ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 920/25/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Кібенко О.Р., Кролевець О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"
на ухвалу Господарського суду Сумської області
(суддя - Яковенко В.В.)
від 06.01.2021,
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Коробенко Г.П., судді - Козир Т.П., Кравчук Г.А.)
від 26.05.2021,
за заявою Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"
про забезпечення позову
за позовом Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"
до Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"
про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження,
В С Т А Н О В И В:
у грудні 2020 року Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" звернулось з позовом, в якому просило в рахунок часткового погашення заборгованості відповідача за кредитним договором № 081010-КЛВ від 08.10.2010, в сумі 237 741 258, 34 грн, які є частиною заборгованості за тілом кредиту в розмірі 17 605 286, 90 дол. США (еквівалентно 497 782 444,98 грн за офіційним курсом НБУ станом на 31.12.2020) звернути стягнення на майно (товари в обігу), яке належить на праві власності АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" та є предметом застави за договором застави № 081010-З від 08.10.2010 (з усіма змінами і доповненнями) та актом перевірки від 21.05.2020 наявності готової продукції на складі, незавершеного виробництва, переданого в заставу АТ "Банк Кредит Дніпро", а саме: готову продукцію - насос 2ВВ-500-30 (стенд для випробувань) в кількості 1 шт., який знаходиться за адресою м. Суми, пр. Курський, 48; незавершене виробництво, а саме: 1. Блок компресора (ЗКЗ 10133201001), 2. Електропровідний компресорний агрегат 4 (ЗКЗ 12131001001), 3. Компресорна установка 2ГМ10А-2,7/21-151 (ЗКЗ 12135001001), 4. Блок компресора (ЗКЗ 10133201002), 5. Електропровідний компресорний агрегат 4 (ЗКЗ 12131002001), 6. Електропровідний компресорний агрегат 4 (ЗКЗ 12131002003), 7. Електропровідний компресорний агрегат 4 (ЗКЗ 12131002002), 8. Турбоблок (ЗКЗ 10325101001), 9. Блок компресора (ЗКЗ 10133401001), 10. Блок компресора (ЗКЗ 10133401002), 11. Поршнева компресорна установка 4ГМ10 (ЗКЗ 12205001001), 12. Компресорна установка 4ГМ10-54/10-20С (ЗКЗ 12123001001), які знаходяться за адресами: м. Суми, пр. Курський, 30, вул. Горького 58, вул. Комарова, 2-А, пр. Курський, 48 та /або іншу готову продукцію та незавершене виробництво (обладнання та комплектуючі), які належать на праві власності відповідачу та будуть виявлені (описані) в межах виконавчого провадження за адресами: м. Суми, пр. Курський, 30, вул. Горького 58, вул. Комарова, 2-А, пр. Курський, 43, 48 в межах вартості предмету застави, що становить 237 741 258, 34 грн.
Також просив встановити спосіб реалізації майна, на яке буде звернено стягнення, шляхом продажу на прилюдних торгах за ціною, встановленою на підставі висновку суб`єкта оціночної діяльності в межах процедури виконавчого провадження.
Разом з позовною заявою до господарського суду було подано заяву № 17-10127 від 31.12.2020 про вжиття заходів забезпечення позову, в якій позивач просив накласти арешт на все вищевказане майно відповідно до укладеного договору застави від 08.10.2020 № 081010-3, шляхом складання постанови про опис та арешт вказаних товарів.
Просив накласти арешт на всі товари AT "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (код ЄДРПОУ 05747991), які реалізуються (знаходяться, зберігаються) та будуть виявлені (описані) в межах виконавчого провадження за адресами: Україна, м. Суми, пр. Курський, 30, вул. Горького, 58, вул. Комарова, 2, пр. Курський, 43, 48 в межах вартості предмету застави, що становить 237 741 258,34 грн, відповідно до укладеного договору застави від 08.10.2020 № 081010-3, шляхом складання постанови про опис та арешт вищевказаних товарів (а.с. 94-100, т. 1).
