Постанова
Іменем України
22 вересня 2021 року
м. Київ
справа 127/28968/19
провадження № 61-17666св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне підприємство "45 експериментальний механічний завод",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 вересня
2020 року, ухвалене у складі судді Дернової В. В., та постанову Вінницького апеляційного суду від 18 листопада 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: Сопруна В. В., Войтка Ю. Б., Матківської М. В., та касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду
від 22 грудня 2020 року, постановлену у складі колегії суддів: Сопруна В. В., Войтка Ю. Б., Матківської М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" (далі - ДП "45 ЕМЗ") про визнання незаконними та скасування наказів про поновлення на роботі та про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, інших виплат та моральної шкоди.
Позовну заяву мотивував тим, що з квітня 2013 році працював
у відповідача. Наказом від 08 жовтня 2018 року його звільнено з посади начальника цеху № 3 ДП "45 ЕМЗ" у зв`язку зі зміною в організації виробництва і праці та скорочення численності і штату працівників, згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Постановою Вінницького апеляційного суду від 21 червня 2019 року наказ від 08 жовтня 2018 року скасовано, його поновлено на посаді з 09 жовтня 2018 року, стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та інші виплати.
Наказ про поновлення на роботі від 26 червня 2019 року, який видано на виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 21 червня
2019 року він отримав поштою 19 серпня 2019 року.
20 серпня 2019 року його ознайомлено з наказом від 09 серпня 2019 року про проведення службового розслідування.
Наказом від 20 серпня 2019 року його відсторонено від виконання повноважень начальника цеху на час проведення службового розслідування, а наказом від 23 вересня 2019 року звільнено з посади начальника цеху у зв`язку з втратою довіри на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України. Трудову книжку вручено 01 жовтня
2019 року.
Не погоджуючись з діями відповідача, посилаючись на порушення законодавства про працю, підробку документів, ОСОБА_1 просив суд:
1) визнати накази від 26 червня 2019 року "Про поновлення на роботі ОСОБА_1" № 100к та від 23 вересня 2019 року "Про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з втратою довір`я до нього на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП" № 159к незаконними та скасувати їх;
2) стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період
з 23 вересня 2019 року по день прийняття судом рішення з розрахунку 497,94 грн за один робочий день, середній заробіток за несвоєчасне проведення розрахунку при звільненні з розрахунку 497,94 грн за один робочий день, грошову компенсацію за 29 календарних днів невикористаної щорічної основної і 5 календарних днів додаткової відпусток у сумі
16 929,96 грн з розрахунку 497,94 грн за один день відпустки за період його діяльності на підприємстві з 02 липня 2018 року до 23 вересня 2019 року;
3) поновити його на роботі;
4) стягнути з відповідача на його користь 10 000,00 грн моральної шкоди.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25 вересня
2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ ДП "45 ЕМЗ" від 26 червня
2019 року № 100к "Про поновлення на роботі ОСОБА_1".
Визнано незаконним та скасовано наказ ДП "45 ЕМЗ" від 23 вересня
2019 року № 159 к "Про звільнення через утрату довіри ОСОБА_1 за пунктом 2 статті 41 КЗпП України".
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника цеху № 3 ДП "45 ЕМЗ".
Стягнуто з ДП "45 ЕМЗ" на користь ОСОБА_1 119 428,65 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 24 вересня 2019 року до 25 вересня 2020 року включно (сума визначена без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів).
Стягнуто з ДП "45 ЕМЗ" на користь ОСОБА_1 2 102 грн моральної шкоди.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми платежу за один місяць (середньомісячної заробітної плати) допустити до негайного виконання.
Стягнуто з ДП "45 ЕМЗ" на користь держави судовий збір у сумі 4 557,49 грн.
Стягнуто з ДП "45 ЕМЗ" на користь ОСОБА_1 2 000 грн витрат на правничу допомогу.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на положення частини третьої статті 24 КЗпП України та вказав, що поновлення позивача на роботі на підставі судового рішення не відбулося, оскільки наказ про його поновлення підписаний неуповноваженою особою, містить ознаки підробки, а тому підлягає визнанню незаконним та скасуванню, а позивач поновленню з виплатою обов`язкових сум, згідно зі статтею 235 КЗпП України.
