ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 380/6518/20
адміністративне провадження № К/9901/5526/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні справу
за касаційною скаргою Львівської міської ради
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року (суддя Кухар Н.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року (колегія у складі суддів Мікули О.І., Курильця А.Р., Ніколін В.В.)
у справі № 380/6518/20
за позовом Карпатського відділення інституту геофізики ім. С.І. Субботіна Національної академії наук України
до Виконавчого комітету Львівської міської ради
про визнання протиправним і скасування рішення.
І. РУХ СПРАВИ
1. 13.08.2020 Карпатське відділення інституту геофізики ім. С.І. Субботіна Національної академії наук України звернулося до суду з позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради, у якому просило визнати протиправним і скасувати рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 123 від 14.02.2020 "Про зупинення дії наказу директора департаменту містобудування від 20.04.2015 № 130".
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.10.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021, позов задоволено.
3. 22.02.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача від 19.02.2021, у якій останній просив скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
4. Ухвалою Верховного Суду від 12.03.2021 відкрито провадження у справі.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом директора Департаменту містобудування Львівської міської ради № 130 від 20.04.2015 "Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво Карпатським відділення інституту геофізики ім. С.І. Субботіна Національної Академії Наук України багатоквартирного житлового будинку з офісними приміщеннями та підземним паркінгом на вул. І. Горбачевського, 19" затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на будівництво Карпатським відділенням інституту геофізики ім. С.І. Субботіна Національної Академії Наук України багатоквартирного житлового будинку з офісними приміщеннями та підземним паркінгом на вул. І. Горбачевського, 19.
6. Наказом встановлено вимоги отримати у встановленому законом порядку технічні умови на інженерне забезпечення об`єкта та розробку у спеціалізованій проектній організації або архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат, робочий проект та провести його експертизу відповідно вимог чинного законодавства. Контроль за виконанням рішення покладено на заступника міського голови з питань містобудування та інфраструктури.
7. Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради № 123 від 14.02.2020 "Про зупинення дії наказу директора департаменту містобудування від 20.04.2015 №130" зупинено дію наказу директора Департаменту містобудування Львівської міської ради № 130 від 20.04.2015 "Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво Карпатським відділенням інституту геофізики ім. С.І. Субботіна Національної Академії Наук України багатоквартирного житлового будинку з офісними приміщеннями та підземним паркінгом на вул. І.Горбачевського,19".
8. Вважаючи вказане вище рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
9. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що оскаржуване рішення необґрунтоване, підстави для зупинення дії наказу директора департаменту містобудування від 20.04.2015 відсутні. Законодавством не передбачено повноважень Львівської міської ради зупиняти дію наказів.
10. Відповідач зазначив, що відповідно до ст.52 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчий комітет ради має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших органів ради, а також їх посадових осіб. У підпорядкуванні виконавчого комітету перебуває департамент містобудування Львівської міської ради. Тому просив відмовити у задоволенні позову.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що нормами ст.52 Закону України,,Про місцеве самоврядування в Україні" не передбачено повноважень зупиняти дію наказів підпорядкованих органів.
12. Підставами для зупинення наказу директора Департаменту містобудування Львівської міської ради №130 від 20.04.2015 в рішенні виконавчого комітету Львівської міської ради зазначено Закон України,,Про регулювання містобудівної діяльності" та Земельний кодекс України. При цьому не вказано, які саме норми цих нормативно-правових актів порушені при виданні наказу № 130 від 20.04.2015.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. Відповідач не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції і вважає, що висновки судів не відповідають обставинам справи, а також було допущено порушення норм матеріального та процесуального права.
14. Скаржник заявляє, що відповідно до ст.52 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчий комітет ради має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших органів ради, а також їх посадових осіб. У підпорядкуванні виконавчого комітету перебуває департамент містобудування Львівської міської ради. Відтак оскаржуване рішення відповідачем прийнято правомірно.
15. Доводи відповідача є аналогічними доводам, висловленим в першій та апеляційній інстанціях.
16. Відзив від Позивача не надходив.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та дійшов висновку, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
18. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Органи місцевого самоврядування, відповідно до частини першої статті 144 Конституції України, в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
20. Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим- також нормативно--правовими актами Верховної Ради і Ради мі Міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
21. Згідно із ст. 25 цього Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
22. Відповідно до п.3 ч.1 ст.52 Закону України,,Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчий комітет ради має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.
23. Крім того, аналогічні правові норми містить п. 3.7 Положення про виконавчий комітет Львівської міської ради, затверджений ухвалою Львівської міської ради 09.02.2017 № 1478 (із змінами), згідно з яким до повноважень виконавчого комітету віднесено скасування або зміна актів районних адміністрацій, департаментів, управлінь, відділів, інших виконавчих органів міської ради, а також їх посадових осіб.
24. Згідно з підпункту 1.2 Положення про департамент містобудування Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 27.10.2017 №072, департамент містобудування Львівської міської ради є підзвітним і підконтрольним міській раді, виконавчому комітету міської ради, Львівському міському голові та підпорядкованим заступнику міського голови з містобудування.
25. Враховуючи наведені вище норми, Суд погоджується з тим, у виконавчого комітету є повноваження щодо скасування або зміни актів департаменту містобудування Львівської міської ради.
26. Водночас Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що стаття 52 Закону України,,Про місцеве самоврядування в Україні" не передбачає можливості зупинення дії наказу, оскільки норма прямо передбачає лише два повноваження - скасовувати та змінювати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.
27. Враховуючи зазначене, відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень під час ухвалення оскаржуваного рішення, а тому суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про необхідність його скасування.
28. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
29. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
30. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
31. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
32. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні рішення і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі.
33. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
34. З огляду на результат перегляду справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -