Постанова
Іменем України
29 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 761/3726/19
провадження № 61-8396св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Крата В. І., Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Обслуговуючий кооператив "Садове товариство "Івушка",
третя особа -Публічне акціонерне товариство "Київобленерго",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року
у складі колегії судді: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог, рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Садове товариство "Івушка" (далі - ОК "СТ "Івушка"), третя особа -Публічне акціонерне товариство "Київобленерго" (далі - ПАТ "Київобленерго"), про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити дії.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки, що знаходиться у межах ОК "СТ "Івушка", та на якій збудований садовий будинок. Для володіння та користування належним позивачу на праві власності нерухомим майном необхідна наявність постачання електричної енергії. 11 грудня 2018 року будинок відключений від мережі електропостачання.
Позивач вважає, що відключення її будинку від мережі електропостачання у зв`язку
із заборгованістю за електроенергію є безпідставним та незаконним. Відповідач не
є постачальником електричної енергії та не може встановлювати плату за електроенергію, не здійснює надання житлово-комунальних послуг. Крім того, зазначає, що відповідно до показників лічильника станом на 11 грудня 2018 року сплачений повний обсяг електроенергії та відшкодовані витрати на її розподіл. Станом на момент відключення електроенергії ОСОБА_1 не мала заборгованості перед відповідачем за спожиту електроенергію.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 остаточно просила зобов`язати ОК "СТ "Івушка" відновити постачання електричної енергії на садову ділянку № НОМЕР_1, що належить позивачу та знаходиться у межах ОК "СТ "Івушка" шляхом приєднання до електромережі.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 31 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано ОК "СТ "Івушка" відновити постачання електричної енергії на садову ділянку № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 та знаходиться у межах ОК "СТ "Івушка" шляхом приєднання до електромережі.
Постановою Київського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОК "СТ "Івушка" задоволено частково. Рішення Макарівського районного суду Київської області від 31 серпня 2020 року скасовано та прийнято нову постанову. Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОК "СТ "Івушка", третя особа - ПАТ "Київобленерго", про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити дії. Роз`яснено ОСОБА_1 її право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Київського апеляційного суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції.
Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_1 є членом ОК "СТ "Івушка", а отже, спір, що виник між нею та ОК "СТ "Івушка" щодо незаконного, на думку позивача, відключення від електричної мережі ділянки № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 та знаходиться у межах ОК "СТ "Івушка", є корпоративним та підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У травні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду
від 02 грудня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд помилково охарактеризував відносини сторін у справі як корпоративні, не врахував практику щодо аналогічних правовідносин щодо відповідача - ОК "СТ "Івушка". Так, аналогічні спори вирішені Верховним Судом у справах № 707/883/17, № 707/1193/17, № 369/7120/16. Крім того, апеляційний суд у своїй постанові послався на правові висновки, викладені
у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі
№ 201/9139/18 та у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі
№ 390/1229/18, проте відносини у цих справах не є тотожними зі справою, що переглядається у касаційному порядку.
У червні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надіслав до суду копію ухвали Господарського суду Київської області від 17 травня 2021 року у справі № 911/1346/21, яку просив долучити до матеріалів справи.
У серпні 2021 року представник ОК "СТ "Івушка"- Кочкарьов С. В. подав до суду відзив на касаційну скаргупредставника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, у якому просить відмовити у задоволенні вказаної касаційної скарги, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, посилаючись на те, що касаційна скарга
є необґрунтованою, а постанова апеляційного суду в повному обсязі відповідає вимогам статті 263 ЦПК України, є законною та обґрунтованою, такою, що прийнята із дотриманням норм матеріального та процесуального права, оскільки позивач у цій справі є членом ОК "СТ "Івушка", а отже, спір, що виник між сторонами з приводу незаконного, на думку позивача, відключення від електричної мережі ділянки, яка знаходиться у межах ОК "СТ "Івушка", є корпоративним та підлягає розгляду
у порядку господарського судочинства.
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи
з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Обставини встановлені судами
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0600 га, розташованої
у ОК "СТ "Івушка", що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю від 25 липня 2006 року серії ЯГ № 213886.
ОСОБА_1 є власником садового будинку АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 02 червня 2006 року.
