ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/1398/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Кібенко О.Р., Кролевець О.А.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагрозахист"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Кравчук Г.А., судді - Коробенко Г.П., Козир Т.П.)
від 08.07.2021
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагрозахист"
про вжиття заходів забезпечення позову
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагрозахист"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гровнер Груп"
про стягнення 660 380,70 грн,
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову
1.1. У січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділляагрозахист" (надалі - ТОВ "Поділляагрозахист", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гровнер Груп" (надалі - ТОВ "Гровнер Груп", відповідач) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в загальній сумі 660 380,70 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору купівлі-продажу № 23-04-2020/К-К-ЗЗР, укладеного 23.04.2020 року між сторонами, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 511 778,24 грн, проте останній свої зобов`язання щодо його оплати виконав частково, заборгувавши позивачу 444 223,86 грн.
1.3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 у справі № 910/1398/21 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Гровнер Груп" на користь ТОВ "Поділляагрозахист" 444 223, 86 грн основного боргу, 19 799, 36 грн пені, 117 305, 97 грн штрафу, 75 895, 09 грн 48 % річних, а також 9 858, 36 грн судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
1.4. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 у справі № 910/1398/21 змінити в частині стягнення пені з 19 799,36 грн до 1 000,00 грн та в частині штрафу з 117 305,97 грн до 10 000,00 грн.
1.5. Під час розгляду апеляційної скарги, 07.07.2021 ТОВ "Поділляагрозахист" подало заяву про забезпечення позову, в якій просило накласти арешт на грошові кошти відповідача, що знаходяться на його розрахункових рахунках та інших розрахункових рахунках (у випадку їх наявності), накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності відповідачу та здійснити арешт грошових коштів та/або майна в межах заявленої до стягнення суми заборгованості та штрафних санкцій в загальній сумі 660 380,70 грн.
1.6. В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що відповідачем у справі вчиняються дії щодо відчуження наявного у нього на праві власності цінного рухомого майна, за допомогою якого позивач планував задовольнити свою майнову вимогу. Відповідно до листа Регіонального Сервісного Центру ГСЦ МВС в м. Києві (Філія ГЦП МВС) № 31/26-452аз від 23.06.2021, після залишення апеляційної скарги без руху та до відкриття провадження судом апеляційної інстанції 14.05.2021 на підставі договорів купівлі-продажу транспортного засобу №8044/2021/2578971 та №8044/2021/2580335 ТОВ "Гровнер Груп" відчужило ТОВ "Діоніс Біогаз Енерджі" транспортні засоби:
1) Renault Magnum 430, 1998 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2 ;
2) Koegel SN 24, 1996 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_4 .
1.7. Вказані обставини, за твердженням ТОВ "Поділляагрозахист", свідчать про достатньо обґрунтоване припущення, що чергове відчуження майна відповідача може бути здійснене під час розгляду цієї справи в суді апеляційної інстанції і призвести до повної відсутності майна та грошових коштів, за допомогою яких позивач в майбутньому міг би задовольнити свою майнову вимогу.
2. Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
2.1. Ухвалою від 08.07.2021 Північний апеляційний господарський суд у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовив.
2.2. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що подана позивачем заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості та адекватності вимог про забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений позивачем спосіб та імовірності ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
2.3. Апеляційний господарський суд вказав, що заявником не наведено належного доказового обґрунтування поданої заяви, що вказує на відсутність дійсних та достатніх підстав для забезпечення позову.
2.4. Суд апеляційної інстанції зазначив, що дії ТОВ "Гровнер Груп" щодо відчуження за відплатними договорами купівлі-продажу №8044/2021/2578971 та №8044/2021/2580335 третій особі транспортних засобів Renault Magnum 430, 1998 року випуску та Koegel SN 24, 1996 року випуску не є беззаперечним свідченням наявності підстав вважати, що виконання рішення у справі буде ускладнено або унеможливлено, оскільки предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача заборгованості.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження
3.1. 26.07.2021 ТОВ "Поділляагрозахист" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити.
