ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 260/1772/19
адміністративне провадження № К/9901/26595/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року у складі судді: Гаврилка С.Є. та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Кушнерика М.П., Курильця А.Р., Мікули О.І у справі № 260/1772/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області та управління Державної казначейської служби України у м.Ужгород Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною відмову Закарпатської митниці ДФС у поверненні йому митних платежів, сплачених за митною декларацією ІМ40АА; зобов`язати Закарпатську митницю ДФС оформити належним чином та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області висновок про повернення йому 61 584,00 грн, раніше сплачених митних платежів відповідно до митної декларації ІМ40АА.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року, яке було залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди виходили з того, що вказані спірні правовідносини свідчать про відсутність підстав, передбачених п.5 ч.5 ст.301 МК України, для повернення сум відповідних митних платежів.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
Автомобіль легковий, призначений для перевезення людей по дорогах загального користування, марки VW, модель PASSAT, номер кузова НОМЕР_1, державний реєстраційний знак Литовської республіки НОМЕР_2 (далі по тексту - автомобіль), було ввезено на митну територію України 25 листопада 2017 року в режимі "тимчасове ввезення громадянином Румунії ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) терміном до 1 року, що підтверджується наданою відповідачем роздруківкою даних ПІК "Інспектор 2006" та не заперечується представником позивача.
Митне оформлення вказаного автомобіля було здійснено 27 грудня 2018 року за електронною митною декларацією № UA305130/2018/020727 (далі по тексту - митна декларація), копія якої надана позивачем до позовної заяви та підтверджено представником відповідача.
Указаний транспортний засіб був ввезений на митну територію України в період з 01 січня 2015 року до 25 листопада 2018 pоку (25 листопада 2017 року), а також перебував на митній території України з порушенням митного законодавства. Митне оформлення автомобіля було здійснено відповідно до Тимчасового порядку виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року за № 1077, із сплатою коштів у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбачених пунктом 93 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України під час здійснення митного оформлення транспортного засобу.
Зазначена обставина підтверджується відміткою "HJ" у графі 37 митної декларації, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, що затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року за № 1011, а відтак відповідає митному оформленню для вільного обігу транспортних засобів, що були ввезені на митну територію України та поміщені в митному режимі транзиту або тимчасового ввезення у період з 01 січня 2015 року до 25 листопада 2018 року, а також записом про сплату коштів у сумі 8500 грн за кодом "093" у підрозділі "В" "Подробиці розрахунків" у графі 47 митної декларації.
Крім цього, вказана графа містить й інші подробиці розрахунків, а саме: 321=4977,14 грн, 328=17142,50 грн, 385=30964 грн.
У відповідності до копії квитанції № 14wy1529322079 від 27 грудня 2018 року, оплата по якій була здійснена позивачем, останнім було сплачено 61584 грн, як передоплата за митне оформлення транспортних засобів.
Також судом установлено, що 03 січня 2019 року близько 14-ї години в м. Рахів по вул. Шевченка, Рахівського району Закарпатської області, біля Сервісного центру МВС України будинку № 202, експертом вказаного центру Молнар О.В., у ході огляду автомобіля марки "Volkswagen" моделі "Passat", сірого кольору, з д.н.з. " НОМЕР_2 " Литовської республіки, який належить ОСОБА_1, було виявлено внесення змін у номерні позначення агрегату кузова вказаного транспортного засобу, зокрема зварювальних швів під капотом біля номерного позначення кузова. 03 січня 2019 року у ході проведення огляду місця пригоди у відповідності до вимог статті 237 КПК України транспортний засіб - автомобіль марки "Volkswagen" моделі "Passat", сірого кольору, з д.н.з. " НОМЕР_2 " Литовської республіки, був вилучений та доставлений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Рахівського ВП Тячівського ВП ГУ НП в Закарпатській області, для його подальшого детального огляду та фіксації на ньому слідової інформації внаслідок внесення змін у номерні позначення кузова вказаного автомобіля, характеру їх утворення, тощо, а також проведення судових експертиз. Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3, автомобіля марки "Volkswagen" моделі "Passat", сірого кольору, з д.н.з. " НОМЕР_2 " Литовської республіки, шасі номер (кузова, рами) НОМЕР_1, указаний автомобіль на праві власності належить ОСОБА_3 мешканцю АДРЕСА_2, який зняв з реєстрації у Литовській Республіці та переоформив даний автомобіль на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_3, який розмитнив 27 грудня 2018 року вказаний автомобіль на Закарпатській Митниці ДФС. У зв`язку із цим наявне кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120190701400000012 від 04 січня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 290 КК України, що зафіксовано в ухвалі слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 червня 2019 року.
