ПОСТАНОВА
Іменем України
06 жовтня 2021 року
Київ
справа №640/424/21
адміністративне провадження № К/9901/24534/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача: Коваленко Н.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.
розглянувши у письмовому провадженні справу № 640/424/21
за позовом Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу
за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2021 року (постановлену у складі судді: Маруліної Л.О.)
постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року (ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді - Кузьменка В.В., суддів - Ганечко О.М., Лічевецького І.О.)
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
1. Акціонерне товариство "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом про визнання незаконним наказу Державної служби геології та надр України про затвердження переліку ділянок користування надр в частині Покровської ділянки площею 52,6 га (лот № UA-PS-2020-11-04-000040-3) та Спеціального дозволу на користування надрами на визначеній ділянці.
2. Окрім того, позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій просив до вирішення по суті спору в адміністративній справі №640/424/21:
- заборонити Державній службі геології та надр України (Ідентифікаційний код: 37536031) вчиняти будь-які дії направлені на підписання протоколу аукціону від 23 грудня 2020 року з продажу лоту № UA-PS-2020-11-04-000040-3 "Спеціального дозволу на користування надрами - Покровська ділянка", а також на його опублікування;
- заборонити Державній службі геології та надр України (ідентифікаційний код: 37536031) вчиняти будь-які дії направлені на укладення договору купівлі-продажу лоту №UA-PS-2020-11-04-000040-3 "Спеціального дозволу на користування надрами - Покровська ділянка", в тому числі, але не виключно узгоджувати умови договору та/або підписувати чи укладати договір купівлі-продажу лоту № UA-PS-2020-11-04-000040-3 "Спеціального дозволу на користування надрами - Покровська ділянка";
- заборонити Державній службі геології та надр України (ідентифікаційний код: 37536031) розглядати заяву або інше звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖИ" (ідентифікаційний код 43091830) та вчиняти будь-які дії на видачу "Спеціального дозволу на користування надрами - Покровська ділянка".
3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2021 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року, заяву про забезпечення позову задоволено частково.
4. До набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду справи № 640/424/21:
- заборонено Державній службі геології та надр України (ідентифікаційний код юридичної особи: 37536031) вчиняти будь-які дії направлені на підписання протоколу аукціону від 23 грудня 2020 року з продажу лоту № UA-PS-2020-11-04-000040-3 "Спеціальний дозвіл на користування надрами - Покровська ділянка", а також на його опублікування;
- заборонено Державній службі геології та надр України (ідентифікаційний код юридичної особи: 37536031) вчиняти будь-які дії направлені на укладення договору купівлі-продажу лоту № UA-PS-2020-11-04-000040-3 "Спеціальний дозвіл на користування надрами - Покровська ділянка", в тому числі, але не виключно узгоджувати умови договору та/або підписувати чи укладати договір купівлі-продажу лоту № UA-PS-2020-11-04-000040-3 "Спеціальний дозвіл на користування надрами - Покровська ділянка";
- заборонено Державній службі геології та надр України (ідентифікаційний код юридичної особи: 37536031) видавати та вчиняти будь-які дії спрямовані на видачу "Спеціального дозволу на користування надрами - Покровська ділянка" (лот № UA-PS-2020-11-04-000040-3).
5. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, Державна служба геології та надр України звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року.
6. Касаційну скаргу скаржник просить розглядати в порядку письмового провадження.
7. Ухвалою Верховного Суду від 21 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі. Витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 640/424/21.
8. 05 серпня 2021 року до Верховного Суду надійшли відокремлені матеріали справи.
9. Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2021 року призначено касаційний розгляд справи в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
10. Станом на час розгляду справи відзив на касаційну скаргу від Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" до Верховного Суду не надходив.
ІІ. Оцінка суду апеляційної інстанції
11. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили із того, що запропоноване позивачем забезпечення позову полягає у тимчасовому зупиненні/забороні вчинення післяаукціонних дій.
12. Тобто, в правовідносинах, що є предметом даного спору, аукціон вже завершено та визначено його переможця. Відтак, жоден з запропонованих позивачем заходів забезпечення позову не зможе припинити, відкласти чи зупинити аукціон, який вже проведено.
13. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що дія оскаржуваного наказу створює очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, відновлення яких стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову.
14. На думку судів позивачем належно обґрунтовано, що до ухвалення рішення у справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам, з метою захисту яких він звернувся до суду, або захист цих прав та інтересів стане неможливим після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі або для їх поновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
15. При цьому, суд апеляційної інстанції зауважив, що вжиття вказаних заходів є співмірним із заявленими вимогами та не зумовило фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 826/8311/18.
ІІІ. Доводи касаційної скарги
16. В касаційній скарзі скаржник зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без урахування всіх фактичних обставин у справі.
