ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 140/3746/19
адміністративне провадження № К/9901/19295/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 140/3746/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області
про визнання відмови неправомірною та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 (головуючий суддя: Денисюк Р.С.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2021 (колегія у складі: головуючого судді Качмара В.Я., суддів Большакової О.О., Затолочного В.С.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому, з урахуванням заяви про прийняття додаткових пояснень, позивач просив:
- визнати неправомірною відмову відповідача щодо проведення перерахунку, як потерпілому від Чорнобильської катастрофи (1-а категорія) основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі Закон №796-XII), виходячи із мінімальної пенсії за віком, яка застосовується відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон №1058-IV) в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України Про державний бюджет України на відповідний рік;
- зобов`язати здійснити нарахування пенсії відповідно до статті 50 та частини четвертої статті 54 Закону №796-XII за період з 04.10.2005 по 31.12.2006, з 09.07.2007 по 31.12.2007, 22.05.2008 по 23.07.2011 та з 01.01.2014 по 02.08.2014.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.03.2021, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2021, позов залишено без розгляду.
3. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого подився апеляційний суд, виходив з того, що позивач своєчасно не скористався своїм правом на звернення до суду за захистом, а звернувся до суду лише 18.12.2019 (понад 15 років з першого призначення пенсії та 5 років 10 місяців після останнього порушення). Таким чином, звернувшись 18.12.2019 до суду з позовними вимогами за періоди з 2005 року по 2011 рік та з 01.01.2014 по 02.08.2014, позивач пропустив строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. 26.05.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2021, в якій позивач просить скасувати вказані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
5. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що ним не пропущено строк звернення до суду, оскільки про порушене право на виплату вказаної пенсії в неналежних розмірах за спірні періоди йому стало відомо з відповідей відповідача, отриманих у липні та грудні 2019 року, та судових рішень. Зазначає, що порушення відповідачем було допущено в момент призначення пенсії. Крім того, посилається на норми статті 87 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII), відповідно до якої суми пенсії не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсії, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
6. 26.05.2021 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
7. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2021 визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача: Стеценка С.Г., суддів Бучик А.Ю., Рибачука А.І.
8. Ухвалою Верховного Суду від 07.06.2021 касаційну скаргу позивача було залишено без руху та надано скаржнику строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання доказів про звільнення його від сплати судового збору або надання квитанції про сплату судового збору.
9. Скаржником вимоги ухвали Верховного Суду від 07.06.2021 виконано в повній мірі.
10. Ухвалою від 12.07.2021 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2021.
11. Ухвалою Верховного Суду від 05.10.2021 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 06.10.2021.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
13. Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
14. Частиною другою статті 55 Конституції України зазначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
15. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
16. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
17. Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
18. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (частина друга статті 118 КАС України ).
19. Згідно з частиною 1статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
20. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).
21. Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
22. Частиною 4 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
23. З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції ухвалою від 23.12.2019 відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд якої постановив проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Надалі 15.01.2020 судом задоволено клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні за участю сторін та визначено проводити розгляд даної справи у судовому засіданні з викликом сторін у межах строку розгляду справи, передбаченої частиною першою статті 258 КАС України.
24. Судом першої інстанції у судовому засіданні поставлено на вирішення питання про залишення даного позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строків звернення до суду із заявленими вимогами.
25. Представник позивача зазначав, що в даному випадку позивач не пропустив строк звернення до суду, оскільки про порушене право на виплату вказаної пенсії в не належних розмірах за ці періоди йому стало відомо з відповідей відповідача від 22.07.2019, від 04.12.2019 та судових рішень. Вказував на те, що порушення відповідачем було допущено в момент призначення пенсії. Крім того, позивач посилався на норми статті 87 Закону № 1788-XII, відповідно до якої суми пенсії не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Також позивач звертав увагу на ту обставину, що позивач є інвалідом і згідно з вимогами законодавства пенсійний фонд повинен був донести до його відома інформацію про розміри виплачених пенсійних виплат. Вважав, що позивачем дотримано строки звернення до суду і підстави для залишення позову без розгляду відсутні.
26. Колегія суддів Верховного Суду, перевіряючи правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо порушення позивачем строку звернення до суду, зазначає наступне.
27. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
28. Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
29. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
30. Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
31. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
32. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
33. Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
34. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
35. Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду (постанова від 31.03.2021, справа № 240/12017/19, адміністративне провадження №К/9901/15971/20).
36. Судами встановлено, що ОСОБА_1 має статус особи, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи (1 категорія), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 04.10.2005 (а.с.12).
37. У липні 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок на виплату йому пенсії відповідно до частини четвертої статті 54 Закону №796-XII та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю відповідно до стаття 50 Закону №796-XII, з урахуванням мінімальної пенсії за віком, встановленої статтею 28 Закону №1058-IV, починаючи з дня встановлення ІІІ групи інвалідності, пов`язаної із виконанням службових обов`язків по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС по 24.04.2019, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів (а.с.17).
38. Листом від 04.12.2019 №26299/02-39 ГУПФ повідомило позивачу про відмову в призначення (перерахунку) пенсії (а.с.19-22).
39. У зв`язку з вказаним позивач звернувся до суду з цим позовом засобами поштового зв`язку 18.12.2019. При цьому позовні вимоги про зобов`язання відповідача здійснити нарахування пенсії відповідно до статті 50 та частини четвертої статті 54 Закону №796-XII за період з 04.10.2005 по 31.12.2006, з 09.07.2007 по 31.12.2007, 22.05.2008 по 23.07.2011 та з 01.01.2014 по 02.08.2014, заявлені поза межами шестимісячного строку звернення до суду.
40. З матеріалів справи убачається, що з жовтня 2005 року позивач отримує пенсію по інвалідності відповідно до статті 54 Закону №796-XII. До 08.09.2019 (звернення із заявою про перерахунок пенсії) ОСОБА_1 не звертався до відповідача за перерахунком основної пенсії у розмірі 8-6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров`ю у розмірі 50% та 75% мінімальної пенсії за віком.
41. Відтак, отримання позивачем листів відповідача від 22.07.2019 та 04.12.2019 у відповідь на його заяви не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
42. З огляду на викладене, позивач своєчасно не скористався своїм правом на звернення до суду за захистом, а звернувся до суду лише 18.12.2019 (понад 15 років з першого призначення пенсії).
43. Щодо посилання позивача на положення статті 87 Закону № 1788-ХІІ, то таке є безпідставним, оскільки за змістом наведених норм строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій, в спірних же правовідносинах суми пенсії не були нараховані пенсійним органом.
44. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки така подана з пропуском строку, встановленого статтею 122 КАС.
45. Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами було порушено норми процесуального права при вирішенні спірного питання.
46. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
47. З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувані судові рішення у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди ухвалили рішення, не допустивши порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -