ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 2340/3833/18
провадження № К/9901/21278/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року (суддя Гайдаш В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року (головуючий суддя Степанюк А.Г., судді Епель О.В., Шурко О.І.)
у справі № 2340/3833/18
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Управління Держпраці у Черкаській області
про визнання протиправною та скасування постанови.
І. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Черкаській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати постанову від 06 червня 2018 року №ЧК-365/365/АВ/П/ПТ/ТД/-ФС-277 про накладення штрафу.
2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року, у позові відмовлено.
3. Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову.
4. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить відмовити у задоволенні касаційної скарги і залишити без змін судові рішення.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 28 березня 2018 року засобами телефонного зв`язку до Відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів звернулася особа, яка повідомила, що її мама працює в магазині с. Михайлівка Канівського району без оформлення трудових відносин. На підставі отриманої інформації головним державним інспектором Корякіною Л.І. було складено службову записку, в якій викладено суть телефонної розмови та прохання прийняти рішення щодо проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . На підставі зазначеної службової записки 27 квітня 2018 року посадовою особою Управління Держпраці у Черкаській області видано наказ №386-Н та складено направлення на проведення інспекційного відвідування №754. У період з 11 травня 2018 року по 14 травня 2018 року було проведено перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань додержання законодавства про працю.
6. У ході перевірки встановлено факт порушення позивачем вимог чинного законодавства про працю, зокрема, у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1" с. Михайлівка Канівського району Черкаської області, де здійснюють свою підприємницьку діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_2 із роздрібної торгівлі продуктами харчування та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із роздрібної торгівлі алкогольними напоями - допущено позивачем до виконання робіт продавця ОСОБА_3 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу, чим порушено вимоги ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Крім того, у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_2" с. Хмільна Канівського району Черкаської області, де здійснюють свою підприємницьку діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_2 із роздрібної торгівлі продуктами харчування та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із роздрібної торгівлі алкогольними напоями - допущено позивачем до виконання робіт продавця ОСОБА_4 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу, чим порушено вимоги ст. 24 КЗпП України.
7. Результати перевірки зафіксовано в акті від 14 травня 2018 року №ЧК-365/365/АВ. На підставі викладених в акті перевірки висновків Управлінням Держпраці у Черкаській області винесено оскаржувану постанову від 06 червня 2018 року №ЧК-365/365/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-277 про накладення штрафу на позивача у розмірі 223 380 грн.
8. Незгода позивача з постановою про накладення штрафу стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
9. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що інспекційне відвідування проведене відповідачем за наявності на те правових підстав у відповідності до вимог чинного законодавства, а встановлені у ході перевірки порушення позивачем порядку прийняття працівників на роботу підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.
10. Суди першої та апеляційної інстанції відхилили доводи позивача про необхідність врахування висновків, що наведені в постанові Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 07 серпня 2018 року у справі №697/891/18 щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП), оскільки суди вважали, що постанова від 06 червня 2018 року №ЧК-365/365/АВ/П/ПТ/ТД/-ФС-277 про накладення штрафу не створила юридичного наслідку у вигляді подвійного притягнення позивача до відповідальності за одне й те саме правопорушення.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
11. Касаційну скаргу мотивовано порушенням місцевим і апеляційним адміністративними судами норм матеріального і процесуального права і неповним дослідженням обставин справи.
12. Заявник, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, зазначає, що суди попередніх інстанцій порушили приписи ст. 61 Конституції України, оскільки допустили накладення на позивача подвійної відповідальності за одне й те саме правопорушення.
13. Також у касаційній скарзі фізична особа-підприємець ОСОБА_1 посилається на чинність договорів підряду, наполягає, що вони були направлені саме на отримання конкретного результату, а не на процес праці.
14. Після подання касаційної скарги позивач звертався до Верховного Суду із заявами про застосування до нього ст. 58 Конституції України та заміни відповідальності зі штрафу на попередження.
15. У відзиві на касаційну скаргу відповідач погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та зазначає, що відповідача притягнуто до двох різних видів відповідальності за одне правопорушення, що не є подвійною відповідальністю і не суперечить законодавству. Також відповідач вказує про те, що постанова від 06 червня 2018 року №ЧК-365/365/АВ/П/ПТ/ТД/-ФС-277 про накладення штрафу прийнята раніше, ніж постанова Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 07 серпня 2018 року у справі №697/891/18.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
(а) щодо доводів позивача про порушення судами ст. 61 Конституції України та подвійного притягнення до відповідальності.
17. Об`єднана палата Верховного Суду під час розгляду справи №260/1743/19 за схожих правовідносин у постанові від 22 грудня 2020 року дійшла висновку, що в умовах одночасного застосування санкцій до фізичної особи - підприємця за ст. 265 КЗпП України та ст. 41 КУпАП, має місце подвійне застосування щодо однієї і тієї ж особи двох штрафних каральних заходів. Це є не лише непропорційним та надмірним обтяженням щодо такої особи, але й ставить у нерівне правове становище при вчиненні аналогічного правопорушення у діяльності юридичної особи та фізичної особи-підприємця не на користь останнього.
Розмежування статусу фізичної особи та фізичної особи - підприємця не зумовлює можливостей відходу від цих висновків, оскільки в обидвох випадках каральна мета відповідальності реалізується щодо єдиного суб`єкта права - фізичної особи, яка з метою законного здійснення господарської діяльності отримує додатковий правовий статус. Оскільки правовий статус підприємця фізична особа з повною цивільною дієздатністю набуває в порядку реалізації свого права на здійснення підприємницької діяльності, яка не заборонена законом (згідно з ч. 1 ст. 42 Конституції України та ч. 1 ст. 50 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 128 Господарського кодексу України).
Отже, фізична особа - підприємець, яка використовує найману працю, не може бути одночасно притягнута до відповідальності за ч. 2 ст. 265 КЗпП України та ч. 1 ст. 41 КУпАП.
18. Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 22 грудня 2020 року сформулювала правовий висновок, відповідно до якого:
- штрафи, передбаченні ст. 265 КЗпП України, є заходами фінансової відповідальності, а тому підстав відносити їх до заходів адміністративної відповідальності немає;
- фізична особа - підприємець, яка використовує найману працю, не може бути одночасно притягнута до відповідальності за ч. 2 ст. 265 КЗпП України та ч. 3 ст. 41 КУпАП в частині допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору у зв`язку з порушенням принципу "non bis in idem" як складового елементу принципу верховенства права.
19. Застосовуючи вказаний підхід до обставин цієї справи слід врахувати, що постанову №ЧК-365/365/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-277 про накладення штрафу на позивача у розмірі 223 380 грн винесено відповідачем 06 червня 2018 року.
20. Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 07 серпня 2018 року у справі №697/891/18 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 41 КУпАП.
21. З огляду на те, що постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 07 серпня 2018 року у справі №697/891/18 ОСОБА_1 не було притягнуто до адміністративної відповідальності, тому подвійне притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення в даному випадку відсутнє.
22. Отже, доводи касаційної скарги в частині порушення ст. 61 Конституції України не знайшли свого підтвердження.