17. При задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції не врахував той факт, що заборона вчиняти будь-які дії направлені на підписання протоколу аукціону на укладення договору купівлі-продажу лоту, спрямовані на видачу Спеціального дозволу на користування надрами, фактично вирішує спір, ухвалюючи рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
18. Судом не досліджено в повному обсязі чи дійсно порушено права АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" та не обґрунтовано, - чому саме захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без забезпечення позову; які саме витрати та зусилля має понести позивач для захисту своїх прав та інтересів; не наведено обґрунтувань щодо неможливості відновлення порушених прав товариства після розгляду справи. На думку скаржника, оскаржувані судові рішення ґрунтуються лише на припущеннях.
19. Таким чином, скаржник вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій при задоволенні заяви АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" невірно застосовано норми статті 150 КАС України.
ІV. Оцінка Верховного Суду
Релевантні джерела права й акти їх застосування
20. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
21. Згідно з положенням частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
22. Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
23. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
24. Однак, зазначеним вимогам процесуального закону оскаржувані судові рішення не відповідають, а викладені у касаційній скарзі вимоги є обґрунтованими, з огляду на наступне.
25. Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
26. Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити доцільність їх вжиття в контексті захисту прав та інтересів учасників справи та реалізації судового рішення.
27. За умовами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
28. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
29. Не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (пункт 5 частини третьої статті 151 КАС України).
30. При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
31. Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.
32. Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, покликаним забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
33. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.
34. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
35. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
36. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
37. Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову АТ "Покровський гірничо-збагачувальний завод" зазначає, що предмет оскарження/предмет спору стосується основної ключової дії в ланцюгу дій з видачі спеціального дозволу. Відповідачем допущено ряд очевидних порушень чинних норм законодавства при здійсненні дій по видачі Спеціального дозволу. Незупинення процедури видачі Спеціального дозволу призведе до очевидного обмеження прав позивача як законного користувача земельної ділянки та користувача надр згідно іншого спеціального дозволу. Без вжиття заходів забезпечення позову, за рахунок видачі спеціального дозволу - Держгеонадра створить ситуацію, яка суперечить принципу правової визначеності та створить підстави для сумніву в авторитетності та законності рішень центрального органу виконавчої влади (Держгеонадра).
38. Так, заявником зазначено, що у разі задоволення позову порушене право позивача неможливо буде поновити без ініціювання додаткових судових спорів.
39. Щодо "очевидності" ознак протиправності дій Держгеонадра щодо проведення аукціону, зокрема, в частині, де невірно зазначено адміністративно-територіальну одиницю до якої входить земельна ділянка лоту № UA-PS-2020-11-04-000040-3, виставлення вказаного лоту на аукціон та порушення прав позивача, то пропри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.
40. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскаржуваного рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частини другої статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.
41. Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
42. На переконання судів, необхідність забезпечення позову в цій справі є дотримання збалансованості інтересів заявника та держави, а також співмірності негативних наслідків для кожної із сторін спору.
43. Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте Суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
44. Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
45. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 20 березня 2019 року у справі № 826/14951/18, від 10 квітня 2019 року у справі № 826/16509/18, від 05 березня 2020 року у справі № 640/11811/19, від 28 липня 2021 року у справі № 640/16566/20, від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від них.
46. Застосовуючи заходи забезпечення позову з підстав, які законом не передбачені, суд втрутився у компетенцію Державної служби геології та надр України, заборонив Державній службі геології та надр України вчиняти будь-які дії направлені на підписання протоколу аукціону від 23 грудня 2020 року з продажу лоту № UA-PS-2020-11-04-000040-3, дії направлені на укладення договору купівлі-продажу вказаного лоту, а також дії спрямовані на видачу спеціального дозволу на користування надрами - Покровська ділянка.
47. Поряд з цим, задовольняючи заяву про забезпечення позову, суди фактично не розглядаючи справи по суті, погодились із твердженням заявника про протиправність наказу Державної служби геології та надр України про затвердження переліку ділянок користування надр в частині Покровської ділянки площею 52,6 га (лот № UA-PS-2020-11-04-000040-3) та Спеціального дозволу на користування надрами на визначеній земельній ділянці.
48. Водночас, фактичні обставини справи підлягають встановленню та доведенню на підставі відповідних доказів та аналізу норм права, які регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи по суті.
49. Сам по собі факт прийняття відповідачем рішення, яке стосується прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення є очевидно протиправним і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
50. Зважаючи на те, що у заяві про вжиття заходів забезпечення позову не йдеться про ефективний захист порушених прав, за захистом яких звернувся позивач до суду, відповідно відсутні правові підстави для забезпечення позову, передбачені статтею 150 КАС України.
51. Суди попередніх інстанцій взагалі не взяли до уваги предмет та підстави позову, не пересвідчилися, чи дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову; застосовані заходи забезпечення позову є вочевидь неспівмірними з заявленими позовними вимогами.
52. Окрім того, Суд звертає увагу на те, що ухвала суду першої інстанції і постанова суду апеляційної інстанції не містять належних та переконливих мотивів застосування заходів забезпечення позову.