Цією ж ухвалою клопотання володільця майна ОСОБА_1 про скасування арешту майна задоволено. Скасовано у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070140000012 від 04 січня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 290 КК України, накладений ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 04 січня 2019 року арешт на тимчасово вилучене майно - "Volkswagen" моделі "Passat", сірого кольору, з Литовської республіки, який зберігається на території майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області та повернуто його законному володільцю, ОСОБА_1 .
З метою повернення сплачених позивачем грошових коштів у розмірі 61584 грн, позивач 04 жовтня 2019 року звернувся до Закарпатської митниці ДФС із відповідною заявою.
Позивач указав, що зазначена ним обставина у відповідності до статті 301 частини 5 пункту 5 МК України є підставою для повернення сум митних платежів.
Листом від 18 жовтня 2019 року за 971/29/07-70-64 відповідач повідомив про відсутність підстав щодо повернення коштів.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Позивачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Доводи касаційної скарги позивача ґрунтуються на тому, що єдиними підставами для відмови у повернені сплачених митних платежів є, зокрема, надання недостовірних даних чи наявність податкового боргу. Позивачем зазначається, що ним вимоги Порядку, що затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року за № 643, були дотримані, а податковий борг відсутній, що підтверджується листом відповідача від 18 жовтня 2019 року за № 3971/29/07-70-64. Позивач указує на те, що відповідач повинен був оформити належним чином та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області висновок про повернення йому раніше сплачених митних платежів у розмірі 61584 грн відповідно до митної декларації ІМ40АА. Скаржник указував, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частин 3, 5, 6 статті 301 Митного кодексу України.
З огляду на зміст касаційної скарги, підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Відповідачем не були подані заперечення на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду по суті її вимог.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Згідно із ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Частиною 6 ст. 257 МК України передбачено, що умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 266 МК України перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу органу доходів і зборів здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 266 МК України, у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
Також, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 266 МК України, особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
Таким чином, відповідальність за відповідність задекларованого товару опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах несе декларант, який, у свою, чергу не позбавлений можливості здійснити додатковий огляд товару (транспортного засобу).
Як установлено ст. 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.
Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.
Повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо: 1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом; 2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим; 3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі; 4) митну декларацію змінено або визнано недійсною; 5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом "а" пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу; 6) платником податків подано органу доходів і зборів документи, які підтверджують наявність у нього на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.
Повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
Повернення сплачених сум митних платежів здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення митних платежів здійснювалося в іноземній валюті, повернення сум митних платежів здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, на день, коли відбулася їх сплата.
Повернення не здійснюється: 1) якщо сума митних платежів, що підлягає поверненню, не перевищує 20 гривень; 2) в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.
Згідно із п. 1, 4, 5 розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №643 від 18.07.2017 року (далі - Порядок №643) повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених ч. 5 ст. 301 Митного кодексу, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
Після реєстрації в митниці ДФС заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу.
Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу).
Помилково сплачені грошові зобов`язання суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов`язань (підп. 14.1.182 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Так, матеріалами справи підтверджено, що згідно з квитанцією № 14wy1529322079 від 27 грудня 2018 року, оплата по якій була здійснена позивачем, останнім було сплачено 61584 грн, як передоплата за митне оформлення транспортних засобів.
Колегія суддів зазначає, що при поданні декларації від 27.12.2018 та митному оформленні автомобіля "Volkswagen" моделі "Passat" позивачем добровільно сплачено суму митних платежів 61 584,00 грн, отже такі не можуть вважатись сплаченими помилково.
Крім цього, суди правильно звернули увагу на те, що вказаний транспортний засіб ввезено на митну територію України в режимі тимчасового ввезення 25.11.2017 громадянином Румунії та із указаної дати жодного разу із митної території України не вивозився, отже встановити чи автомобіль на момент перетину кордону України вже був із знищеним ідентифікаційним номером неможливо.
Разом з тим, стаття 301 Митного кодексу України вказує, що повернення сум відповідних митних платежів здійснюється якщо у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, лиш за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності), відтак покликання скаржника на ч. 5 ст. 301 МК України є безпідставними.
Суд указує, що підставою відкриття вказаного касаційного провадження були доводи скаржника стосовно відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування частин 3, 5, 6 статті 301 Митного кодексу України.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що основним питанням у цій справі є визначення чи підпадають спірні правовідносини під дію норми ч. 5 ст. 301 МК України в частині наявності підстав для повернення сум відповідних митних платежів, отже сформований Верховним Судом висновок у вказаній справі згідно її фактичних обставин не може бути застосований до інших спірних правовідносин.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для повернення сум спірних митних платежів позивачу.
У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на наведене, касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,