Заява обґрунтована тим, що невжиття відповідних заходів може унеможливити виконання рішення суду з огляду на таке: заставлене майно неодноразово змінювало своє місцезнаходження та цілком можливо, що на момент звернення із цією заявою, розташоване взагалі за іншою адресою; у відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північного-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 57084810 з примусового виконання виконавчих документів про стягнення з відповідача на користь стягувачів заборгованості (понад 220 000 000, 00 грн), що свідчить про складний фінансовий стан відповідача та його неспроможність виконати зобов`язання за кредитним договором, укладеним з позивачем. З урахуванням вищевказаного, на підставі ст. ст. 136, 137 ГПК України просив задовольнити вказану заяву.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.01.2021, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021, заяву задоволено.
Накладено арешт на всі товари AT "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (код ЄДРПОУ 05747991), які реалізуються (знаходяться, зберігаються) згідно з актом перевірки від 21.05.2020 наявності готової продукції на складі, незавершеного виробництва, переданого в заставу AT "Банк Кредит Дніпро", а саме: готову продукцію - насос 2ВВ-500-30 (стенд для випробувань) в кількості 1 шт., який знаходиться за адресою: м. Суми, пр. Курський, 48; незавершене виробництво, а саме: 1. Блок компресора (ЗКЗ 10133201001), 2. Електропровідний компресорний агрегат 4 (ЗКЗ 12131001001), 3. Компресорна установка 2ГМ10А-2,7/21-151 (ЗКЗ 12135001001), 4. Блок компресора (ЗКЗ 10133201002), 5. Електропровідний компресорний агрегат 4 (ЗКЗ 12131002001), 6. Електропровідний компресорний агрегат 4 (ЗКЗ 12131002003), 7. Електропровідний компресорний агрегат 4 (ЗКЗ 12131002002), 8. Турбоблок (ЗКЗ 10325101001), 9. Блок компресора (ЗКЗ 10133401001), 10. Блок компресора (ЗКЗ 10133401002), 11. Поршнева компресорна установка 4ГМ10 (ЗКЗ 12205001001), 12. Компресорна установка 4ГМ10-54/10-20С (ЗКЗ 12123001001), які знаходяться за адресами: м. Суми, пр. Курський, 30, вул. Горького 58, вул. Комарова, 2-А, пр. Курський, 48, в межах вартості предмету застави, який становить 237 741 258,34 грн, відповідно до укладеного договору застави від 08.10.2020 № 081010-3, шляхом складання постанови про опис та арешт вищевказаних товарів.
Накладено арешт на всі товари AT "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (код ЄДРПОУ 05747991), які реалізуються (знаходяться, зберігаються) та будуть виявлені (описані) в межах виконавчого провадження за адресами: Україна, м. Суми, пр. Курський, 30, вул. Горького, 58, вул. Комарова, 2, пр. Курський, 43, 48; в межах вартості предмету застави, що становить 237 741 258,34 грн, відповідно до укладеного договору застави від 08.10.2020 № 081010-3, шляхом складання постанови про опис та арешт вищевказаних товарів.
