2018 року до
КНП "Консультативно-діагностичний центр" Печерського району м. Києва не зверталась. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що на останню дату відповідач не з`явилася до відділення судово-медичної генетики КЗ "Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи" без поважних причин.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У липні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_3 в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі
№ 591/6441/14-ц (провадження № 61-6441св18), від 06 червня 2018 року
у справі № 750/8489/15-ц (провадження № 61-9169св18), від 17 жовтня
2018 року у справі № 199/7522/15-ц (провадження № 61-21181св18)
та від 06 травня 2020 року у справі № 201/11183/16-ц (провадження
№ 61-23601св18) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що позовну заяву ОСОБА_1 необхідно було залишити без розгляду, оскільки вона підписана не ним, а сторонньою особою, що підтверджується висновком експерта Київського експертно-дослідницького центру від 26 листопада 2018 року, що свідчить про те, що ОСОБА_1 не мав наміру подавати позов.
Крім того, судами в сукупності не надано належної оцінки всім доказам у справі, не враховано пояснення свідків, які підтвердили батьківське ставлення ОСОБА_1 до дитини та пояснили, що він з особливою турботою, любов`ю ставився до дочки, приділяв їй багато уваги, годував, купав, гуляв та лікував дочку коли та хворіла.
Вказує, що її провини у не проведенні експертизи, призначеної судом, не було, оскільки вона ніколи не відмовлялася від неї та згодна на її проведення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
У серпні 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2021 року справу за позовом
ОСОБА_1, правонаступником якого є ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства призначено до судового розгляду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу ОСОБА_3, у якому вона просила вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно із копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого
11 лютого 2016 року виконавчим комітетом Боярської міської ради
Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис № 71,
ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_4 . Батьками дитини записані: в графі "Батько" - ОСОБА_1, в графі "Мати" - ОСОБА_3
(а. с. 4, т. 1).
Аналогічні відомості містяться в копії актового запису № 71 від 11 лютого 2016 року та повному витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження ОСОБА_4, яка народилась
ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 157, т. 2).
Звертаючись до суду з позовом про оспорювання батьківства
ОСОБА_1 посилався на те, що він не є батьком ОСОБА_4, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, що на його думку підтверджується експертним висновком про біологічне батьківство № MGT 242
від 07 листопада 2016 року, "medical genomics", відповідно до якого вірогідність батьківства ОСОБА_1 відносно дитини
ОСОБА_4 складає 0 % (а. с. 5, т. 1).
Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 січня 2018 року, за клопотанням
ОСОБА_2, яка є правонаступником позивача ОСОБА_1, у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу щодо наявності кровного споріднення між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Задля можливості проведення судової молекулярно-генетичної експертизи та у зв`язку зі смертю позивача ОСОБА_1, яка настала
ІНФОРМАЦІЯ_2, вище вказаною ухвалою суду з Київського обласного бюро судово-медичної експертизи (Києво-Святошинське районне відділення) витребувано зразки біологічного (гістологічного) матеріалу, що зберігається після розтину тіла ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Однак, призначена судом судово-генетична експертиза не була проведена у зв`язку з неявкою 23 квітня 2018 року та 21 травня 2018 року до експертної установи відповідача разом із дитиною.
За клопотанням представника ОСОБА_2 ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 лютого 2019 року з КЗ "Криворізька міська клінічна лікарня № 8" Дніпропетровської обласної ради" витребувано інформацію щодо звернення ОСОБА_3 за медичною допомогою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) в період з 19 квітня 2018 року по 26 квітня 2018 року, та у випадку звернення повідомити про діагноз, який було встановлено ОСОБА_4 .
Крім того, з КНП "Консультативно-діагностичний центр" Печерського району м. Києва (м. Київ, вул. Підвисоцького, 13) витребувано інформацію щодо звернення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, за медичною допомогою в період з 18 травня 2018 року 23 травня 2018 року та у випадку звернення вказати діагноз.
На виконання вимог вказаної ухвали КЗ "Криворізька міська клінічна лікарня № 8" повідомлено про перебування на стаціонарі дитини
ОСОБА_4 в дитячому травматологічному відділенні з 19 квітня
2018 року по 26 квітня 2018 року (а. с. 190, т. 1).
Наведене свідчить, що у призначену дату явки відповідача з дитиною до експертної установи, а саме 23 квітня 2018 року, відповідач з дитиною не могли з`явитися до експертної установи, оскільки дитина ОСОБА_4 перебувала на стаціонарному лікуванні в дитячому травматологічному відділенні з 19 квітня 2018 року по 26 квітня 2018 року.
При цьому, КНП "Консультативно-діагностичний центр" Печерського району м. Києва повідомлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, за медичною допомогою в період з 18 травня 2018 року по 23 травня
2018 року до КНП "Консультативно-діагностичний центр" Печерського району м. Києва не зверталась (а. с. 207, т. 1).
Наведене свідчить, що у призначену дату явки відповідача з дитиною до експертної установи, а саме 21 травня 2018 року, відповідач з дитиною могли з`явитися до експертної установи, оскільки відповідач ОСОБА_3 за медичною допомогою в період з 18 травня 2018 року по 23 травня
2018 року до КНП "Консультативно-діагностичний центр" Печерського району м. Києва не зверталась.
Відповідач, як на підставу її неявки разом з дитиною 21 травня 2018 року до експертної установи посилалась на свою непрацездатність, на підтвердження чого надала листок непрацездатності серії АВО № 621284, в якому містяться відомості, що у період часу з 18 травня 2018 року до
22 травня 2018 року ОСОБА_3 була непрацездатною.
Разом з тим, згідно із відповіддю від 27 квітня 2021 року на запит Дніпровського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року, в якому суд просив надати відомості щодо факту звернення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 до КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Шевченківського району м. Києва за медичною допомогою у період з 18 травня 2018 року по 26 травня 2018 року та факту видачі лікарем ОСОБА_5 листка непрацездатності пацієнтці ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 в період з 18 травня 2018 року по 26 травня
2018 року, а саме листка непрацездатності серії АВО № 621284, КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Шевченківського району
м. Києва, за підписом директора, який скріплений печаткою вказаного комунального закладу, повідомило суд апеляційної інстанції про те, що
КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Шевченківського району м. Києва не отримувало листків непрацездатності
серії АВО № 621284, а лікар ОСОБА_5 ніколи не працював в
КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" (а. с. 185, т. 2).
Аналогічна відповідь була надана КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Шевченківського району м. Києва на адвокатський запит представника позивача (а. с. 173, т. 2).
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.