3.2. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм статей 76, 77, 86, 136, 137 Господарського процесуального кодексу України та стверджує, що судом було проігноровано надані позивачем докази, зокрема, Інформаційну довідку № 264501603 від 06.07.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, яка свідчить про відсутність у власності відповідача нерухомого майна, а також про недобросовісні дії ТОВ "Гровнер Груп" з відчуження за відплатними договорами купівлі - продажу №8044/2021/2578971 та №8044/2021/2580335 третій особі транспортних засобів Renault Magnum 430, 1998 року випуску та Koegel SN 24, 1996 року випуску.
3.3. Вказані дії, за твердженням позивача, свідчать про наявність підстав вважати, що виконання рішення у цій справі буде ускладнено або унеможливлено, оскільки предметом спору є майнова вимога, тобто стягнення з відповідача заборгованості, а відомості про будь - яке інше наявне у відповідача майно відсутні.
3.4. Позивач вважає, що заявлені ним заходи забезпечення позову є адекватними та обґрунтованими, оскільки обмежені сумою ціни позову, що не позбавляє відповідача права на здійснення підприємницької діяльності, отримання доходів, а лише обмежують право товариства на період дії таких заходів забезпечення вільно користуватися грошовими коштами та відчужувати рухоме чи нерухоме майно в межах ціни позову.
3.5. Крім того, ТОВ "Поділляагрозахист" вказує, що судом апеляційної інстанції не було враховано правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/949/20.
3.6. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
4.1. Відповідно до частини другої статті 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
4.2. За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
4.3. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому ґарантується виконання судових актів.
4.4. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.
4.5. Як вбачається з матеріалів оскарження, предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення основного боргу, пені, штрафу та 48 % річних.
4.6. Позивач у заяві про забезпечення позову просив накласти арешт на грошові кошти відповідача, що знаходяться на його розрахункових рахунках та інших розрахункових рахунках (у випадку їх наявності), накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності відповідачу та здійснити арешт грошових коштів та/або майна в межах заявленої до стягнення суми заборгованості.
4.7. В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказував, що відповідачем після ухвалення судом першої інстанції рішення про задоволення позову вчиняються дії щодо відчуження наявного у нього на праві власності рухомого майна, за рахунок реалізації якого позивач міг би компенсувати заборгованість відповідача.
4.8. Тобто вимоги позивача в заяві про забезпечення господарським судом позову безпосередньо пов`язані з предметом позову.
4.9. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову виходив з того, що ТОВ "Поділляагрозахист" не надав належних доказів в обґрунтування поданої заяви.
4.10. Верховний Суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, проаналізувавши доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, надану господарським судом апеляційної інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з огляду на таке.
4.11. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
4.12. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
4.13. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
4.14. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
4.15. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 також висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
4.16. Відмовляючи в задоволенні заяви суд апеляційної інстанції не врахував, що дії ТОВ "Гровнер Груп" щодо відчуження за відплатними договорами купівлі-продажу №8044/2021/2578971 та №8044/2021/2580335 третій особі транспортних засобів Renault Magnum 430, 1998 року випуску та Koegel SN 24, 1996 року випуску, свідчить про вчинення останнім дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після ухвалення рішення про задоволення позову, зокрема реалізація відповідачем рухомого майна також являється достатньо обґрунтованим доказом для забезпечення позову.
4.17. З огляду на те, що виконання в майбутньому судового рішення зі справи безпосередньо залежить від тієї обставини, чи буде наявною у відповідача необхідна сума грошових коштів та/або іншого рухомого чи нерухомого майна, суд касаційної інстанції не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
4.18. Верховний Суд вважає, що заходи забезпечення позову, яких просить вжити позивач, є достатньо обґрунтованими та відповідають вимогам процесуального законодавства щодо доведеності обставин у справі, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі залишення без змін судом апеляційної інстанції.
4.19. За таких обставин, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, так як прийнята з порушенням норм статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України.