Додатковою підставою для визнання незаконним та скасування наказу
від 23 вересня 2019 року про звільнення через утрату довіри, суд першої інстанції вказав неможливість з наказу встановити, у чому саме полягали винні дії чи бездіяльність ОСОБА_1 як працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності. Матеріали службового розслідування (акт службового розслідування від 09 вересня 2019 року), посилання на які містить оскаржуваний наказ, також не містять відповідних чітких формулювань.
При цьому з урахуванням положення частини другої статті 235 КЗпП України, суд першої інстанції обчислив середній заробіток за час вимушеного прогулу, встановивши середньоденний заробіток, що відповідає постанові Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року
№ 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати", у розмірі 472,05 грн на день.
Частково задовольняючи позов про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції, виходячи із засад розумності та справедливості, вважав за необхідне відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі прожиткового мінімуму для працездатної особи, передбаченого з 01 січня 2020 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" - 2 102 грн, що є обґрунтованою компенсацією за його незаконне звільнення з ДП "45 ЕМЗ".
Стягуючи з відповідача витрати на правничу допомогу на користь
ОСОБА_1 у розмірі 2 000 грн, суд першої інстанції виходив з пропорційності задоволених позовних вимог.
Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області
від 12 жовтня 2020 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково.
Стягнуто з ДП "45 ЕМЗ" на користь ОСОБА_1 9 100 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Суд першої інстанції, з урахуванням вимог статей 137, 141 ЦПК України, стягнув з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто
9 100 грн.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 18 листопада 2020 року, апеляційні скарги ДП "45 ЕМЗ" та ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області
від 25 вересня 2020 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної зазначив, що наказ про поновлення позивача на роботі був підписаний неуповноваженою особою, що є підставою для його скасування.
Щодо підстав для визнання незаконним та скасування наказу
від 23 вересня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 за пунктом 2
статті 41 КЗпП України, а також поновлення його на посаді начальника
цеху № 3, суд апеляційної інстанції вказав, що ОСОБА_1 займав посаду начальника цеху №3, договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність з ним не укладався, відсутня така відповідальність, згідно посадової інструкції, яка введена в дію 01 червня 2017 року. Суд апеляційної інстанції критично віднісся до доводів ДП "45 ЕМЗ" щодо відповідальності позивача, яка передбачена посадовою інструкцією, введеною в дію через чотири дні після першої, тобто тієї, яка введена в дію з 01 червня 2017 року, оскільки ОСОБА_1 з нею не ознайомлено.
При цьому підтримав висновки суду першої інстанції про те, що з матеріалів службового розслідування неможливо встановити, у чому саме полягали винні дії чи бездіяльність ОСОБА_1 як працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, всі вони мають виключно описовий характер, а матеріали службового розслідування, посилання на які містить вказаний наказ, не мають відповідного чіткого формулювання.
Погодився з судом першої інстанції щодо правильного обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 22 грудня 2020 року
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення
про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, суд апеляційної інстанції вказав, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Однак на підтвердження цих обставин суду не надані документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У листопаді 2020 року ДП "45 ЕМЗ" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області
від 25 вересня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду
від 18 листопада 2020 року, ухвалити судове рішення про відмову
у задоволенні позову. Стягнути з позивача понесені судові витрати за розгляд справи в суді касаційної інстанції.
У січні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,
в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Вінницького апеляційного суду від 22 грудня 2020 року, задовольнити заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу за підготовку касаційної скарги.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у складі судді
Коломієць Г. В. касаційну скаргу ДП "45 ЕМЗ" залишено без руху, надано час на усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2021 року у складі судді
Коломієць Г. В. ДП "45 ЕМЗ" продовжено строк для усунення недоліків, викладених в ухвалі Верховного Суду від 03 грудня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2021 року у складі колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1, витребувано матеріали цивільної справи із Вінницького міського суду Вінницької області.
У січні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ДП "45 ЕМЗ".
Ухвалою Верховного Суду від 25 серпня 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга ДП "45 ЕМЗ" мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, скасовуючи наказ про звільнення ОСОБА_1, не дослідили та не надали належної оцінки ряду письмових доказів, тому дійшли необґрунтованого висновку про відсутність підстав для звільнення позивача за пунктом 2 статті 41 КЗпП України.
Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій у частині скасування наказу про поновлення ОСОБА_1 на роботі, заявник стверджує, що суд під час розгляду справи в цивільному провадженні не мав повноважень встановлювати ознаки підробки наказу. Крім того, вимога ОСОБА_1 про скасування наказу про його поновлення не є належним способом захисту прав.
ДП "45 ЕМЗ" стверджує, що позивач звернувся з позовом про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з пропуском позовної давності, заяви про його поновлення з поважних причин до суду не надавав.
Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду
від 27 червня 2018 року у справі № 757/12454/14-ц (провадження
№ 61-7504св18).
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження
№ 14-382цс19).
Вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції, що довідка
від 19 листопада 2019 року не є доказом оплати послуг правої допомоги на суму 5 650 грн, оскільки відповідач не заперечував щодо підстав та розміру їх відшкодування.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2021 року ДП "45 ЕМЗ" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу
ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу Вінницького апеляційного суду
від 22 грудня 2020 року - без змін як таку, що прийнята без порушень вимог матеріального та процесуального права.
Просить стягнути з ОСОБА_1 понесені ДП "45 ЕМЗ" витрати на правничу допомогу.
У березні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу
ДП "45 ЕМЗ" без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 вересня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 18 листопада 2020 року - без змін як таку, що прийнята без порушень вимог матеріального та процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 01 червня 2017 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника цеху №3 ДП "45 ЕМЗ".
Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність між ОСОБА_1 та ДП "45 ЕМЗ" не укладався.
Згідно з посадовою інструкцією начальника цеху № 3 ДП "45 ЕМЗ", яка введена в дію 01 червня 2017 року, начальник цеху № 3 відповідає за наступне: несе особисту відповідальність за якість продукції та комплектуючих, що виготовляються в підрозділах; несе відповідальність за повне, якісне і своєчасне виконання покладених цією інструкцією обов`язків.
Посадовою інструкцією начальника цеху № 3 ДП "45 ЕМЗ", введеною в дію з 05 червня 2017 року, встановлено, що начальник цеху, зокрема, несе особисту, повну матеріальну відповідальність за забезпечення схоронності довірених йому підприємством матеріальних та грошових цінностей.
На виконання рішення Вінницького апеляційного суду від 21 червня
2019 року у справі № 127/28449/19 наказом ДП "45 ЕМЗ" від 26 червня
2019 року № 100к "Про поновлення на роботі ОСОБА_1", за підписом директора ОСОБА_2, ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника цеху № 3 ДП "45 ЕМЗ" з 09 жовтня 2018 року.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з 22 червня
2019 року по 28 червня 2019 року перебував за межами території України, що підтверджується повідомленням Головного центру обробки спеціальної інформації від 02 грудня 2019 року.
У період з 21 червня 2019 року по 27 червня 2019 року включно, виконання обов`язків директора ДП "45 ЕМЗ" було покладено на ОСОБА_4 - Першого заступника директора-головного інженера.
Наказом ДП "45 ЕМЗ" від 09 серпня 2019 року № 131к "Про проведення службового розслідування" створено комісію для проведення службового розслідування фактів, описаних в обвинувальному акті від 29 грудня
2017 року, акті позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП "45 ЕМЗ" за період з 01 січня 2015 року до
11 квітня 2017 року, відомостей судово-бухгалтерської експертизи, проведеної в рамках кримінального провадження № 12017020000000160
від 13 травня 2017 року.
Наказом ДП "45 ЕМЗ" від 12 серпня 2019 року № 134к "Про продовження проведення службового розслідування" продовжено термін проведення службового розслідування до 09 вересня 2019 року.
