ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 912/1176/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
у письмовому провадженні розглянув касаційну скаргу Фермерського господарства "Росток МВ"
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2021 (у складі колегії суддів: Коваль Л.А. (головуючий), Мороз В.Ф., Чередко А.Є.)
за позовом Фермерського господарства "Росток МВ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1. ОСОБА_1,
2. ОСОБА_2
про стягнення 330 825,97 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
1.1. Фермерське господарство "Росток МВ" (далі - ФГ "Росток МВ", Позивач) звернулось до Центрального апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови цього суду від 15.06.2020 у справі № 912/1176/19 за нововиявленими обставинами, в якій останнє просило скасувати відповідну постанову та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
1.2. На підтвердження поданої заяви Позивач вказав, що рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.02.2021 у справі № 392/820/19 встановлено факт закінчення строку дії договору оренди землі укладеного між ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, Третя особа-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карат" (далі - ТОВ "Карат", Відповідач) - 19.03.2018. Зазначена обставина, на переконання заявника, має преюдиціальне значення та відіграє основоположну роль для вирішення справи № 912/1176/19.
1.3. Також заявник посилався на правову позицію Верховного Суду, яка викладена у справах № 392/1383/17 та № 392/1384/17 щодо встановлення строку дії договору, яка є протилежною позиції суду апеляційної інстанції у справі № 912/1176/19.
2. Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
2.1. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1176/19 відмовлено у задоволенні заяви ФГ "Росток МВ" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2020; постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2020 у справі № 912/1176/19 залишено в силі.
2.2. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що зміна судової практики у розумінні Господарського процесуального кодексу України не може вважатися нововиявленою обставиною.
2.3. Також суд дійшов висновку, що судове рішення у справі № 392/820/19 та його висновки, не є тією обставиною, врахування якої призвело б до прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте, оскільки не спростовує решту фактів, які стали підставою для відмови у позові.
3. Короткий зміст касаційної скарги
3.1. Позивач у касаційній скарзі просить передати справу № 912/1176/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою формування єдиної правозастосовчої практики зі справами № 322/1178/17, № 392/1383/17 та № 392/1184/17.
При цьому, просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2019, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2020, ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1176/19 та прийняти нове рішення, яким задовольнити апеляційну скаргу ФГ "Росток МВ" та заявлені ним позовні вимоги та відмовити у задоволенні апеляційної скарги Відповідача.
3.2. Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції з формальних підстав відмовив у перегляді рішення за нововиявленими обставинами за наявності на те підстав та, як наслідок, всупереч висновкам Верховного Суду у справах № 322/1178/17, № 393/1383/17 та № 393/1384/17 створив розбіжність у судовій практиці щодо встановлення строку дії договору.
3.3. ТОВ "Карат" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
4. Рух справи у суді касаційної інстанції
4.1. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 912/1176/19 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Зуєв В.А. (головуючий), Волковицька Н.О., Случ О.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 15.07.2021.
4.2. Ухвалою Верховного Суду від 16.07.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ФГ "Росток МВ" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2020 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2019 у справі № 912/1176/19 на підставі пункту 3 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України. В частині оскарження ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2021, зазначена касаційна скарга залишена без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із ненаданням доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
4.3. Розпорядженням Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду № 29.3-02/2699 від 19.08.2021 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 912/1176/19 у зв`язку з відпусткою суддів Волковицької Н.О., Случа О.В.
4.4. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 19.08.2021 для розгляду справи № 912/1176/19 визначено колегію суддів у складі: Зуєв В.А. - головуючий, Берднік І.С., Міщенко І.С.
4.5. Ухвалою Верховного Суду від 27.08.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФГ "Росток МВ" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1176/19 у письмовому провадженні.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній та відзиві на неї доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
5.2. Відповідно до частини першої статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
5.3. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
5.4. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 321 Господарського процесуального кодексу України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
5.5. Частинами 4 і 5 статті 320 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
5.6. До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи.
5.7. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 920/1077/16, від 15.01.2020 у справі № 916/24/17 та від 19.05.2020 у справі № 910/19793/14.
5.8. Водночас нововиявлена обставина - це юридичний факт, передбачений нормами права, який тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час ухвалення судового акта, то вона обов`язково вплинула би на остаточні висновки суду; юридичний факт, наявний на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомим ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.
5.9. При цьому, колегія суддів враховує, що дослідження обставин і перевірка доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.
5.10. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).
5.11. Апеляційним господарським судом встановлено, що у своїй заяві Позивач, як на нововиявлену обставину, посилався на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.02.2021 у справі № 392/820/19, в якому встановлено факт закінчення строку дії договору оренди землі укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Карат".
5.12. Поряд з цим, апеляційною інстанцією зауважено, що приймаючи постанову від 15.06.2020 у справі № 912/1176/19 Центральний апеляційний господарський суд також надавав оцінку строку дії договорів, укладених між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ТОВ "Карат" та встановлював строк їх дії. Зазначена обставина не була єдиною підставою для відмови у задоволенні позову.
