ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 914/1450/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І .С., Міщенка І. С.,
здійснивши розгляд у порядку письмового провадження касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 (судді: Скрипчук О. С. - головуючий, Плотніцький Б. Д., Мирутенко О. Л.)
та ухвалу Господарського суду Львівської області від 04.03.2021 (суддя Мазовіта А. Б.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрийнафтогаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
про припинення дій, що порушують право на здійснення господарської діяльності,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог та заяви про забезпечення позову
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Стрийнафтогаз" (далі - ТОВ "Стрийнафтогаз", Позивач) звернулось до Господарського суду Львівської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" в особі Бібрського виробничого управління магістральних газопроводів (далі - ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", Відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просив зобов`язати Відповідача утриматись від дій, що матимуть наслідком встановлення дублюючих автоматичних обчислювачів/коректорів або контрольного/дублюючого вузла обліку газу та технологічних систем вимірювань на крановому вузлі/вузлі підключення УПГ Добрівляни, без попереднього погодження ТОВ "Стрийнафтогаз" технічного завдання і робочого проекту та спільного введення в експлуатацію двостороннім актом.
1.2. Зазначені вимоги обґрунтовано, зокрема, порушенням Відповідачем процедури встановлення обладнання, передбаченої Кодексом газотранспортної системи України.
1.3. 25.02.2021 від ТОВ "Стрийнафтогаз" надійшла заява про забезпечення позову, в якій Позивач просив суд до вирішення справи по суті заборонити ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" зупинку транспортування природного газу шляхом перекриття крану на крановому вузлі/вузлі підключення УПГ "Добрівляни" ТОВ "Стрийнафтогаз", окрім аварійних ситуацій.
1.4. В обґрунтування своєї заяви про забезпечення позову ТОВ "Стрийнафтогаз" посилалось на те, що у 2021 році Відповідач планує встановлення контрольного вузла обліку газу з перекриттям транспортування природного газу без попереднього погодження технічної документації з Позивачем. Зазначене підтверджується Інформацією стосовно часу і місця проведення робіт у 2021 році, що можуть викликати зміни в умовах функціонування газотранспортної системи, яка розміщена на сайті Відповідача. У переліку вказаної Інформації міститься пункт №1046, що стосується ТОВ "Стрийнафтогаз", а саме встановлення контрольного вузла обліку газу на вузлі підключення УПГ до МГ (http://tsoua.com/gts-infrastruktura/grafik-remontnyh-robit/).
У зв`язку із проведенням запланованих робіт буде необхідно повністю припинити подачу газу з УПГ "Добрівляни" в магістральний газопровід "Іваники Пукеничі" Ду 500, а також стравити газ до атмосферного тиску на ділянці від вихідного крану УПГ "Добрівляни" до охоронного крану.
На думку Позивача, якщо не вжити заходів забезпечення позову, такі дії Відповідача призведуть до негативних та невідворотних наслідків для ТОВ "Стрийнафтогаз", зокрема, відбудеться зупинка видобувних свердловин №№ 1, 2, 3, 6, 7 Добрівлянської площі на невизначений строк та можуть бути нанесені збитки останньому у разі втрати видобувних свердловин, як це відбулося з свердловиною №4 Добрівлянська.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.03.2021, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.06.2021, задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрийнафтогаз" про забезпечення позову. До вирішення справи по суті заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" зупиняти транспортування природного газу шляхом перекриття крану на крановому вузлі/вузлі підключення УПГ "Добрівляни" ТОВ "Стрийнафтогаз" за адресою Львівська область, Стрийський район, село Добряни, окрім аварійних ситуацій.
2.2. Зазначені судові рішення обґрунтовані тим, що у випадку встановлення ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" встановлення контрольного вузла обліку газу на вузлі підключення УПГ до МГ з перекриттям транспортування природного газу без дотримання вимог Кодексу газотранспортної системи України і подальшого задоволення цього позову, у Позивача виникне необхідність подання ще одного позову про визнання таких дій незаконними, демонтаж вказаного обладнання тощо.
На думку судів, застосування судом обраного Позивачем заходу забезпечення позову спрямовано, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав і законних інтересів заявника.