Згідно з протоколом від 06 жовтня 2018 року № 6 на засіданні правління ОК "СТ "Івушка" вирішено вручити приписи про накопичену заборгованість за використану електроенергію всім членам товариства, які з 18 серпня 2018 року сплачували
з розрахунку 1,78 грн за 1 кВт/г. У приписі зазначити, що в 10-денний термін надати правлінню документи про доплату або звернутися до бухгалтера товариства для перерахунку платежів. У разі невиконання протягом терміну, встановленого для усунення заборгованості, здійснити відключення від електромережі.
06 жовтня 2018 року ОК "СТ "Івушка" винесено припис на ім`я ОСОБА_1, ділянка № НОМЕР_1, у якому зазначені порушення: заборгованість за спожиту електроенергію, сплата за електроенергію за недійсним тарифом. У приписі також зазначено, що мірою покарання є відключення від електромережі товариства.
Згідно з протоколом № 8 засідання правління ОК "СТ "Івушка" від 27 жовтня
2018 року прийнято рішення про відключення від електромережі товариства ділянок садоводів, які мали заборгованість.
Відповідно до протоколу № 9 засідання правління ОК "СТ "Івушка" від 08 грудня
2018 року повторно прийнято рішення про відключення від електромережі товариства ділянок садоводів, які мали заборгованість та не виконували рішень загальних зборів та статуту.
В акті від 11 грудня 2018 року № 1 про відключення від електромережі ОК "СТ "Івушка" ділянки № НОМЕР_1, садовода ОСОБА_1, вказано порушення: невиконання рішення загальних зборів, невиконання приписів правління; заборгованість за спожиту електроенергію, заборгованість зі сплати членських внесків. Підключення до електромережі ОК "СТ "Івушка" буде проведене після усунення всіх порушень, сплати штрафу у розмірі 1 500,00 грн та виносу лічильника за межі земельної ділянки садовода (на стовп) у вільний доступ для контролю показів.
Квитанціями АТ "Ощадбанк" від 09, 17, 18 липня, 01 вересня, 01, 03 жовтня,
14 листопада 2018 року підтверджується, що ОСОБА_1 оплачено внески за електроенергію, отримувачем яких зазначено ОК "СТ "Івушка", на загальну суму 608,80 грн.
У довідці про обсяги заборгованості від 02 червня 2019 року зазначено, що станом на 10 грудня 2018 року сума заборгованості за споживання електроенергії члена ОК "СТ "Івушка" ОСОБА_1 (ділянка № НОМЕР_1) становить 61,68 грн.
У довідці ОК "СТ "Івушка" від 22 грудня 2019 року вказано, що заборгованість
ОСОБА_1 за членськими внесками складає 399,82 грн.
Відповідно до акта звірки спожитої та оплаченої електроенергії ОК "СТ "Івушка" ОСОБА_1 (ділянка № НОМЕР_1) за період із серпня до 11 грудня 2018 року (день відключення від електромережі ОК "СТ "Івушка") сплачено 591,00 грн. Переплата за спожиту електроенергію становить 289,16 грн.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та, закриваючи провадження у справі, виходив із того, що позивач є членом садового товариства,
а тому, спір, який виник між позивачем та товариством щодо відключення від електричної мережі ділянки позивача, яка знаходиться у межах ОК "СТ "Івушка",
є корпоративним та підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
Проте Верховний Суд не може погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.
Нормативно-правове обґрунтування
Статтями 124, 125 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка
в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
За змістом частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється
в порядку іншого судочинства.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача,
є порушеними, оспореними чи невизнаними.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи,
у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Згідно зі статтею 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Участь у товаристві майном і узгодження між учасниками спільного управління ним наділяє учасника корпоративними правами, а тому відносини щодо цих прав мають характер корпоративних правовідносин (частини перша, третя статті 167
ГК України).
Відповідно до статті 6 Закону України "Про кооперацію" кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності
з метою поліпшення свого економічного стану.
Статтею 2 цього Закону визначено, що обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.
Частиною 1 статті 8 вказаного Закону встановлено, що статут кооперативу
є правовим документом, що регулює його діяльність.
Відповідно до частини 1 статті 85 ЦК України непідприємницькими товариствами
є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.