5.13. При цьому, судова колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що у розумінні наведених вище приписів Господарського процесуального кодексу України не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінки доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі.
Наведене у повному обсязі узгоджується із правовою позицією, яка була викладена у постановах Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 920/1077/16, від 15.01.2020 у справі № 916/24/17 та від 19.05.2020 у справі № 910/19793/14.
5.14. Щодо доводів скаржника про встановлення Маловисківським районним судом Кіровоградської області у справі № 392/820/19 нових обставин, які є преюдиційними для цієї справи (№ 912/1176/19), колегія суддів звертає увагу на наступне.
У рішенні Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.02.2021 у справі № 392/820/19 питання преюдиційності та пов`язаності обставин у цій справі та справі, яка переглядається, було розглянуто судом, зокрема, під час розгляду клопотання ТОВ "Карат" про врахування при розгляді цивільної справи обставин, встановлених у справі № 912/1176/19.
При цьому, суд зазначив, що у справі № 912/1176/19 предметом позову є стягнення матеріальної шкоди та збитків при розгляді якої суд встановлюючи фактичні обставини та зміст спірних правовідносин вирішував питання наявності/відсутності підстав для деліктної відповідальності відповідача.
Натомість, у цивільній справі № 392/820/19 між сторонами наявний спір щодо тлумачення положень договору оренди та додаткової угоди до нього про обчислення строку початку та закінчення права оренди ТОВ "Карат" земельної ділянки.
В такий спосіб, у рішенні Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.02.2021 у справі № 392/820/19, на яке посилається скаржник, судом було наголошено на відмінності предметів та підстав позовів, а отже й обставин, які підлягали встановленню судами і, як наслідок, зроблено висновок про відсутність їх преюдиційного значення.
5.15. Посилання скаржника на практику Верховного Суду у справах № 322/1178/17, № 392/1383/17 та № 392/1184/17 щодо встановлення строку дії договору, за змістом приписів статті 320 Господарського процесуального кодексу України не можуть бути розглянуті як нововиявлені обставини та фактично є спробою переглянути судові рішення, які набули статусу остаточних, спонукати суди до переоцінки доказів у справі та встановлених на їх підставі обставин, тобто, до повторного розгляду справи.
5.16. При цьому, Суд звертає увагу, що ухвалою Верховного Суду від 06.08.2020 у справі № 912/1176/19 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ФГ "Росток МВ" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2020 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2019.
5.17. Верховний Суд, ураховуючи вищевказані міркування, відхиляє клопотання ФГ "Росток МВ" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, а також зазначає таке.
5.18. Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до положень частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України, суд, керуючись внутрішнім переконанням, у кожному конкретному випадку, з урахуванням порушеного питання оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо існування проблеми у застосуванні відповідної норми права, а також оцінює, чи необхідна така передача для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права.
5.19. Наявність виключної правової проблеми надає касаційному суду право (але не покладає на нього обов`язку) передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
5.20. Підстава для передачі касаційним судом справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, визначена частиною п`ятою статті 302 Господарського процесуального кодексу України, передбачає наявність виключної правової проблеми, яку містить справа, і вирішення такої проблеми необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
5.21. З огляду на правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 07.12.2018 у справі № 922/6554/15, виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.
5.22. Якісні показники характеризуються відсутністю сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема, невизначеністю на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватись як виключна правова проблема, відсутністю національних процесуальних механізмів вирішення виключної правової проблеми іншими способами ніж із використанням повноважень Великої Палати Верховного Суду тощо.
5.23. Аргументи та доводи, викладені у клопотанні, не відповідають вказаним вище критеріям, оскільки заявником не доведена відсутність сталої судової практики у відповідних питаннях та наявність виключної правової проблеми з врахуванням кількісного та якісного показників.
5.24. За таких обставин підстав для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду немає, а тому у задоволенні клопотання скаржника слід відмовити.
5.25. Щодо інших доводів касаційної скарги, то колегія суддів вважає за необхідне акцентувати увагу скаржника на тому, що на відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є не недоліки розгляду справи судом (неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах тощо), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
5.26. Доводи касаційної скарги опосередковано спрямовані на ініціацію нового судового розгляду і нового рішення по суті та є замаскованою процедурою нового судового розгляду справи, що протирічить змісту правового поняття - нововиявлена обставина, з якою законодавець пов`язує можливість судового розгляду.
5.27. Оскільки, обставини, на які посилається заявник, як на нововиявлені, не мають ознак, одночасна наявність яких є необхідною умовою віднесення тієї чи іншої обставини до нововиявлених, тобто, таких, які можуть бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення, в порядку глави 3 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, то підставним є застосування судом апеляційної інстанції до поданої заяви наслідків у вигляді відмови у її задоволенні.