Постанова
Іменем України
22 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 758/1500/21
провадження № 61-9886св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач (заявник) - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа -Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи"
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Овод Андрій Петрович, на постанову Київського апеляційного суду,
у складі колегії суддів: Олійника В. І., Болотова Є. В., Музичко С. Г.,
від 26 травня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позов мотивований тим, що 16 жовтня 2007 року між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк", та нею укладено кредитний договір № 2615/1007/88-050, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 150 000,00 доларів США строком до 16 жовтня 2017 року.
28 листопада 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс", а також між ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладено договори факторингу, за умовами яких ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло права кредитора за кредитним договором від 16 жовтня 2007 року № 2615/1007/88-050.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 21 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва
від 17 листопада 2016 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованість за кредитним договором від 16 жовтня 2007 року № 2615/1007/88-050 у загальному розмірі 1 611 471,81 грн.
В межах виконання вказаного рішення суду приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна боржника, а саме: квартири АДРЕСА_1, та передано вказану квартиру на реалізацію шляхом проведення електронних торгів. Відповідно до протоколу № 389177 проведення електронних торгів, квартиру було реалізовано на торгах, переможцем торгів визнано ОСОБА_2 .
Посилаючись на те, що спірна квартира вибула з її володіння всупереч чинному законодавству України, а саме Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", а відповідно до вимог статті 387 ЦК України вона має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, ОСОБА_1 просила витребувати спірну квартиру із незаконного володіння ОСОБА_2 .
Короткий зміст заяви про забезпечення позову
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1518416480000.
Заява обґрунтована тим, що спірна квартира відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить на праві власності відповідачці, тому ОСОБА_2 має можливість у будь-який момент відчужити квартиру на користь третіх осіб, що утруднить або унеможливить захист порушених прав та інтересів позивача у даній справі. Вважає, що судом невідкладно мають бути застосовані запобіжні заходи у обсязі, який дозволить уникнути утруднення або позбавлення законних власників права користуватися житлом.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 16 березня 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Відмовляючи в забезпеченні позову, суд першої інстанції виходив з того, що заява не містить достатньо обґрунтованих для забезпечення позову доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заявленого виду забезпечення позову, зокрема, доказів, що можуть свідчити про вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження спірної квартири, яка була придбана на аукціоні з реалізації заставленого майна, після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, щодо реалізації майна чи доказів вчинення підготовчих дій до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 26 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 16 березня 2021 року скасовано і ухвалено нове рішення. Накладено арешт на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1518416480000.
Апеляційний суд виходив з того, що заява містить достатньо обґрунтовані припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Через неможливість повернути кредитну заборгованість позивач була позбавлена права власності на квартиру. Тому та обставина, що позивач оспорює своє право на квартиру, пред`являючи позов до нового власника, свідчить про неформальність позовних вимог, а навпаки, дає підстави вважати, що у сторін виникли реальні спірні правовідносини. У поданій заяві про забезпечення позову чітко вказано, яке конкретно майно підлягає забезпеченню, та зазначено усю необхідну інформацію про нього. Спосіб забезпечення позову, обраний заявником, є співмірним із позовними вимогами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2021 року ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Овод А. П., подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 16 березня 2021 року. Відреагувати на допущені у справі порушення норм процесуального права, а саме: несплату судового збору за подання позовної заяви майнового характеру та подання ОСОБА_1 повторного аналогічного позову до ОСОБА_2 . Постановити окрему ухвалу щодо суддів Київського апеляційного суду ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у розмірі 7 500,00 грн.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали щодо забезпечення позову в суді першої та апеляційної інстанцій.
У липні 2021 року витребувані матеріали надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження ОСОБА_2 зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права при вирішенні питання про забезпечення позову.
Вказує, що ОСОБА_1 безпідставно зазначила у позові, що її вимога є немайновою, а відтак не сплатила належний розмір судового збору. Крім того ОСОБА_1 вже зверталась до Подільського районного суду міста Києва з аналогічною позовною заявою до ОСОБА_2 про витребування квартири з чужого незаконного володіння, проте ухвалою суду від 22 січня 2021 року у справі № 758/13323/20 її позов було залишено без руху з підстав несплати судового збору, як за вимогу майнового характеру. На час подання касаційної скарги в Подільському районному суді міста Києва одночасно перебувають дві тотожні справи за позовом ОСОБА_1, що свідчить про наявність підстав передбачених пунктом 6 частини четвертої статті 185 ЦПК України для повернення позову.
Стверджує, що позов ОСОБА_1 має штучний та завідомо безперспективний характер, тому накладення арешту на квартиру було непропорційним втручанням у права законного власника. Спірне майно не може бути витребувано від добросовісного набувача на підставі частини другої статті 388 ЦК України, оскільки відповідачка набула квартиру у власність в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Крім того, позивачка не оскаржувала електронні торги, які були проведені на виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Право власності на квартиру у відповідачки виникло ще у лютому 2019 року, і за цей час ОСОБА_2 не вживала та не вживає дій, спрямованих на відчуження нерухомості третім особам. Сам лише факт подання позову до суду не може бути достатнім аргументом на користь необхідності задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Вважає, що у апеляційного суду не було підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, оскільки вона не надала
будь-яких доказів на підтвердження обґрунтованості припущення про те, що невжиття заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2021 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат
Бабенко С. С., подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на правильність висновків апеляційного суду.
Вважає, що оскільки спірна квартира на даний час належить відповідачці, остання має достатній обсяг правомочностей для її відчуження у будь-який момент і таке відчуження унеможливить захист порушених прав та інтересів позивача у рамках цієї справи. Зазначає, що позивачем надано усі можливі докази того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що предметом спору між сторонами є витребування із володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 .
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що спірна квартира вибула з володіння позивача всупереч чинному законодавству, а саме Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", а невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження відповідачем майна іншим особам, що утруднить або унеможливить захист порушених прав та інтересів позивача.