Постанова
Іменем України
22 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 759/14973/17
провадження № 61-16549св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2,
третя особа - служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_4, на рішення Святошинського районного суду
м. Києва від 03 березня 2020 року у складі судді Шум Л. М. та постанову Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Ратнікової В. М., Левенця Б. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У жовтні 2017 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - ГУ ДСНС України у м. Києві) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2, третя
особа - служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Позовну заяву мотивовано тим, що будівля АДРЕСА_1 є гуртожитком при 18-ДПРЧ ГУ ДСНС України у м. Києві, який розташований у комплексі державної пожежної рятувальної частини № 18 ГУ ДСНС України у м. Києві та перебуває на його балансі.
Вказувало, що ОСОБА_1, який проходив службу в Державній пожежній охороні м. Києва, на підставі протоколу від 01 серпня 2008 року
№ 7 засідання житлової комісії Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у м. Києві (далі - ГУ МНС України у м. Києві), правонаступник якого ГУ ДСНС України у м. Києві, у 2008 році було надано для проживання двохкімнатне жиле приміщення № НОМЕР_1 у гуртожитку сімейного типу по АДРЕСА_1 та видано ордер № 131.
Зазначало, що на основі протоколу засідання комісії з житлово-побутової роботи ГУ ДСНС України у м. Києві від 24 грудня 2014 року № 9 в зазначеному житловому приміщенні при 18-ДПРЧ зареєстровано дружину ОСОБА_2 та її дитину ОСОБА_3 .
ОСОБА_1 звільнений зі служби у 2016 році і на час звернення до суду з цим позовом не є працівником ГУ ДСНС України у м. Києві, що підтверджується довідкою від 18 вересня 2017 року № 402. ОСОБА_2 у трудових відносинах з ГУ ДСНС України у м. Києві не перебувала та не перебуває, остання не відноситься до категорії осіб, які не підлягають виселенню без надання іншого житлового приміщення.
Право проживання та користування спірним житловим приміщенням інших членів сім`ї є похідним від права наймача. Відповідачі фактично не проживають у спірному приміщенні з лютого 2017 року і по час звернення до суду із цим позовом, що підтверджується актами про непроживання останніх.
Посилалося на те, що оскільки спірне житлове приміщення не звільнено відповідачами, воно позбавлено права користуватися та розпоряджатися належним йому майном.
Враховуючи викладене, ГУ ДСНС України у м. Києві просило суд визнати ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2020 року позовну заяву ГУ ДСНС України у м. Києві задоволено.
Визнано ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням АДРЕСА_2 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що як встановлено судом, що відповідачі, перебуваючи на реєстраційному обліку у жилому приміщенні (квартирі) АДРЕСА_2, безперервно не проживають у ньому понад встановлені законом строки без поважних причин (статті 71, 72 ЖК УРСР). Факт встановлення лічильника холодної води 19 липня 2017 року та сплати за житлово-комунальні послуги доводить, що відповідачі не втрачають інтерес до спірного жилого приміщення, проте він не є доказом постійного проживання відповідачів у гуртожитку.
Також суд, відповідно до статті 82 ЦПК України, посилався на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року у справі № 759/16001/15-ц у якому встановлено, що ОСОБА_2 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_1 тимчасово проживає у м. Краків, держава Польща, у зв`язку з трудовими відносинами.
Суд вважав, що визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житлом, в якому він тривалий час не проживає, не призведе до порушення його прав. При цьому він врахував, що право користування житловим приміщенням неповнолітньої дитини є похідним від права її батьків. Та обставина, що відповідачі, обравши собі інше місце проживання, залишилися перебувати на реєстраційному обліку у гуртожитку, значення для вирішення цього спору не має, оскільки наявність чи відсутність реєстрації сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням чи відмови в цьому.
Відповідачі з лютого 2017 року по час ухвалення рішення судом першої інстанції в спірній кімнаті не проживають, а відтак останні є такими, що втратили право користування вказаним жилим приміщенням. Більше того, суд звернув увагу, що незаконне утримання відповідачами вказаної службової кімнати позбавляє можливості державу забезпечити житловою площею інших працівників ГУ ДСНС України у м. Києві, які потребують поліпшення житлових умов, чим спричиняється шкода їх законним інтересам та правам, а також інтересам держави в частині можливості забезпечення останніх службовими житловими приміщеннями.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5, задоволено частково. Рішення Святошинського районного суду м. Києва
від 03 березня 2020 року у частині солідарного стягнення з
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави 1 600,00 грн судового збору змінено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 533,00 грн судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3, на користь держави 1 067,00 грн судового збору.
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що колегія суддів апеляційного суду погодилася із висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є такими, що втратили право користування житловим приміщенням АДРЕСА_2 .
