1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

30 вересня 2021 року

місто Київ

справа № 676/3834/19

провадження № 61-10224св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Національний природний парк "Подільські Товтри",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Національного природного парку "Подільські Товтри" на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 березня 2020 року у складі судді Швець О. Д. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 11 червня 2020 року у складі колегії суддів: Грох Л. М., Гринчука Р. С., Костенка А. М.,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу від 06 травня 2019 року № 39-к "Про звільнення ОСОБА_1"; наказу від 16 травня 2019 року № 44-к "Про внесення змін до наказу № 39-к від 06.05.2019 року "Про звільнення ОСОБА_1"; поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державної охорони природно-заповідного фонду Національного природного парку "Подільські Товтри" (далі - НПП "Подільські Товтри") з 16 травня 2019 року; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 16 травня 2019 року до дня поновлення на роботі; стягнення 50 000, 00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що з 17 лютого 2016 року перебував у трудових відносинах із відповідачем, працюючи на посаді начальника відділу державної охорони природно-заповідного фонду НПП "Подільські Товтри" згідно з наказом від 16 лютого 2016 року № 12-к, на підставі безстрокового трудового договору.

16 травня 2019 року його звільнено з роботи на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або Правилами внутрішнього трудового розпорядку. Позивач вважає звільнення незаконним, оскільки свої обов`язки виконував в повному обсязі, жодних правопорушень не вчиняв. Звільнення проведено з порушенням процедури, передбаченої законом. У наказі від 06 травня 2019 року № 39-к не зазначено будь-яких підстав його звільнення, не проведено розслідування вчиненого дисциплінарного проступку, не отримано від нього пояснення.

Наказом від 16 травня 2019 року № 44-к внесено зміни до наказу від 06 травня 2019 року № 39-к щодо дати звільнення. З врахуванням наведеного зазначені накази відповідача підлягають скасуванню.

Стислий виклад заперечень відповідача та третіх осіб

Відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, оскільки вважає, що звільнення відбулося із дотриманням вимог законодавства.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 11 червня 2020 року, позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ від 06 травня 2019 року № 39-к "Про звільнення ОСОБА_1". Визнано незаконним та скасовано наказ від 16 травня 2019 року № 44-к "Про внесення змін до наказу № 39-к від 06.05.2019 року "Про звільнення ОСОБА_1".

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державної охорони природно-заповідного фонду Національного природного парку "Подільські Товтри" з 16 травня 2019 року.

Стягнуто з Національного природного парку "Подільські Товтри" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 58 759, 78 грн, без урахування сум податків та зборів; на відшкодування моральної шкоди стягнуто 4 000, 00 грн.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в межах суми платежу за один місяць у розмірі 5 817, 80 грн допущено до негайного виконання. Здійснено розподіл судових витрат.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із незаконності наказу відповідача про звільнення позивача на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, оскільки не встановлено факт систематичного невиконання ОСОБА_1 трудових обов`язків без поважних причин.

Суд встановив факт перебування ОСОБА_1 на амбулаторному лікуванні у дільничного лікаря-терапевта Кам`янець-Подільського районного центру первинної медико-санітарної допомоги в першій половині дня 01 березня 2019 року на підставі повідомлення центру від 12 грудня 2019 року

№ 01-17/953, а також медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 .

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів про те, що записи, зроблені в амбулаторній картці ОСОБА_1, не відповідають дійсності. Факт перебування ОСОБА_1 у лікарні 01 березня 2019 року не заперечував відповідач і в суді апеляційної інстанції. За таких обставин суд першої інстанції визнав перебування ОСОБА_1 у лікарні 01 березня 2019 року поважною причиною відсутності на робочому місці.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційної скарги

НПП "Подільські Товтри" 07 липня 2020 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Заявником як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень визначено, що:

- оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права;

- оскаржувані рішення не відповідають правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 592/1551/16-ц (провадження № 61-9375св18), щодо достовірності обліку робочого часу, постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 336/5828/16 (провадження № 61-30894сво18) щодо отримання попередньої згоди профспілки на звільнення працівника;

- судами не досліджено докази.

Отже, серед підстав касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій ним зазначено ті підстави, які згадані у пункті 1 частини другої статті 389 та пункті 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, що свідчить про виконання ним вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За частиною першою статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені

пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив такі висновки.

Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 17 лютого 2016 року прийнятий на роботу в НПП "Подільські Товтри" на посаду начальника відділу державної охорони природно-заповідного фонду (наказ від 16 лютого 2016 року № 12-к).

Наказом від 16 січня 2019 року № 6 за неналежне виконання природоохоронних заходів збереження природно-заповідного фонду за 2018 рік начальнику відділу державної охорони природно-заповідного фонду ОСОБА_1 оголошено догану. Підставою є протокол від 27 грудня 2018 року № 6 науково-технічної ради НПП "Подільські Товтри".

Наказом від 06 травня 2019 року № 39-к у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 систематично не виконував без поважних причин посадові обов`язки та планові завдання, за порушення трудової дисципліни до нього застосовувалися дисциплінарні стягнення, його звільнено з посади начальника відділу державної охорони природно-заповідного фонду НПП "Подільські Товтри" на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Наказом від 16 травня 2019 року № 44-к у зв`язку з наданням листка непрацездатності ОСОБА_1, виданим у день його звільнення 06 травня 2019 року, внесено зміни до наказу від 06 травня 2019 року № 39-к у частині дати звільнення ОСОБА_1 - змінено на 16 травня 2019 року.

Згідно з актом від 01 березня 2019 року, складеним заступником директора, заступником начальника відділу держохорони ПЗФ щодо провідного інженера з охорони природних екосистем НПП "Подільські Товтри", ОСОБА_1 був відсутній на роботі 01 березня 2019 року без поважних причин з 10:00 до 15:00 год.

Правилами внутрішнього трудового розпорядку НПП "Подільські Товтри" встановлено розпорядок роботи з 8:30 год. до 16:30 год., обідня перерва - з 12:00 год. до 12:30 год.

ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях від 04 березня 2019 року зазначив, що 01 березня 2019 року з 8:15 год. перебував на робочому місці до кінця робочого дня, 16:30 год. З 10:30 год. до 12:00 год. перебував у лікарні.

Згідно з табелем обліку робочого часу за березень 2019 року: 01 березня 2019 року ОСОБА_1 відпрацював повний робочий день, 8 годин.

У медичній картці амбулаторного хворого ОСОБА_1 міститься запис дільничного лікаря-терапевта від 01 березня 2019 року, відповідно до якого у цей день ОСОБА_1 перебував на прийомі у лікаря з приводу негострої лівобічної пневмонії.


................
Перейти до повного тексту