14.07.2021 АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" звернулося з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.01.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021, в якій просить вказані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Підставами для скасування оскаржуваних рішень зазначає порушення судами попередніх інстанцій ст. ст. 136, 137 ГПК України та неврахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 25.09.2020 у справі № 925/77/20, від 20.01.2021 у справі № 910/10957/20, від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20, від 19.05.2021 у справі № 916/3638/20, від 21.02.2018 у справі № 910/18506/16. Стверджує, що суди, забезпечуючи позов, арештували майно, яке не перебуває у заставі. Вважає, що цей засіб забезпечення позову не направлений на виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. На думку скаржника, вказані вимоги про забезпечення позову є неспівмірними з заявленими позивачем вимогами. Посилається на те, що судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів порушено принципи розумності, обґрунтованості, адекватності, забезпечення збалансованості інтересів усіх учасників, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям цих заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу та не звернули уваги, що це забезпечення направлене на перешкоджання господарській діяльності АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" та арешту всіх товарів в обороті. Вважає, що зі змісту рішень судів попередніх інстанцій не вбачається дослідження доказів, які б підтверджували б доводи позивача; не зазначено якими саме доказами підтверджується припущення позивача що існує ризик, що заставлене майно неодноразово змінювало своє місцезнаходження та, що на теперішній час взагалі розташоване за іншою адресою. Вважає, що господарські суди не встановили обставини вчинення відповідачем дій, направлених на підготовку відчуження або на відчуження, зменшення за кількістю/вартістю належного відповідачу майна, яке б могло забезпечити виконання судового рішення у цій справі у разі задоволення позову. Зазначає, що обставини здійснення відповідачем господарської діяльності з встановленням її результатів - наявної у відповідача готової продукції на складі, незавершеного виробництва переданого в заставу (згідно з актом перевірки від 21.05.2021) спростовують доводи позивача про ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Стверджує, що встановлені господарським судом обставини невиконання відповідачем обов`язку сплати спірної суми коштів може свідчити про недобросовісну поведінку відповідача при виконанні умов кредитного договору, що має досліджуватись при розгляді справи по суті, а не за наслідками розгляду заяви про забезпечення позову. Крім того, вказані заходи забезпечення позову негативно впливають на діяльність товариства в цілому, зокрема, до блокування господарської діяльності відповідача (в тому числі, оплати праці працівникам, сплати податків).
У письмових поясненнях від 27.08.2021 скаржник посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 07.06.2018 у справі № 910/23468/17, від 20.08.2020 у справі № 915/2505/19, від 02.04.2019 у справі № 918/702/18.
Також відповідач звернувся до суду касаційної інстанції з поясненнями, в яких зазначає, що банком вчиняються дії направлені на протиправне рейдерське захопленням власності відповідача та інших підприємств з наведенням у поясненнях мотивів.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін з наведених у відзиві мотивів. Зокрема, посилається на те, що судами попередніх інстанцій в повному обсязі з`ясовано обставини, які мають значення для справи, правильно застосовано норми матеріального права та дотримано норми процесуального права. Посилається на те, що відносно відповідача існує 4 000 виконавчих проваджень та зведене виконавче провадження № 57084810, що свідчить про те, що фінансовий стан відповідача не дасть можливості розрахуватись з усіма борговими зобов`язаннями, зокрема, і за кредитним договором, укладеним з банком. На думку позивача, відповідач не здійснює належним чином свою господарську діяльність, вчиняє дії з метою уникнення від виконання зобов`язань перед кредиторами, в тому числі, і перед позивачем. Стверджує, що вжитий судом захід забезпечення позову не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20). Зазначає, що застосування заходу забезпечення позову гарантуватиме у майбутньому виконання судового рішення у разі задоволення позову, оскільки, залежить від наявності у відповідача грошових коштів у зазначеному розмірі.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 28.08.2021 у зв`язку із перебуванням судді Кондратової І.Д. у відпустці для розгляду цієї справи було сформовано склад колегії суддів: Стратієнко Л.В. (доповідач), судді - Кібенко О.Р., Кролевець О.А.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявність зазначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судових рішень (абз. 2 ч. 2 ст. 287, п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно зі ст. 136 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення (аналогічний висновок міститься у п. 3.5 постанови Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 910/19506/20).
Статтею 137 ГПК України (в редакції, чинній на момент звернення з відповідною заявою про забезпечення позову) встановлено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачу, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову (аналогічні висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19, від 13.04.2021 у справі № 910/19506/20).
Виходячи з положень ст. ст. 136, 137 ГПК України, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення або унеможливлення виконання рішення господарського суду, унеможливлення поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачу майна чи зниження його вартості.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам (подібний висновок міститься у п. 3.17 постанови Касаційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 910/19506/20).
Отже, забезпечення позову є вжиттям заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду (аналогічний висновок міститься у п. 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти чи майно відповідача, суд повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача з огляду на значний розмір заявленого у позовній заяві боргу (такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 910/19506/20).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що звертаючись із заявою про забезпечення позову АТ "Банк Кредит Дніпро" посилалось на те, що відповідач перебуває в складному фінансовому становищі, має значну суму кредиторської заборгованості, заставлене майно неодноразово змінювало своє місцезнаходження у зв`язку з чим невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду.
Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, врахувавши вказане, предмет спору у цій справі, встановивши безпосередній зв`язок між конкретними заходами забезпечення позову та предметом позову, правильно застосувавши ст. 136 ГПК України, обгрунтовано вжив заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на всі товари AT "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (код ЄДРПОУ 05747991), які реалізуються (знаходяться, зберігаються) згідно з актом перевірки від 21.05.2020 наявності готової продукції на складі, незавершеного виробництва, переданого в заставу AT "Банк Кредит Дніпро", а саме: готову продукцію - насос 2ВВ-500-30 (стенд для випробувань) в кількості 1 шт., який знаходиться за адресою м. Суми, пр. Курський, 48; незавершене виробництво, а саме: 1. Блок компресора (ЗКЗ 10133201001), 2. Електропровідний компресорний агрегат 4 (ЗКЗ 12131001001), 3. Компресорна установка 2ГМ10А-2,7/21-151 (ЗКЗ 12135001001), 4. Блок компресора (ЗКЗ 10133201002), 5. Електропровідний компресорний агрегат 4 (ЗКЗ 12131002001), 6. Електропровідний компресорний агрегат 4 (ЗКЗ 12131002003), 7. Електропровідний компресорний агрегат 4 (ЗКЗ 12131002002), 8. Турбоблок (ЗКЗ 10325101001), 9. Блок компресора (ЗКЗ 10133401001), 10. Блок компресора (ЗКЗ 10133401002), 11. Поршнева компресорна установка 4ГМ10 (ЗКЗ 12205001001), 12. Компресорна установка 4ГМ10-54/10-20С (ЗКЗ 12123001001), які знаходяться за адресами: м. Суми, пр. Курський, 30, вул. Горького, 58, вул. Комарова, 2-А, пр. Курський, 48, в межах вартості предмету застави, що становить 237 741 258,34 грн, відповідно до укладеного договору застави від 08.10.2020 № 081010-3, шляхом складання постанови про опис та арешт вищевказаних товарів та на всі товари AT "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (код ЄДРПОУ 05747991), які реалізуються (знаходяться, зберігаються) та будуть виявлені (описані) в межах виконавчого провадження за адресами: Україна, м. Суми, пр. Курський, 30, вул. Горького, 58, вул. Комарова, 2, пр. Курський, 43, 48; в межах вартості предмету застави, який становить 237 741 258,34 грн, відповідно до укладеного договору застави від 08.10.2020 № 081010-3, шляхом складання постанови про опис та арешт вищевказаних товарів.
Обраний заявником захід забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності відповідача, а також не порушує права інших осіб, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Вжиті судом заходи забезпечення позову відповідають вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, доведеності обставин щодо ймовірності ускладнення виконання рішення суду та ефективного захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача в разі невжиття таких заходів.
Отже, судами вжито заходи забезпечення позову у цьому випадку, які відповідають п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України, а доводи ж скаржника про порушення судами норм статей 136, 137 ГПК України не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.
Щодо посилання скаржника на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 25.09.2020 у справі № 925/77/20, від 20.01.2021 у справі № 910/10957/20, від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20, від 19.05.2021 у справі № 916/3638/20, від 21.02.2018 у справі № 910/18506/16, 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 07.06.2018 у справі № 910/23468/17, від 20.08.2020 у справі № 915/2505/19, від 02.04.2019 у справі № 918/702/18, то в них Верховний Суд при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову виходив з інших встановлених судами попередніх інстанцій обставин, які не є подібними з обставинами, що встановлені судами попередніх інстанцій у справі, яка переглядається.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 236 ГПК України).
Частиною 5 ст. 236 ГПК України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Постановлені у справі судові рішення прийняті з додержанням вимог процесуального права, з дотриманням принципів справедливості, добросовісності, розумності, а тому підстав для їх скасування немає.
Згідно з ст. 129 ГПК України судовий збір за подання касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Сумської області від 06 січня 2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26 травня 2021 року у справі № 920/25/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.