Постанова
Іменем України
04 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 278/2268/20
провадження № 61-2265св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 15 жовтня
2020 року, у складі судді Грубіяна Є. О., та постанову Житомирського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Борисюка Р. М., Талько О. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") про захист прав споживачів.
Позовну заяву мотивувала тим, що 15 серпня 2007 року між нею та банком укладено кредитний договір № ZRZ0GK00003991, за умовами якого вона отримала кошти у розмірі 33 600 доларів США на купівлю житла та кошти у розмірі 7 560 доларів США на сплату страхових платежів строком до
14 серпня 2027 року.
Вказувала, що 11 лютого 2019 року банк звернувся до суду з позовом до неї про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором. 10 квітня 2019 року Житомирський районний суд Житомирської області ухвалив заочне рішення, яким з неї стягнуто заборгованість за кредитним договором № ZRZ0GK00003991 у розмірі 24 917,68 доларів США. Рішення звернуто на виконання.
Позивач стверджувала, що оскільки банк пред`явив до неї вимогу про повернення кредиту, то втратив право нараховувати проценти після
11 лютого 2020 року, тому зобов`язаний скасувати нараховані проценти.
ОСОБА_1 просила суд:
- визнати кредитний договір від 15 серпня 2007 року між сторонами припиненим;
- визнати неправомірними дії банку щодо нарахування відсотків за кредитним договором та зобов`язати АТ КБ "ПриватБанк" скасувати нараховані відсотки за користування кредитом.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області
від 15 жовтня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 15 жовтня
2020 року залишено без змін.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що наявність судового рішення про дострокове задоволення частини вимог кредитора не змінює строк дії договору і не припиняє зобов`язання, а лише змінює його щодо предмета та строків виконання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 15 жовтня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду
від 28 грудня 2020 року, ухвалити судове рішення про задоволення позову.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
18 лютого 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
ОСОБА_1 поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження, витребувано справу із Житомирського районного суду Житомирської області.
У березні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №175/4753/15-ц (провадження № 61-8449св18).
Суд першої інстанції не розглянув клопотання про розгляд справи у спрощеному провадженні з викликом сторін у судове засідання, а суд апеляційної інстанції цих порушень не усунув.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2021 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказувало, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, рішення Житомирського районного суду Житомирської області
від 15 жовтня 2020 року та постанова Житомирського апеляційного суду
від 28 грудня 2020 року прийнята з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15 серпня 2007 року між ОСОБА_1 та АТ КБ "ПриватБанк" укладено кредитний договір № ZRZ0GK00003991, за яким ОСОБА_1 отримала кредит на строк з 15 серпня 2007 року до 14 серпня 2027 року (пункт 7.1 договору). Загальна сума кредиту становила 41 160 доларів США із сплатою щомісячно відсотків за користування коштами та в разі невиконання зобов`язань штрафних санкцій. Кредит надано на придбання житла.
У 2019 році банк звернувся до суду із позовом про стягнення з позичальника заборгованості за кредитним договором від 15 серпня
2007 року. Станом на 07 лютого 2019 року заборгованість ОСОБА_1 перед банком складала 30 203,45 доларів США, з яких: 24 917,68 доларів США - тіло кредиту, 4 049 доларів США - комісія, 562,60 доларів США - проценти, 625,38 доларів США - пеня.
Банк, звертаючись із цим позовом до суду, заявив вимоги до позичальника у сумі 24 917,68 доларів США.
Заочним рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 10 квітня 2019 року у справі № 278/467/19 позов АТ КБ "ПриватБанк" задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 15 серпня 2007 року № ZRZ0GK00003991 у сумі 24 917, 68 доларів США, що за курсом 26,96 відповідно до службового розпорядження Національного банку України від 07 лютого 2019 року складає
671 780,65 грн.
Рішення пред`явлено на примусове виконання.
Встановлено, що ОСОБА_1 має перед АТ КБ "ПриватБанк", окрім договору від 15 серпня 2007 року, заборгованість за іншими кредитним договорами (непогашені зобов`язання за картковими рахунками).
Листом від 07 серпня 2020 року банк повідомив ОСОБА_1 про те, що відсутні підстави для припинення кредитного договору від 15 серпня
2007 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскаржувані судові рішення є законним і обґрунтованим та підстав для їх скасування немає.