З огляду на викладене суди дійшли висновку, що вжитий захід забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом Відповідача, а лише запроваджує законні обмеження, наявність яких дасть можливість створити належні умови поновлення порушених прав Позивача у випадку задоволення позову. Вжиття відповідного заходу забезпечення позову не є вкрай обтяжливим для ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", у той же час, невжиття такого заходу може призвести до більш негативних наслідків, ніж у разі його застосування.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг
3.1. У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Стрийнафтогаз" про забезпечення позову.
3.2. Зазначена скарга мотивована тим, що господарські суди попередніх інстанцій, вживаючи заходи забезпечення позову, не дослідили реальність загрози порушення прав Позивача та чи пов`язана вона з об`єктом спору, а також чи є обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття вказаних заходів настануть обставини, передбачені в частині другій статті 136 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. При цьому, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані судові рішення, не надали належну оцінку доказам та доводам Відповідача щодо відсутності будь-якого порушення прав Позивача з боку ТОВ "Оператор газотранспортної системи України". У той же час, судами взято до уваги неналежні та недопустимі докази Позивача, які жодним чином не підтверджують того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та/або призведе до необхідності вжиття ТОВ "Стрийнафтогаз" додаткових заходів для поновлення своїх прав.
3.4. Крім того, місцевим та апеляційним господарськими судами жодним чином не обґрунтовано наявності зв`язку між заходом забезпечення позову (заборона проведення робіт щодо встановлення дублюючих автоматичних обчислювачів/коректорів або контрольного/дублюючого вузла обліку газу та технологічних систем вимірювань на крановому вузлі УПГ Добрівляни) і предметом позову (зобов`язання Відповідача припинити дії щодо перешкоджання входу в газотранспортну систему України).
3.5. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
4. Позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали оскарження ухвали щодо правильності застосування судами норм процесуального права, Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
4.2. Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
4.3. Відповідно до частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.
4.4. Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
4.5. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
4.6. Обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу забезпечення із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
4.7. Водночас, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність такого забезпечення, що полягає у доведенні обставин, з якими пов`язано вирішення цього питання. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
4.8. Колегія суддів звертає увагу на те, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
4.9. Необхідно зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
4.10. Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дослідивши та перевіривши подані заявником документи, встановив наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову.
4.11. При цьому, здійснивши оцінку наданих Позивачем до заяви про забезпечення позову доказів, суди попередніх інстанцій також визнали їх достатніми для підтвердження викладених у заяві обставин, з якими, відповідно, пов`язується застосування заходу забезпечення позову у вигляді заборони Відповідачу зупиняти транспортування природного газу шляхом перекриття крану на крановому вузлі/вузлі підключення УПГ "Добрівляни" ТОВ "Стрийнафтогаз" за адресою Львівська область, Стрийський район, село Добряни, окрім аварійних ситуацій.
4.12. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено правову позицію, відповідно до якої необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
4.13. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
4.14. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, вжиття таких заходів має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.
4.15. Необхідно зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" було зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
4.16. Оскільки ТОВ "Стрийнафтогаз" звернулося до суду з позовними вимогами немайнового характеру, у цьому випадку має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому у таких немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Наведена правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а також у постановах Верховного Суду 16.10.2019 у справі №904/2285/19, від 16.03.2020 у справі № 916/3245/19 та від 14.04.2021 у справі №910/11177/20.
4.17. Однак, місцевий та апеляційний господарські суди, задовольняючи заяву про забезпечення позову, не обґрунтували, яким чином невжиття заявлених Позивачем заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника.
4.18. Так, Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях не обґрунтували наявності обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав заявника, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову, а лише фактично обмежились цитуванням відповідних доводів Позивача.
У цій частині Суд звертається до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 25.01.2021 у справі № 902/775/20, від 27.01.2021 у справі №910/3480/20 та від 16.3.2021 у справі № 921/302/20.
4.19. З огляду на викладене колегія суддів вважає, що вжиті судами попередніх інстанцій заходи забезпечення позову не відповідають нормам процесуального законодавства, зокрема, враховуючи відсутності реальних передумов для висновку про імовірність утруднення ефективного захисту прав Позивача.
4.20. Оскільки судові рішення, що оскаржуються, ухвалені з порушенням вимог статті 136 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасування цих судових рішень та прийняття нового про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.