Також суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що визнання неповнолітнього ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житлом, в якому він тривалий час не проживає, не призведе до порушення його прав, оскільки право користування житловим приміщенням неповнолітньої дитини є похідним від права її батьків.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2020 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і передати справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що в оскаржуваних рішеннях суди не врахували, що малолітній ОСОБА_3 не має на праві власності іншого житла та не може самостійно визначати своє місце проживання, а позивач не довів, що останній забезпечений будь-яким житлом.
На позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК УРСР строки у житловому приміщенні, а на відповідача довести, що така відсутність обумовлена поважними причинами. Відповідачами надано суду докази їх тимчасового перебування у Республіці Польща у зв`язку з умовами та характером роботи. Довідки про перетин кордону, які містяться у матеріалах справи, доводять той факт, що відповідачі поверталися в Україну у спірне приміщення, у зв`язку з чим строк їх тимчасової відсутності переривався.
У судовому засіданні не визначено статус спірного житлового приміщення (на предмет службового), що робить висновки судів першої та апеляційної інстанцій із посиланням на норми та судову практику, які стосуються службового житла, безпідставними. У той же час, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13 серпня 2020 року у справі
№ 569/18718/17, громадяни, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менше 10 років, не підлягають виселенню без надання іншого житлового приміщення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції. Клопотання ОСОБА_1, подане представником ОСОБА_4, про зупинення дії рішення Святошинського районного суду м. Києва
від 03 березня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду в
ід 06 жовтня 2020 року задоволено частково. Зупинено дію рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2020 року.
У грудні 2020 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2021 року справу за позовом
ГУ ДСН України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в особі законного представника
ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням призначено до розгляду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ГУ ДСНС України
у м. Києві на касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_4, у якому воно просило зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Будівля АДРЕСА_1 відповідно до розпорядження Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 31 серпня 2008 року № 87 "Про затвердження Реєстру житлових будинків, які використовуються під гуртожитки у Святошинському районі міста Києва" є гуртожитком при 18-ДПРЧ (колишня 18-ДПЧ) ГУ ДСНС України у м. Києві.
Згідно з довідкою ГУ ДСНС України у м. Києві від 14 вересня 2017 року
№ 65/6/4948 на його балансі обліковується будівля 18 державної пожежної рятувальної частини ГУ ДСНС України у м. Києві, яка знаходиться за адресою: вул. Пшенична, 18, м. Київ.
На підставі спільного рішення керівництва та протоколу засідання житлової комісії ГУ МНС України у м. Києві від 01 серпня 2008 року ОСОБА_1, який працював начальником ВВОДВ ГУ МНС України у м. Києві, було видано ордер № 131 на право зайняття житлового приміщення в гуртожитку сімейного типу при 18-ПДПЧ по АДРЕСА_3 на сім`ю з трьох осіб, а саме: ОСОБА_1, його дружину ОСОБА_6, дочку ОСОБА_7 .
Згідно із протоколом № 9 засідання комісії з житлово-побутової роботи
ГУ ДСНС України у м. Києві від 24 грудня 2014 року, відповідно до звернення ОСОБА_1 прийнято рішення внести зміни в облікову справу та надано дозвіл на реєстрацію дружини ОСОБА_2 та її дитини
ОСОБА_3 за місцем проживання в гуртожитку при 18-ДПРЧ.
Відповідно до довідки Святошинського РУГУ ДСНС України у м. Києві з місця проживання сім`ї та прописки від 13 вересня 2017 року № 25/2536 за адресою: АДРЕСА_1 у гуртожитку кімнаті № 10 зареєстровані ОСОБА_1, дружина ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 .
За змістом довідки ГУ ДСНС України у м. Києві від 18 вересня 2017 року
№ 402 ОСОБА_1 дійсно проходив службу в органах та підрозділах цивільного захисту з 06 червня 2005 року по 06 січня 2016 року. Відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу звільнений зі служби та виключений з кадрів ДСНС України у відставку за п/п 3 пункту 176 (за станом здоров`я), із зняттям з військового обліку. Згідно з наказом ГУ ДСНС України у м. Києві від 06 січня 2016 року № 7 о/с.
Згідно з довідкою ГУ ДСНС України у м. Києві від 18 вересня 2017 року № 401 ОСОБА_2 в облікових даних ГУ ДСНС України у м. Києві не значиться і не значилася.
У період часу з 01 лютого 2017 року до 15 вересня 2017 року та з 01 березня 2018 року до 07 жовтня 2018 року інвентаризаційною комісією 18-ДПРЧ ГУ ДСНС України у м. Києві проводились перевірки раціонального використання житлових приміщень у гуртожитку 18-ДПРЧ ГУ ДСНС України у м. Києві, зокрема приміщення № 10 за адресою: АДРЕСА_1 про що складено відповідні акти, згідно яких встановлено, що на 4-му поверсі квартири АДРЕСА_4, яка надана ОСОБА_1 у темну пору доби світло не світиться, на дзвінки не відповідають, власний транспорт на території підрозділу не паркують.
Згідно із рапортів начальника 18-ДПРЧ ГУ ДСНС України у м. Києві Москаленка В. В від 30 січня 2018 року, 03 лютого 2018 року, 06 лютого
2018 року, 12 лютого 2018 року, 17 лютого 2018 року, 23 лютого 2018 року,
28 лютого 2018 року, 04 березня 2018 року, 12 березня 2018 року, 16 березня 2018 року, 20 березня 2018 року, 26 березня 2018 року, 30 березня 2018 року, 02 квітня 2018 року, 06 квітня 2018 року, 09 квітня 2018 року, 15 квітня
2018 року, 19 квітня 2018 року, 25 квітня 2018 року, 29 квітня 2018 року,
01 травня 2018 року, 07 травня 2018 року, 09 травня 2018 року під час добових чергувань у вказаний період часу було здійснено візуальне спостереження за квартирою АДРЕСА_5 з інтервалом приблизно 2 години та виявлено, що вікна закриті та в темну пору доби світло не світиться.
Відповідно до інформації, наданої Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 29 травня 2018 року № 28935/18 про перетин державного кордону України в період з 01 лютого 2017 по 29 травня 2018 року ОСОБА_1 перетинав кордон України наступним чином: 20 березня 2017 року (в`їзд), пункт пропуску Краківець -
27 березня 2017 року (виїзд) пункт пропуску Шегині; 19 липня 2017 року (в`їзд) пункт пропуску Краківець - 25 липня 2017 року (виїзд) пункт пропуску Краківець; 07 квітня 2018 року (в`їзд) пункт пропуску Мостиська - 11 квітня 2018 року (виїзд) - пункт пропуску Мостиська.
Згідно із вказаною інформацією ОСОБА_2 перетинала кордон України наступним чином: 20 березня 2017 року (в`їзд) пункт пропуску Краківець -
01 червня 2017 року (виїзд) пункт пропуску Шегині; 13 липня 2017 (в`їзд) пункт пропуску Краківець - 03 серпня 2017 року (виїзд) пункт пропуску Шегині;
05 серпня 2017 року (в`їзд) пункт пропуску Шегині - 18 серпня 2017 року (виїзд) пункт пропуску Мостиська.
ОСОБА_3. перетинав кордон України наступним чином: 18 серпня
2017 року (виїзд) пункт пропуску Мостиська.
Відомостей щодо повернення відповідачів до країни станом на 29 травня 2018 року не відображено.
Відповідно до інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 22 листопада 2018 року
№ 0-184-47042/0/15-18 за період з 01 червня 2018 року по 09:00 21 листопада 2018 року ОСОБА_1 перетинав кордон України наступним чином:
15 липня 2018 року (в`їзд) пункт пропуску Краківець - 21 липня 2018 року (виїзд) пункт пропуску Краківець; 30 серпня 2018 року (в`їзд) пункт пропуску Краківець - 02 вересня 2019 року (виїзд) пункт пропуску Грушів; 04 листопада 2018 року (в`їзд) пункт пропуску Шегині - 08 листопаада 2018 року (виїз) пункт пропуску Мостиська.
ОСОБА_2. перетинала кордон України наступним чином: 29 червня
2018 року (в`їзд) пункт пропуску Мостиська - 03 липня 2018 року (виїзд) пункт пропуску Мостиська; 04 серпня 2018 року (в`їзд) пункт пропуску Мостиська - 27 серпня 2018 (виїзд) пункт пропуску Мостиська.
ОСОБА_3. перетинав кордон України 29 червня 2018 року (в`їзд) пункт пропуску Мостиська - 27 серпня 2018 року (виїзд) за межі кордону України, пункт пропуску Мостиська.
Відомостей щодо повернення відповідачів до країни станом на 21 листопада 2018 року не відображено.
Відповідно до рішення Святошинського районного суду м. Києва
від 14 листопада 2016 року у справі № 759/16001/15-ц встановлено, що ОСОБА_2 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_1 тимчасово проживає у м. Краків, держава Польща, у зв`язку з трудовими відносинами.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 13 квітня 2017 року у справі
№ 759/16001/15-ц надано дозвіл на виїзд за межі України до Республіки Польща ОСОБА_3, у супроводі матері ОСОБА_2, без згоди батька у період з 13 квітня 2017 року по 30 листопада 2018 року.
У вказаному рішенні зазначено, що ОСОБА_2 зареєстрована у кімнаті АДРЕСА_2 . Проте, проживає у Республіці Польща, де і працює.
Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із копіями трудових договорів, які були долучені до апеляційної скарги, ОСОБА_1 був підписаний трудовий договір у м. Кракові на період з 01 березня 2017 року до 31 грудня 2017 року; ОСОБА_2 були підписані трудові договори у м. Кракові на період з 31 грудня 2018 року та з 19 квітня 2019 року.
Також із засвідченого перекладу з польської мови витягу з Центрального Реєстру та Інформації про господарську діяльність Республіки Польща вбачається, що ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність у
м. Краків з 15 вересня 2017 року.