20 серпня 2019 року ДП "45 ЕМЗ" проведено ОСОБА_1 вступний інструктаж.
Наказом ДП "45 ЕМЗ" від 20 серпня 2019 року № 140к "Про відсторонення від роботи ОСОБА_1" ОСОБА_1 відсторонено від виконання повноважень за посадою начальника цеху № 3 ДП "45 ЕМЗ" з 20 серпня 2019 року, без збереження заробітної плати на час проведення службового розслідування.
09 вересня 2019 року за результатами службового розслідування, проведеного на підставі наказу від 09 серпня 2019 року № 131к, комісія дійшла висновку про наявність підстав не довіряти ОСОБА_1 та рекомендувала звільнити його з підстав втрати довіри.
Наказом ДП "45 ЕМЗ" від 23 вересня 2019 року № 159к "Про звільнення через утрату довіри" ОСОБА_1 звільнено з посади начальника цеху
№ 3 ДП "45 ЕМЗ" на підставі пункту 2 статті 41 КЗпП України.
Підставою звільнення вказано акт службового розслідування.
Наказ ОСОБА_1 надіслано 23 вересня 2019 року.
Листом від 06 жовтня 2019 року ДП "45 ЕМЗ" направило ОСОБА_1 наказ від 26 червня 2019 року № 100к про його поновлення на роботі
з 09 жовтня 2018 року.
До заяви про ухвалення додаткового рішення ОСОБА_1 додав копії наступних документів: 1) договір № 23 про надання правової допомоги
від 21 жовтня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Савченко І. А.; 2) акт № 2 приймання-передачі наданої правової допомоги від 19 листопада 2020 року; 3) звіт про виконану роботу (надані послуги)
від 19 листопада 2020 року; 4) довідку від 19 листопада 2020 року, згідно якої ОСОБА_1 оплатив послуги правової допомоги на загальну суму 5 650 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно
у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ДП "45 ЕМЗ" підлягає частковому задоволенню.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої-п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційного суду відповідають частково.
Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції вказаним вимогам закону не відповідає.
Щодо вимог про скасування наказу про поновлення на роботі
Трудовий договір повинен укладатись, як правило, у письмовій формі (частина перша статті 24 КЗпП України) або оформлюватись наказом чи розпорядженням роботодавця (частина третя статті 24 КЗпП України).
Постановою Вінницького апеляційного суду від 21 червня 2019 року у справі № 127/28449/19 скасовано наказ ДП "45 ЕМЗ" від 08 жовтня 2018 року
№ 203к "Про звільнення ОСОБА_1" та поновлено його на посаді начальника цеху № 3 з 09 жовтня 2018 року.
На виконання судового рішення у справі № 127/28449/19 відповідач
26 червня 2019 року видав наказ № 100к.
Суди попередніх інстанцій встановили, що наказ ДП "45 ЕМЗ" від 26 червня 2019 року № 100к "Про поновлення на роботі ОСОБА_1" підписаний директором заводу Миколою Чумаком, який у період з 22 червня 2019 року до 28 червня 2019 року перебував за межами території України та дійшли висновку про те, що цей наказ підписаний неуповноваженою на це особою, оскільки у цей період обов`язки директора виконував його перший заступник - головний інженер Гаріпов Р. Ф.
Верховний Суд не погоджується з висновками судів у цій частині та зазначає таке.
Оскаржуваний наказ про поновлення на роботі ОСОБА_1 був виданий відповідачем на виконання рішення суду, він вичерпав свою дію в момент його виконання, а його скасування не має жодних юридичних наслідків й цією вимогою не відновлюються порушені права позивача, а навпаки унеможливлює розгляд інших позовних вимог. Отже, підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
Таким чином, доводи касаційної скарги ДП "45 ЕМЗ" в цій частині є слушними, а рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в частині визнання незаконним та скасування наказу від 26 червня 2019 року № 100к "Про поновлення на роботі ОСОБА_1" підлягають скасуванню, а в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.