ПОСТАНОВА
Іменем України
05 жовтня 2021 року
Київ
справа №240/3908/19
адміністративне провадження №К/9901/14175/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №240/3908/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року (суддя Лавренчук О. В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року (головуючий суддя - Капустинський М. М., судді: Смілянець Е. С., Охрімчук І. Г.),
ВСТАНОВИВ:
У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС" (далі - позивач, ТОВ "ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - ГУ ДФС), в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації затверджене протоколом №216/06-30-07-03-22 від 28 грудня 2018 року щодо віднесення ТОВ "ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС" до переліку ризикових платників податків на підставі п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку; зобов`язати ГУ ДФС виключити ТОВ "ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС" з переліку ризикових платників, а саме: виключити з переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платника з ознаками ризиковості.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення комісії ГУ ДФС щодо встановлення ризиковості платника податків ТОВ "ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС" згідно з пунктом 1.6. Критеріїв ризиковості платника податків ґрунтується на помилкових судженнях суб`єкта владних повноважень, є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а така інформація виключенню з переліку.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 11 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року, позов задовольнив повністю.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили такі обставини.
ТОВ "ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС" є юридичною особою та зареєстроване платником податку на додану вартість. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності позивача є 20.15 Виробництво добрив і азотних сполук.
Листом від 4 березня 2019 року №2373/6/06-30-07-03-11 ГУ ДФС повідомило позивача про те, що ТОВ "ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС" відповідає вимогам п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку.
Згідно з витягом з протоколу засідання комісії ГУ ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №216/06-30-07-03-22 від 28 грудня 2018 року, за результатами розгляду питання щодо внесення до переліку ризикових платників податку ТОВ "ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС" ухвалено внести це товариство, яке є платником податку на додану вартість, до відповідного переліку як такого, що відповідає одному із критеріїв ризиковості платників податку (п.1.6): наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій (придбання товарів у контрагентів, у яких по ланцюгу постачання відбувається підміна товарних позицій).
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що віднесення платника податків до переліку ризикових платників податків на підставі критеріїв ризиковості, визначених виключно листом ДФС №4065/99-99-07-05-04-18 від 5 листопада 2018 року, є безпідставним, оскільки листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а тому не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому апеляційний суд послався на те, що аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 2 квітня 2019 року у справі №822/1878/18.
Суди попередніх інстанцій, оцінивши встановлені обставини, дійшли висновку, що негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності самого позивача, а його контрагентів. Водночас у разі недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни, правові наслідки повинні настати саме для таких контрагентів, оскільки порушення платником податків вимог податкового законодавства не може мати негативні наслідки у вигляді певних обмежень, або встановлення додаткових обтяжливих обов`язків для іншого сумлінного платника податків за відсутності факту його причетності до виявлених контролюючим органом правопорушень та за наявності факту здійснення господарської діяльності.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційного суду, Головне управління ДПС у Житомирській області (далі - ГУ ДПС, скаржник), яке є правонаступником ГУ ДФС, подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. Віднесення платника податків до переліку ризикових не є формою юридичної відповідальності, а є додатковим елементом контролю держави у сфері податків.
При цьому ГУ ДПС посилається на те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27 серпня 2019 року у справі №540/2077/18, від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18, від 3 березня 2020 року у справі №240/3665/19.
ТОВ "ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС" правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалося, що не перешкоджає касаційному розгляду.
Ухвалою від 25 червня 2020 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини четвертої